Перегляд за Автор "Sokolova, A."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Professionally Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers
    (LUMEN Publishing House, 2022) Sokolova, A.; Fomin, V.; Tkachenko, M.; Vasylieva, O.; Parfentieva, I.; Martynenko, I.
    The relevance of the chosen topic of the article is determined by the need of definition of the tasks in the system of professional training of musical art teachers, that are focused on work, as the integration of higher musical and pedagogical education of Ukraine in the world educational and cultural space based on the principles of national and ethno cultural interests, preservation and development of the Ukrainian intellectual potential of the nation, peacekeeping orientation of international cooperation, tolerance and adaptation in the assessment of mastering and achievements in the field of art culture of different nationalities, puts forward new requirements for the training of future musical art teachers (FMAT) in the field of higher education institutions (HEI). The article analyzes the theoretical developments on the topic, specifies the tasks in the system of vocational training of musical art teachers in the works of researchers and scientists, the experience of future musical teachers in higher educational institutions. These conditions include: ensuring the motivation of students to professionally solve educational problems by immersing FMAT in an innovative professional educational environment; application of innovative methods of design of educational activities of students in the process of studying the disciplines "Pedagogy", "Musical Pedagogy" to enrich the technical knowledge of the FMAT; to help students to realize the need for continuous professional selfimprovement in the process of passing various types of educational practice. The implementation of a certain educational factor was aimed at forming a specific component of the phenomenon under study. Актуальність обраної теми статті визначається необхідністю визначення завдань у системі професійної підготовки вчителів музичного мистецтва, які зосереджені на роботі, як інтеграція вищої музичної та педагогічної освіти України у світі навчального та культурного простору, заснованого на принципах національних та етно культурних інтересів, збереження та розвитку українського інтелектуального потенціалу нації. Різні національності висувають нові вимоги до навчання майбутніх вчителів музичного мистецтва (FMAT) у галузі вищих навчальних закладів (HEI). У статті проаналізовано теоретичні розробки на цю тему, визначено завдання в системі професійної підготовки вчителів музичного мистецтва у працях дослідників та вчених, досвід майбутніх музичних викладачів у вищих навчальних закладах. Ці умови включають: забезпечення мотивації студентів професійно вирішувати навчальні проблеми, занурюючи FMAT в інноваційне професійне освітнє середовище; Застосування інноваційних методів розробки навчальних заходів студентів у процесі вивчення дисциплін "педагогіки", "музична педагогіка" для збагачення технічних знань про FMAT; щоб допомогти студентам усвідомити потребу в постійному професійному самодослідженні в процесі проходження різних типів навчальної практики. Реалізація певного навчального фактора була спрямована на формування конкретного компонента з досліджуваного явища.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    SPECIFICITY OF TEACHING CONDUCTORS AND CHORAL DISCIPLINES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-15) Vasilyeva, O.; Sokolova, A.
    The purpose of the article is to determine the specifics of teaching conducting and choral discipline in the process of the professional training of future music art teachers; to identify the main directions of vocal and choral work at school choral singing as a type of collective musical activity on music lessons and ruling school choirs and vocal ensembles in extracurricular time). The study characterizes the peculiarities of teaching such basic disciplines of the conductor-choir cycle as Choral Conducting, Choral Arrangement, Choral Studies, Choral Class, Workshop on «Workshop of working with a choir». The main tasks of the disciplines are outlined as follows: mastery of conducting and choral knowledge, development of professional musical abilities, formation of teacher-choirmaster skills. The study of the problem proved the need to focus the content of conducting and choral disciplines on the peculiarities of the music art teacher activities. These should include learning song repertoire for children’s choirs; mastering arranging skills for children’s singing groups of different age categories; acquiring the knowledge of the development and protection of children’s voice, as well as methods of vocal and choral work with children in secondary education. Мета статті полягає у виявленні специфіки викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету предмету «Хорове диригування», яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера. У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами. Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти. Цель статьи заключается в выявлении специфики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в процессе профессиональной подготовке будущих учителей музыкального искусства, учитывая основные направления вокально-хоровой работы учителя музыкального искусства: хоровое пение как вид коллективной музыкальной деятельности на уроках музыки и управления школьными хорами, вокальными ансамблями во внеурочное время. Методология. Методологическую основу исследования составляют системно-деятельностный, культурологический, праксеологический, аксиологический подходы и философский, терминологический, когнитивный принципы. Использованы общенаучные (анализ, синтез, систематизация, обобщение, сравнение, классификация), эмпирические, прогностические методы исследования. Научная новизна. В исследовании охарактеризованы особенности преподавания таких основных дисциплины дирижерско-хорового цикла, как «Хоровое дирижирование», «Хоровая аранжировка», «Хороведение», «Хоровой класс» и «Практикум работы с хором». Раскрыты цели предмета «Хоровое дирижирование», которая заключается в предоставлении будущему учителю музыкального искусства как руководителю детского школьного хора базовой дирижерской подготовки. Определены основные задачи дисциплины: овладение дирижерско-хоровыми знаниями, развитие профессиональных способностей, формирования умений учителя-хормейстера. В результате исследования раскрыта специфика содержания курса «Хоровая аранжировка», который следует сосредоточить на овладении навыками создания партитур для детских хоров разных возрастных категорий: начинающих детских хоровых коллективов, развитых хоровых детских коллективов, хоров старшеклассников (Однородных, неполных смешанных). Оценена роль курса «Хоровой класс», в процессе которого студенты на основе полученных знаний по музыкально-теоретическим и вокально-хоровым дисциплинам совершенствуют профессиональные навыки, необходимые для будущей практической деятельности учителя музыкального искусства. доказана необходимость введение в структуру подготовки учителя музыкального искусства курса «Практикум работы с хором», где соискатели на практике усваивают умение работы со школьным хором. Определена ​​роль руководителя хорового класса и преподавателя хорового дирижирования в подготовке к эффективной работе с хором. Рассмотрен круг тем предмета «Хороведение», которые должны охватывать исторические аспекты отечественной и зарубежной теории и практики вокально-хоровой работы с детьми, освещать основные направления детского хорового исполнительства и творчества, знакомить с особенностями развития голосового аппарата детей разного возраста, предоставлять знания по охране детского голоса, проявлять специфику вокально-хоровой работы с детскими хоровыми коллективами. Выводы. В ходе исследования установлено, что методика преподавания дирижерско хоровых дисциплин имеет специфические особенности и обусловлена ​​содержанием практической деятельности педагога-музыканта в общеобразовательных учреждениях среднего образования.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Некоторые аспекты психолого-педагогического сопровождения адаптации будущих учителей
    (Rezekne Academy of Technologies, 2019-05-24) Sokolova, A.; Matvieieva, O.; Korchagina, G.
    Статья посвящена изучению некоторых аспектов психолого-педагогического сопровождения адаптации будущих учителей. Цель: определить влияние предлагаемых стратегий психолого-педагогического сопровождения на способность студентов к адаптации. Анкета «Адаптивность» (многоуровневая личностная анкета) А. Маклакова и С. Чермянина использовалась в исследовании для диагностики студентов 1-6 курсов бакалавриата и магистратуры на факультете искусств Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. В исследовании приняли участие 58 студентов специальности 014 Среднее образование (Музыка). Результаты внедрения стратегий психолого-педагогического сопровождения показали, что у студентов растет способность регулировать свое взаимодействие с окружающей средой, наблюдается рост социальных контактов, социальной активности и самооценки. Доказано, что внедрение предлагаемых стратегий педагогической поддержки на факультете искусств педагогического вуза напрямую влияет на способность студентов к адаптации. Стаття присвячена вивченню деяких аспектів психолого-педагогічного супроводу адаптації майбутніх вчителів. Мета: визначити вплив пропонованих стратегій психолого-педагогічного супроводу на здатність студентів до адаптації. Анкета «Адаптивність» (багаторівнева особистісна анкета) А. Маклакова і С. Чермяніна використовувалася в дослідженні для діагностики студентів 1-6 курсів бакалаврату та магістратури на факультеті мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. У дослідженні взяли участь 58 студентів спеціальності 014 Середня освіта (Музика). Результати впровадження стратегій психолого-педагогічного супроводу показали, що у студентів зростає здатність регулювати свою взаємодію з навколишнім середовищем, спостерігається зростання соціальних контактів, соціальної активності і самооцінки. Доведено, що впровадження пропонованих стратегій педагогічної підтримки на факультеті мистецтв педагогічного вузу безпосередньо впливає на здатність студентів до адаптації.The article is devoted to the study of some aspects of psychological and pedagogical support for the adaptation of future teachers. Objective: to determine the impact of the proposed strategies of psychological and pedagogical support on the ability of students to adapt. The “Adaptability” (Multilevel Personality Questionnaire) questionnaire by A. Maklakov and S. Chermianin was used in the study to diagnose students of the 1st-6th years of bachelor’s and master’s degree programs of higher education at the faculty of arts of a pedagogical higher education establishment. The results of the introduction of strategies of psycho-pedagogical support showed that students grow their ability to regulate their interaction with the environment, that there is an increase in social contacts, social activity and self-esteem. It has been proven that the introduction of the proposed strategies of pedagogical support at the faculty of the arts of a pedagogical higher education establishment has a direct impact on the ability of students to adapt.