Перегляд за Автор "Maslova, N."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Health Maintenance of Person: Experience of Waldorf School
    (Eurasian Exercise and Sport Science Association (EESA), 2019-10-16) Ionova, O.; Dovzhenko, T.; Luparenko, S.; Chornovol-Tkachenko, R.; Maslova, N.; Shyshenko, V.; Kokhan, L.
    The problem of formation of healthy young generation requires analysis of theory and practice of schools which aim at children’s health maintenance. The article is dedicated to generalization of world and Ukrainian experience of activity of Waldorf schools that practically solve the problem of ensuring healthy spiritual-mental-physical development of person. For conducting the research, the theoretical methods (analysis, synthesis, systematization, generalization) and empirical methods (observation, assessment, methods of psychological-pedagogical diagnostics) have been used. The results of the study have shown that pupils’ health maintenance is carried out due to using health potential of pedagogical means. In pupils have better indicators of physical and mental health. Waldorf school pupils have well-developed qualities of perception of information, mathematical and other abilities. Waldorf school has positive influence on development of such qualities as individual initiative, creativity, independence of decisions, ability to work with people and social mobility. There are almost no unemployed people and people with asocial behaviour among Waldorf school graduates; they work in social sphere, education, medicine etc. So, solving the problem of pupils’ health maintenance requires comprehension and creative use of comparison with pupils of traditional schools, Waldorf school Waldorf school theory and experience in pupils’ health support. Then, a sentence must be mentioned regarding the implications of the study. Проблема формування здорового молодого покоління потребує аналізу теорії та практики шкіл, спрямованих на здоров’язбереження дітей. Стаття присвячена узагальненню світового та українського досвіду діяльності вальдорфських шкіл, що практично вирішує проблему забезпечення здорового духовно-психічного та фізичного розвитку особистості. Для проведення дослідження використані теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення) та емпіричні методи (спостереження, оцінка, методи психолого-педагогічної діагностики). Результати дослідження показали, що здоров’язбереження учнів здійснюється завдяки використанню оздоровчого потенціалу педагогічних засобів. Школярі мають кращі показники фізичного та психічного здоров’я. Учні вальдорфської школи володіють добре розвиненими якостями сприйняття інформації, математичними та іншими здібностями. Вальдорфська школа позитивно впливає на розвиток таких якостей, як індивідуальна ініціативність, креативність, незалежність рішень, уміння працювати з людьми та соціальна мобільність. Серед випускників вальдорфської школи майже немає безробітних та людей з асоціальною поведінкою; вони працюють у соціальній сфері, освіті, медицині тощо. Отже, вирішення проблеми здоров'язбереження учнів вимагає осмислення та творчого використання порівняння з учнями традиційних шкіл, теорії вальдорфської школи та досвіду здоров'язбереження учнів. Потім слід згадати кілька речень щодо наслідків дослідження. Проблема формирования здорового молодого поколения требует анализа теории и практики школ, направленных на здоровьесбережение детей. Статья посвящена обобщению мирового и украинского опыта деятельности вальдорфских школ, которые практически решают проблему обеспечения здорового духовно-психического и физического развития личности. Для проведения исследования использовались теоретические методы (анализ, синтез, систематизация, обобщение) и эмпирические методы (наблюдение, оценка, методы психолого-педагогической диагностики). Результаты исследования показали, что здоровьесбережение учеников осуществляется за счет использования оздоровительного потенциала педагогических средств. Ученики имеют лучшие показатели физического и психического здоровья. Ученики вальдорфской школы обладают развитыми качествами восприятия информации, математическими и другими способностями. Вальдорфская школа оказывает положительное влияние на развитие таких качеств, как индивидуальная инициатива, креативность, независимость от решений, умение работать с людьми и социальная мобильность. Среди выпускников вальдорфской школы почти нет безработных и людей с асоциальным поведением; они работают в социальной сфере, образовании, медицине и т. д. Таким образом, решение проблемы здоровьесбережения учеников требует понимания и творческого использования сравнения с учениками традиционных школ, теории вальдорфской школы и опыта здоровьесбережения учеников. Затем должно быть упомянуто предложение о последствиях исследования.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Scientific and Methodic Model of Formation of Future Teachers’ Inclusive Competence
    (Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, India, 2019-02) Boichuk, Yu.; Chernovol-Tkachenko, R.; Dovzhenko, T.; Ionova, O.; Luparenko, S.; Maslova, N.; Shyshenko, V.
    The article focuses on revelation of the scientific and methodic model of formation of future teachers’ inclusive competence and the ways of realization of the model in educational establishments. Future teachers’ inclusive competence is considered to be an important integral component of their readiness for professional activity in the field of inclusive education. The scientific and methodic model includes certain blocks. They are aim block (it includes the aim, tasks and principles), content block (it includes the structural elements of inclusive competence), operational block (it describes the stages and the complex of means of formation of inclusive competence) and evaluative-resultant block (it describes the levels and the results of the implementation of the model). The article depicts the stages of formation of future teachers’ inclusive competence, namely: preparatory, cognitive, practical and analytical stages. The formation of future teachers’ inclusive competence is determined by criteria and indicators. They are: personal criterion (level of development of inclusive competence of future teacher’s personality), procedural criterion (level of future teachers’ awareness regarding the specificity of inclusive education and level of development of special inclusive skills), analytical-evaluative criterion (level of person’s capacity for self-improvement and self-assessment). Стаття присвячена розкриттю науково-методичної моделі формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів та шляхів реалізації моделі у навчальних закладах. Інклюзивна компетентність майбутніх учителів є важливою складовою їхньої готовності до професійної діяльності у галузі інклюзивної освіти. Науково-методична модель включає певні блоки. Це цільовий блок (містить мету, завдання та принципи), змістовий блок (містить структурні елементи інклюзивної компетентності), оперативний блок (описує етапи та комплекс засобів формування інклюзивної компетентності) та оцінно-результативний блок (описує рівні та результати реалізації моделі). У статті зображено етапи формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів, а саме: підготовчий, пізнавальний, практичний та аналітичний етапи. Формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів визначається критеріями та показниками. Це: особистісний критерій (рівень розвитку інклюзивної компетентності особистості майбутнього вчителя), процесуальний критерій (рівень обізнаності майбутніх учителів щодо специфіки інклюзивної освіти та рівень розвитку спеціальних інклюзивних навичок), аналітично-оцінний критерій (рівень здатності людини до самовдосконалення та самооцінки). Статья посвящена раскрытию научно-методической модели формирования инклюзивной компетентности будущих учителей и путей реализации модели в учебных заведениях. Инклюзивная компетентность будущих учителей является важной составляющей их готовности к профессиональной деятельности в области инклюзивного образования. Научно-методическая модель включает определенные блоки. Это целевой блок (содержит цели, задачи и принципы), содержательный блок (содержит структурные элементы инклюзивной компетентности), оперативный блок (описывает этапы и комплекс средств формирования инклюзивной компетентности) и оценочно-результативный блок (описывает уровне и результаты реализации модели). В статье отражены этапы формирования инклюзивной компетентности будущих учителей, а именно: подготовительный, познавательный, практический и аналитический этапы. Формирования инклюзивной компетентности будущих учителей определяется критериями и показателями. Это: личностный аспект (уровень развития инклюзивной компетентности личности будущего учителя), процессуальный критерий (уровень осведомленности будущих учителей о специфике инклюзивного образования и уровень развития специальных инклюзивных навыков), аналитически-оценочный критерий (уровень способности человека к самосовершенствованию и самооценки).