Кафедра психології
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Кафедра психології за Назва
Зараз показано 1 - 20 з 228
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументConcept “humour” in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine(Cracow Tertium Society for the Promotion of Language Studies, 2020) Kobzieva, Yu.; Gordiienko-Mytrofanova, І.; Udovenko, М.; Sauta, S.The purpose of this study was to define and to describe the semantic components of the stimulus word humour in the linguistic consciousness of young Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a рsycholinguistic experiment. The sample comprised 400 young people (aged 20-31), males and females being equally represented. The experiment proved that the concept humour in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine is represented by four core semantic clusters: “laughter,” “joke,” “merry-making/joy” and “show.” Analysis of female and male associative fields shows that the semantic core of the word humour does not depend on the respondents’ gender identification. The results of frequency and cluster analysis have implied a number of the following conclusions. Firstly, humour and laughter form an inseparable unity of stimulus and reaction in the linguistic consciousness of respondents, although the psychological paradigm considers humour and laughter as two independent phenomena. Secondly, the cognitive component of humour was only reflected in the peripheral cluster “mind” of respondents’ associations. Thirdly, young Russian-speaking people from Ukraine do not have an ideal image of humour represented by a certain comedy show or relevant to any specific comedians. The generalised visualisation of humour is represented by reactions of the extreme periphery. Finally, comparative analysis of the verbalised concept humour in the linguistic consciousness of Russian-speaking population of Ukraine and people who live in Russia did not reveal any national-specific features in the perception of stimulus humour. Метою даного дослідження було визначити та описати семантичні компоненти слов-стимулів гумору у мовній свідомості молодих російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірка становила 400 молодих людей (віком 20-31 рік), причому чоловіки та жінки були представлені порівну. Експеримент довів, що поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України представлено чотирма основними семантичними кластерами: «сміх», «жарт», «весело/радість» та «шоу». Аналіз жіночого та чоловічого асоціативних полів показує, що семантичне ядро слова гумор не залежить від гендерної ідентифікації респондентів. Результати частотного та кластерного аналізу дозволили зробити ряд наступних висновків. По-перше, гумор і сміх утворюють нерозривну єдність стимулу і реакції в мовній свідомості респондентів, хоча психологічна парадигма розглядає гумор і сміх як два самостійних явища. По-друге, когнітивний компонент гумору відображався лише в периферійному кластері «розум» асоціацій респондентів. По-третє, молоді російськомовні люди з України не мають ідеального образу гумору, представленого певним комедійним шоу чи конкретним гумористом. Узагальнена візуалізація гумору представлена реакціями крайньої периферії. Нарешті, порівняльний аналіз вербалізованого поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України та людей, які проживають в Росії, не виявив жодних національно-специфічних особливостей у сприйнятті гумору. Целью данного исследования было определить и описать семантические компоненты словесных стимулов юмора в языковом сознании молодых русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования был психолингвистический эксперимент. Выборку составили 400 молодых людей (20-31 год), мужчины и женщины представлены в равной степени. Эксперимент показал, что концепт юмор в языковом сознании русскоязычного населения Украины представлен четырьмя ядерными семантическими кластерами: «смех», «шутка», «веселье/радость» и «шоу». Анализ женских и мужских ассоциативных полей показывает, что семантическое ядро слова юмор не зависит от гендерной идентификации респондентов. Результаты частотного и кластерного анализа позволили сделать ряд следующих выводов. Во-первых, юмор и смех образуют неразрывное единство стимула и реакции в языковом сознании респондентов, хотя психологическая парадигма рассматривает юмор и смех как два самостоятельных явления. Во-вторых, когнитивный компонент юмора отражался только в периферическом кластере «разум» ассоциаций респондентов. В-третьих, у молодых русскоязычных жителей Украины нет идеального образа юмора, представленного определенным комедийным шоу или относящегося к каким-то конкретным юмористам. Обобщенная визуализация юмора представлена реакциями крайней периферии. Наконец, сравнительный анализ вербализованного концепта юмора в языковом сознании русскоязычного населения Украины и жителей России не выявил каких-либо национально-специфических особенностей в восприятии юмора.
- ДокументCOVID – 19. БУТИ ЗАХИЩЕНИМ В СИТУАЦІЇ ПАНДЕМІЇ (ПСИХОСОМАТИЧНИЙ ПІДХІД)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Хомуленко, Т.У публікації надано колегам та здобувачам освіти університету ряд установок, які налаштовують на конструктивні стратегії світовідчуття в ситуації пандемії коронавірусу. Досвід психологічного переосмислення явищ реальності як експериментальний, так і концептуальний дає можливість окреслити вектори уваги, які зорієнтовують на дієві на лаштування. Психоімунологія як галузь знання про синхроністичність імунної системи і психіки дає можливість знайти нові відповіді на питання про те, що необхідно робити для своєї безпеки. І чим частіше ми звертаємося до цього питання, тим сильніше ми стаємо. The publication provides colleagues and students of the university with a number of attitudes that set them up for constructive strategies of worldview in the context of the coronavirus pandemic. The experience of psychological rethinking of the phenomena of reality, both experimental and conceptual, makes it possible to outline the vectors of attention that orientate to effective adjustments. Psychoimmunology as a branch of knowledge about the synchronicity of the immune system and the psyche makes it possible to find new answers to the question of what we need to do to stay safe. And the more often we address this issue, the stronger we become.
- ДокументDeveloping the Instructions for the Controlled Association Experiment by Means of Semantic Features for the Stimulus “Flirting Person”(Kharkiv Regional Public Organization “Culture of Health” (KRPOCH), 2021) Gordienko-Mytrofanova, I.; Hohol, D.; Nesterenko, М.This article continues a series of studies devoted to ludic competence / playfulness and one of its components is flirting. The aim of the study: in the context of parametric concept of meaning, to identify on the basis of applied psycholinguistic research the semantic components of the stimulus “flirting person”, which are actualized in the speech acts of Russian-speaking inhabitants of Ukraine. Ця стаття продовжує серію досліджень, присвячених лудичній компетенції / грайливості та одному з її компонентів – флірту. Мета дослідження: у контексті параметричної концепції значення виявити на основі прикладного психолінгвістичного дослідження семантичні компоненти стимулу "фліртуюча людина", які актуалізуються у мовних актах російськомовних жителів України. Данная статья продолжает серию исследований, посвященных лудической компетенции / игривости и одному из ее компонентов – флирту. Цель исследования: в контексте параметрической концепции значения выявить на основе прикладного психолингвистического исследования семантические компоненты стимула "флиртующий человек", которые актуализируются в речевых актах русскоязычных жителей Украины.
- ДокументEmpirical analysis of the content of the concept of "the value of own life" an empirical analysis of the content of the concept "the value of own life" (based on the results of a psycholinguistic experiment)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Diab, N.Relevance of the research. A sense of the value of one's own life and the peculiarities of its experience not sufficiently studied in domestic psychology. Understanding how this feeling arises and strengthens is necessary for the development of new technologies for psychological counselling and assistance to people facing various life problems. The aim of the study is to analyze the universal and unique features of the verbal behavior of subjects of different ages and sex in relation to the phenomenon of the value of their own life. Research methods. The subjects participated in a free associative experiment - writing five words that come to mind in connection with the phrase "The value of one's own life." Sample - 232 subjects (87 men and 145 women). The group of late adolescence consisted of 65 subjects aged 16 to 21 years. There were 81 subjects in the group of young people (22-30 years old). The mature group (61 people) was in the age range from 31 to 59 years. In the group of late maturity - 25 subjects. Results. Variants of semantic systems were identified, which are verbalizing in associations and involved in determining the direction of experiencing a sense of value of their own life among men and women, early age, young, mature and advanced age. These options broadly correspond to the six main sources of the value of one's own life. Conclusions. The value of one's own life is the willingness to experience the struggle for survival. This is the ability to deploy "techniques of being" when the subject responds to certain challenges of life. The identified male associates in the associative experiment have an external orientation and accentuate the idea of space / time. Women's associates are connected with the inner world, connected with personal and psycho-regulatory qualities. The types of age-related dynamics of associates were identified: “transversal”, “increasing”, “decreasing”, “bulging”. Актуальність дослідження. Почуття цінності власного життя і особливості його переживання у вітчизняній психології вивчені недостатньо. Розуміння того, як виникає і зміцнюється це почуття, необхідно для розвитку нових технологій психологічного консультування та допомоги людям, які зіткнулися з різними життєвими проблемами. Метою дослідження є аналіз універсальних і унікальних особливостей вербальної поведінки досліджуваних різного віку і статі щодо феномену цінності власного життя. Метод і вибірка дослідження. Досліджувані брали участь у вільному асоціативному експерименті - написанні п'яти слів, які приходять на розум у зв'язку зі словосполученням «Цінність власного життя». Вибірка - 232 випробовуваних (87 чоловіків і 145 жінок). До групи пізньої юності увійшли 65 осіб у віці від 16 до 21 років. У групі молодих (22 - 30 років) була 81 особа. Група зрілих - 61 особа, перебувала в віковому діапазоні від 31 до 59 років. У групі пізньої зрілості - 25 осіб. Результати. Виявлено варіанти смислових систем, які вербалізуються в асоціаціях і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя у чоловіків і жінок, у випробовуваних юного, молодого, зрілого та похилого віку. Ці варіанти в цілому відповідають шести основних джерел почуття цінності власного життя. Висновки. Цінність власного життя - це готовність до переживання досвіду боротьби за виживання. Це - здатність до озгортання «технік буття» при відгуку суб'єкта на ті, чи інші виклики життя. Виявлені в ассоціативному експерименті асоціати чоловіків мають зовнішню спрямованість і акцентують ідею простору / часу. Жіночі асоціати пов'язані з внутрішнім світом, пов'язані з особистісними і психорегулятивними якостями. Виявлено типи вікової динаміки асоціатів: «наскрізний», «зростаючий», «регресний», «випираючий».
