Прокопенко Іван Федорович

Постійний URI для цього зібрання

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2234

доктор педагогічних наук, професор, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (1980-2020 рр.), радник ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (з 2020 р.)
академік Національної академії педагогічних наук України, заслужений працівник народної освіти України

Перегляд

Перегляд Прокопенко Іван Федорович за Автор "Guba, A. V."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The implementation of the concept of individualization in training elite Female athletes with visual impairment in the sprint
    (Publisher University of Piteşti, Romania, 2018-03-30) Kozina, Zh. L.; Chebanu, O. I.; Prokopenko, I. F.; Korobeynikov, G. V.; Korobeynikova, L. G.; Korobeinik, V. A.; Repko, O. O.; Kozin, S.; Osiptsov, A. V.; Kostiukevych, V. M.; Guba, A. V.; Trubchaninov, M. А.; Mulik, K. V.; Ilnitskaya, G. S.
    The aim of the work is to substantiate the application of the principles of individualization in the training of highly qualified athletes with visual impairment by the example of an elite athlete. Material and methods.Participants. The study involved a high-qualified athlete, specializing in short-distance running and long jump, the European Athletics Champion 2010; prize winner of the World Paralympic and Paralympic Games among athletes with visual impairments (T12 category) in 2016. Psychophysiological testing of the athlete took place in appropriate optical lenses. The course of the study. Individual characteristics of the psychophysiological state and results in running at 60 m, 80 m, 100 m, 120 m, 150 m and 200 m during five months of 2015 were analyzed. Parameters characteristic for determining the psychophysiological state, typological characteristics of the nervous system, indicators working capacity of the nervous system, attention indicators were analyzed with the help of computer programs for psychophysiological testing. Mathematical processing. Based on the results in the running on and psychophysiological indicators, a factor analysis was carried out using the main components method with Varimax rotation, multiple regression analysis by the linear model type in a step-by-step method; models of competitive performance as nonlinear sinusoidal regression using SPSS and Excel programs are compiled. Results. Four factors are identified in the individual structure of psychophysiological functions and effectiveness in running for short distances with the example of an elite sportswoman with visual impairment: 46.4% - "Fast work capacity", 8.2% - "Complicated reaction", 6.8% - "Attention ", 5.1% -" Stability ", 34% - other factors. A high contribution to the individual factor structure of psychophysiological functions and running performance of indicators reflecting the qualities characteristic of sprinters (speed of reaction and mobility of the nervous system) and nonspecific for sprinters of quality (working capacity and strength of the nervous system) is revealed. Compensatory mechanisms of visual deficiency have been identified to maintain high speed in short-distance running as psychophysiological functions: indicators characteristic of sprinters (speed of simple reaction and motility of the nervous system) and specific indicators (efficiency, strength of the nervous system). Conclusions. On the basis of mathematical models, the strengths of an athlete are highlighted, which tend to develop, and also compensate for the inadequacy of the visual analyzer. Метою роботи є обґрунтування застосування принципів індивідуалізації в навчанні висококваліфікованих спортсменів з порушенням зору на прикладі елітного спортсмена. Матеріал і методи. Учасники. У дослідженні взяли участь висококваліфіковані спортсмени, що спеціалізуються на бігу на короткі дистанції і стрибках в довжину, чемпіон Європи з легкої атлетики 2010 року; призер Всесвітніх Паралімпійських і Паралімпійських ігор серед спортсменів з вадами зору (категорія Т12) в 2016 році. Психофізіологічне тестування спортсмена проходило в відповідних оптичних лінзах. Курс навчання. Були проаналізовані індивідуальні характеристики психофізіологічного стану і результатів бігу на 60 м, 80 м, 100 м, 120 м, 150 м і 200 м протягом п'яти місяців 2015 року. Параметри, характерні для визначення психофізіологічного стану, типологічні властивості нервової системи, показники працездатності нервової системи, показники уваги були проаналізовані за допомогою комп'ютерних програм для психофізіологічного тестування. Математична обробка. Грунтуючись на результатах роботи і психофізіологічних показниках, був проведений факторний аналіз з використанням методу основних компонентів з ротацією Varimax, багаторазового регресійного аналізу по типу лінійної моделі в покроковому методі; складені моделі конкурентної роботи у вигляді нелінійної синусоидальной регресії з використанням програм SPSS та Excel. Результати. На індивідуальній структурі психофізіологічних функцій і ефективності бігу на короткі дистанції на прикладі спортсменки