Creating a new paradigm of university education as a component part of reforming German universities
Завантаження...
Дата
2018
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
«Научен хронограф» ЕООД
Анотація
The given article informs on a course of realization of program positions of the Bologna declaration in the
German higher education system. The author specifies the most important preliminary result of reforming: absence of appreciable quality improvement of German higher education and decrease of professional training standards. The author lists several problems with which the given reform collides, and allocates the most important of them − chronic under financing of educational branch by the state. Suspense of this problem breaks the promotion of reforms, including because of the position of direct participants of Bologna process: teachers, scientists and managers of higher schools. It is connected, as the author of the given article specifies, with inconsistency, ambiguity and crudity of measures authorized by the competent ministries
and departments. The problems of reforming the sphere of German university education arise not so much because of insufficient funding of this sphere by the German state or due to the lack of political will in the implementing reforms. The need for their implementation does not cause doubts in the German academic environment and German society. The German academic community is also aware of the need to develop and introduce a new paradigm of university education, which also does not exclude the emergence of new problems, primarily because of the complexity of the modern stage of civilization development, which very quickly changes the nature of university education and presents to it more and more new and high
requirements. To prevent possible threats of destruction of European and German universities or their transformation into fabrics producing good qualified executors of international corporations` will, universities and the whole society should take into account the fact that the complication of the modern world leads to the complication of the cognitive process, requires the application of new approaches to the organization of university education based on anthropologization and discursive knowledge, the main characteristics of which are its variability, fluidity, inconsistency and heterogeneity. The rejection of linearity, reproduction in education also implies the rejection of «ready-made» knowledge. On the contrary, the task of the participants in the educational process (of students and teachers as its subjects) is their joint search and joint creation of knowledge, which does not contradict the neo-humanistic concept of German university education, authored by V. von Humboldt. It means acquiring knowledge, which becomes what it is, in the process of searching for truth. Дана стаття повідомляє про хід реалізації програмних положень Болонської декларації в системі вищої освіти Німеччини. Автор привертає увагу до найважливіших попередніх результатів реформування, а саме: відсутності відчутного зростання якості університетської освіти в Німеччині та зниженні рівня професійної підготовки фахівців. Автор перераховує проблеми, з якими стикається дана реформа, і виділяє найважливішу з них – хронічне недофінансування освітньої галузі державою. Невирішеність цієї проблеми гальмує просування реформ, в тому числі через позицію безпосередніх учасників Болонського процесу: викладачів, учених і керівників університетів. Це пов’язано, як вказує автор статті, з непослідовністю, двозначністю і непродуманістю санкціонованих міністерствами і відомствами заходів. Одна з основних причин такої однобічності в реалізації реформ полягає у відсутності достатнього обсягу фінансових коштів. Збільшення цього обсягу може дозволити університетам здійснити великомасштабні і дорогі проекти, які дійсно здатні наповнити реформовані структури університетської освіти ФРН новим змістом. Це призведе до зміни традиційної парадигми університетської освіти відповідно до вимог, що бурхливо розвивається суспільства знання і забезпечить повною мірою конкурентоспроможність німецьких університетів і німецької університетської науки на глобальному ринку освітніх послуг. В умовах здійснення технократичної за своїм характером Болонської реформи перед німецьким, втім, як і перед будь-яким європейським університетом виникає, з одного боку, загроза його загибелі як інституту або, принаймні, його перетворення в транслятора вже не
