Перегляд за Автор "Kultaeva, M."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Intercultural discourse in the philosophy of education: Theoretical refl ection between generality and singularities
    (Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2020) Kultaeva, M.
    Intercultural discourse within the philosophy of education is regarded as its self-reflection in industrial and post-industrial cultural contexts, including their national specificity. Th e distinctions between theoretical priorities of the philosophy of education in industrial and post-industrial societies are analyzed as founded either on the logic of generality or on the logic of singularities. The logic of singularities tends to dominate in post-industrial cultural conditions as the culture of the knowledge society and as an important element in its system of education. Th e theory of the society of singularities (A. Reckwitz) is verified through the analysis of the changes in the self-understanding of the philosophy of education, which is trying to adapt itself to new cultural and social challenges. Th e heritage of the Enlightenment is carefully preserved both in the continental European and in the American philosophical tradition with all their diversity and paradoxes of different epistemic cultures. Międzykulturowy dyskurs w fi lozofi i edukacji postrzegany jest jako jej samo-refl eksja w industrialnych i postindustrialnych kulturowych kontekstach, wliczając w to ich narodową charakterystykę. Różnice między teoretycznymi priorytetami fi lozofi i edukacji w industrialnych i postindustrialnych społeczeństwach analizowane są jako ufundowane albo na logice ogólności albo singularyzacji. Ta druga wykazuje tendencję do dominacji w postindustrialnych kulturowych warunkach jako kultura społeczeństwa wiedzy oraz jako istotny element w systemie edukacji. Teoria singularyzacji społeczeństwa (A. Reckwitz) może zostać użyta jako metodologia zweryfi kowana do analizy przemian samorozumienia fi lozofi i edukacji, która stara się zaadaptować do nowych kulturowych i społecznych wyzwań. Dziedzictwo oświecenia jest starannie przechowane zarówno w kontynentalnej, europejskiej, jak i amerykańskiej fi lozofi cznej tradycji, w ich zróżnicowaniu i paradoksach odmiennych kultur epistemicznych. Міжкультурний дискурс у рамках філософії освіти розглядається як його саморефлексія в індустріальному та постіндустріальному культурному контексті, включаючи їх національну специфіку. Розмежування теоретичних пріоритетів філософії освіти в індустріальному та постіндустріальному суспільствах аналізується як засноване або на логіці загальності, або на логіці особливостей. Логіка особливостей має тенденцію домінувати в постіндустріальних культурних умовах як культура суспільства знань і як важливий елемент його системи освіти. Теорія суспільства сингулярностей (А. Реквіц) перевіряється шляхом аналізу змін у саморозумінні філософії освіти, яка намагається адаптуватися до нових культурних та соціальних викликів. Спадщина Просвітництва ретельно зберігається як в континентальній Європі, так і в американській філософській традиції з усім їх різноманіттям і парадоксами різних епістемічних культур. Межкультурный дискурс в рамках философии образования рассматривается как его саморефлексия в индустриальном и постиндустриальном культурном контексте, включая их национальную специфику. Разграничение теоретических приоритетов философии образования в индустриальном и постиндустриальном обществах анализируется как основанное или на логике всеобщности, или на логике особенностей. Логика особенностей имеет тенденцию доминировать в постиндустриальных культурных условиях как культура общества знаний и как важный элемент его системы образования. Теория общества сингулярности (А. Реквиц) проверяется путем анализа изменений в самопонимании философии образования, которая пытается адаптироваться к новым культурным и социальным вызовам. Наследие Просвещения тщательно сохраняется как в континентальной Европе, так и в американской философской традиции со всем их многообразием и парадоксами различных эпистемических культур.