Перегляд за Автор "Yuzyk, D."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Great tits’, Parus major (Passeriformes, Turdidae), diet in transformed forest ecosystems of northeastern Ukraine
    (Slovak Academy of Sciences, 2021) Yuzyk, D.; Chaplyhina, A.
    The diet spectrum of the great tit (Parus major L., 1758) was studied in transformed forests of northeastern Ukraine. Four forest ecosystems were surveyed: four model sites in oak woodlands and in a pine–oak forest with different stages of recreational digression. Forty-seven taxa of invertebrates (n = 325) were detected in the ration of great tit chicks. Insecta (72.4%): Lepidoptera (seven families, 35.9%), Hymenoptera (two families, 21.0%), Diptera (seven families, 2.7%) and Coleoptera (four families, 1.8%) were among them. In terms of the qualitative composition of invertebrates (20 species, 42.6%) and the proportion of seized food objects (159 objects), phytophages prevailed. The food composition of great tit chicks was the most similar in territories MS1 and MS4. It contained six common taxa for these territories (Stugren–Radulescu Index = 0.7, Jaccard = 0.2, Sorensen = 0.3). Досліджено харчовий спектр синиці великої (Parus major L., 1758) у трансформованих лісах північного сходу України. Було чотири лісові екосистеми обстежено: чотири модельні ділянки в діброві та в сосново-дубовому лісі з різними стадіями рекреаційної дигресії. Сорок сім таксонів безхребетних (n = 325) виявлено в раціоні пташенят великої синиці. Комахи (72,4%): Lepidoptera (сім родин, 35,9%), Hymenoptera (дві родини, 21,0%), Серед них двокрилі (сім родин, 2,7%) і твердокрилі (чотири родини, 1,8%). За якісним складом безхребетних (20 видів, 42,6%) та частки вилучених харчових об’єктів (159 об’єктів), переважали фітофаги. Склад їжі пташенят великої синиці був найбільшим аналогічні на територіях MS1 і MS4. Він містив шість поширених для цих територій таксонів (індекс Стугрена–Радулеску = 0,7, Жаккара = 0,2, Соренсена = 0,3).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The analysis of heavy metal concentrations in eggs of collared flycatchers,ficedula albicollis (Passeriformes, Muscicapidae), and Tits, Parus major, Parus caeruleus (Passeriformes, Paridae), in Diff erent Areas of North-Eastern Ukrainе
    (The Schmalhausen Institute of Zoology, Kyiv, 2016) Chaplygina, A.; Yuzyk, D.
    Collared flycatchers (Ficedula albicollis Temminck, 1815), have more opportunities to accumulate heavy metals due to migration but they are more resistant to contamination in contrast to tits, (Parus major Linnaeus, 1758, Parus caeruleus Linnaeus, 1758). This research aimed to detect concentrations of some trace elements in eggs of the collared flycatcher, great tit and blue tit in different areas. There were found differences in heavy metal concentrations in the eggs among species and study areas. For collared flycatchers there were not established consistent patterns of changes in element concentrations among areas. The highest heavy metal levels were found in tits in samples of egg contents from a forest park (Pb — 3.1410 ± 0.3249, Cu — 19.3290 ± 1.4840, Zn — 66.9612 ± 17.6665, Fe — 249.5513 ± 40.2800, Mn — 6.9032 ± 0.2946, Ca — 8298.3570 ± 0.1080, Sr — 17.6032 ± 0.7512, Ni — 0.5177 ± 0.0220). The lowest concentrations were found in egg contents of tits in Hetmanskyi National Nature Park (Cu — 4.3492 ± 0.2079, Fe — 44.6647 ± 0.2627, Mn — 1.3194 ± 0.2374, Ca — 998.7001 ± 0.0006, Ni — 0.2443 ± 0.0439, Cr — 0.1466 ± 0.0424). The results indicate that heavy metals accumulated differently in shells and contents of eggs of collared flycatchers and tits in each of the study area. Some of microelements (zinc, mercury, iron, manganese, selenium and iodine) in small amounts are required for normal growth and development of birds. Heavy metal concentrations in egg shells and egg contents of all species did not exceed permissible levels. Мухоловки білошиї (Ficedula albicollis Temminck, 1815), мають більше можливостей накопичувати важкі метали завдяки міграції, але вони більш стійкі до забруднення на відміну від синиць (Parus major Linnaeus, 1758, Parus caeruleus Linnaeus, 1758). Це дослідження, спрямоване на виявлення концентрацій деяких мікроелементів в яйцях мухоловки білошиї, великої синиці та синьої синиці на різних ділянках. Були знайдені різниці у концентраціях важких металів в яйцях серед цих видів в досліджуваних районах. Висока концентрація рівня важких металів виявлено у зразках яєць синиць лісопарку (Pb - 3,1410 ± 0,3249, Cu - 19,3290 ± 1,4840, Zn - 66,9612 ± 17,6665, Fe - 249,5513 ± 40,2800, Mn - 6,9032 ± 0,2946, Ca - 8298,3570 ± 0,1080, Sr - 17,6032 ± 0,7512, Ni - 0,5177 ± 0,0220). Виявлено найнижчі концентрації у вмісті яєць синиць у Гетьманському національному природному парку (Cu - 4,33492 ± 0,2079, Fe - 44,6647 ± 0,2627, Mn - 1,3194 ± 0,2374, Ca - 998,7001 ± 0,0006, Ni - 0,2443 ± 0,0439, Cr - 0,1466 ± 0,0424). Результати вказують на те, що важкі метали накопичуються по-різному в шкаралупі та вмісті яєць мухоловок і синиць в кожному досліджуваному районі. Деякі мікроелементи (цинк, ртуть, залізо, марганець, селен і йод) у невеликих кількостях необхідні для нормального росту та розвитку птахів. Концентрація важких металів в яєчній шкаралупі та вмісті яєць усіх видів не перевищували допустимих рівнів. Мухоловки-белошейки (Ficedula albicollis Temminck, 1815), имеют больше возможностей накапливать тяжелые металлы благодаря миграции, но они более устойчивы к загрязнению в отличие от синиц (Parus major Linnaeus, 1758, Parus caeruleus Linnaeus, 1758). Это исследование, направленное на выявление концентраций некоторых микроэлементов в яйцах мухоловки-белошейки, большой синицы и синей синицы на разных участках. Были найдены различия в концентрациях тяжелых металлов в яйцах среди этих видов в исследуемых районах. Высокая концентрация уровня тяжелых металлов обнаружено в образцах яиц синиц лесопарка (Pb - 3,1410 ± 0,3249, Cu - 19,3290 ± 1,4840, Zn - 66,9612 ± 17,6665, Fe - 249,5513 ± 40,2800, Mn - 6,9032 ± 0,2946, Ca - 8298,3570 ± 0,1080, Sr - 17,6032 ± 0,7512, Ni - 0,5177 ± 0,0220). Выявлено низкую концентрацию тяжелых металлов в содержании яиц синиц в Гетманском национальном природном парке (Cu - 4,33492 ± 0,2079, Fe - 44,6647 ± 0,2627, Mn - 1,3194 ± 0,2374, Ca - 998,7001 ± 0,0006, Ni - 0,2443 ± 0,0439, Cr - 0,1466 ± 0,0424). Результаты указывают на то, что тяжелые металлы накапливаются по-разному в скорлупе и содержании яиц мухоловок и синиц в каждом исследуемом районе. Некоторые микроэлементы (цинк, ртуть, железо, марганец, селен и йод) в небольших количествах необходимы для нормального роста и развития птиц. Концентрация тяжелых металлов в яичной скорлупе и содержании яиц всех видов не превышали допустимых уровней.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The Robin, Erithacus rubecula (Passeriformes, Turdidae), as a Component of Autotrophic Consortia of Forest Cenoses, Northeast Ukraine.
