Перегляд за Автор "Razumenko, I."

Зараз показано 1 - 5 з 5
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Nonverbal Means of Communication in Modern Literature: J. M. Coetzee’s Novel "The Master of Petersburg"
    (Revista Amazonia Investiga, 2019) Harmash, L.; Khalanska, N.; Melnyk, S.; Razumenko, I.; Tyshchenko, T.
    The article is devoted to the study of gestures as semiotic units of communication that perform certain functions, obeying certain laws. The task was to determine the main ways of encoding and decoding nonverbal behavior in a literary text. The study was conducted on the material of the prose of J. M. Coetzee, the famous writer and Nobel Laureate. The subject of the study is the verbal representation of the characters’ nonverbal behavior in his novel “The Master of Petersburg”. The aim of our study is to identify and analyze gestures in J. M. Coetzee’s work that act as markers of the characters’ emotional state, correlate with their psychological portraits, convey their feelings, experiences, and reveal their personal qualities. Статья посвящена изучению жестов как семиотических единиц общения, выполняющих определенные функции и подчиняющиеся определенным закономерностям. Задача состояла в том, чтобы определить основные способы кодирования и расшифровки невербального поведения в художественном тексте. Исследование проводилось на материале прозы Дж. М. Кутзее, известного писателя и нобелевского лауреата. Предметом исследования стала корелляция между вербальным и невербальным поведением персонажей в романе писателя «Осень в Петербурге». Цель исследования - выявление и анализ жестов в произведении Дж. М. Кутзее. Стаття присвячена вивченню жестів як семіотичних одиниць спілкування, що виконують певні функції і підкоряються певним закономірностям. Завдання полягало в тому. Щоб визначити основні способи кодування і розшифровки невербальної поведінки в художньому тексті. Дослідження проводилося на матеріалі прози Дж.М. Кутзеє, відомого письменника і нобелівського лауреата. Предметом дослідження стала кореляція між вербальною і невербальною поведінкою персонажів в романі письменника «Осінь в Петербурзі». Ціль дослідження – виявлення та аналіз жестів у творі Дж.М. Кутзеє, які є маркерами емоційного стану персонажів, співвідносяться з їх психологічними портретами, передають їх почуття, хвилювання та розкривають їх власні якості.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Russian Poets and the October Revolution: Alexander Blok, Sergey Yesenin, Mikhail Kuzmin and Others
    (Revista Amazonia Investiga, 2020-03) Sylaiev, O.; Razumenko, I.; Tararak, O.; Vorozhbit-Horbatiuk, V.; Prokopchuk, I.
    The article considers the question of the ideological and creative evolution of famous Russian poets at a turning point in the history of the twentieth century – during the years of the active formation of a totalitarian state system and its aesthetic socialist-realist doctrine. Revolutionary maximalism, the idea of a complete renewal of all being, came not only from Marxism and the Bolsheviks, but was also prepared by literature, long before the revolution, it had already “artistically matured” in the poetry of Alexander Blok, Sergey Yesenin, Osip Mandelstam, Vladimir Mayakovsky and many others. There is every reason to assert that the sources of Soviet literature as a cultural phenomenon were not only party leaders, not only so called proletarian culture and commissaries, but also honest artists who were ready to see in the cruelty of the revolution the right path to the cardinal renewal of life that their soul, which was full of angry denial of the world. The authors of the article argue that, having survived “belated insight”, Russian poetry in the person of Alexander Blok, Sergey Yesenin, Andrey Bely, Mickhail Kuzmin and others