Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3975
Title: Німецькі університети на етапі їх докорінного реформування
Other Titles: Немецкие университеты на этапе их коренного реформирования
German universities at the stage of their radical reforming
Authors: Черкашин, С. В.
Tcherkashyn, S.
Keywords: університетська освіта
Німеччина
оцінювання
концепт
модель
дискурс
прогнозування
планування
інновації
диверсифікація
автономія
диференціація
университетское образование
Германия
оценивание
концепт
модель
дискурс
прогнозирование
планирование
инновации
диверсификация
автономия
дифференциация
university education
Germany
evaluation
the concept
model
discourse
forecasting
planning
innovation
diversification
autonomy
differentiation
Issue Date: 25-Sep-2018
Publisher: НВП ПП «Технологічний Центр»; Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти»
Citation: Черкашин С. В. Німецькі університети на етапі їх докорінного реформування / С. В. Черкашин // ScienceRise: Pedagogical Education. – 2018. – №6(26) . – С. 4–9.
Abstract: Досліджено сучасний стан німецьких університетів в контексті їх актуального реформування, котре здійснюється шляхом упровадження англо-саксонських моделей університетської освіти. Насамперед ідеться про здійснення трансформацій у галузі університетської освіти за американським зразком, оскільки американська університетська модель уважається найбільш успішною в європейських академічних колах. Проте на адресу цієї моделі лунають критичні зауваження з боку німецьких університетських кіл, оскільки упровадження цієї моделі (або моделей) передбачає «маркетизацію» діяльності університетів і «меркантилізацію» наукових знань. Визначено, що німецькі науковці досить скептично ставляться до цих процесів, оскільки, на їхню думку, це може призвести до посилення «макдональдизації» суспільства, тобто до уніфікації соціальних форм суспільства і втрати німецьким університетом як соціокультурним інститутом своєї національної ідентичності та своїх надбань. Як відомо, ця культура сформувалась під впливом ідей В. фон Гумбольдта і була запорукою успішності німецьких університетів протягом багатьох десятиліть. Багато впливових представників німецької академічної науки не сприймають ідею перетворення університетів у фабрики з виробництва освітнього продукту, тобто фахівців з певним набором ринкових якостей, що передбачено упровадженням певних складників американської університетської моделі та програмних положень Болонської декларації. У даному випадку ідеться, по-перше, про професійну підготовку фахівців, здебільшого випускників бакалавріату, котрі не мають широкого наукового світогляду і необхідних особистісних якостей для вирішення складних повсякденних проблем, проте володіють сформованими «ключовими компетенціями». По-друге, ідеться про продукування знань, потрібних міжнародним корпораціям, а не суспільству в цілому. Окрім того, німецькі науковці не уявляють собі можливості планування виробництва наукових знань, або здійснення наукових відкрить, що, на їх думку, не є прогнозованими процесом, а результатом постійного пошуку істини в умовах, котрі виключають зовнішній вплив і контроль. Встановлено, що німецькі фахівці наполягають на розроблені зрозумілих і об’єктивних критеріїв оцінювання результатів діяльності університетів, їх підрозділів та окремих науковців, котрі враховують не тільки кількісні параметри наукових досліджень, але й якісні. Вироблення таких критеріїв, на думку німецьких фахівців, є справою самих науковців, а не зовнішніх структур у вигляді акредитаційних агенцій, наглядових рад тощо.Исследовано современное состояние немецких университетов в контексте их актуального реформирования, которое осуществляется путем внедрения англо-саксонских моделей университетского образования. прежде всего говорится об осуществлении трансформаций в области университетского образования по американскому образцу, поскольку американская университетская модель считается наиболее успешной в европейских академических кругах. Однако в адрес этой модели раздаются критические замечания со стороны немецких университетских кругов, поскольку внедрение этой модели (или моделей) предусматривает «маркетизацию» деятельности университетов и «меркантилизацию» научных знаний. Определено, что немецкие ученые скептически относятся к этим процессам, поскольку, по их мнению, это может привести к усилению «макдональдизации»общества, то есть к унификации социальных форм общества и потери немецким университетом как социокультурным институтом своей национальной идентичности и своих достижений. Как известно, эта культурасформировалась под влиянием идей В. фон Гумбольдта и была залогом успешности немецких университетов в течение многих десятилетий. Многие влиятельные представители немецкой академической науки принимать не воспринимают идею превращения университетов в фабрики по производству образовательного продукта, то есть специалистов с определенным набором рыночных качеств, что предусмотрено внедрением определенных составляющих американской университетской модели и программных положений Болонской декларации. В данном случае речь идет, во-первых, о профессиональной подготовке специалистов, в основном выпускников бакалавриата, которые не имеют широкого научного мировоззрения и необходимых личностных качеств для решения сложных повседневных проблем, однако обладают сформированными «ключевыми компетенциями». Во-вторых, речь идет о производстве знаний, необходимых международным корпорациям, а не обществу в целом. Кроме того, немецкие ученые не представляют себе возможности планирования производства научных знаний, или осуществления научных открытий, что, по их мнению, не являются прогнозируемыми процессом, а результатом постоянного поиска истины в условиях, которые исключают внешнее воздействие и контроль. Установлено, что немецкие специалисты настаивают на разработке понятных и объективных критериев оценки результатов деятельности университетов, их подразделов и отдельных ученых, которые учитывали бы не только количественные параметры научных исследований, но и качественные. Выработка таких критериев, по мнению немецких специалистов, является делом самих ученых, а не внешних структур в виде аккредитационных агентств, наблюдательных советов и т. д. The present state of the German universities in the context of their actual reformation, which is carried out through the introduction of Anglo-Saxon models of university education, is researched. First of all, it concerns university education transformation in accordance with the American higher education model, since the American university model is considered to be the most successful in European academic circles. However, German university scholars criticize this model (or models) for “marketization” of the university activities and for “mercantilising” scientific knowledge. It is determined that German scholars are skeptical about these processes, because in their opinion, this can lead to an increase in the “McDonaldization” of society, that leads to the unification of social forms of society life and to the loss by the German university as a sociocultural institution of its national identity and its achievements. As you know, this culture was formed under the influence of the ideas of Wilhelm von Humboldt and was the key to the success of German univer- sities for many decades. Many influential representatives of German academic science do not accept the idea of turning universities into factories for the production of an educational product with a certain set of market qualities, which is envisaged by the implementation of the main components of the American university model and program provisions of the Bologna Declaration. In this case, it concerns, first of all, the professional training of specialists, mainly undergraduate graduates who do not have a broad scientific world outlook and the necessary personal qualities to solve complex daily problems, but possess formed “key competencies.” Secondly, it concerns producing knowledge, which is necessary, first of all, for international corporations, and not for society as a whole. In addition, German scientists do not imagine the possibility of planning scientific knowledge production or the realization of scientific discoveries, which, in their opinion, is not a predictable process, but a result of the constant search for truth in conditions that exclude external influence and control. It has been established that German experts insist on the development of clear and objective criteria for the concentration of the results of the university activities, their units and individual scientists, which take into account not only the quantitative scientific research parameters, but also qualitative ones. The development of such criteria, in the opinion of German specialists, is the work of scientists themselves, not external structures in the form of accreditation agencies, supervisory boards, etc.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3975
ISSN: 2519-4976 (print)
2519-4984 (on-line)
Appears in Collections:Кафедра німецької філології



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.