Перегляд за Автор "Rodenko, O."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Do Bats Avoid the Urban Core in the Breeding Season? A Case Study from Temperate Latitudes
    (Licensee MDPI, Basel, Switzerland, 2023) Vlaschenko, A.; Rodenko, O.; Hukov, V.; Kovalov, V.; Prylutska, A.; Kravchenko, K.
    Seasonal utilization of urban areas by bats remains inadequately explored. This study aimed to comprehensively survey the species composition and population dynamics of bats during both the breeding season (May–July) and autumn migration season (August–September) within a large urban area, specifically Kharkiv city, Ukraine. We conducted multiyear data collection from 2014 to 2016, employing a combination of acoustic recordings, mist-netting, and registration of opportunistically found bats. The results revealed the identification of seven bat species using all methods (Eptesicus serotinus, Nyctalus noctula, N. leisleri, Pipistrellus pygmaeus, P. kuhlii, P. nathusii, and Vespertilio murinus), with notable differences in species composition between the studied periods. During the migration season, N. noctula was a numerically predominant species, while P. kuhlii and E. serotinus were the most abundant during the breeding season. The urban core bat population during the breeding season primarily consisted of males and solitary reproductive females, mainly represented by P. kuhlii and E. serotinus. Acoustic recording data indicated that N. noctula actively avoided the urban core during the breeding season, but was more common on the city periphery. In contrast, during the migration season, the city experienced a significant surge in bat abundance, both in general and specifically among noctule bats, with their numbers increasing tenfold compared to the breeding season. Moreover, a considerable number of young individuals were observed during the migration season. These findings provide evidence that bats tend to avoid the urban core in large cities at temperate latitudes during the breeding season but actively utilize urban areas during autumn migration. Understanding the seasonal preferences and movements of bats in urban environments is crucial for effective conservation and management strategies. Сезонне використання кажанами міських територій залишається недостатньо вивченим. Це дослідження спрямоване на всебічне обстеження видового складу та динаміки чисельності кажанів протягом як сезоного розмноження (травень-липень), так і сезоної осінньої міграції (серпень-вересень) великого міського району, зокрема місто Харків, Україна. Ми проводили багаторічний збір даних з 2014–2016 рр., використовуючи комбінацію акустичних записів, туманної сітки та реєстрації випадково знайдені кажани. Результати виявили ідентифікацію семи видів кажанів за допомогою всіх методів (Eptesicus serotinus, Nyctalus noctula, N. leisleri, Pipistrellus pygmaeus, P. kuhlii, P. nathusii та Vespertilio murinus), з помітними відмінностями у видовому складі між досліджуваними періодами. Під час міграційного сезону N. noctula була чисельно переважаючим видом, а P. kuhlii і E. serotinus були найбільш поширеними в період розмноження. Міська основна популяція кажанів у період розмноження в основному складалася з самців і одиночних репродуктивних самок представлений P. kuhlii і E. serotinus. Дані акустичного запису показали, що N. noctula активно уникав міського ядра під час сезону розмноження, але був більш поширеним на периферії міста. Навпаки, під час міграційного сезону місто зазнало значного зростання чисельності кажанів, як загалом, так і зокрема серед нічних кажанів, чисельність яких зросла в десятки разів до періоду розмноження. Крім того, спостерігалася значна кількість молодих особин під час міграційного сезону.Ці знахідки свідчать про те, що кажани уникають міст ядра у великих містах помірних широт під час сезону розмноження, але активно використовують міські території під час осінньої міграції. Розуміння сезонних уподобань і переміщень кажанів у місті середовища має вирішальне значення для ефективних стратегій збереження та управління.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    First data on bacteria associated with bat ectoparasites collected in Kharkiv oblast, Northeastern Ukraine
    (publisher BioMtd Central, 2022) Vlaschenko, A.; Răileanu, C.; Tauchmann, O.; Muzyka, D.; Bohodist, V.; Filatov, S.; Rodenko, O.; Tovstukha, I.; Silaghi, C.