began a dramatic struggle for humanistic ideals and creative freedom. У статті розглядається питання про ідейно-творчу еволюцію відомих російських поетів на переломному етапі історії ХХ століття – в роки активного формування тоталітарного державного устрою і його естетичної соцреалістичної доктрини. Революційний максималізм, ідея повного оновлення всього буття йшла не тільки від марксизму і більшовиків, але було підготовлена і літературою, задовго до революції вже «визріла» художньо в поезії Олександра Блока, Сергія Єсеніна, Осипа Мандельштама, Володимира Маяковського та багатьох інших. Є всі підстави стверджувати, що у витоків радянської літератури як культурного явища стояли не тільки партійні керівники, не тільки Пролеткульт і Народний комісаріат освіти, а й чесні художники, готові побачити в жорстокості революції правий шлях до кардинального оновлення життя, якого жадала їх душа, переповнена гнівним свытозапереченням . Автори статті доводять, що, переживши «запізніле прозріння», російська поезія в особі Олександра Блока, Сергія Єсеніна, Андрія Білого, Михайла Кузміна та ін. почала драматичну творчу боротьбу за гуманістичні ідеали і свободу творчості. В статье рассматривается вопрос об идейно-творческой эволюции известных русских поэтов на переломном этапе истории ХХ столетия – в годы активного формирования тоталитарного государственного устройства и его эстетической соцреалистической доктрины. Революционный максимализм, идея полного обновления всего бытия шла не только от марксизма и большевиков, но подготавливалась и литературой, задолго до революции уже «вызрела» художественно в поэзии Александра Блока, Сергея Есенина, Осипа Мандельштама, Владимира Маяковского и многих других. Есть все основания утверждать, что у истоков советской литературы как культурного явления стояли не только партийные руководители, не только пролеткульты и наркомпросы, но и честные художники, готовые увидеть в жестокости революции правый путь к кардинальному обновлению жизни, которого жаждала их душа, переполненная гневным мироотрицанием. Авторы статьи доказывают, что, пережив «запоздалое прозрение», российская поэзия в лице Александра Блока, Сергея Есенина, Андрея Белого, Михаила Кузмина и др. начала драматическую творческую борьбу за гуманистические идеалы и свободу творчества. El artículo considera la cuestión de la evolución ideológica y creativa de los poetas rusos famosos en un punto de inflexión en la historia del siglo XX, durante los años de la formación activa de un sistema estatal totalitario y su doctrina estética socialista-realista. El maximalismo revolucionario, la idea de una renovación completa de todo ser, vino no solo del marxismo y los bolcheviques, sino que también fue preparado por la literatura, mucho antes de la revolución, ya había “madurado artísticamente” en la poesía de Alexander Blok, Sergey Yesenin, Osip Mandelstam, Vladimir Mayakovsky y muchos otros. Hay muchas razones para afirmar que las fuentes de la literatura soviética como fenómeno cultural no fueron solo los líderes del partido, no solo la llamada cultura proletaria y los comisarios, sino también artistas honestos que estaban listos para ver en la crueldad de la revolución el camino correcto hacia La renovación cardinal de la vida que su alma, que estaba llena de enojo de negación del mundo. Los autores del artículo argumentan que, después de haber sobrevivido a la “visión tardía”, la poesía rusa en la persona de Alexander Blok, Sergey Yesenin, Andrey Bely, Mickhail Kuzmin y otros comenzó una lucha dramática por los ideales humanistas y la libertad creativa.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Semantic and Pragmatic Presuppositions in Postmodern Text
    (Karabuk University, 2020) Harmash, L.; Khalanska, N.; Melnyk, S.; Nevelska-Hordieieva, O.; Razumenko, I.
