Перегляд за Автор "Grigorova, N."
Зараз показано 1 - 4 з 4
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументPhilosophical dialogue and its linguistic representation: german and ukrainian traditions(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2018-12-10) Grigorova, N.The article is devoted to the philosophical dialogue regarding as a singular form of the philosophical communication. The ontological dimension of the philosophical dialogue is explicated and typology of its forms is examined. The connection between the dialogical form and linguistic expression in philosophical communication depends on type of the culture, national traditions. In the early Modernity the philosophical dialogue shows the kind of the asymmetric communication with the domination of the mentor style of the verbal expression in accordance with it. The questions from the pupil are usually primitive. The answer in opposite to them shows the best examples of the philosophical rhetoric and argumentation. The change of this role reality occurs in the later Modernity with the establishment of symmetric communication and cultivated verbal expression. У статті розглядається філософський діалог у площині культурно-філософського аналізу як сингулярне культурне формоутворення, яке фіксує певну рольову реальність, яка обумовлена культурною традицію, статусом філософії у суспільстві. Уточнюється типологія філософського діалогу, передумови його трансформації у інтеркультурний діалог змішаного типу, розкриваються відмінності між домодерним і модерним філософським діалогом, який у постмодерній перспективі здатний перетворюватись на відкриту філософську комунікацію, де образно-метафоричний стиль може бути присутнім як в усному діалозі Філософа з Учнем або іншим філософом, так і у площині філософської літературної творчості, де діалог вже розглядається як літературний жанр з відповідними формальними і мовними характеристиками. В статье рассматривается философский диалог в плоскости культурно-философского анализа как сингулярное культурное формообразование, которое фиксирует определенную ролевую реальность, обусловленную определенной культурной традицией и статусом, который занимает философия в обществе. Уточняется типология философского диалога, предпосылки его трансформации в интеркультурный диалог смешанного типа, раскрываются различия между домодерным и модерным философским диалогом, который в постмодерной перспективе способен трансформироваться в открытую философскую коммуникацию, где образно-метафорический стиль может присутствовать как в устном диалоге Философа с Учеником или с другим философом, так и в плоскости философского литературного творчества, где философский диалог уже рассматривается как литературный жанр с соответствующими формальными и языковыми характеристиками.
- ДокументRepresentación en prácticas educativas: afirmaciones reales y replanteamiento de la tradición pedagógica(Pui-Salabarría S.C., México, 2020) Kultaieva, M.; Radionova, N.; Ivastchenko, O.; Grigorova, N.El artículo contiene un análisis de representaciones de imágenes en prácticas educativas como una aparición del giro pictórico en los humanitarios, especialmente en pedagogía y prácticas educativas dirigidas a la formación de la cultura de la cosmovisión por parte de los estudiantes. El giro pictórico del pensamiento filosófico y pedagógico y sus consecuencias en las prácticas educativas se reflejan en sus valores comunicativos. La cultura pictórica desarrollada tanto en la corriente de la tradición como en la tendencia de la digitalización puede ser capaz de crear síntesis y formas híbridas para estimular las prácticas educativas adecuadas a las necesidades reales. Para comprender esas posibilidades, es necesario revelar la implicación filosófica de la cultura pictórica en el campo problemático de la pedagogía. Стаття містить аналіз використання зображень у навчальній практиціі у гуманітаріїв, особливо в педагогіці і освітній практиці, спрямоване на формування у студентів світоглядної культури. Мальовничий поворот філософсько-педагогічної думки і її наслідки в освітній практиці відображені в його комунікативних цінностях. Образотворча культура розвивалася як в традиційному руслі, так і в тенденції цифровізації, що дозволяє створювати гібридні форми для стимулювання освітніх практик, созвучних актуальним потребам. Для розуміння цих можливостей необхідно розкрити філософське значення образотворчої культури на проблемному полі педагогіки. Статья содержит анализ использования изображений в учебной практике и у гуманитариев, особенно в педагогике и образовательной практике, направленное на формирование у студентов мировоззренческой культуры. Живописный поворот философско-педагогической мысли и ее последствия в образовательной практике отражены в его коммуникативных ценностях. Изобразительная культура развивалась как в традиционном русле, так и в тенденции цифровизации, что позволяет создавать гибридные формы для стимулирования образовательных практик, созвучно актуальным потребностям. Для понимания этих возможностей необходимо раскрыть философское значение изобразительной культуры на проблемном поле педагогики.The article contains an analysis of pictures representations in educational practices as an appearance of the pictorial turn in humanitarians, especially in pedagogy and educational practices directed on forming of worldview culture by students. The pictorial turn of the philosophical and pedagogical thought and its consequences in educational practices are reflected in its communicative values. The pictorial culture developed both in the stream of tradition and in trend of the digitalization can be able to create synthesis and hybrid forms for stimulation educational practices adequate to the actual requires. For understanding of those possibilities, it is necessary to unveil philosophical implication of the pictorial culture on the problem field of the pedagogy.
