Перегляд за Автор "Dorozhko, A."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументACADEMIC INTEGRITY IN THE CONTEXT OF EUROPEAN EXPERIENCE AND UKRAINIAN PRACTICE(H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, 2022) Dorozhko, A.The article analyses the experience of European countries in counteraction to academic dishonesty and plagiarism, as well as the attitude of Ukrainian students to the problem. The specific examples of the counteraction against academic fraud in universities abroad have been studied, in particular, in the United Kingdom at the University College London, in Sweden at the Karolinska Medical University, and in higher education institutions in Poland. The article examines the attitude of Ukrainian students to various issues of academic integrity by questionnaires for its development in higher education institutions to prevent plagiarism in Master's theses. The purpose of the research is to study the European experience in counteraction to the manifestations of academic dishonesty and plagiarism among students to apply the experience in Ukrainian higher education institutions. Methodology. A survey among Master students in H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University was conducted, which revealed the level of students’ knowledge about such concepts as academic integrity, plagiarism, as well as its types and reasons that motivate students to academic dishonesty and plagiarism. Results. The results of the survey show that, unfortunately, most students do not consider plagiarism a fraud. According to them, posting a text on the Internet makes it common and accessible to all, “nobody's”, and academic dishonesty and plagiarism in the student environment by majority of students is still perceived as the norm. Conclusions. To develop the academic integrity for Ukrainian students, it is necessary to implement a set of various measures. Promoting academic integrity and counteraction to plagiarism should take place at the level of the national ministry, higher education institutions, University faculties, departments, teaching staff, and the students themselves. Such work must be systematic, have a strategy, technology, ways of implementation at all levels of the scientific and educational process. It is expedient to conduct mass, explanatory, preventive work in each university, instill in Ukrainian students the principles of academic integrity, conduct special lessons to prevent plagiarism, work with common electronic programs of text self-checking, and teach training modules. Стаття присвячена аналізу досвіду європейських країн у протидії академічної недоброчесності і плагіату, а також ставлення українських студентів до цієї проблеми. Досліджено конкретні приклади боротьби з академічним шахрайством в університетах за кордоном, зокрема, у Великобританії у Лондонському університетському коледжі, у Швеції у Каролінському медичному університеті та у закладах вищої освіти Польщі. Стаття досліджує відношення українських студентів до різних питань академічної доброчесності шляхом анкетування для її формування у закладах вищої освіти щодо запобігання плагіату у магістерських дипломних роботах. Мета дослідження полягає у вивченні європейського досвіду боротьби з проявами академічної не доброчесності і плагіатом серед студентської молоді з метою застосування даного досвіду в українських закладах вищої освіти. Методологія. Було проведено анкетування магістрантів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, яке дозволило виявити рівень знань студентів про такі поняття, як академічна доброчесність, плагіат, а також його види та причини, що спонукають студентів до академічної недоброчесності, плагіату. Результати. Результати анкетування свідчать про те, що, на жаль, більшість студентів не вважають плагіат шахрайством. На їхню думку, розміщення тексту в Інтернеті робить його загальним і доступним для всіх, тобто «нічиїм», і академічна недоброчесність і плагіат у студентському середовищі більшістю студентів, на жаль, поки що і до сьогодні сприймається як норма. Висновки. Задля формування академічної доброчесності українських студентів необхідно впроваджувати комплекс різноманітних заходів. Сприяння академічній доброчесності й боротьба з плагіатом мають відбуватися на рівні міністерства, закладу вищої освіти, факультетів, кафедр, викладачів, самих студентів. Така робота повинна бути системною, мати стратегію, технологію, шляхи реалізації на всіх рівнях науково-освітнього процесу. Доцільним є ведення масової, роз’яснювальної, профілактичної роботи в кожному закладі вищої освіти, прищеплення українським студентам принципів академічної доброчесності, проведення спеціальних занять щодо запобігання плагіату, робота з поширеними електронними програмами самоперевірки текстів, організація навчальних модулів.