актуальних і фрагментованих знань. З іншого боку, існує також небезпека перетворення університету в фабрику з виробництва освітнього продукту із заздалегідь визначеними властивостями, в наявності яких зацікавлені міжнародні корпорації. Для запобігання всіх цих загроз університети і все суспільство повинні враховувати той факт, що ускладнення сучасного світу призводить до ускладнення процесу його пізнання, вимагає застосування нових підходів до організації університетської освіти на основі антропологізаціі і дискурсивного знання, головними характеристиками якого стає його мінливість, плинність, суперечливість і різнорідність. Відмова від лінійності, репродуктивності в освіті також передбачає відмову від «готового» знання. Навпаки, завданням учасників освітнього процесу,
студента і викладача як його суб’єктів, стає його спільний пошук і спільне створення, що аж ніяк не суперечить неогуманістічній концепції німецької університетської освіти, автором якої є В. фон Гумбольдт. У цій концепції, яка наразі не втратила своєї значущості для німецької університетської освіти, ідеться саме про сприйняття всіх учасників освітнього процесу в якості суб’єктів набуття знання, яке стає тим, чим воно є, в процесі пошуку істини.Данная статья сообщает о ходе реализации программных положений Болонской декларации в системе высшего образования Германии. Автор обращает внимание на важнейшие предварительные результаты реформирования, а именно: отсутствие ощутимого роста качества университетского образования в Германии и снижении уровня профессиональной подготовки специалистов. Автор перечисляет проблемы, с которыми сталкивается данная реформа, и выделяет важнейшую из них - хроническое недофинансирования образования государством. Нерешенность этой проблемы тормозит продвижение реформ, в том числе из-за позиции непосредственных участников Болонского процесса: преподавателей, ученых и руководителей университетов. Это связано, как указывает автор статьи, с непоследовательностью, двусмысленностью и непродуманностью санкционированных министерствами и ведомствами мероприятий. Одна из основных причин такой односторонности в реализации реформ заключается в отсутствии достаточного объема финансовых средств. Увеличение этого объема может позволить университетам осуществить крупномасштабные и дорогостоящие проекты, которые действительно способны наполнить реформированные структуры университетского образования ФРГ новым содержанием. Это приведет к изменению традиционной парадигмы университетского образования в соответствии с требованиями бурно развивается общества знания и обеспечит в полной мере конкурентоспособность немецких университетов и немецкой университетской науки на глобальном рынке образовательных услуг. В условиях осуществления технократической по своему характеру Болонской реформы перед немецким, впрочем, как и перед любым европейским университетом возникает, с одной стороны, угроза его гибели как института или по крайней мере его превращения в транслятора уже не актуальных и фрагментированных знаний. С другой стороны, существует также опасность превращения университета в фабрику по производства образовательного продукта с заранее определенными свойствами, в наличии которых заинтересованы меж-дуродные корпорации. Для предотвращения всех этих угроз университеты и все общество должны учитывать тот факт, что осложнения современного мира приводит к усложнению процесса его познания, требует применения новых подходов к организации университетского образования на основе антропологизации и дискурсивного знания, главными характеристиками которого становится его изменчивость, текучесть, противоречивость и разнородность. Отказ от линейности, репродуктивности в образовании также предусматривает отказ от «готового» знания. Напротив, задачей участников образовательного процесса, студента и преподавателя как его субъектов, становится его совместный поиск и совместное создание, что отнюдь не противоречит неогуманистичний концепции немецкой университетского образования, автором которой является В. фон Гумбольдт. В этой концепции, которая пока не потеряла своей значимости для немецкой университетского образования, речь идет именно о восприятии всех участников образовательного процесса в качестве субъектов приобретения знания, которое становится тем, чем оно является, в процессе поиска истины.
Опис
Ключові слова
university education, Germanу, modularization, accreditation, curriculums, professional suitability, professional aptitude, professionalism, forming competences, університетська освіта, Німеччина, модуляризація, акредитація, навчальні програми, професійна придатність, професіоналізм, формування компетенцій, университетское образование, Германия, модуляризация, аккредитация, учебные программы, профессиональная пригодность,, профессионализм, формирование компетенций
Цитування
Tcherkashyn S. V. Creating a new paradigm of university education as a component part of reforming German universities / S. V. Tcherkashyn // Балканско научно обозрение. – 2018. – № 1. – С. 72–75.