Перегляд за Автор "Швидун, Л."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ОСВІТНЯ МОБІЛЬНІСТЬ В ЕКСТРИМАЛЬНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022) Радіонова, Н.; Швидун, Л.
    Стаття присвячена проблемам збереження популяції української молоді за лаштунками європейських освітніх студій в екстремальних життєвих ситуаціях, зокрема, в умовах повномасштабної війни, визначенню викликів, які несе освітня мобільність воєнного часу та з’ясуванню шляхів їх мінімізації або зведенню до нуля, розкриттю взаємозв’язку феномену освітньої мобільності, її актуальності та важливості для збереження національної системи освіти. Дослідження феномену освітньої мобільності в екстремальних життєвих ситуаціях приводять до пошуку відповідей на запитання щодо можливості існування освітньої мобільності, характеру та особливостей її протікання у воєнний час. Феномен мобільності набуває нового прочитання, оновлення змісту і структури в умовах війни, спонукає до пошуку нових мобільних стратегій. Відзначається, що національна освіта за допомогою інструментів правового забезпечення нових освітніх реалій та широкому впровадженню цифрових технологій розширила межі фізичних освітніх установ, дистанційне навчання та похідна від нього освітня мобільність створили умови для збереження та розвитку української освіти в умовах війни. В статті припускається, що мотивація є вагомим чинником, який лежить в основі певної дії людини, і, формування якої відбувається, насамперед, через цінності, що сповідує людина. Саме тому аксіологічний підхід як методологічна база дослідження проблем мобільності воєнного часу дозволяє характеризувати освітню мобільність, визначати її специфічні риси тощо. Освітня мобільність в екстремальних життєвих ситуаціях не завжди є мобільністю справжньою, вона може мати фальшивий характер. Тому при вивченні освітньої мобільності кризової ситуації необхідно досліджувати її мобільний або немобільний аспекти. Освітня мобільність в умовах війни, маючи вимушений характер, активізувалася та прискорилася, змінилася та розширилася категорія її учасників, увага акцентується на віртуальній освітній мобільності, яка дає можливість отримувати освіту за українськими стандартами, знаходячись як за межами України, так і на тимчасово окупованих територіях тощо. Тому освітня мобільність воєнного часу – це особливий різновид освітньої мобільності екстремальної ситуації, який корелює з іншими видами мобільності, зокрема, просторовою, соціокультурною мобільністю, залежить від метапотреб особистості, а також певних зовнішніх чинників. Ключові слова: національна освіта, освітня мобільність, повномасштабна війна, екстремальна життєва ситуація, дистанційне навчання, місія освіти, аксіологічний підхід. The article is devoted to the problems of preserving the population of Ukrainian youth behind the scenes of European educational studies in extreme life situations, in particular, in the conditions of a fullscale war, defining the challenges posed by educational mobility in wartime and finding ways to minimize them or reduce them to zero, revealing the interrelationship of the phenomenon educational mobility, its relevance and importance for the preservation of the national education system. The study of the phenomenon of educational mobility in extreme life situations leads to the search for answers to questions about the possibility of the existence of educational mobility, the nature and features of its course in wartime. The phenomenon of mobility acquires a new reading, renewal of content and structure in the conditions of war, prompts the search for new mobile strategies. It is noted that national education, with the help of tools for legal support of new educational realities and the wide implementation of digital technologies, expanded the boundaries of physical educational institutions, distance learning and the educational mobility derived from it created conditions for the preservation and development of Ukrainian education in the conditions of war. The article assumes that motivation is an important factor that underlies a certain human action, and the formation of which takes place, first of all, through the values that a person professes. That is why the axiological approach as a methodological basis for studying the problems of wartime mobility allows to characterize educational mobility, to determine its specific features, etc. Educational mobility in extreme life situations is not always real mobility, it can have a false character. Therefore, when studying the educational mobility of a crisis situation, it is necessary to examine its mobile or non-mobile aspects. Educational mobility in the conditions of war, having a forced character, became active and accelerated, the category of its participants changed and expanded, attention is focused on virtual educational mobility, which provides an opportunity to receive education according to Ukrainian standards, being both outside Ukraine and in temporarily occupied territories, etc. Therefore, wartime educational mobility is a special kind of educational mobility of an extreme situation, which correlates with other types of mobility, in particular, spatial, sociocultural mobility, depends on the metaneeds of the individual, as well as certain external factors.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ОСВІТНЯ МОБІЛЬНІСТЬ ЯК КОМУНІКАЦІЯ: ГЛОКАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД У ТЕМПОРАЛЬНИХ РАМКАХ МОДЕРНУ
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Радіонова, H.; Швидун, Л.