- ДокументSKOVORODINISCHE TRADITION DER PÄDAGOGISCHEN ANTHROPOLOGIE UND IMPULSE VOM DEUTSCHEN IDEALISMUS(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Grigorova, N.; Panchenko, L.Die anthropologische und funktionalistisch orientierte systemtheoretische Betrachtungsweise der pädagogischen Liebe, wenn sie komplementär angewendet werden, erlauben diesen Phänomenon auch perspektivisch aufzufassen, was Skovoroda besonders betont hatte. Sein Beitrag zur pädagogischen Kommunikationstheorie ist groß und entspricht den Bedürfnissen der Ukrainer, bei denen die Freiheit immer existentiell wichtig war- Von allen anderen Medien, die in den systemischen pädagogischen Kommunikationen ihr Autopoiesis in Bewegung setzen, unterscheidet sie sich durch ihre latente Mobilisierungund Motivationsstärke. Das bedeutet, dass neben dem psychologischen und ethischem Einwirkungspotenzial, übt die pädagogische Liebe auch die Funktion der Systems Erhaltung aus, indem sie an der Reduktion der Komplexität in den Bildungs- und Erziehungssystemen teilnimmt, die allgemeinmenschlichen Werte als systemische Invarianten aufbewahrt und Risiken der beschleunigten Erneuerungen minimisiert, was in den postindustriellen Kontexten besonders wichtig ist. Die anthropologischen Invarianten der funktionalistisch strukturierten Kommunikationen haben die transtemporale Bedeutung und werden in den Semantiken der pädagogischen Liebe ihren festen Platz erhalten. Ihrerseits üben diese Invarianten eine Filterfunktion aus, um diese Semantiken von den zufälligen Sinnschattierungen zu befreien, die wechselnde soziale und kulturelle Kontexte ständig produzieren, insbesondere mit der fortschreitenden Digitalisierung. Антропологічний та функціоналістично орієнтований системно-теоретичний підхід до педагогіки серця, застосовуючись взаємодоповнюючим чином дозволяють зрозуміти цей феномен у перспективі, на чому особливо наголошував Сковорода. Його внесок у педагогічну теорію спілкування є великим і відповідає потребам українців, для яких свобода завжди була екзистенційно важливою. Від усіх інших медіа вона відрізняється тим, що в системній педагогічній комунікації приводить у рух автопоезіс завдяки своїй латентній мобілізаційній та мотиваційній силі. Це означає, що крім свого психологічного та етичного потенціалу впливу, педагогіка серця виконує також функцію збереження освітніх систем, зберігаючи загальнолюдські цінності як системні інваріанти та мінімізуючи ризики прискореного оновлення, що особливо важливо в постіндустріальному контексті. Антропологічні інваріанти функціоналістично структурованих комунікацій мають транстемпоральне значення і займуть міцне місце в семантиці педагогіки серця. Зі свого боку ці інваріанти виконують фільтруючу функцію, щоб звільнити цю семантику від відтінків значення, які постійно продукують мінливі соціальні та культурні контексти, особливо з розвитком цифровізації.
- ДокументThe terminology of the german idealism in the formal and informal practices of philosophizing(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019-04-26) Grigorova, N.The article considers some special moments of the forming and semantics of the main concepts in German idealism which show the relationship with the German mystics (Hildegard von Bingen, Meister Eckhart). The functional potential of lexical innovations is bringing into the light. Using of the heuristic metaphors with a seeing effect makes possible to realize the procedure of visualization of the philosophical terminology within the German idealism, which is very difficult for translation because of widening content in concepts that was formed during several generations of German philosophers. Poly-semantic of these concepts (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein etc.) makes open the horizon for interpretations and creates the possibilities for applying of this skill in formal and informal philosophical education, especially in the case of the philosophical dialogues. У статті розглядаються особливості утворення і семантики основних понять німецького ідеалізму, які демонструють спорідненість з німецькою містикою (Гільдегарда фон Бінген, Майстер Екгарт). Розкривається функціональний потенціал лексичних інновацій. Використання зорових евристичних метафор дозволяє здійснити процедуру візуалізації філософської термінології німецького ідеалізму, яка викликає труднощі у перекладі через розширення обсягу понять, які формувались упродовж кількох генерацій німецьких філософів. Полісемантизм цих понять (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein та ін.) розсуває горизонти інтерпретацій і можливості застосування цього досвіду у формальній і неформальній філософській освіті, особливо у філософських діалогах. В статье рассматриваются особенности образования и семантики основных понятий немецкого идеализма, которые демонстрируют родство с немецкой мистикой (Хильдегард фон Бинген, Мейстер Экхарт). Раскрывается функциональный потенциал лексических инноваций. Использование зрительных эвристических метафор позволяет осуществить процедуру визуализации философской терминологии немецкого идеализма, которая вызывает трудности при переводе из-за расширения объема понятий, которые формировались на протяжении нескольких поколений немецких философов. Полисемантизм этих понятий (Bildung, Bildsamkeit, Aufhebung, Anderssein, Sosein и др.) расширяет горизонты интерпретаций и возможности применения этого опыта в формальном и неформальном философском образовании, особенно в философских диалогах.