Перегляд за Автор "Katerynych, O."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Sex identification of different species of wild birds using a single universal protocol to the bird sexing method based on gene polymorphism
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Rudaуа, S.; Katerynych, O.; Drahulian, M.; Chaplygina, A.; Pakhomov, O.
    This article presents an elaboration of the protocol for the method of sexing wild birds based on the polymorphism of the CHD gene using P2/P8 primer for Common Pheasant – Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Silver Lofur or Silver Pheasant – Lophura nycthemera (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae), Budgerigar – Melopsittacus undu-latus (Shaw, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), Herring Gull – Larus argentatus (Pontoppidan, 1763; Charadriiformes, Laridae), and White Stork – Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Blood samples were taken from Common Pheasant, Silver Pheasant and White Stork using the “drop of blood on paper” method. For the Budgerigar and the Herring Gull, DNA was isolated from the feather follicle. To isolate DNA, a commercial NeoPrep 100 DNA reagent kit (Neogen, Ukraine) was used. Primers P2/P8 were used for PCR; PCR was performed using GenPac PCR Core reagents (Neogen, Ukraine). We selected the optimal amount of Tag polymerase, the amount of DNA and primers and, according to the amount of reagents, set acceptable amplification modes and electrophoresis agarose gel percentage. Prior to PCR, additional DNA gel electrophoresis purification is proposed, which increases the percentage of positive sex determination results. It was found that the ideal mixture for the 5 bird species was an amplification mixture (total volume 20 μL, containing 1 U Tag polymerase, 100 ng DNA and 0.6 μM of each primer). The amplified CHD-Z fragment of Common and Silver pheasants is of ~340 n. p., CHD-W ~360 n. p. Herring Gull and Budgerigar have ~350 n. p. of CHD-Z length, and ~400 n. p. of CHD-W length, White Stork has its CHD-Z of ~ 370 n. p. long. It is advisable to investigate the genome of the experimental bird species using horizontal electrophoresis in agar’s gel with the concentration of 5%, which makes it possible to clearly visualize the female genotype. The universal protocol of the method of sex determination based on polymorphism of the CHD gene for the 5 studied bird species is described. These results of the study led to the conclusion that for the simultaneous sexing of several species of birds, it is advisable to develop a unified protocol for determining the status of the CHD gene, with the aim of clarifying the gender, as well as new approaches in ornithology and ecology aimed at determining interspecific differences associated with gene polymorphism. Identification of differences in fragment sizes may be useful for identifying the species in cases when birds form mixed pairings for taxonomic and phylogenetic comparisons. У цій статті представлено опрацювання протоколу щодо методу статевої одиниці диких птахів на основі поліморфізму гена ІХС з використанням праймера P2/P8 для звичайного фазана - Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Срібний лофур або сріблястий фазан-Lophura nycthemera (Лінней, 1758; Galliformes, Phasianidae), хвилястий папуга-Melopsittacus undulatus (Шоу, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), Чайка срібляста-Larus argentatus (Pontoppidane, 1763, і; Лелека білий - Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Зразки крові відбирали у звичайного фазана, сріблястого фазана та білого лелеки методом «краплі крові на папері». Для хвилястого папуги та чайки сріблястої з фолікула пера було виділено ДНК. Для виділення ДНК використовували комерційний набір реагентів ДНК Neo Prep 100 (Neogen, Україна). Для ПЛР використовували праймери P2/P8; ПЛР проводили з використанням реагентів для ядерної ПЛР GenPac (Neogen, Україна). Ми вибрали оптимальну кількість Tag -полімерази, кількість ДНК і праймерів і, відповідно до кількості реагентів, встановили прийнятні режими ампліфікації та відсоток агарозного гелю електрофорезу. Перед ПЛР пропонується додаткове очищення ДНК -гелю електрофорезом, що збільшує відсоток позитивних результатів визначення статі. Було виявлено, що ідеальною сумішшю для 5 видів птахів була суміш для ампліфікації (загальний об’єм 20 мкл, що містить 1 U Tag -полімеразу, 100 нг ДНК і 0,6 мкМ кожного праймера). Посилений фрагмент CHD-Z звичайного та срібного фазанів становить ~ 340 н. п., CHD-W ~ 360 н. стор.Чайка срібляста і хвилястий папуга мають ~ 350 н. стор. довжиною CHD-Z і ~ 400 н. стор. довжиною CHD-W, білий лелека має CHD-Z ~ 370 н. стор. довго. Доцільно досліджувати геном дослідного виду птахів за допомогою горизонтального електрофорезу в гелі агару з концентрацією 5%, що дає можливість чітко уявити генотип самки. Описано універсальний протокол методу визначення статі на основі поліморфізму гена ІХС для 5 досліджуваних видів птахів. Ці результати дослідження привели до висновку, що для одночасної статі кількох видів птахів доцільно розробити єдиний протокол визначення статусу гена ІХС з метою уточнення статі, а також нові підходи в орнітології та екології, спрямовані на визначення міжвидових відмінностей, пов'язаних з поліморфізмом генів. Виявлення відмінностей у розмірах фрагментів може бути корисним для ідентифікації виду у випадках, коли птахи утворюють змішані пари для таксономічних та філогенетичних порівнянь. В данной статье представлена разработка протокола метода определения пола диких птиц на основе полиморфизма гена CHD с использованием праймера P2 / P8 для фазана обыкновенного - Phasianus colchicus (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae); Серебряный