    The article suggests the analysis of literary texts based on the linguistic theory of presuppositions, which is considered to be one of the possible promising approaches to interpreting implicit levels of the literary text. The use of this approach is expected to be effective at various communication levels: character-character, narrator-reader, author-reader. The authors use the method of discourse analysis to study the different types of presuppositions and their functioning not only within isolated abstract expressions, but as a part of a broad cultural context. Linguistic methods are combined with a philological method of text interpretation and an intertextual approach, of being subject to consider a random expression in the context of the literary work as a whole. The analysis of presuppositions specificity in the text and the ways of its explication are based on the theory of presuppositions. The methodology of the analysis focuses on identifying presuppositions to establish dominant semantic categories and systemic interaction between them, constituting the artistic picture of the world in Pelevin’s story as a postmodern writing code. The study of the text at the presuppositions level helps to clarify the architectonics of the postmodern literary text and to define the ideological constants forming the semantic field of comprehension. The main positions in Pelevin's work are occupied by such semantic categories as ‘cosmology’, ‘religion’, ‘society’, ‘science’, ‘art’, etc. Their analysis allowed to formulate a meta-subject of postmodern text, which can be defined as ‘rite de passage’. Pelevin's story is viewed in the context of the dialogue between modernism realized the exhaustion of modern culture, and postmodernism accepted this situation as a given and played the fate tragedy as satyr drama in the best traditions of the ancient theatre: where the modernist hero dies, the postmodernist marginal is able to overcome an irresistible edge. У статті пропонується аналіз художніх текстів на основі лінгвістичної теорії пресупозицій, яка розглядається як один з можливих перспективних підходів до інтерпретації імпліцитних рівнів художнього тексту. Очікується, що використання цього підходу буде ефективним на різних рівнях спілкування: персонаж-персонаж, оповідач-читач, автор-читач. Автори використовують метод дискурсивного аналізу для вивчення різних типів пресупозицій і їх функціонування не тільки в рамках окремих абстрактних виразів, але і як частина широкого культурного контексту. Лінгвістичні методи поєднуються з філологічним методом інтерпретації тексту і інтертекстуальним підходом, коли необхідно розглядати випадковий вираз в контексті літературного твору в цілому. Аналіз специфіки пресуппозиций в тексті і способів їх експлікації заснований на теорії пресуппозиций. Методологія аналізу фокусується на виявленні передумов для встановлення домінуючих семантичних категорій і системної взаємодії між ними, що становлять художню картину світу в оповіданні Пелевіна як постмодерністський письмовий код. Вивчення тексту на рівні передумов допомагає прояснити архітектоніку постмодерністського художнього тексту і визначити ідеологічні константи, що формують семантичне поле розуміння. Основні позиції в творчості Пелевіна займають такі смислові категорії, як «космологія», «релігія», «суспільство», «наука», «мистецтво» та ін. Їх аналіз дозволив сформулювати метапредмета постмодерністського тексту, який може можна визначити як «rite de passage ». Історія Пелевіна розглядається в контексті діалогу модернізму, що усвідомив вичерпаність сучасної культури, і постмодернізму, який прийняв цю ситуацію як даність і розіграв трагедію долі як драму cатіров в кращих традиціях античного театру: де вмирає модерністський герой, постмодерністський маргінал здатний подолати непереборну грань. В статье предлагается анализ художественных текстов на основе лингвистической теории пресуппозиций, которая рассматривается как один из возможных перспективных подходов к интерпретации имплицитных уровней художественного текста. Ожидается, что использование этого подхода будет эффективным на различных уровнях общения: персонаж-персонаж, рассказчик-читатель, автор-читатель. Авторы используют метод дискурсивного анализа для изучения различных типов пресуппозиций и их функционирования не только в рамках отдельных абстрактных выражений, но и как часть широкого культурного контекста. Лингвистические методы сочетаются с филологическим методом интерпретации текста и интертекстуальным подходом, когда необходимо рассматривать случайное выражение в контексте литературного произведения в целом. Анализ специфики пресуппозиций в тексте и способов их экспликации основан на теории пресуппозиций. Методология анализа фокусируется на выявлении предпосылок для установления доминирующих семантических категорий и системного взаимодействия между ними, составляющих художественную картину мира в рассказе Пелевина как постмодернистский письменный код. Изучение текста на уровне предпосылок помогает прояснить архитектонику постмодернистского художественного текста и определить идеологические константы, формирующие семантическое поле понимания. Основные позиции в творчестве Пелевина занимают такие смысловые категории, как «космология», «религия», «общество», «наука», «искусство» и др. Их анализ позволил сформулировать метапредмет постмодернистского текста, который может можно определить как «rite de passage». История Пелевина рассматривается в контексте диалога модернизма, осознавшего исчерпанность современной культуры, и постмодернизма, который принял эту ситуацию как данность и разыграл трагедию судьбы как драму cатиров в лучших традициях античного театра: где умирает модернистский герой, постмодернистский маргинал способен преодолеть непреодолимую грань.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The fall of the roman empire in Valeri Bryusov’s novel-myth The Altar of Victory
    (Revista Amazonia Investiga, 2019) Harmash, L.; Kholodniak, O.; Kryvoruchko, S.; Razumenko, I.; Razumenko, T.