- ДокументHubristic motivation as a factor of the primary school’s pupils’ personal development(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Fomenko, K. I.; Nadyon, V.; Diomidova, N. Yu.; Shukalova, O. S.The motivation of superiority over others in younger students involves perceiving their current status as a leader in the classroom. The real and desirable student`s status corresponds to his/her hubristic degree, as well as to the dominant emotional states (aggression or anxiety), motives (affiliate needs that determine the motives of cooperation or needs for superiority, which determine the motives of competition) or personal characteristics. Typological profiles of hubristic motivation determine the awareness of one's own status in the class and the desire to change it, determine the manifestation of personal traits, needs, motives and dominant emotional states. Hubristic motivation in younger school age affects the ability to self-regulate behavior. В статті розглянуто губристичну мотивацію у молодшому шкільному віці. В результаті емпіричного дослідження губристичної мотивації особистості у молодшому шкільному віці виявлено її п’ять її типів: 1) помірне домінування губристичного мотиву досягнення переваги; 2) збалансованість губристичних мотивів досягнення переваги та досконалості; 3) виражене домінування губристичного мотиву досягнення переваги; 4) низький рівень губристичної мотивації; 5) домінування губристичного мотиву досягнення досконалості. Реальний та бажаний статус школяра відповідає мірі його губристичності, так само як і домінуючі емоційні стани (агресія чи тривога), мотиви (афіліативні потреби, які обумовлюють мотиви співпраці чи потреби у перевазі, які обумовлюють мотиви конкуренції) чи особистісні властивості. Молодші школярі з домінуванням прагнення до досконалості добре адаптовані у колективі, мають статус друга, прагнуть бути лідером, виявляють афіліативні потреби, високу моральність, самокритичність, рефлективність, характеризуються високою самооцінкою. Отже, типологічні профілі губристичної мотивації обумовлюють усвідомлення власного статусу у класі та прагнення змінити його, визначають прояв особистісних рис, потреб, мотивів та домінуючих емоційних станів. Губристична мотивація у молодшому шкільному віці позначається на здатності до саморегуляції поведінки. Лише за умови гармонійного розвитку обидвох губристичних мотивів стає можливим формування здатностей до саморегуляції поведінки молодшого школяра.
- ДокументHUMOR AS A COMPONENT OF LUDIC COMPETENCE(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-01-24) Gordienko-Mytrofanova, I. V.; Kobzeva, Yu. A.The article describes the sense of humor as one of the seven components of ludic competence according to the author’s original concept of ludic competence. Relying on the previous theoretical and empirical research works that dealt with the sense of humor to a varying degree, as well as on the results of their own psycholinguistic experiment, the authors define and describe the polar forms of humor, i.e. “tediousness” and “buffoonery” (poles of deficiency and excess), and the optimal form of its development, i.e. “philosophical humor”. “Real humorist” is determined as a ludic position that corresponds to “philosophical humor”. “A bore” and “a buffoon” are described as the polar forms of the “real humorist” ludic position. The polar forms of “philosophical humor” and those of the “real humorist” ludic position help to achieve a comprehensive and detailed description of the sense of humor as a component of ludic competence. У статті в рамках авторської концепції ігрової компетентності описаний один з семи її компонентів – почуття гумору. Спираючись на теоретичні та емпіричні дослідження вчених, предмет вивчення яких тією чи іншою мірою становило почуття гумору, а також на результати психолінгвістичного експерименту, проведеного автором, виділено й охарактеризовано полюсні форми почуття гумору – “занудство” й “блазенство” (полюсу недостатності й полюсу надмірності) та оптимальна форма його розвитку – “філософський гумор”. Відповідно “філософському гуморові» визначена ігрова позиція “справжній гуморист”. Виявлено та описано полюсні форми ігрової позиції “справжній гуморист” – “зануда” й “блазень гороховий”. Полюсні форми “філософського гумору” та ігрової позиції “справжній гуморист” дозволили отримати найбільш повне й змістовне уявлення щодо почуття гумору як компоненту ігрової компетентності. В статье в рамках авторской концепции игровой компетентности описан один из семи ее компонентов – чувство юмора. Опираясь на теоретические и эмпирические исследования ученых, чей предмет изучения в той или иной степени составляло чувство юмора, а также на результаты психолингвистического эксперимента, проведенного автором, выделены и охарактеризованы полюсные формы чувства юмора – «занудство» и «шутовство» (полюса недостаточности и полюса чрезмерности) и оптимальная форма его развития – «философский юмор». Соответственно «философскому юмору» определена игровая позиция «настоящий юморист». Выявлены и описаны полюсные формы игровой позиции «настоящий юморист» – «зануда» и «шут гороховый». Полюсные формы «философского юмора» и игровой позиции «настоящий юморист» позволили получить наиболее полное и содержательное представление о чувстве юмора как компоненте игровой компетентности.