    (he Schmalhausen Institute of Zoology, Kyiv, 2016) Chaplygina, A.; Yuzyk, D.; Savynska, N.
    The role of the robin, Erithacus rubecula Linnaeus, 1758 as a consort of autotrophic consortia is considered. It has been found that representatives of 9 higher taxa of animals (Mammalia, Aves, Gastropoda, Insecta, Arachnida, Acarina, Malacostraca, Diplopoda, Clitellata) have trophic and topical links with the robin. At the same time, the robin is a consort of determinants of autotrophic consortia, which core is represented mostly by dominating species of deciduous trees (Quercus robur Linnaeus, 1753 (24.6 %), Tilia cordata Miller, 1768 (17.5 %), Acer platanoides Linnaeus, 1753 (22.8 %), Acer campestre Linnaeus, 1753), and also by sedges (Carex sp.) and grasses (Poaceae). The robin also belongs to the concentre of the second and higher orders as a component of forest biogeocenoses and forms a complex trophic system. In the diet of its nestlings, there have been found 717 objects from 32 invertebrate taxa, belonging to the phylums Arthropoda (99.2 %, 31 species) and Annelida (0.8 %, 1 species). The phylum Arthropoda was represented by the most numerous class Insecta (76.9 %), in which 10 orders (Lepidoptera (46.8 %) dominates) and 20 families were recorded, and also by the classes Arachnida (15.0 %), Malacostraca (5.3 %) and Diplopoda (1.9 %). The invertebrate species composition was dominated by representatives of a trophic group of zoophages (14 species; 43.8 %); the portion of phytophages (7 species; 21.9 %), saprophages (18.7 %), and necrophages (15.6 %) was the less. The highest number of food items was represented by phytophages (N = 717; 51 %), followed by zoophages (34 %), saprophages (12 %), and necrophages (3 %). The difference among study areas according to the number of food items and the number of species in the robin nestling diet is shown. In NNP “HF”, the highest number of food items was represented by phytophages – 47 % (N = 443), whereas zoophages were the most species-rich group (43.3 %, 13 species). In NNP “H”, phytophages also prevailed in food items – 62.3 % (N = 164), but the number of phyto-, zoo- and saprophage species was equal (30.8 %, 13 species). In the forest park, zoophages were more frequent – 45.5 % (N = 110), but phytophages were the most species-rich (42.9 %). Розглянуто роль малинівки Erithacus rubecula Linnaeus +1758 в складі автотрофних консорціумів. Встановлено, що представники 9 вищих таксонів тварин (Mammalia, Aves, Gastropoda, Insecta, Arachnida, Acarina, Malacostraca, Diplopoda, Clitellata) мають трофічні і тематичні зв'язку з маліновкою. У той же час малиновка входить до складу детермінант автотрофних консорціумів, ядро ​​яких представлено переважно домінуючими видами листяних дерев (Quercus robur Linnaeus, 1753 (24,6%), Tilia cordata Miller, тисячі сімсот шістьдесят вісім (17,5%), Acer platanoides). Linnaeus, 1753 (22,8%), Acer campestre Linnaeus, 1753), а також осокою (Carex sp.) І злаками (Poaceae). Малинівка також відноситься до концентратора другого і більш високих порядків як компонент лісових біогеоценозів і утворює складну трофічну систему. У раціоні пташенят виявлено 717 об'єктів з 32 таксонів безхребетних, що відносяться до типів Arthropoda (99,2%, 31 вид) і Annelida (0,8%, 1 вид). Тип Arthropoda був представлений найбільш численним класом Insecta (76,9%), в якому