Перегляд за Автор "Antonyuk, V."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    "Ten solos singings to poems by Japanese poets…" by Valeriy Antonyuk in the context of ethno-cultural dialog
    (Amazonia Investiga, 2023-06) Antonyuk, V.; Artiukhova, L.; Kalashnyk, M.; Matiushenko-Matviichuk, V.; Shesterenko, I.
    The aim is to clarify the specifics of the synthesis of music and words in Valeriy Antonyuk’s vocal cycle "Ten solos singings to poems by Japanese poets of the XVI-XVII centuries translated by Mykola Lukash" for soprano and piano. Addressing this issue involves accomplishing the following tasks: researching this vocal cycle in the light of ethnocultural dialogue; to carry out an analysis of the structure and figurative content of the poetic texts of Japanese classical poets translated into Ukrainian by M. Lukash; to reveal the features of the composer's handwriting, which determine the peculiarities of the creation of images through the synthesis of music and words. Methodology. To achieve the goal and solve the tasks, we apply a cultural approach and use structural-systemic, musicological, complex methods and generalization of results. Conclusions. We made an attempt to research the vocal cycle "Ten solos singings to poems by Japanese poets of the XVI-XVII centuries translated by Mykola Lukash" for soprano and piano in the light of ethnocultural dialogue. Joint efforts were aimed at identifying common emotional and figurative vibrations and creating a musical work that, using modern musical means, illuminates the aesthetic, philosophical and artistic worldview of haiku poems with their reinterpretation, touching on the Ukrainian mentality. Мета - з'ясувати специфіку синтезу музики і слова у вокальному циклі Валерія Антонюка "Десять солоспівів на вірші японських поетів XVI-XVII століть у перекладі Миколи Лукаша" для сопрано і фортепіано. Вирішення цієї проблеми передбачає виконання таких завдань: дослідити цей вокальний цикл у світлі етнокультурного діалогу; здійснити аналіз структури та образного наповнення поетичних текстів японських поетів-класиків перекладених українською мовою М. Лукашем; виявити риси композиторського почерку, що визначають особливості творення образів через синтез музики і слова. Методологія. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань застосовуємо культурологічний підхід та використовуємо структурно-системний, музикознавчий, комплексний методи та узагальнення результатів. Висновки. Ми зробили спробу дослідити вокальний цикл "Десять солоспівів на вірші японських поетів XVI-XVII століть у перекладі Миколи Лукаша" для сопрано і фортепіано у світлі етнокультурного діалогу. Спільні зусилля були спрямовані на виявлення спільних емоційно-образних вібрацій та створення музичного твору, який сучасними музичними засобами висвітлює естетичні, філософські та художній світогляд віршів хайку з їх переосмисленням, торкаючись української ментальності.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Ukrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
    (Amazonia Investiga, 2023-11) Antonyuk, V.; Kalashnyk, M.; Stakhevych, O.; Rudenko, O.; Lihus, V.
    The paradigmatic approach in the study of vocal phenomena art offers new approaches and produces non-traditional standards of scientific thinking, making significant corrections to the general scientific picture of the world. This is precisely what is connected with the growth of scientific interest in the multidimensional personality phenomenon of music theorist, composer, pianist-concertmaster Boleslav Yavorsky (1877–1942) and his influence on the formation of the vocal paradigm of music education in Ukraine. Historical musicology, exploring different areas of artistic life, has lost track of an important topic such as the concertmaster activity of pianists-composers who traditionally accompanied the performance of not only their but also other’s compositions, resulting in the unique creative act when one author was becoming the interpreter of other master’s compositions – his predecessor or contemporary. In the cognition of music history, such artistic events are of notable significance, as they reflect not just the performing evolution but also the process of creative reframing of the musical material. The main benefits of Yavorsky’s theory consist in analyzing the structure of mode formation and the internal modal organization of musical composition and musical-historical processes as well as drawing analogies in the development of various kinds of arts. Парадигмальний підхід у вивченні вокальних явищ мистецтва пропонує нові підходи та продукує нетрадиційні стандарти наукового мислення, вносячи суттєві корективи в загальнонаукову картину світу. Саме з цим пов'язане зростання наукового інтересу до багатовимірного феномену особистості теоретика музики, композитора, піаніста-концертмейстера Болеслава Яворського (1877-1942) та його впливу на формування вокальної парадигми музичної освіти в Україні. Історичне музикознавство, досліджуючи різні сфери мистецького життя, випустило з поля зору таку важливу тему, як концертмейстерська діяльність піаністів-композиторів, які традиційно супроводжували виконання не лише своїх, а й чужих творів, внаслідок чого відбувався унікальний творчий акт, коли один автор ставав інтерпретатором творів іншого майстра - свого попередника чи сучасника. Для пізнання історії музики такі мистецькі події мають неабияке значення, оскільки відображають не лише виконавську еволюцію, а й процес творчого переосмислення музичного матеріалу. Основні переваги теорії Яворського полягають в аналізі структури ладоутворення і внутрішньої ладової організації музичної композиції та музично-історичних процесів, а також у проведенні аналогій у розвитку різних видів мистецтв.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Ukrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
    (Amazonia Investiga, 2023-11) Antonyuk, V.; Kalashnyk, M.; Stakhevych, O.; Rudenko, O.; Lihus, V.
    The paradigmatic approach in the study of vocal phenomena art offers new approaches and produces non-traditional standards of scientific thinking, making significant corrections to the general scientific picture of the world. This is precisely what is connected with the growth of scientific interest in the multidimensional personality phenomenon of music theorist, composer, pianist-concertmaster Boleslav Yavorsky (1877–1942) and his influence on the formation of the vocal paradigm of music education in Ukraine. Historical musicology, exploring different areas of artistic life, has lost track of an important topic such as the concertmaster activity of pianists-composers who traditionally accompanied the performance of not only their but also other’s compositions, resulting in the unique creative act when one author was becoming the interpreter of other master’s compositions – his predecessor or contemporary. In the cognition of music history, such artistic events are of notable significance, as they reflect not just the performing evolution but also the process of creative reframing of the musical material. The main benefits of Yavorsky’s theory consist in analyzing the structure of mode formation and the internal modal organization of musical composition and musical-historical processes as well as drawing analogies in the development of various kinds of arts. Парадигмальний підхід у вивченні вокальних явищ мистецтва пропонує нові підходи та продукує нетрадиційні стандарти наукового мислення, вносячи суттєві корективи в загальнонаукову картину світу. Саме з цим пов'язане зростання наукового інтересу до багатовимірного феномену особистості теоретика музики, композитора, піаніста-концертмейстера Болеслава Яворського (1877-1942) та його впливу на формування вокальної парадигми музичної освіти в Україні. Історичне музикознавство, досліджуючи різні сфери мистецького життя, випустило з поля зору таку важливу тему, як концертмейстерська діяльність піаністів-композиторів, які традиційно супроводжували виконання не лише своїх, а й чужих творів, внаслідок чого відбувався унікальний творчий акт, коли один автор ставав інтерпретатором творів іншого майстра - свого попередника чи сучасника. Для пізнання історії музики такі мистецькі події мають неабияке значення, оскільки відображають не лише виконавську еволюцію, а й процес творчого переосмислення музичного матеріалу. Основні переваги теорії Яворського полягають в аналізі структури ладоутворення і внутрішньої ладової організації музичної композиції та музично-історичних процесів, а також у проведенні аналогій у розвитку різних видів мистецтв.