- ДокументInteraction between parents and adolescents in families with tobacco addiction(Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018-01-30) Kramchenkova, V. О.; Khomulenko, T. B.The paper deals with the peculiarities of interaction between parents and adolescents within a family with tobacco addiction. Adolescence is a main period for the initiation of tobacco use and the formation of tobacco addiction. In psychology, the role of the family, in particular parent-child relationships, in the formation of addictive behavior is considered as a defect in socialization or a symptom of family relationships dysfunction. The perception of the impact of smoking on family functioning affects parent-child relationships and mediates the adolescent’s attitude to smoking as a social phenomenon. The study involved 134 two-parent families, which included at least one smoker. The respondents were mothers and fathers aged from 35 to 50 years (N = 268) and their children aged from 12 to 17 (N = 134). In the empirical study, The Effect of Smoking on Family Functioning Inventory by V.O. Kramchenkova and The Parent-Child Interaction Inventory by I. M. Markovskaya were used. The cluster analysis identified five typological profiles of the influence of smoking on the implementation of family functions, namely, violation of the educational function of the family (30.10%), general violation of family functions (24.63%), neutral influence on family functions (20.65%), violation of household, educational and primary control functions (15.17%), promoting the implementation of family functions (9.45%). Стаття присвячена дослідженню особливостей взаємодії батьків та підлітків за умов наявності тютюнової аддикції у сім’ї. Підлітковий вік є провідним періодом ініціації вживання тютюну та формування тютюнової аддиктивної поведінки. У психології роль сім’ї, зокрема батьківсько-дитячих стосунків, у формуванні аддиктивної поведінки досліджується як дефект соціалізації або як ознака дисфункції сімейних стосунків. Уявлення про вплив паління на сімейне функціонування має вплив на батьківсько-дитячі стосунки та опосередковує ставлення підлітка до паління як соціального феномену. Мета дослідження: визначити типологічні особливості батьківсько-дитячої взаємодії у сім’ях із різним впливом паління на реалізацію сімейних функцій. У дослідженні прийняли участь 134 повні сім’ї, до складу яких входив принаймні один курець. Респондентами виступали матері та батьки у віці від 35 до 50 років (N=268) та їх діти-підлітки від 12 до 17 років (N=134). В емпіричному дослідженні було використано методики «Вплив паління на сімейне функціонування» В. О. Крамченкової та «Взаємодія батько-дитина» І. М. Марковської. За результатами кластерного аналізу виділено п’ять типологічних профілів впливу паління на реалізацію сімейних функцій, а саме, «Порушення виховної функції сім’ї» – 30,10%, «Загальне порушення сімейних функцій» – 24,63%, «Нейтральний вплив на сімейні функції» – 20,65%, «Порушення побутово-господарчої, виховної та функції первинного контролю» – 15,17%, «Сприяння реалізації сімейних функцій» – 9,45% досліджуваних. Виявлено, що для профілю «Загальне порушення сімейних функцій» характерні риси авторитарного контролюючого стилю стосунків, для профілів «Порушення виховної функції» та «Порушення побутово-господарчої, виховної та функції первинного контролю» – непослідовність та суперечливість у взаємодії, а для профілів «Нейтральний вплив на сімейні функції» та «Сприяння реалізації сімейних функцій» – риси ліберального та потураючого стилю взаємодії. Встановлено, що мірою посилення переконання про негативний вплив паління на сімейні функції збільшується емоційна дистанція, підвищується вимогливість, суворість, контроль, знижується співпраця, згода, послідовність, авторитетність та задоволеність у стосунках. Порушення виховної функції окремо чи в структурі комплексних порушень сімейного функціонування є чинником зниження задоволення у батьківсько-дитячих стосунках та занепокоєння сімейною ситуацією. Статья посвящена исследованию особенностей взаимодействия родителей и подростков при наличии табачной аддикции в семье. Подростковый возраст является ведущим периодом инициации употребления табака и формирования табачной аддиктивного поведения. В психологии роль семьи, в частности родительско-детских отношений, в формировании аддиктивного поведения исследуется как дефект социализации или как признак дисфункции семейных отношений. Представление о влиянии курения на семейное функционирование влияет на родительско-детские отношения и опосредует отношение ребенка к курению как социального феномена. Цель исследования: определить типологические особенности родительско-детского взаимодействия в семьях с различным влиянием курения на реализацию семейных функций. В исследовании приняли участие 134 полные семьи, в состав которых входил хотя бы один курильщик. Респондентами выступали матери и отцы в возрасте от 35 до 50 лет (N = 268) и их дети-подростки от 12 до 17 лет (N = 134). В эмпирическом исследовании были использованы методики «Влияние курения на семейное функционирование» В. А. Крамченковои и «Взаимодействие родитель-ребенок» И. М. Марковской. По результатам кластерного анализа выделены пять типологических профилей влияния курения на реализацию семейных функций, а именно, «Нарушение воспитательной функции семьи» - 30,10%, «Общее нарушение семейных функций» - 24,63%, «Нейтральный влияние на семейные функции »- 20,65%,« Нарушение торгово-хозяйственной, воспитательной и функции первичного контроля »- 15,17%,« Содействие реализации семейных функций »- 9,45% испытуемых. Выявлено, что для профиля «Общее нарушение семейных функций» характерные черты авторитарного контролирующего стиля отношений, для профилей «Нарушение воспитательной функции» и «Нарушение торгово-хозяйственной, воспитательной и функции первичного контроля» - непоследовательность и противоречивость во взаимодействии, а для профилей «Нейтральный влияние на семейные функции »и« Содействие реализации семейных функций »- черты либерального и потакая стиля взаимодействия. Установлено, что по мере усиления убеждения о негативном влиянии курения на семейные функции увеличивается эмоциональная дистанция, повышается требовательность, строгость, контроль, снижается сотрудничество, согласие, последовательность, авторитетность и удовлетворенность в отношениях. Нарушение воспитательной функции отдельно или в структуре комплексных нарушений семейного функционирования является фактором снижения удовольствие в родительско-детских отношениях и беспокойство семейной ситуацией.
- ДокументInvestigating the concept of “lightness” as reflected In the russian-speaking ukrainians’ linguistic consciousness(Lesya Ukrainka Volyn (Eastern European) National University (EENU), 2020) Gordienko-Mytrofanova, I.; Kobzieva, Yu.; Borokh, K.The purpose of this study is to define and describe the semantic components of the verbalised concept “lightness” as a component of ludic competence in the linguistic consciousness of the Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a psycholinguistic experiment. The sample comprised 426 young people (aged 18–35), males and females being equally represented. Cluster analysis showed that the core of the concept “lightness” is represented by three semantic groups: “the quality being light and insignificant in weight and size…”, “the feeling of happiness and joyful ease”, “the feeling of freedom …, cheerfulness, excitement”. The last two clusters reveal the ambivalent nature of the concept “lightness”. The concept “lightness” is characterized by a large variety of peripheral clusters. The ones that are especially noteworthy are “insight” and “duality”. The former reflects the cognitive component of lightness, which accounts for 3 per cent. The latter reflects the concept’s ambivalent nature. Basically, the semantic content of the core of the word “lightness” does not depend on gender. The comparative analysis of the concept “lightness” in the linguistic consciousness of Ukrainian citizens and people living in Russia reveals its nationally-specific perception in the linguistic consciousness of Ukrainian people, which was reflected in the most frequent reaction “freedom”. Taken together, both samples share a number of common features: wide semantic scope; strong synonymic and weak antonymic connections between stimulus and reactions; positive emotional response to the stimulus. Finally, the results of the free word association test with the stimulus word “lightness” were successfully used to define more precisely and expand our understanding of “lightness” as a component of ludic competence taking into account both core and peripheral clusters. В статті виявлено та описано семантичні компоненти вербалізованого концепту «легкість», як компонента ігрової компетентності, в мовній свідомості російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірку склало 426 респондентів молодого віку (18–35) у рівному співвідношенні чоловіків і жінок. Результати кластерного аналізу показали, що ядро концепту «легкість» представлено трьома семантичними групами: «властивість чогось легкого, незначного за вагою й розміром...», «почуття щастя й радісного спокою», «почуття свободи..., бадьорості, підйому». Два останніх кластери відображають амбівалентний характер концепту «легкість». Концепт «легкість» характеризується великою різноманітністю периферійних кластерів. Серед них заслуговують на увагу два кластери – «інсайт» і «дуальність». У першому відображена когнітивна складова легкості, яка склала 3%. У другому – амбівалентний характер концепту. Семантичне наповнення ядра слова «легкість» загалом не залежить від статевої належності. Порівняльний аналіз концепту «легкість» у мовній свідомості жителів України й жителів Росії дає змогу твердити про його національно-типологічне сприйняття в мовній свідомості жителів України, що знайшло своє втілення в найбільш високочастотній реакції «свобода». Загалом обидві вибірки характеризуються: широким семантичним спектром; сильними синонімічними та слабкими антонімічними зв'язками стимулу й реакцій; позитивними емоціями на стимул. Нарешті, результати вільного асоціативного експерименту зі стимулом «легкість» було успішно використано з метою смислового уточнення й розширення поняття «легкість» як компонента ігрової компетентності. В статье выявлено и описано семантические компоненты вербализованного концепта «легкость» как компонента игровой компетентности в языковом сознании русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования являлся психолингвистический эксперимент. Выборку составило 426 респондентов молодого возраста (18–35) в равном соотношении мужчин и женщин. Результаты кластерного анализа показали, что ядро концепта «легкость» представлено тремя семантическими группами: «свойство чего-то легкого, незначительного по весу и размеру…», «чувство счастья и радостного покоя», «чувство свободы…, бодрости, подъема» . Два последних кластера отражают амбивалентный характер концепта «легкость». Концепт "легкость" характеризуется большим разнообразием периферийных кластеров. Среди них заслуживают внимания два кластера – «инсайт» и «дуальность». В первом запечатлена когнитивная составляющая легкости, которая составила 3%. Во втором – амбивалентный характер концепта. Семантическое наполнение ядра слова «легкость» в целом не зависит от половой принадлежности. Сравнительный анализ концепта «легкость» в языковом сознании жителей Украины и жителей России позволяет утверждать его национально-типологическое восприятие в языковом сознании жителей Украины, что нашло свое воплощение в наиболее высокочастотной реакции «свобода». В общем обе выборки характеризуются: широким семантическим спектром; сильными синонимическими и слабыми антонимическими связями стимула и реакций; положительными эмоциями в стимул. Наконец, результаты свободного ассоциативного опыта со стимулом «легкость» были удачно использованы в целях смыслового уточнения и расширения понятия «легкость» как компонента игровой компетентности.