    The article considers the antique motifs in Bryusov’s novel-myth The Altar of Victory (1913). We found that there is a complex multi-level hierarchical system of the different motifs. The division of them into three large groups was carried out on the basis of religious beliefs. There are pagans, heretics and Christians. The struggle between them determines the main conflict of the novel. The protagonist, against his will, is involved in historical collisions of a universal significance. Heretic teachings play the leading role among them, which is explained by the enormous influence of Vladimir Solovyov’s work devoted to this topic. Furthermore, the novel reflected Bryusov’s deep interest in the history of ancient Rome, his activity as a translator of Latin poets and his fascination with mysticism and spiritualism. We deduce that Bryusov’s neomythologism has determined the ways of the embodiment of the ancient myth in The Altar of Victory. The author tried to establish correlates between the fall of the Roman empire and a pre-revolutionary era that preceded the October Revolution in Russia (1917) and the Soviet Union (USSR). It gives us grounds for the genre definition of Bryusov’s work as a neomythological novel. У статті розглядаються античні мотиви в романі-міфі В. Я. Брюсова «Вівтар Перемоги» (1913). Ми визначили, що в романі створена складна багаторівнева ієрархічна система, що включає в себе різні мотиви. Залежно від релігійних переконань персонажів всі мотиви діляться на три великі групи: язичницькі, єретичні та християнські. Боротьба між язичниками, єретиками і християнами визначає основний конфлікт роману. Головний герой роману, проти своєї волі, залучений в історичні зіткнення універсального значення. Серед них провідну роль відіграють єретичні вчення, що пояснюється величезним впливом на Брюсова робіт Володимира Соловйова, присвячених цій темі. Крім того, роман відбивав глибокий інтерес російського письменника до історії стародавнього Риму, його діяльність в якості перекладача латинських поетів і його захоплення містикою і спіритизмом. Ми прийшли до висновку, що неоміфологічні інтенції Брюсова зумовили способи втілення стародавнього міфу в романі «Вівтар Перемоги». Автор спробував встановити кореляції між падінням Римської імперії і дореволюційної епохою, яка відбулася перед Жовтневої революції в Росії (1917) і Радянському Союзі (СРСР). Це дає нам підставу для жанрового визначення твору Брюсова як неомифологичного роману. В статье рассматриваются античные мотивы в романе-мифе В. Я. Брюсова «Алтарь Победы» (1913). Мы определили, что в романе создана сложная многоуровневая иерархическая система, включающая в себя различные мотивы. В зависимости от религиозных убеждений персонажей все мотивы делятся на три большие группы: языческие, еретические и христианские. Борьба между язычниками, еретиками и христианами определяет основной конфликт романа. Главный герой романа, против своей воли, вовлечен в исторические столкновения универсального значения. Среди них ведущую роль играют еретические учения, что объясняется огромным влиянием на Брюсова работ Владимира Соловьева, посвященных этой теме. Кроме того, роман отражал глубокий интерес русского писателя к истории древнего Рима, его деятельность в качестве переводчика латинских поэтов и его увлечение мистикой и спиритизмом. Мы пришли к выводу, что неомифологические интенции Брюсова обусловили способы воплощения древнего мифа в романе «Алтарь Победы». Автор попытался установить корреляции между падением Римской империи и дореволюционной эпохой, предшествовавшей Октябрьской революции в России (1917) и Советском Союзе (СССР). Это дает нам основание для жанрового определения произведения Брюсова как неомифологического романа.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    The relationship of recovery performance indicators after exercise with indicators of body weight and length of fitness sessions for 24-28-year-old women
    (Publisher University of Piteşti, Romania, 2018) Kozina, Zh.; Nikolaeva, V.; Safronov, D.; Goncharenko, M.; Razumenko, I.; Tishchenko, T.