зареєстровано 10 загонів (домінують лускокрилі (46,8%) і 20 сімейств), а також класами Arachnida (15,0%), Malacostraca (5,3 %). і Diplopoda (1,9%). У видовому складі безхребетних переважали представники трофічної групи зоофагів (14 видів; 43,8%); менше було фітофагів (7 видів; 21,9%), сапрофагов (18,7%) і некрофагія (15,6%). Найбільша кількість харчових продуктів було представлено фитофагами (N = 717; 51%), за ними слідують зоофаги (34%), сапрофагі (12%) і некрофаги (3%). Показана різниця між досліджуваними територіями за кількістю продуктів харчування та кількістю видів в раціоні пташенят малинівки. В NNP «ХF» найбільшу кількість кормів було представлено фитофагами - 47% (N = 443), а найбільша кількість видів - зоофаги (43,3%, 13 видів). У NNP «Н» фітофаги також переважали в харчових продуктах - 62,3% (N = 164), але кількість видів фіто-, зоо- і сапрофагов було однаковим (30,8%, 13 видів). У лісопарку частіше зустрічалися зоофаги – 45,5% (N = 110), але найбільш багатими видами були фітофаги (42,9%). Рассмотрена роль малиновки Erithacus rubecula Linnaeus 1758 в составе автотрофных консорциумов. Установлено, что представители 9 высших таксонов животных (Mammalia, Aves, Gastropoda, Insecta, Arachnida, Acarina, Malacostraca, Diplopoda, Clitellata) имеют трофические и тематические связи с малиновкой. В то же время малиновка входит в состав детерминант автотрофных консорциумов, ядро ​​которых представлено преимущественно доминирующими видами лиственных деревьев (Quercus robur Linnaeus, 1753 (24,6%), Tilia cordata Miller, 1768 (17,5%), Acer platanoides). Linnaeus, 1753 (22,8%), Acer campestre Linnaeus, 1753), а также осокой (Carex sp.) И злаками (Poaceae). Малиновка также относится к концентратору второго и более высоких порядков как компонент лесных биогеоценозов и образует сложную трофическую систему. В рационе птенцов обнаружено 717 объектов из 32 таксонов беспозвоночных, относящихся к типам Arthropoda (99,2%, 31 вид) и Annelida (0,8%, 1 вид). Тип Arthropoda был представлен наиболее многочисленным классом Insecta (76,9%), в котором зарегистрировано 10 отрядов (доминируют чешуекрылые (46,8%) и 20 семейств), а также классами Arachnida (15,0%), Malacostraca (5,3%). и Diplopoda (1,9%). В видовом составе беспозвоночных преобладали представители трофической группы зоофагов (14 видов; 43,8%); меньше было фитофагов (7 видов; 21,9%), сапрофагов (18,7%) и некрофагов (15,6%). Наибольшее количество пищевых продуктов было представлено фитофагами (N = 717; 51%), за ними следуют зоофаги (34%), сапрофаги (12%) и некрофаги (3%). Показана разница между исследуемыми территориями по количеству продуктов питания и количеству видов в рационе птенцов малиновки. В NNP «ХF» наибольшее количество кормов было представлено фитофагами – 47% (N = 443), а наиболее богатой видами были зоофаги (43,3%, 13 видов). В NNP «Н» фитофаги также преобладали в пищевых продуктах – 62,3% (N = 164), но количество видов фито-, зоо- и сапрофагов было одинаковым (30,8%, 13 видов). В лесопарке чаще встречались зоофаги – 45,5% (N = 110), но наиболее богатыми видами были фитофаги (42,9%).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The Robin, Erithacus rubecula (Passeriformes, Turdidae), as a Component of Heterotrophic Consortia of Forest Cenoses, Northeast Ukraine. Part 2
    (he Schmalhausen Institute of Zoology, Kyiv, 2016) Chaplygina, A.; Yuzyk, D.; Savynska, N.