- ДокументMetacreative abilities: scientific approaches and experimental introspective research methods(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Savrasov, N. V.Our methodology is evaluated according to four testing criteria: standardization, norms, reliability and validity. They are the criteria that are used to demonstrate the scientific adequacy of using this technique to measure individual mental differences. Observing the predictive power, it should be noted that during the year between the first and second surveys of the members of our sample by this method, those who had the results above average demonstrated significant creative achievements (artistic creativity, writing of scientific works, the development of advanced technologies of training and work). Finally, assessing constructive validity, we note that this test correlates positively with other relatively valid procedures for measuring creativity (convergent validation), and there is also a negative correlation between the results of the given methodology and the tests that measure conceptually different personality qualities. We have proposed an experimental and introspective technique «Metacreative Abilities» ( EIMCA ) which consists of two blocks – «Awareness in the field of creativity» and «Reflection in the field of creativity». Psychometric evaluation of our methodology was conducted using the criterion of standardization, normativity, reliability and validation with those to prove the scientific adequacy of the use of this technique for measuring the stated individual psychological differences. В ході нашого дослідження ми прагнемо запропонувати надійну та валідну стандартизовану методику психологічної діагностики метакреативних здібностнй, яка спиралася б на сучасну наукову психологічну модель діагностованого явища, та відповідала критеріям нормативності, валідності та надійності. Вдалося встановити, що до структури метакреативних здібностей входять креативний компонент із його внутрішньою структурою та видовою своєрідністю, мотиваційно-когнітивний компонент, рефлексивно-перцептивний компонент, рефлексивно-регулятивний компонент. Нами запропонована та емпірично перевірена на відповідність основним психоиетричним критеріям експериментально-інтроспективна методика «Метакреативні здібності» (EIMCA) складається з двох блоків – «Обізнаність в сфері креативності» та «Рефлексія в сфері креативності» метою яких є визначення рівня орієнтації досліджуваного в такому психічному явищі як креативність людини в її процесах, видах та шляхах сприяння її повноцінному функціонуванню та визначення міри диференційованості самооцінки креативності, в якій проявляється схильність до деталізації в характеристиці власної креативності; визначення міри адекватності самооцінки креативності, в якій проявляється якість прогностичної функції по відношенню до власних креативних результатів; визначення рівня прояву схильності до планування креативного процесу; визначення міри прояву рефлексивних функцій у реалізації креативного процесу, за рахунок яких здійснюється їх моніторинг.
- ДокументPlayful Competence : the Access Code to the Inner Resources(15th European Congress of Psychology (ECP), Amsterdam, 2017-07-11) Gordienko-Mytrofanova, I. V.; Kobzieva, Yu. A.The concept of ludic competence (playful competence), developed within the paradigm of culture-historic approach is presented. Ludic competence is formed alongside with the development of playfulness, which is a stable personality trait in the modern world of gamification. Playfulness reveals itself in the way how a person creatively adapts to the reality of their own “Self” (individual identity) and to the reality of the World (socialization), accepting this task as an exciting challenge. The components of playfulness as an integral personality trait are also the components of ludic competence. These are defined as “motivated abilities” that help individuals to achieve personally meaningful goals. In this case, the goal is to develop individual identity to the extent which ensures successful socialization, i.e. successful psychological functioning. The components of playfulness were revealed in the course of a psycholinguistic experiment, whose major stage is a free association experiment with “playfulness” as a stimulus word. The sample comprised 4,795 respondents. The following components were identified: “sensitivity”, “imagination”, “sense of humor”, “lightness”, “flirting” (as an intention to attract the attention of the opposite or one’s own sex), “mischievousness” (as a particular example of self-challenge), “fugue” (as provocative and/or eccentric behavior). Playfulness, thanks to imagination, enables us to see the world as a whole and the current situation in particular in the most comprehensive way, i.e. from within one’s Self as seen by the Other (sensitively), and solve it with a sense of humor, lightness and child-like spontaneity or, on the contrary, in a sophisticated and exquisite manner of an adult person (flirting), frequently in various forms of self-challenging, and sometimes in a bold and decisive fashion, walking “on the edge” of identity and socialization (fugue). The proposed concept of ludic competence is based, among other things, on the works containing empiric evidence about the connection between playfulness and positive psychological functioning. Представлено концепцію судової компетентності (грайливої компетентності), розроблену в рамках парадигми культурно-історичного підходу. Лудична компетентність формується поряд з розвитком грайливості, що є стійкою рисою особистості в сучасному світі гейміфікації. Грайливість виявляється у тому, як людина творчо пристосовується до реальності власного «Я» (індивідуальної ідентичності) та до реальності Світу (соціалізація), сприймаючи це завдання як захоплююче завдання. Компоненти грайливості як невід’ємної риси особистості також є компонентами лудійної компетентності. Вони визначаються як «мотивовані здібності», які допомагають людям досягати особистісно значущих цілей. У цьому випадку метою є розвиток індивідуальної ідентичності в тій мірі, яка забезпечує успішну соціалізацію, тобто успішне психологічне функціонування. Складові грайливості були виявлені в ході психолінгвістичного експерименту, головним етапом якого є вільний експеримент асоціації з «грайливістю» як стимульним словом. Вибірка складала 4795 респондентів. Були визначені такі компоненти: «чутливість», «уява», «почуття гумору», «легкість», «загравання» (як намір привернути увагу протилежної чи власної статі), «огидність» (як конкретний приклад самовиклику), «фуга» (як провокаційна та / або ексцентрична поведінка). Грайливість, завдяки уяві, дозволяє нам бачити світ у цілому і, зокрема, сучасну ситуацію, найбільш комплексно, тобто зсередини власного «Я», як бачить Інший (чуйно), і вирішувати його з почуттям гумору, легкість і дитяча спонтанність або, навпаки, витончена і вишукана манера дорослої людини (флірту), часто в різних формах самовиклику, а іноді сміливо і рішуче, ходити «на край» ідентичності та соціалізації (фуга). Запропонована концепція лудистичної компетентності базується, серед іншого, на творах, що містять емпіричні докази про зв’язок грайливості та позитивного психологічного функціонування. Представлена концепция судебной компетентности (игровой компетентности), разработанная в рамках парадигмы культурно-исторического подхода. Лудийная компетентность формируется вместе с развитием игривости, которая является устойчивой чертой личности в современном мире геймификации. Игривость проявляется в том, как человек творчески приспосабливается к реальности своего «Я» (индивидуальная идентичность) и к реальности Мира (социализация), принимая эту задачу как захватывающую задачу. Компоненты игривости как неотъемлемой черты личности также являются компонентами судебной компетентности. Они определяются как «мотивированные способности», которые помогают людям достичь личных значимых целей. В этом случае цель состоит в том, чтобы развить индивидуальную идентичность в той степени, которая обеспечивает успешную социализацию, то есть успешное психологическое функционирование. Компоненты игривости были выявлены в ходе психолингвистического эксперимента, основным этапом которого является эксперимент свободной ассоциации с игривостью в качестве стимулирующего слова. Выборка включала 4795 респондентов. Были определены следующие компоненты: «чувствительность», «воображение», «чувство юмора», «легкость», «флирт» (как намерение привлечь внимание противоположного или собственного пола), «озорство» (как частный пример самообвинения), «фуга» (как провокационное и / или эксцентричное поведение). Благодаря воображению игривость позволяет нам видеть мир в целом и текущую ситуацию в частности самым всесторонним образом, то есть изнутри своего Я, воспринимаемого Другим (чутко), и решать его с чувством юмора, легкость и детская спонтанность или, наоборот, в изощренной и изысканной манере взрослого человека (флирт), часто в различных формах самообороны, а иногда смелым и решительным образом, ходьба «на краю» идентичности и социализации (фуга). Предлагаемая концепция судебной компетентности основана, среди прочего, на работах, содержащих эмпирические данные о связи между игривостью и позитивным психологическим функционированием.