    The purpose of the study: to reveal the effectiveness of the impact of fitness activities on the restoration of the working capacity of women aged 24-28 with different body mass. Material and methods. The study was attended by 62 women aged 24-28 years, whose body weight was in the range of 55-90 kg. Body length was 165-168 cm. The experience of taking sports fitness of the subjects - women ranged from 1 to 2 years. The subjects were tested for endurance and rehabilitation. The heart rate is measured before the test, then the running is carried out in place for 3 minutes, measured by heart rate at the first to fifth minutes of recovery. The impact of body mass and occupational activity on the performance indicators of the subjects was determined. Results. It was showed a significant impact of body mass in combination with the experience of fitness exercises on heart rate when recovering after 3 minutes of running in place on the first and fifth minutes of recovery, as well as on heart rate indicators in a state of rest, No fitness experience during year, or body weight, taken separately, do not affect the performance indicators. But if consider the effect of these factors together, one can observe their significant impact on the rate of recovery of disability. Conclusion. The best indicators of the effect of fitness experience on work restoration are observed in women with lower body weight. This indicates that the optimal body weight contributes to optimizing the training effect in women during fitness classes. Ціль дослідження: виявити ефективність впливу занять фітнесом на відновлення працездатності жінок у віці 24-28 років з різною масою тіла. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 62 жінки у віці 24-28 років, чия маса тіла перебувала в діапазоні 55-90 кг. Довжина тіла була 165-168 см. Досвід занять спортивною підготовкою жінок становив від 1 до 2 років. Випробовувані були перевірені на витривалість і реабілітацію. Частота серцевих скорочень вимірюється перед тестом, потім виконується біг на місці протягом 3 хвилин, виміряний по частоті серцевих скорочень від першої до п'ятої хвилини відновлення. Встановлено вплив маси тіла і професійної діяльності на показники діяльності випробовуваних. Результати. Було показано значний вплив маси тіла в поєднанні з досвідом фітнес-вправ на частоту серцевих скорочень при відновленні після 3 хвилин бігу на місці на першій і п'ятій хвилинах відновлення, а також на показники серцевого ритму в стані спокою. Відсутність фітнесу протягом року, або маса тіла, взята окремо, не впливають на показники продуктивності. Але якщо розглянути вплив цих факторів разом, можна спостерігати їх значний вплив на швидкість відновлення інвалідності. Висновок. Найкращі показники впливу фітнес-досвіду на відновлення роботи спостерігаються у жінок з меншою масою тіла. Це вказує на те, що оптимальна вага тіла сприяє оптимізації тренувального ефекту у жінок під час занять фітнесом. Цель исследования: выявить эффективность влияния занятий фитнесом на восстановление работоспособности женщин в возрасте 24-28 лет с различной массой тела. Материал и методы. В исследовании приняли участие 62 женщины в возрасте 24-28 лет, чья масса тела находилась в диапазоне 55-90 кг. Длина тела была 165-168 см. Опыт занятий спортивной подготовкой женщин составлял от 1 до 2 лет. Испытуемые были проверены на выносливость и реабилитацию. Частота сердечных сокращений измеряется перед тестом, затем выполняется бег на месте в течение 3 минут, измеренный по частоте сердечных сокращений от первой до пятой минуты восстановления. Установлено влияние массы тела и профессиональной деятельности на показатели деятельности испытуемых. Результаты. Было показано значительное влияние массы тела в сочетании с опытом фитнес-упражнений на частоту сердечных сокращений при восстановлении после 3 минут бега на месте на первой и пятой минутах восстановления, а также на показатели сердечного ритма в состоянии покоя. Отсутствие фитнеса в течение года, или масса тела, взятая отдельно, не влияют на показатели производительности. Но если рассмотреть влияние этих факторов вместе, можно наблюдать их значительное влияние на скорость восстановления инвалидности. Заключение. Наилучшие показатели влияния фитнес-опыта на восстановление работы наблюдаются у женщин с меньшей массой тела. Это указывает на то, что оптимальный вес тела способствует оптимизации тренировочного эффекта у женщин во время занятий фитнесом.