- ДокументInformation Technology Implementation in Online Teaching and Learning: Staff And Students’ Attitude(Little Lion Scientific, 2021-11-15) Holubnycha, L.; Kostikova, I.; Sytnykova, Y.; Melnikova, T.; Guzenko, N.; Dorozhko, A.The problem of attitude of teachers and students to on-line teaching and learning during in and after lockdown is very topical today. The purpose of the manuscript is to find out and analyze attitude to on-line teaching and learning in the terms of pandemic 2019–2021. In order to achieve the stated purpose the following methods were used: empirical (discussion and observation) ones facilitated distinguishing advantages and challenges that academic staff as well as university students have faced; research (questionnaires and quantitative methods) helped to determine the attitude of respondents to the problem under research. All the surveys were anonymous and conducted on-line. The study was held in 2019–2021 on the basis of different universities. The target group became 50 university teachers and almost 200 students of these universities. In the research we come to the conclusion that at the beginning of the lockdown in 2019–2020, on-line teaching was a great challenge, especially for university teachers. They were not ready for on-line teaching as they used to have the traditional teaching methods with live communication. The low computer and digital literacy of most teachers was the challenge as well. However, later, in 2020–2021, with teachers’ technical, digital, methodical support for the teaching process, it became slowly clear that on-line teaching is not temporary for universities, in the nearest future blended learning will be the basic form. It has become obvious that on-line teaching expand many educational opportunities. As for the students’ opinions, it became clear that they did not accept on-line learning as tragically as teachers. In 2020–2021 they were depressed only of the lack of live social life. Later on-line learning required students to be more self-organized, self-disciplined and self-motivated. The students realized that they had to take more responsibility for their own learning results. Проблема ставлення викладачів та студентів до онлайн викладання та навчання під час карантину та після нього є сьогодні дуже актуальною. Мета статті – з’ясувати та проаналізувати ставлення до онлайн-викладання та навчання в умовах пандемії 2019–2021 років. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи: емпіричні (обговорення та спостереження), які сприяли виокремленню переваг та проблем, з якими стикався академічний персонал, а також студенти; дослідження (анкетування та кількісні методи), які допомогли визначити ставлення респондентів до досліджуваної проблеми. Усі опитування були анонімними та проводилися в режимі онлайн. Дослідження проводилось у 2019–2021 роках на базі різних університетів. Цільовою групою стали 50 викладачів ВНЗ та майже 200 студентів цих ВНЗ. У дослідженні ми приходимо до висновку, що на початку карантину у 2019–2020 роках онлайн-викладання було великим викликом, особливо для викладачів університетів. Вони не були готові до онлайн-викладання, оскільки раніше використовували традиційні методи навчання з живим спілкуванням. Низька комп’ютерна та цифрова грамотність більшості вчителів також була проблемою. Однак згодом, у 2020–2021 роках, при технічній, цифровій, методичній підтримці вчителів навчального процесу поволі з’ясувалося, що онлайн-викладання для університетів не є тимчасовим, найближчим часом базовою формою стане змішане навчання. Стало очевидним, що онлайн-викладання розширює багато освітніх можливостей. Щодо думки студентів, то стало зрозуміло, що вони не так трагічно сприймають онлайн-навчання, як викладачі. У 2020–2021 роках їх пригнічувало лише відсутність живого соціального життя. Пізніше онлайн-навчання вимагало від студентів бути більш самоорганізованими, самодисциплінованими та самомотивованими. Студенти зрозуміли, що їм потрібно більше відповідати за власні результати навчання. Проблема отношения преподавателей и студентов к онлайн-обучению во время и после карантина очень актуальна. Цель статьи – выяснить и проанализировать отношение к онлайн-обучению в условиях пандемии 2019–2021 гг. Для достижения поставленной цели использовались следующие методы: эмпирические (дискуссионные и наблюдательные), которые позволили выделить преимущества и проблемы, с которыми сталкиваются преподаватели и студенты вузов; исследования (анкетирование и количественные методы), которые помогли определить отношение респондентов к исследуемой проблеме. Все опросы были анонимными и проводились в режиме онлайн. Исследование проводилось в 2019–2021 годах на базе разных университетов. Целевой группой стали 50 преподавателей вузов и почти 200 студентов этих вузов. В ходе исследования мы пришли к выводу, что в начале карантина в 2019–2020 годах онлайн-обучение было большой проблемой, особенно для преподавателей университетов. Они не были готовы к онлайн-обучению, поскольку использовали традиционные методы обучения с живым общением. Также проблемой была низкая компьютерная и цифровая грамотность большинства учителей. Однако позже, в 2020–2021 годах, при технической, цифровой и методической поддержке преподавателей учебного процесса постепенно стало ясно, что онлайн-обучение не является временным явлением для университетов, в ближайшем будущем смешанное обучение станет базовой формой. Стало очевидно, что онлайн-обучение расширяет многие образовательные возможности. Что касается мнения студентов, то стало ясно, что они не воспринимают онлайн-обучение так трагично, как учителя. В 2020–2021 годах их угнетало только отсутствие живой общественной жизни. Позднее онлайн-обучение потребовало от студентов большей самоорганизации, самодисциплины и самомотивации. Студенты осознали, что они должны нести большую ответственность за собственные результаты обучения.