- ДокументProfessional wellbeing in connection with impairments of emotional regulation and perceptions of everyday stress among defectologists(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Kramchenkova, V.; Zhukova, L.Aim. The article examines the results of an empirical study of the professional well-being of defectologists and its relationship with emotional dysregulation and the perception of everyday stress. Methods. An empirical study was conducted on a sample of defectologists (correctional educators and special psychologists) who work with children with autism spectrum disorders. For the study, the following were used: the methodology for assessing professional wellbeing (further MAPW), the questionnaire of everyday stressors and the questionnaire of emotional dysregulation. Empirical data processing methods: analysis of mean values, analysis of nonparametric criteria, correlation analysis. Results. The study made it possible to establish the characteristics of the professional well-being of defectologists, to describe the subjective perception of their own functioning in the professional sphere and to determine the relationship between the duration of professional activity and the indicators of the components of professional well-being. It was found that there was an inverse statistically significant relationship between the components of professional well-being with the spheres of perception of everyday stressful events and the forms of emotional dysregulation. Conclusions. The results of the analysis led to the conclusion that speech pathologists who work with children with autism spectrum disorders have a low level of professional well-being. Also, statistically significant interrelationships between the components of professional well-being with the perception of everyday stress and forms of impaired emotional regulation were revealed. Мета. У статті розглядаються результати емпіричного дослідження професійного благополуччя дефектологів та його взаємозв’язок із емоційною дисрегуляцією і сприйняттям повсякденного стресу. Методи. Емпіричне дослідженні було проведене на виборці дефектологів (корекційних педагогів та спеціальних психологів), які займаються із дітьми з розладами аутистичного спектру. Для дослідження були використані: методика оцінки професійного благополуччя МОПБ, опитувальник повсякденних стресорів та опитувальник емоційної дисрегуляції. Методи оброблення емпіричних даних: аналіз середніх значень, аналіз непараметричних критеріїв, кореляційний аналіз, Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити особливості професійного благополуччя дефектологів, дати опис суб’єктивного сприйняття власного функціонування у професійній сфері та визначити зв'язок між тривалістю професійної діяльності і показниками компонентів професійного благополуччя. Було встановлено наявність зворотного статистично значущого взаємозв’язку компонентів професійного благополуччя із сферами сприйняття повсякденних стресових подій та формами емоційної дисрегуляції. Висновки. Результати аналізу дозволили зробити висновок, що дефектологи, які працюють із дітьми з розладами аутистичного спектру, мають низький рівень професійного благополуччя. Також виявлені статистично достовірні взаємозв’язки компонентів професійного благополуччя із сприйняттям повсякденного стресу та формами порушення емоційної регуляції.
- ДокументPsycholinguistic meanings of the verbalized concept “holy fool” (based on the results of the psycholinguistic experiment)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018) Gordiienko-Mytrofanova, I.; Silina, А.; Кobzieva, Yu.Аim of the study. The article presents the results of the research into the verbalized concept “holy fool” in the linguistic world-image of the Russian- speaking population of Ukraine. Materials and methods . The main method of the conducted research was the psycholinguistic experiment. Тhesamplecomprised204 respondents aged 18- 35, males and females being equally represented. Results. The conducted research resulted in the description of the psycholinguistic meanings of “holy fool”. The experiment showed that the concept “holy fool” in the everyday linguistic consciousness is primarily associated with mental or physical deficiency, which was reflected in three core (more than 15%) psycholinguistic meanings : “strange fellow or old man”, “ugly fellow or old man”,“mentally sick fellow or old man”. Foolishness as “simulated madness” (“for Christ’s sake”) is replaced by natural foolishness in everyday linguistic consciousness. Modern people no longer tend to consider a holy fool to be “a peculiar zealot of piety”. However, this meaning still remains more or less understandable, which is supported by the psycholinguistic meaning “blessed fellow or old man” (14,2%). The word “holy fool” itself is perceived as obsolete by some modern native speakers. The results of our research confirm the conclusions made by Russian and Ukrainian scholars who analyzed and described the concept “holy fool” in everyday linguistic consciousness, i.e. its ambivalent nature; the peripheral location of theological associates, most of which reflect a certain type of holiness (“blessed”); singular emotive associates. On the whole, the core semantics of “holy fool” does not depend on gender. Regardless of gender, respondents evaluate the stimulus both negatively and positively. 41% of respondents display repulsion to this stimulus “holy fool”. Male respondents tend to use rude and obscene lexemes. As far as the prospect of further research is concerned, there is a need to describe the behavioral pattern of the ludic competence “holy fool” taking into consideration both core and peripheral psycholinguistic meanings of holy fool and actualizing the personified associates that help to build the model of behavior typical of a holy fool. Стаття присвячена дослідженню вербалізованого концепту «юродивий» в мовній картині світу російськомовного населення жителів України. Основним методом виступив психолінгвістичний експеримент. Вибірку склали 204 особи молодого віку (18–35 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. Підсумком проведеного дослідження став опис психолінгвістичних значень «юродивий». Результати експерименту показали, що концепт «юродивий» в повсякденній мовній свідомості, перш за все, пов'язаний з душевною або тілесною злиденністю, що знайшло своє відображення в трьох ядерних (більше 15%) психолінгвістичних значеннях: «дивний хлопець або старий», «потворний хлопець або старий»,«психічно хворий хлопець або старий». Юродство як «уявне божевілля» («Христа ради») в повсякденній мовній свідомості змінюється природним. Розуміння юродивого як «особливого ревнителя благочестя» сучасною людиною поступово втрачається, але так чи інакше все ще залишається зрозумілим, що знаходить своє підтвердження в психолінгвістичний значенні «блаженний хлопець або старий» (14,2%). Деякими сучасними носіями мови саме слово «юродивий» сприймається як застаріле. Отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як російських, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу і опису сенсу культурного концепту «юродивий» в повсякденній свідомості, який характеризується: амбівалентністю; периферією теологічних асоціатів, велика частина яких відображає тип святості («блаженний»); одиничними емотивними асоціатами. Семантичне наповнення ядра «юродивого» в цілому не залежить від статевої ідентифікації. Для респондентів обох статей характерні позитивні, нейтральні та негативні оцінки стимулу. У 41% респондентів «юродивий» викликає відторгнення. Однак для чоловіків типові грубіші і ненормативні лексеми. Статья посвящена исследованию вербализованного концепта «юродивый» в языковой картине мира русскоязычного населения жителей Украины. Основным методом выступил психолингвистический эксперимент. Выборку составили 204 человека молодого возраста (18–35 лет) в равном соотношении мужского и женского пола. Итогом проведенного исследования стало описание психолингвистических значений «юродивый». Результаты эксперимента показали, что концепт «юродивый» в обыденном языковом сознании, прежде всего, связан с душевным или телесным убожеством, что нашло свое отражение в трех ядерных (более 15%) психолингвистических значениях : «странный парень или старый», «безобразный парень или старый», «психически больной парень или старый». Юродство как «мнимое безумие» («Христа ради») в обыденном языковом сознании сменяется естественным. Понимание юродивого как «особого ревнителя благочестия» современным человеком постепенно утрачивается, но так или иначе все еще остается понятным, что находит свое подтверждение в психолингвистическом значении «блаженный парень или старый» (14,2%). Некоторыми современными носителями языка само слово «юродивый» воспринимается как устаревшее. Полученные нами результаты находят свое подтверждение в работах как российских, так и отечественных ученых, посвященных анализу и описанию смысла культурного концепта «юродивый» в повседневном сознании, характеризующемся: амбивалентностью; периферией теологических ассоциатов, большая часть которых отражает тип святости («блаженный»); единичными эмотивными ассоциатами. наполнение ядра «юродивого» в целом не зависит от половой идентификации. Для респондентов обоих полов характерны положительные, нейтральные и негативные оценки стимула. У 41% респондентов «юродивый» вызывает отторжение. Однако для мужчин типичны более грубые и ненормативные лексемы.
- ДокументPsychological characteristics of emotional burnout among freelancers(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Podenko, A. V.Relevance of the problem: The relevance of the given topic is stipulated by the fact that recently the problems connected with high stress that accompanies fulfillment of professional duties by the representatives of certain professions have been actively discussed in the society and in scientific circles. In spite of the fact that emotional burnout syndrome is thoroughly studied in a psychological science, most of researches are focused on representatives of quite limited range of professions (doctors, pedagogues, social workers, journalists, law enforcement). At the same time, the above-mentioned fact of freelancers' increase predetermines the necessity to study this group of subjects as well. Aim of research: to define the characteristics of emotional burnout syndrome manifestation among freelancers. Methodology and sample: the sample consists of 31 freelancers (26 women and 5 men aged 24 to 56, self-employed from 1 to 30 years) and 31 full-time employees (25 women and 6 men aged 23 to 57, full-time employed from 1 to 30 years). The material for the study was collected on the platform https://m.facebook.com in the communities "Freelancers, unite", "Translation, Freelancing, Organizational Issues" and "Freelancer", "Ukrainian translators", "Freelancers іn Ukraіne". All the participants of the study perform their full-time or freelance activities on the territory of the CIS. Results and conclusions: Differences in the level of burnout phases formation among full-time employees and freelancers as well as some statistically significant features of freelancers' experience of this syndrome in comparison with full-time employees have been determined. It was found out that freelancers have lower formation of some phases of emotional burnout, however the analysis revealed the following features of freelancers' burnout: freelancers have more expressed indexes of the symptoms of cornering, dissatisfaction with themselves, inadequate selective emotional reactions. The emotional alienation symptom indicator is also high. The high level of professional achievement reduction in the freelancer group, as determined by the MBI questionnaire, indicates a possible tendency to devalue one's own achievements. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що останнім часом у суспільстві та у наукових колах активно обговорюються проблеми, пов'язані з великою напругою, що супроводжує виконання представниками певних професій своїх професійних обов’язків. Незважаючи на той факт, що синдром емоційного вигорання ретельно вивчається в психологічній науці, більшість досліджень спрямована на представників досить обмеженого кола професій (медики, педагоги, соціальні працівники, журналісти, правоохоронці). Водночас, вище зазначений факт збільшення кількості фрілансерів зумовлює необхідність дослідження також ї цієї групи суб’єктів. Мета дослідження: визначити особливості прояву синдрому емоційного вигорання у фрілансерів. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і систематизація наукових відомостей за проблемою синдрому емоційного вигорання у фрілансерів); методи збору емпіричних даних (методика діагностики рівня емоційного вигорання В. В. Бойка, Опитувальник «вигорання» МВІ за редакцією К. Маслач та С. Джексон, в адаптації Н.Є. Водоп'янової); методи математичної статистики (описові статистики, U-критерій Манна-Уітні). Результати і висновки: Визначено відмінності як у рівні сформованості фаз вигорання у штатних робітників та у фріласнерів, так і окремі статистично значущі особливості переживання цього синдрому фрілансерами в порівнянні зі штатними працівниками. Було з’ясовано, що фрілансери мають меншу сформованість окремих фаз емоційного вигорання, втім, аналіз з’ясував такі особливості вигорання фрілансерів: фрілансери мають більш виражені показники за симптомами загнаність у кут, незадоволеність собою, неадекватне вибіркове емоційне реагування. Високим також є показник симптому емоційне відчуження. Визначений за допомогою опитувальника MBІ високий рівень редукції професійних досягнень у групі фрілансерів свідчить про можливу тенденцію до знецінення власних досягнень.