високого класу з порушеннями зору виділено чотири фактори: 46,4% - «Швидка працездатність», 8,2% - «Складна реакція», 6,8% - «Увага », 5,1% -« Стабільність », 34% - інші чинники. Високий внесок в індивідуальний фактор структури психофізіологічних функцій і працездатності показників, що відображають якості, характерні для спринтерів (швидкість реакції і рухливість нервової системи) і неспецифічних для спринтерів якості (працездатність і сила нервової системи), виявлено. Компенсаторні механізми зорового дефіциту були визначені для підтримки високої швидкості бігу на короткі дистанції як психофізіологічні функції: показники, характерні для спринтерів (швидкість простий реакції і моторика нервової системи) і специфічні показники (ефективність, сила нервової системи). Висновки. На основі математичних моделей виділяються сильні сторони спортсмена, які мають тенденцію розвиватися, а також компенсують неадекватність зорового аналізатора. Целью работы является обоснование применения принципов индивидуализации в обучении высококвалифицированные спортсмены с нарушением зрения на примере элитного спортсмена. Материал и методы. Участники. В исследовании приняли участие высококвалифицированные спортсмены, специализирующиеся на беге на короткие дистанции и прыжках в длину, чемпион Европы по легкой атлетике 2010 года; призер Всемирных Паралимпийских и Паралимпийских игр среди спортсменов с нарушениями зрения (категория Т12) в 2016 году. Психофизиологическое тестирование спортсмена проходило в соответствующих оптических линзах. Курс обучения. Были проанализированы индивидуальные характеристики психофизиологического состояния и результатов бега на 60 м, 80 м, 100 м, 120 м, 150 м и 200 м в течение пяти месяцев 2015 года. Параметры, характерные для определения психофизиологического состояния, типологические характеристики нервной системы, показатели работоспособности нервной системы, показатели внимания были проанализированы с помощью компьютерных программ для психофизиологического тестирования. Математическая обработка. Основываясь на результатах работы и психофизиологических показателях, был проведен факторный анализ с использованием метода основных компонентов с ротацией Varimax, многократного регрессионного анализа по типу линейной модели в пошаговом методе; составлены модели конкурентной работы в виде нелинейной синусоидальной регрессии с использованием программ SPSS и Excel. Результаты. На индивидуальной структуре психофизиологических функций и эффективности бега на короткие дистанции на примере спортсменки высокого класса с нарушениями зрения выделено четыре фактора: 46,4% - «Быстрая работоспособность», 8,2% - «Сложная реакция», 6,8% - « Внимание », 5,1% -« Стабильность », 34% - другие факторы. Высокий вклад в индивидуальный фактор структуры психофизиологических функций и работоспособности показателей, отражающих качества, характерные для спринтеров (скорость реакции и подвижность нервной системы) и неспецифических для спринтеров качества (работоспособность и сила нервной системы), выявлено. Компенсаторные механизмы зрительного дефицита были определены для поддержания высокой скорости бега на короткие дистанции как психофизиологические функции: показатели, характерные для спринтеров (скорость простой реакции и моторика нервной системы) и специфические показатели (эффективность, сила нервной системы). Выводы. На основе математических моделей выделяются сильные стороны спортсмена, которые имеют тенденцию развиваться, а также компенсируют неадекватность зрительного анализатора.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The influence of a special technique for developing coordination abilities on the level of technical preparedness and development of psycho-physiological functions of young volleyball players 14-16 years of age
    (Publisher University of Piteşti, Romania, 2018-09-30) Kozina, Zh. L.; Goloborodko, Ya. A.; Boichuk, Yu. D.; Sobko, I. M.; Repko, O. O.; Bazilyuk, T. A.; Prokopenko, I. A.; Prokopenko, I. F.; Prokopenko, A. I.; Tararak, N. G.; Osiptsov, A. V.; Kostiukevych, V. M.; Guba, A. V.; Trubchaninov, M. А.; Polianskyi, A. O.; Rostovska, V. I.; Drachuk, A. I.; Stasiuk, I. I.
    Purpose: development and experimental verification of the technique of using the coordination (high-speed) ladder to improve the technical skills and psychophysiological functions of young volleyball players. Material and methods.Participants: 24 volleyball players from the Municipal Institution "Complex Children's and Youth Sports School No. 8 (14-16 years); 12 athletes entered the control group, 12 in the experimental group. The experiment was conducted during 3 month in the preparatory period at the stage of basic training of the third year of training. The experimental group trained with a coordinating ladder. At the beginning and at the end of the experiment, psychophysiological testing was conducted. The following tests were used: the parameters of a simple and complex reaction in various modes of signal feeding, indicators of efficiency and the nervous system were determined. Intergroup and intra-group