    Bats (Mammalia: Chiroptera) serve as natural reservoirs for many zoonotic pathogens worldwide, including vector-borne pathogens. However, bat-associated parasitic arthropods and their microbiota are thus far not thoroughly described in many regions across the globe, nor is their role in the spillover of pathogens to other vertebrate species well understood. Basic epidemiological research is needed to disentangle the complex ecological interactions among bats, their specifc ectoparasites and microorganisms they harbor. Some countries, such as Ukraine, are particularly data-defcient in this respect as the ectoparasitic fauna is poorly documented there and has never been screened for the presence of medically important microorganisms. Therefore, the aims of this study were to provide frst data on this topic. Methods: A total of 239 arthropod specimens were collected from bats. They belonged to several major groups of external parasites, including soft ticks, feas, and nycteribiid fies from six chiropteran species in Northeastern Ukraine. The ectoparasites were individually screened for the presence of DNA of Rickettsia spp., Anaplasma/Ehrlichia spp., Bartonella spp., Borrelia spp., and Babesia spp. with conventional PCRs. Positive samples were amplifed at several loci, sequenced for species identifcation, and subjected to phylogenetic analysis. Results: Rickettsia DNA was detected exclusively in specimens of the soft tick, Carios vespertilionis (7 out of 43 or 16.3%). Sequencing and phylogenetic analysis revealed high similarity to sequences from Rickettsia parkeri and several other Rickettsia species. Bacteria from the family Anaplasmataceae were detected in all groups of the ectoparasites (51%, 122/239 samples), belonging to the genera Anaplasma, Ehrlichia, and Wolbachia. The detection of Bartonella spp. was successful only in feas (Nycteridopsylla eusarca) and bat fies (Nycteribia koleantii, N. pedicularia), representing 12.1% (29/239) of the collected ectoparasites. No DNA of Babesia or Borrelia species was identifed in the samples. Conclusions: We report for the frst time in Ukraine the molecular detection of several bacterial agents in bat ectoparasites collected from six species of bats. The data presented extend the knowledge on the distribution of ectoparasite species in bats and their involvement in potentially circulating agents pathogenic for humans and vertebrate animals. Довідкова інформація: кажани (Mammalia: Chiroptera) є природними резервуарами для багатьох зоонозних патогенів у всьому світі, в тому числі переносні патогени. Однак асоційовані з кажанами паразитичні членистоногі та їх мікробіота поки що детально не описані в багатьох регіонах по всьому світу, а також їхня роль у поширенні патогенів на інші види хребетних добре вивчені. Необхідні фундаментальні епідеміологічні дослідження, щоб роз’єднати складні екологічні взаємодії між кажанами, їхніми специфічними ектопаразитами та мікроорганізмами, які вони живуть. Деякі країни, наприклад в Україні особливо бракує даних у цьому відношенні, оскільки ектопаразитична фауна там погано задокументована і ніколи не проходила скринінг на наявність важливих для медицини мікроорганізмів. Тому цілями даного дослідження було надати перші дані з цієї теми. Методи: у кажанів було зібрано 239 зразків членистоногих. Вони належали до кількох великих груп зовнішні паразити, у тому числі м’які кліщі, феї та ніктерибієві фії шести видів рукокрилих у північно-східній Україні. Ектопаразитів індивідуально перевіряли на наявність ДНК Rickettsia spp., Anaplasma/Ehrlichia spp., Bartonella spp., Borrelia spp. і Babesia spp. зі звичайними ПЛР. Позитивні зразки були ампліфіковані в кількох локусах, секвенували для ідентифікації виду та піддавали філогенетичного аналізу. Результати: ДНК рикетсій виявлено виключно у зразках м’якого кліща Carios vespertilionis (7 із 43 або 16,3%). Секвенування та філогенетичний аналіз виявили високу подібність до послідовностей Rickettsia parkeri та кількох інші види рикетсій. У всіх групах ектопаразитів виявлені бактерії родини Anaplasmataceae (51%, 122/239 проб), належать до родів Anaplasma, Ehrlichia, Wolbachia. Виявлення Bartonella spp. був успішним лише у льоду (Nycteridopsylla eusarca) та рукокрилі (Nycteribia koleantii, N. pedicularia), що представляють 12,1% (29/239) зібраних ектопаразитів. У зразках не виявлено ДНК видів Babesia або Borrelia. Висновки: ми вперше в Україні повідомляємо про молекулярне виявлення кількох бактеріальних агентів у кажанів. ектопаразитів, зібраних у шести видів кажанів. Представлені дані розширюють знання про розподіл види ектопаразитів у кажанів та їх участь у потенційно циркулюючих агентах, патогенних для людини та хребетних тварин.