- ДокументPsychological characteristics of professional adaptation of novice teachers(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Yelchaninova, T. M.; Zhvania, T. V.; Blagoy, R. R.; Malykhina, O. E.; Zhdanyuk, L. O.Relevance of the research. The relevance of scientific analysis of the problem of adaptation of teachers in modern educational institutions during the pandemic is high, timely and necessary in the issue of development and application to this category of employees of special programs and technologies of adaptation, which would take into account all modern requirements and positive experience in the domestic and foreign field. This necessitates a previous comprehensive study of the phenomenon and the phenomena that cause it. Aim of the study: to determine the features of psychological adaptation of novice teachers, the factors of its formation, to develop recommendations for the prevention of disadaptation of a young teacher. Methods: theoretical methods: analysis, synthesis, systematization of theoretical data; empirical methods: observation, interview, testing; methods of mathematical and statistical data processing. In order to determine the features of psychological adaptation of teachers the following methods were used: questionnaire to assess the level of socio-psychological adaptation of a secondary school teacher (M. Dmitriev); a technique to assess professional disadaptation (M. Dmitriev); the method "Integral satisfaction with work" (A. Batarshev); test " Neuro-mental adaptation" (I. Gurvich). Sample of the study: 60 teachers of secondary education institutions the city of Kharkiv. Results and conclusions. The idea of socio-psychological adaptation of novice teachers has been deepened by clarifying the characteristics of differently adapted teachers. The notion of socio-psychological adaptation of teachers to professional activity has been expanded by comparing the refined characteristics of teachers' adaptation with different work experience. It was determined that the majority of teachers are divided into those with a pronounced and low level of socio-psychological adaptation. The factors of disadaptation of novice teachers have been established: emotional excitement, feeling of fatigue, violation of the sleep-wake cycle and decreased motivation for activity. The general tendency that is connected with the fact that the worse the state of mental health of the novice teacher, the worse is his adaptation to professional activity. It was found that the majority of teachers are satisfied with the work (and dissatisfied with its conditions), but among novice teachers, compared with other groups of teachers by length of experience, the highest percentage of dissatisfied teachers was revealed. A significant relationship between psychophysiological professional disadaptation and socio-psychological adaptation has been proved to be inverse and strong. The influence of socio-psychological factors on the manifestation of neuro-psychological adaptation was proved. It is proved that the length of service affects the socio-psychological and professional adaptation of teachers. A number of methodological recommendations to ensure the success of adaptation of novice teachers has been proposed. Актуальність дослідження. Актуальність наукового аналізу проблеми адаптації педагогів у сучасних навчальних закладах в період пандемії є високою, своєчасною та необхідною у питанні розробки та застосування до цієї категорії працівників спеціальних програм та технологій адаптації, які б враховували усі сучасні вимоги та позитивний досвід на вітчизняному та закордонному полі. Це обумовлює попереднє всебічне вивчення явища та феноменів, які його обумовлюють. Мета дослідження: визначити особливості психологічної адаптації педагогів-початківців, фактори її становлення, розробити рекомендації для профілактики дезадаптації молодого викладача. Методи: теоретичні методи: аналіз, узагальнення, систематизація теоретичних даних; емпіричні методи: спостереження, опитування, тестування; методи математичної і статистичної обробки даних. З метою визначення особливостей психологічної адаптації педагогів були застосовані наступні методики: опитувальник для оцінки рівня соціально-психологічної адаптації вчителя середньої школи (М. Дмитрієва); методика для оцінки професійної дезадаптації (М. Дмитрієва); методика «Інтегральна задоволеність працею» (А. Батаршева); тест «Нервово-психічна адаптація» (І. Гурвіч). Вибірка дослідження: 60 педагогів закладів середньої освіти м. Харкова. Результати і висновки. Поглиблено уявлення про соціально-психологічну адаптацію педагогів-початківців завдяки уточненню характеристики різноадаптованих педагогів. Розширено уявлення про соціально-психологічну адаптацію педагогів до професійної діяльності через порівняння уточнених характеристик адаптації педагогів з різним стажем роботи. Визначено, що більшості своїй педагоги поділяються на осіб з вираженим та з низьким рівнем соціально-психологічної адаптації. Встановлені фактори дезадаптації педагогівпочатківців: емоційні хвилювання, відчуття утоми, порушення циклу «сон-неспання» та зниження мотивації до діяльності. Відмічена загальна тенденція, яка пов’язана з тим, що чим гіршим є стан психічного здоров’я у педагога-початківця, тим гірше відбувається його адаптація до професійної діяльності. Встановлено, що більшість педагогів задоволені працею (та не задоволені її умовами), але серед педагогів-початківців, в порівнянні з іншими групами педагогів за стажем, виявлено найбільший відсоток незадоволених. Доведений значущий взаємозв'язок між психофізіологічною професійною дезадаптацією та соціально-психологічною адаптацією, який має зворотній та сильний характер. Доведений вплив соціальнопсихологічних чинників на вияв нервово-психічної адаптації. Доведено, що стаж праці впливає на соціально-психологічну та професійну адаптацію педагогів. Запропоновано низку методологічних рекомендацій для забезпечення успішності адаптації молодих педагогів.
- ДокументPsychological features of self-concept of the teenagers with subjective experience of loneliness(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Pomazova, О. V.There are distinctions in self-concept indices of teenagers with various levels of the subjective loneliness experience. It was defined that in the course of time the number of self-concept parameters of the teenagers’ connected with the subjective loneliness experience increases. For the group of 10-11 years old teenagers such parameters as anxiety, acceptance of situation at school, self-esteem of physical attraction and satisfaction with communication with age mates are characteristic. In the group of 12-13 years old teenagers the parameters mentioned above are accompanied by self-attitude, satisfaction with life situation, satisfaction with proper position in the family, and in the group of 14-15 years old teenagers – by intelligence self-esteem. In addition, frequency and intensity of the subjective loneliness experience has a tendency to increase from 10-11 to 12-13 years old and to further decrease at 14-15 years old. Визначено відмінності в показниках Я-концепції підлітків із різними рівнями суб’єктивного переживання самотності. Встановлено, що з віком збільшується кількість параметрів Я-концепції підлітків, пов’язаних із суб’єктивним переживанням самотності. За групою 10-11-річних підлітків до таких параметрів належать тривожність, сприйняття ситуації в школі, самооцінка зовнішньої привабливості та задоволеності в сфері спілкування з однолітками. За групою 12-13-річних підлітків до даних параметрів додаються ставлення до себе, задоволеності життєвою ситуацією, задоволеності своїм положенням в сім’ї, а за групою 14-15 річних підлітків – самооцінка інтелекту. Разом із тим, частота та інтенсивність суб’єктивного переживання самотності має тенденцію до збільшення від 10-11 до 12-13 років і подальшого зниження у 14-15-річних підлітків.