    Статтю присвячено проблемам освітньої мобільності, що останнім часом набуває свого всебічного вивчення, яке зумовлено перш за все глобалізаційними викликами в галузі освіти, що потребує певних коректив та узгодженості національних освітніх програм до загальноприйнятих освітніх стандартів. Розглянуто питання необхідності дослідження комунікативного потенціалу освітньої мобільності, особливо її ролі в міжкультурній комунікації, робиться акцент на розгляді освітньої мобільності у глокальних українських контекстах раннього і пізнього Модерну, програми освітньої мобільності здійснюваної в межах навчального плану Харківського університету, що в певному сенсі є дієвим інструментарієм пом’якшення культурного шоку та формування адекватного сприйняття викликів мультикультуралізму, у рамкових умовах якого констатувався соціальний світ Слобожанщини ХІХ століття. Здійснено ретроспективний аналіз досвіду освітньої мобільності, який не лише розширює уявлення щодо трансформації європейської ідеї в освітньому просторі Слобожанщини ХIХ століття, але й містить плідні імпульси для практичного здійснення та теоретичного осмислення ролі освітньої мобільності в сучасних соціокультурних контекстах. Досвід освітньої мобільності, набутий у минулих часах, має неоціненне значення для розуміння сучасних культурно-освітніх процесів в Україні та є дієвою програмою запобігання культурним патологіям сьогодення. Акцентовано увагу на необхідності поєднання глокалізацііних процесів із інформаційними і комунікаційними технологіями, що сприяє збільшенню масштабу інформації, яка розширює просторові, темпоральні горизонти комунікування, впливаючи на його характер, феномен «культурного шоку», процеси освітньої мобільності тощо. Фокус уваги зосереджено на феномені освітньої мобільності, її перспективах і викликах у сучасних українських реаліях повномасштабної війни, необхідності нового прочитання та розбудови нових мобільних векторів освіти, пошуку відповідей на запитання щодо розширення можливостей та зміни характеру, форм і видів освітньої мобільності в екстремальній ситуації. The article is devoted to the problems of educational mobility, which has recently been receiving a comprehensive study, which is caused primarily by globalization challenges in the field of education, which requires certain adjustments and alignment of national educational programs to generally accepted educational standards. The issue of the need to research the communicative potential of educational mobility, especially its role in intercultural communication, is considered, the emphasis is placed on considering educational mobility in the glocal Ukrainian contexts of early and late modern times, the educational mobility program implemented within the curriculum of Kharkiv University, which in a certain sense is an effective toolkit for alleviation of cultural shock and the formation of an adequate perception of the challenges of multiculturalism in the framework of which the social world of the Slobozhanshchyna of the 19th century was ascertained. A retrospective analysis of the experience of educational mobility was carried out, which not only expands the understanding of the transformation of the European idea in the educational space of Slobozhanshchyna of the 19th century, but also contains fruitful impulses for the practical implementation and theoretical understanding of the role of educational mobility in modern socio-cultural contexts. The experience of educational mobility acquired in the past is invaluable for understanding modern cultural and educational processes in Ukraine and is an effective program for preventing cultural pathologies today. Attention is focused on the need to combine globalization and glocalization processes with information and communication technologies, which contributes to increasing the scale of information, which expands the spatial and temporal horizons of communication, influencing its nature, the phenomenon of «culture shock», processes of educational mobility, etc. The focus of attention is on the phenomenon of educational mobility, its prospects and challenges in modern Ukrainian realities of full-scale war, the need for a new reading and development of new mobile vectors of education, the search for answers to questions about the possibilities and nature, forms and types of educational mobility in an extreme situation.