    The role of the robin as a determinant of heterotrophic consortia is considered. The robin is a consort of determinants of autotrophic consortia, which core is represented mostly by dominating species of deciduous trees (Quercus robur Linnaeus, 1753, Tilia cordata Miller, 1768, Acer platanoides Linnaeus, 1753, Acer campestre Linnaeus, 1753), and also by sedges (Carex sp.) and grasses (Poaceae), connected with the determinants by fabric links. The robin also belongs to the concentr of the second and higher orders as a component of forest biogeocenoses and it is also the main determinant in species composition of the insects inhabiting bird nests. As a result of the taxonomic analysis of invertebrates in the robin nests, it has been found out that the most numerous class was Insecta (9 orders and 27 families), with the dominance of Coleoptera (30.7 %). The nidicolous fauna of the robin (38 species) was dominated by zoophages along with parasites and hematophages such as Hippoboscidae (46.4 %). The percentage of phytophages and saprophages among the invertebrate nest inhabitants was somewhat less (21 % each), then followed necrophages (12 %). Zoophages and parasites also dominated according to the number of objects in the nests (42 %; n = 150), the less was the portion of phytophages (34 %), saprophages (18 %), and necrophages (6 %). The highest number of species and objects of zoophages was recorded for climax and mature biocenoses (oak forests in NNP “HL” and pine cenoses in NNP “H”). Розглянуто роль малинівки як детермінанти гетеротрофних консорціумів. Малинівка входить до складу детермінант автотрофних консорціумів, ядро ​​яких представлено в основному домінуючими видами листяних дерев (Quercus robur Linnaeus, 1753, Tilia cordata Miller, 1768, Acer platanoides Linnaeus, 1753, Acer campestre Linnaeus, 1753), а також осоки (Carex sp.) і злакових (Poaceae), пов'язані з детермінантними тканинними зв'язками. Малинівка також відноситься до концентратора другого і вищих порядків як компонент лісових біогеоценозів і є основним визначальним фактором у видовому складі комах, що населяють пташині гнізда. В результаті таксономічного аналізу безхребетних в гніздах малинівок встановлено, що найбільш чисельним класом були Insecta (9 загонів і 27 сімейств) з переважанням жуків (30,7%). У нідіколовой фауні малинівок (38 видів) домінували зоофаги, а також паразити і гематофаги, такі як Hippoboscidae (46,4%). Відсоток фітофагів і сапрофагов серед мешканців гнізд безхребетних був дещо менше (по 21%), потім слідували некрофаги (12%). Зоофаги і паразити також переважали за кількістю об'єктів в гніздах (42%; n = 150), менше було частки фітофагів (34%), сапрофагов (18%) і некрофагія (6%). Найбільша кількість видів і об'єктів зоофагів зафіксовано для клімаксовие і зрілих біоценозів (діброви в НПП «ХЛ» і соснові ценози в НПП «Н»). Рассмотрена роль малиновки как детерминанты гетеротрофных консорциумов. Малиновка входит в состав детерминант автотрофных консорциумов, ядро ​​которых представлено в основном доминирующими видами лиственных деревьев (Quercus robur Linnaeus, 1753, Tilia cordata Miller, 1768, Acer platanoides Linnaeus, 1753, Acer campestre Linnaeus, 1753), а также осоки (Carex sp.) и злаковых (Poaceae), связанные с детерминантными тканевыми связями. Малиновка также относится к концентратору второго и высших порядков как компонент лесных биогеоценозов и является основным определяющим фактором в видовом составе насекомых, населяющих птичьи гнезда. В результате таксономического анализа беспозвоночных в гнездах малиновок установлено, что наиболее многочисленным классом были Insecta (9 отрядов и 27 семейств) с преобладанием жесткокрылых (30,7%). В нидиколовой фауне малиновок (38 видов) доминировали зоофаги, а также паразиты и гематофаги, такие как Hippoboscidae (46,4%). Процент фитофагов и сапрофагов среди обитателей гнезд беспозвоночных был несколько меньше (по 21%), затем следовали некрофаги (12%). Зоофаги и паразиты также преобладали по количеству объектов в гнездах (42%; n = 150), меньше было доли фитофагов (34%), сапрофагов (18%) и некрофагов (6%). Наибольшее количество видов и объектов зоофагов зафиксировано для климаксовых и зрелых биоценозов (дубравы в НПП «ХЛ» и сосновые ценозы в НПП «Н»).