- ДокументPsychological features of the city image (on the example of Kharkiv)(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Kudryavtsev, K. O.; Podenko, A. V.; Bashkstova, S. A.; Khodeyeva, A. I.; Pavlikova, V. E.The article defines specific psychological features of the image of the city depending on the age and experience of living in it city. The study of the city image has been carried out through the semantic differential to assess the perception of the city image «City in the perception of the residents» (O. E. Pronina, N. S. Goncharova, 2016). Scale to assess the degree of compliance of an ideal city image and the city of residence of personality by O. S. Shemelina and O. E. Tsigankova (2016) was used to determine the difference between the image of the ideal city and the city of Kharkiv. The respondents were originally asked to assess the image of an ideal city and then the image of Kharkiv on two separate forms. It was further analyzed the differences in evaluation of descriptors subject to the variation vector of the real image of a city and the ideal one. In contrast to the older age group, students characterize the city image of Kharkiv to a greater extent through such descriptors as «womanly», «dirty», «boring», «ugly», «monotonous», «dull-witted», while mature respondents more frequently estimate it as «manly», «clean», «interesting», «beautiful», «motley», «witty». The experience of living in the hometown has a positive effect on the assessment of its image since the residents of Kharkiv describe it as more positive compared to visitors. In addition the residents’ city image coincides with the image of an ideal city by a larger number of parameters. The city image within the students generally is more critical and distant from the ideal compared to older respondents. The cumulative effect of the respondents’ age and their territorial belonging, that determines the experience of living in the city, reflects on the indicators of its friendship, warmth, beauty, naturalness, humanity and inspiring effect. The city image among the visiting students has negative descriptors as the dominant - aggressive, cold, ugly, artificial, officious and suppressing. В статті визначено психологічні специфічні особливості образу міста залежно від віку та досвіду проживання у місті. Вивчення образу міста було проведено через семантичний диференціал для оцінки сприйняття образу міста «Місто у сприйнятті мешканців» (О. Е. Проніна, Н. С. Гончарова, 2016). Шкала для оцінки ступеня відповідності ідеального образу міста та місту проживання особистості О. С. Шемеліною та О. Є. Циганковою (2016) була використана для визначення відмінностей між образом ідеального міста та реального образу міста Харкова. На відміну від старшої вікової групи студенти в більшій мірі характеризують образ міста Харкова за допомогою таких дескрипторів, як «жіночий», «брудний», «нудний», «потворний», «монотонний», «тупий», в той час як зрілі респонденти частіше оцінюють це як «мужній», «чистий», «цікавий», «красивий», «строкатий», «дотепний». Досвід життя у рідному місті позитивно впливає на оцінку його іміджу, оскільки жителі Харкова характеризують його як більш позитивний порівняно з відвідувачами. Образ міста у студентів, як правило, більш критичний і далекий від ідеального порівняно зі старшими респондентами. Сукупний ефект від віку респондентів та їх територіальної приналежності, що визначає досвід життя у місті, позначається на показниках його дружелюбності, теплоти, краси, природності, людяності та надихаючого ефекту. Образ міста серед приїжджих учнів характеризується домінуванням негативних дескрипторів - агресії, холоді, потворності, штучності, офіційності та пригнічення.
- ДокументSelf-regulation depending on hubristic motivation and level of aspiration in schoolchildren(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Nadyon, V.Relevance of the problem: The study of junior students' hubristic motives is a new area of scientific research, so the study of the features of younger students' self-regulation and personality traits, depending on their dominant hubristic motivation, is relevant. Aim: study of the features of younger students' self-regulation, depending on their dominant hubristic motivation. Methodology of the research: The projective methodology "Fairy tale Kingdom", the Fairy Tale Test (by K. Colacclaw), methodology "Style of Self-Regulation of Children's Behavior - SSRCB M2" V. I. Morosanova, Methodology "Labyrinths" (author – M. S. Kurek, a modification of the method of F. Hoppe and M. Yuknat), Technique of diagnosing the plannedness of activity. The sample included 204 students (3-d and 4-th forms) of Gymnasium № 169 in Kharkiv. Results of the research. As a result of our study the differences in the indicators of self-regulation of primary school pupils depending on the type of hubristic motivation were determined. The ability to modeling, programming, evaluating, flexibility and autonomy are higher in schoolchildren with «Balanced Hubristic Motives». «Dominance of the pursuit of Superiority» supposes the lowest level of modeling, evaluation of the results and autonomy of behavior and the highest indicators of flexibility of behavior. The ability of programming is developed below in schoolchildren with «Expressed dominance of pursuit for superiority». Indicators of the ability of planning activity and responsibility of self-regulation in schoolchildren with various types of hubristic motivation are not different. The differences in the indicators of self-regulation of primary school pupils depending on the level of aspiration were set. In schoolchildren with inflated level of aspirations, the lowest indicators of planning and modeling capabilities, as well as autonomy of behavior are revealed. Planning, modeling, evaluation of results and flexibility of behavior are highest in schoolchildren with understated level of aspiration. Indicators of the ability of programming activity and flexibility and responsibility of self-regulation in schoolchildren with various levels of aspiration are not different. The schoolchildren with an infantile level of aspirations and moderate dominance of the desire for superiority have the lowest planning capabilities. Pupils with an infantile and inflated levels of aspirations and low hubristic motivation have the lowest modeling capabilities. Striving for superiority which characterized the first and second profiles on the background of inflated level of aspiration causes the highest level of evaluating of activity results. Pupils with inflated level of aspirations and low hubristic motivation have the lowest flexibility. Pupils with inflated level of aspirations and moderate level of striving for superiority have the lowest flexibility. Schoolchildren with inflated level of aspirations and moderate level of striving for superiority have the lowest responsibility. Inflated level of aspiration supposes the highest level of plannedness in schoolchildren. Pupils with inflated level of aspirations and balanced hubristic motives have the lowest plannedness abilities. Актуальність і мета дослідження: вивчення губристичних мотивів молодших школярів є новим напрямком наукових розвідок, тому дослідження особливостей саморегуляції та особистісних рис молодших школярів в залежності від їх домінуючої губристичної мотивації є актуальним і визначило мету дослідження. Методи і вибірка дослідження: проективна методика «Казкове царство», проективний казковий тест, методика «Стиль саморегуляції поведінки дітей – ССПД М2», методика дослідження рівня домагань «Лабіринти». Вибірку склали 204 молодших школяра ХГ №169. Результати і висновки: В результаті нашого дослідження визначалися відмінності в показниках саморегуляції учнів початкових шкіл залежно від типу гербідної мотивації. Можливість моделювання, програмування, оцінки, гнучкості та автономії вища у школярів з «збалансованими рубцями». «Домінування прагнення до переваги» передбачає найнижчий рівень моделювання, оцінки результатів та автономії поведінки та найвищих показників гнучкості поведінки. Здатність програмування розроблена нижче у школярів з «вираженим домінуванням переслідування для переваги». Показники здатності планування діяльності та відповідальності саморегуляції в школярі з різними видами горбної мотивації не відрізняються. Встановлено відмінності у показниках саморегуляції учнів початкових шкіл залежно від рівня аспірації. У школярів з завищеним рівнем прагнень виявлено найнижчі показники планування та моделювання, а також автономію поведінки. Планування, моделювання, оцінка результатів та гнучкість поведінки найвища в школярів з заниженим рівнем аспірації. Показники здатності активності та гнучкості та гнучкості та відповідальності саморегуляції в школярі з різними рівнями прагнення не відрізняються. Школярі з дитячим рівнем прагнень і помірне домінування прагнення до переваги мають найменші можливості планування. Учні з інфантичними та завищеними рівнями прагнень та низької горбної мотивації мають найнижчі можливості моделювання. Прагнучи до переваги, яка характеризується першим і другим профілями на тлі завищеного рівня аспірації, викликає найвищий рівень оцінки результатів діяльності. Учні з завищеним рівнем прагнень та низької горбистичної мотивації мають найнижчу гнучкість. Учні з завищеним рівнем прагнень і помірним рівнем прагнення до переваги мають найнижчу гнучкість. Школярі з завищеним рівнем прагнень та помірним рівнем прагнення до переваги мають найнижчу відповідальність. Надутий рівень аспірації передбачає найвищий рівень запланованості у школярів. Учні з завищеним рівнем прагнень та збалансованих рубців мають найнижчі заплановані здібності.