differences in the tests were determined. Results.The construction of a training and training process in volleyball with the use of a coordination ladder with a rapid change in the type of activity had a positive effect on the psychophysiological state of volleyball players. At the representatives of the experimental group in the test "The response of choice, the number of errors" the result significantly improved (p<0.001). After the experiment, the control and experimental groups began to differ reliably among themselves. Similar data were obtained in the tests "Response time of choice in the feedback mode" and "Mental stability according to the Schulte test". The obtained data testify to the advisability of using a coordination ladder with the subsequent performance of another kind of activity as an attacking blow and receiving the ball from the bottom in the training of young volleyball players to optimize the psychophysiological state. Conclusions.The method of application of the coordination (high-speed) ladder is developed. The technique is an effective, accessible and reliable means of improving the psychophysiological state, increasing the physical and technical preparedness of young volleyball players. Мета: розробка і експериментальна перевірка методики застосування координаційних (швидкісних) сходів для поліпшення технічних навичок і психофізіологічних функцій юних волейболістів. Матеріал і методи. Учасники: 24 волейболіста з Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа № 8 (14-16 років); 12 спортсменів увійшли в контрольну групу, 12 в експериментальну групу. Експеримент проводився протягом 3 місяців в підготовчому періоді на етапі базової підготовки на третьому році навчання. Експериментальна група тренувалася з координаційними сходами. На початку і після закінчення експерименту було проведено психофізіологічне тестування. Були використані наступні тести: параметри простої і складної реакції в разлічних режимах подачі сигналу, показники працездатності нервової системи. Були визначені міжгрупові і внутрішньогрупові відмінності в тестах. Результати. Побудова навчально-тренувального процесу в волейболі із застосуванням координаційних сходів з швидкою зміною виду діяльності позитивно впливало на психофізіологічний стан волейболістів. У представників експериментальної групи в тесті «Відповідь вибору, кількість помилок», результат значно покращився (р <0,001). Після експерименту контрольна і досвідчена групи стали відрізнятися між собою. Аналогічні дані були отримані в тестах «Час відповіді вибору в режим зворотного зв'язку» і «Психічна стійкість по тесту Шульте». Отримані дані свідчать про доцільність використання координаційних сходів з подальшим виконанням іншого виду діяльності в якості нападаючого удару і прийом м'яча знизу при підготовці юних волейболістів для оптимізації психофізіологічного стану. Висновки. Розроблена методика застосування координаційних (швидкісних) сходів є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення психофізіологічного стану, підвищення рівня фізичної та технічної підготовленості юних волейболістів. Цель: разработка и экспериментальная проверка методики применения координационной (скоростной) лестницы для улучшения технических навыков и психофизиологических функций юных волейболистов. Материал и методы. Участники: 24 волейболиста из Комунального учреждения "Комплексная детско-юношеская спортивная школа № 8 (14-16 лет); 12 спортсменов вошли в контрольную группу, 12 в экспериментальную группу. Эксперимент проводился в течение 3 месяцев в подготовительном периоде на этапе базовой подготовки на третьем году обучения. Экспериментальная группа тренировалась с координационной лестницей. В начале и по окончании эксперимента было проведено психофизиологическое тестирование. Были использованы следующие тесты: параметры простой и сложной реакции в различных режимах подачи сигнала, показатели работоспособности нервной системы. Были определены межгрупповые и внутригрупповые различия в тестах. Результаты. Построение учебно-тренировочного процесса в волейболе с применением координационной лестницы с быстрой сменой вида деятельности положительно влияло на психофизиологическое состояние волейболистов. У представителей экспериментальной группы в тесте «Ответ выбора, количество ошибок », результат значительно улучшился (р <0,001). После эксперимента контрольная и опытная группы стали различаться между собой. Аналогичные данные были получены в тестах «Время ответа выбора в режим обратной связи» и «Психическая устойчивость по тесту Шульте». Полученные данные свидетельствуют о целесообразности использования координационной лестницы с последующим выполнением другого вида деятельности в качестве нападающего удара и прием мяча снизу при подготовке юных волейболистов для оптимизации психофизиологического состояния. Выводы. Разработанная методика применения координационной (скоростной) лестницы является эффективным, доступным и надежным средством улучшения психофизиологического состояния, повышения уровня физической и технической подготовленности юных волейболистов.