лофур, или серебряный фазан - Lophura nycthemera (Linnaeus, 1758; Galliformes, Phasianidae), волнистый попугайчик - Melopsittacus undulatus (Shaw, 1805; Psittaciformes, Psittacidae), серебристая чайка, Charmus argentatradus, Psittaciformes, Psittacidae); Белый аист - Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758; Ciconiiformes, Ciconiidae). Образцы крови были взяты у фазана обыкновенного, серебряного фазана и белого аиста методом «капли крови на бумаге». Для волнистого попугайчика и серебристой чайки ДНК выделяли из перьевого фолликула. Для выделения ДНК использовали коммерческий набор реагентов NeoPrep 100 DNA (Neogen, Украина). Праймеры P2 / P8 использовали для ПЦР; ПЦР проводили с использованием реагентов GenPac PCR Core (Neogen, Украина). Мы выбрали оптимальное количество Tag-полимеразы, количество ДНК и праймеров и, в зависимости от количества реагентов, установили приемлемые режимы амплификации и процентное содержание электрофореза в агарозном геле. Перед ПЦР предлагается дополнительная очистка ДНК-гель-электрофорезом, что увеличивает процент положительных результатов определения пола. Было обнаружено, что идеальной смесью для 5 видов птиц была смесь для амплификации (общий объем 20 мкл, содержащий 1 U Tag-полимеразу, 100 нг ДНК и 0,6 мкМ каждого праймера). Амплифицированный фрагмент CHD-Z обыкновенного и серебряного фазанов имеет размер ~ 340 н. п., ЧД-Ш ~ 360 н. п. Селедочная чайка и волнистый попугайчик имеют ~ 350 n. п. длины ЧД-З и ~ 400 н. п. длины CHD-W, у White Stork значение CHD-Z составляет ~ 370 n. п. длинный. Целесообразно исследовать геном экспериментальных видов птиц с помощью горизонтального электрофореза в агаровом геле с концентрацией 5%, что позволяет четко визуализировать генотип самки. Описан универсальный протокол метода определения пола на основе полиморфизма гена CHD для 5 изученных видов птиц. Эти результаты исследования привели к выводу, что для одновременного определения пола нескольких видов птиц целесообразно разработать единый протокол определения статуса гена CHD с целью уточнения пола, а также новые подходы. в орнитологии и экологии с целью определения межвидовых различий, связанных с полиморфизмом генов. Выявление различий в размерах фрагментов может быть полезно для идентификации видов в тех случаях, когда птицы образуют смешанные пары для таксономических и филогенетических сравнений.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Vitamin A intake forms resistance to hypervitaminosis A and affects the functional activity of the liver
    (Published by Elsevier Ltd on behalf of European Society for Clinical Nutrition and Metabolism, 2022-12-30) Bozhkov, A.; Ionov, I.; Kurhuzova, N.; Novikova, A.; Katerynych, O.; Akzhyhitov, R.
    Disruption of the exchange of copper ions in the body is accompanied by the development of a number of pathologies and, most often, liver fibrosis. Ito cells, which deposit vitamin A, play a key role in fibrogenesis. For the purpose of determining the impactof vitamin A on the functional characteristics of the liver with fibrosis, we studied the dynamics of vitamin A accumulation in the liver during its daily administration (up to 21 days) in intact animals and animals with Cu-induced liver fibrosis, as well as physiological (body weight and relative weight organs) and biochemical parameters (activity of alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, concentration of cholesterol and urea). It was shown that daily administration of vitamin A to experimental animals at a dose of 300 IU/100 g of body weight was accompanied by its accumulation in the liver, and, after reaching a concentration of 250–300 μg/g, its content decreased even against the background of further administrations. The development of Cu-induced liver fibrosis was accompanied by a decrease in vitamin E in the liver by 40% compared with the baseline level. The administration of vitamin A to animals with liver fibrosis was also accompanied by its accumulation in the liver, but its increase was observed later, and the rate of decrease was faster. There is an inverse relationship between the vitamin A content and the vitamin E content in the liver. Administration of vitamin A to animals with liver fibrosis was accompanied by normalization of ALT activity, cholesterol content, and restoration of the growth rate of animals. Порушення обміну іонів міді в організмі супроводжується розвитком ряду патологій і, найчастіше, фіброзу печінки. Клітини Іто, які депонують вітамін А, відіграють ключову роль у фіброгенезі. З метою визначення впливу вітаміну А на функціональні характеристики печінки при фіброзі досліджували динаміку накопичення вітаміну А в печінці при його добовому введенні (до 21 доби) інтактним тваринам і тваринам із Cu-індукованою печінкою. фіброз, а також фізіологічні (маса тіла і відносна маса органів) і біохімічні показники (активність аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, концентрація холестерину і сечовини). Показано, що щоденне введення вітаміну А дослідним тваринам у дозі 300 МО/100 г маси тіла супроводжувалося його накопиченням у печінці, а після досягнення концентрації 250–300 мкг/г його вміст знижувався. навіть на тлі подальших адміністрацій. Розвиток Cu-індукованого фіброзу печінки супроводжувався зниженням вітаміну Е в печінці на 40% порівняно з вихідним рівнем. Введення вітаміну А тваринам з фіброзом печінки також супроводжувалося його накопиченням у печінці, але його підвищення спостерігалося пізніше, а швидкість зниження була більшою. Існує зворотна залежність між вмістом вітаміну А та вітаміну Е в печінці. Введення вітаміну А тваринам із фіброзом печінки супроводжувалося нормалізацією активності АЛТ, вмісту холестерину та відновленням темпів росту тварин.