- ДокументStructure of defense and coping behavior of the young people(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Mednikova, H. I.; Naboka, S. L.Relevance of the research. Human living abilities in the modern conditions are closely connected with influence of a great number of unfavorable factors which specify the necessity of development of the effective defense and coping behavior providing capability to cope with numerous life difficulties. Coping and defense mechanisms are integral components of the adults’ social and emotional functioning. Meanwhile, the persistent stylistic characteristics of coping behavior being developed while adulthood might prevent adults from using their capabilities and resources in realizing the adaptive coping behavior. The necessity of studying defense and coping behavior and its recourses of the young people, one of which is reflection, is defined by the fact that it is appropriate to conduct the psychological measures of coping behavior optimization in youth as the first period of adulthood. Aim of the research: Definition of the structure of defense and coping behavior of the young people with various intensity and ratio of the reflexive processes. Methods: Testing (questionnaire “Differential type of reflection” by D. A. Leontiev and E. N. Osin; questionnaire “The Life Style Index” by R. Plutchik, G. Kellerman and H.R. Conte in adaptation of L. Vasserman; “Methods of coping behavior” by R. Lazarus and S. Folkman in adaptation of L. Vasserman; “Coping behavior in stressful situations” by S. Norman, D. Endler, D. James, M. Parker in adaptation of T. L. Krukova); statistical data processing methods (analysis of k-means clustering, correlation analysis and Pirson’s method). The research included 90 persons of 20-30 years old. Results of the research. Three variants of the reflexive processes correlation have been determined: average-low level of the system reflection with average-high level of introspection and quasi-reflection; average level of the system reflection with low level of introspection and quasi-reflection; high level of the system reflection with average level of introspection and quasi-reflection. The group of young people with high level of the system reflection and average level of introspection and quasireflection are characterized by the most structure coherence of defense and coping behavior. Актуальність дослідження. Життєдіяльність людей за сучасних умов пов’язана з впливом багатьох несприятливих чинників, що зумовлює необхідність розвитку ефективної захисно-совладаючої поведінки, яка забезпечує здатність справлятися з численними життєвими труднощами. Механізми подолання й захисту є невід’ємними складовими соціально-емоційного функціонування дорослих. Водночас стійкі стильові особливості совладаючої поведінки, що складаються під час дорослості, можуть заважати дорослим використовувати свої можливості й ресурси в реалізації адаптивної копінг-поведінки. Важливість вивчення захисносовладаючої поведінки та її ресурсів, одним з яких у дослідженні розглядається рефлексія, у молоді визначається тим, що психологічні заходи щодо оптимізації совладаючої поведінки доречно проводити в молодості як першому з періодів дорослого віку. Мета дослідження: визначення структури захисно-совладаючої поведінки молоді із різною вираженістю та співвідношенням рефлексивних процесів. Методи дослідження: тестування (опитувальник «Диференціальний тип рефлексивості» Д. О. Леонтьєва і Є. М. Осіна; опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Х. Келлермана, Х. Р. Конте в адаптації Л. Й. Вассермана; методика «Способи совладаючої поведінки» Р. Лазаруса і С. Фолкман в адаптації Л. Й. Вассермана; методика «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» С. Нормана, Д. Ендлера, Д. Джеймса, М. Паркера в адаптації Т. Л. Крюкової); методи статистичної обробки даних (кластерний аналіз методом k-середніх, кореляційний аналіз за методом Пірсона). У дослідженні брали участь 90 осіб віком від 20 до 30 років. Результати дослідження. Визначено три варіанти співвідношення рефлексивних процесів: середньо-низького рівня системної рефлексії з середньо-високим рівнем інтроспекції і квазірефлексії; середнього рівня системної рефлексії з низьким рівнем інтроспекції та квазірефлексії; високого рівня системної рефлексії з середнім рівнем інтроспекції та квазірефлексії. Найбільша узгодженість структури захисно-совладаючої поведінки визначена за групою молоді з високими показниками системної рефлексії, середніми показниками інтроспекції та квазірефлексії.
- ДокументThe influence academic self-regulation of students on the way of overcoming negative situations(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Obukhova, N.The relevance of research. In modern educational conditions, it is important for applicants to independently regulate academic activities and find solutions to overcome unforeseen negative situations. The purpose of the study is to reveal the correlation between indicators of ways to overcome negative situations and academic selfregulation. Research methods - The experimental research was carried out on the basis of the H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University and the Ukrainian Engineering Pedagogics Academy. The study involved applicants for education in the area 05 Social and Behavioral Sciences of 1, 3 and 5 courses in the number of 244 persons (187 girls and 57 boys). As a diagnostic material we used the questionnaire "Ways to overcome negative situations" and the adaptation questionnaire of academic self-regulation R. M. Ryan and D. R. Connell. Mathematical and statistical methods were applied in data processing. Results. In a pilot study, it was found that the main ways of overcoming negative situations by subjects of educational and professional activities are self-accusations, problem analysis and self-esteem increase. Academic self-regulation is characterized mainly by external and introjective regulation. Conclusions. According to the results of the study of methods to overcome negative situations, it was found that students more often choose coping strategies of self-blame, problem analysis and search for guilty. During their educational and professional activities, students rely on the emotional sphere, which they direct towards themselves or others. At the same time, while analyzing the problem, students try to retire, seek information, find a solution. Academic self-regulation is characterized by external and introjected regulation. All data indicate that subjects of educational and professional activities are capable of self-organizing activities with the help of constructive coping strategies using the development of emotional intelligence for psychological well-being. Актуальність дослідження. В сучасних умовах навчання для здобувачів освіти важливо самостійно регулювати академічну діяльність та знаходити рішення для подолання непередбачуваних негативних ситуації. Мета дослідження – виявити кореляційні зв'язки показників способів подолання негативних ситуацій та академічної саморегуляцій. Методи дослідження – Експериментальне дослідження проводилось на базі Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди та Української інженернопедагогічної академії. В дослідженні приймали участь здобувачі освіти у галузі 05 Соціальні та поведінкові науки 1, 3 та 5 курсів у кількості 244 чоловік( 187 дівчат та 57 юнаків). В якості діагностичного матеріалу використовувались опитувальник «Способи подолання негативних ситуації» та адаптаційний опитувальник академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла. В обробці даних були застосовані математико-статистичні методи. Результати. В ході експериментального дослідження було встановлено, що основними способами подолання негативних ситуації суб’єктами навчально-професійної діяльності являються самозвинувачення, аналіз проблеми та підвищення самооцінки. Академічна саморегуляція характеризується в основному зовнішньою та інтроектованою регуляцією. Висновки. За результатами дослідження способів подолання негативних ситуації було встановлено, що студенти частіше вибирають копінг-стратегії самозвинувачення, аналіз проблеми та пошук винних. Студенти під час навчально-професійної діяльності спираються на емоційну сферу, яку направляють на себе чи на інших. При цьому аналізуючи проблему, студенти намагаються усамітнитись, шукати інформацію, знайти рішення. Академічна саморегуляція характеризується зовнішньою та інтроектованою регуляцією. Всі дані вказують на те що, суб’єкти навчальнопрофесійної діяльності здатні до самоорганізації діяльності конструктивними копінг-стратегіями через розвиток емоційного інтелекту для психологічного благополуччя.
- ДокументTHE SPIRITUAL INTELLIGENCE AS AN INTEGRATING FACTOR OF HUMAN CONSCIOUSNESS(ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016) Golovina, O.Yu.The article discusses the concept of "spiritual intelligence". It shows domestic and foreign approaches to spirituality and spiritual intelligence of a person. Spirituality is expressed in a person (and) as acts in the affective states and spiritual experiences that reflect its values and meanings, realized in the form of spiritual abilities and spiritual intelligence. In psychology spirituality seen in the unity of the moral, mental and transcendental components. Spiritual abilities are related to self-knowledge, self-control, self-control and self-improvement as the ability to use their inner experience to self-development. У статті розглядається поняття «духовний інтелект». Розглянуті вітчизняні та зарубіжні підходи до духовності і духовного інтелекту людини. Духовність особистості виражається у вигляді діянь на тлі афективних станів і духовних переживань, що відображають цінності і смисли людини, та реалізуються у вигляді духовних здібностей і духовного інтелекту. Психологія розглядає духовність в єдності моральних, розумових і трансцендентних елементів. Духовні здібності пов'язані із самопізнанням, самоконтролем, саморегуляцією та самовдосконаленням як можливість використовувати свій внутрішній досвід задля саморозвитку. В статье рассматривается понятие «духовный интеллект». Рассмотрены отечественные и зарубежные подходы к духовности и духовного интеллекта человека. Духовность личности выражается в виде действий на фоне аффективных состояний и духовных переживаний, отражающие ценности и смыслы человека, и реализуются в виде духовных способностей и духовного интеллекта. Психология рассматривает духовность в единстве нравственных, умственных и трансцендентных элементов. Духовные способности связаны с самопознанием, самоконтролем, саморегуляцией и самосовершенствованием как возможность использовать свой внутренний опыт для саморазвития.