Перегляд за Автор "Чепєгін, І. В."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументАНТРОПОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАЛІЗНОЇ ЗАВІСИ (ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ)(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Чепєгін, І. В.Актуальність теми дослідження визначається нагальною потребою здійснення комплексного філософсько-антропологічного аналзу ролі кордонів у житті людини, соціумів та держав. Особливо актуальною ця тема є для українського суспільства, яке пройшло надзвичайно тяжкий шлях боротьби за власну свободу і незалежність, має колоніальне минуле та трагічний досвід перебування за залізною завісою. Негативна онтологія пострадянського минулого криє в собі острахи втрати національної ідентичності в світі, який стрімкими темпами глобалізується. Постановка проблеми. У добу глобалізації відбувається розмивання культурних і соціальних кордонів, але сучасні етнічні конфлікти та політична закритість деяких країн гальмують процес формування єдиного глобального соціуму. Ретроспективний аналіз антропологічних наслідків від ізоляції та розділення світу залізною завісою висвітлить причини як локальних так і глобальних конфліктів. Аналіз останніх досліджень і публікацій теми. Осмислення антропологічних наслідків залізної завіси потребує звернення до праць В. Андрущенка, Є. Бистрицького, М. Бойченка, М. Голька, Р. Зимовця, П. Нора, Н. Масловськи, А. Шептицького, а також Г. Корж, С. Корнієнко, Н. Радіонової та ін. Постановка завдання. Метою є філософсько-антропологічна концептуалізація наслідків перебування за залізною завісою з урахуванням пережитого Україною досвіду політичної, суспільної та культурної ізоляції і асиміляції. Виклад основного матеріалу. Становлення сучасної демократичної нації в Україні відбувається в опціях історичної пам’яті, яка наскрізь пронизана негативними споминами про тоталітарне минуле. Досвід трагічної антропології, набутий протягом історичного минулого, водночас гальмує і прискорює повернення нашої країни в загальнолюдський цивілізаційний простір. Політика ізоляції суттєво обмежила свободу і право людини на вільне самоствердження. Україна, яка тривалий час перебувала під колоніальним режимом радянського союзу, має трагічний досвід ізоляції. Це призвело до призупинення власного етнонаціонального та культурного розвитку. Систематично і послідовно здійснювалася ідеологічна асиміляція через освітній процес та пропаганду нав’язувала марксизм-ленінізм, що формувало однорідність мислення та громадську думку відповідно до вимог режиму. Це обмежувало критичне мислення та різноманітність думок, що негативно впливало на культурний і інтелектуальний розвиток суспільства. Свобода думки і творчість зазнали значних обмежень, що ускладнювало культурний прогрес і соціальні зміни. Висновки. Політика ізоляції, яка систематично здійснюється на всіх рівнях суспільного буття має важкі культурні, соціальні та антропологічні наслідки для суспільств, які тривалий час перебувають за залізною завісою. Ці наслідки даються в знаки не тільки на поколінні яке перебувало в ізоляції, не тільки гальмують розвиток країни, усуваючи її з світових інформаційних та комунікативних потоків, ізолюючи від загальносвітового економічного, політичного та соціокультурного життя, але й проступають крізь пласти колективної пам’яті в майбутніх поколіннях. Urgency of the research is determined by the urgent need to conduct a comprehensive philosophical-anthropological analysis of the role of borders in the life of individuals, societies, and states. This topic is especially relevant for Ukrainian society, which has undergone an extremely difficult path in its struggle for freedom and independence, has a colonial past, and has experienced the tragic consequences of being behind the Iron Curtain. The negative ontology of the post-Soviet past carries fears of losing national identity in a rapidly globalizing world. Target setting. In the era of globalization, cultural and social borders are being blurred, but contemporary ethnic conflicts and the political isolation of certain countries hinder the formation of a unified global society. A retrospective analysis of the anthropological consequences of isolation and the division of the world by the Iron Curtain will shed light on the causes of both local and global conflicts. Actual scientific researches and issues analysis. The study of the anthropological consequences of the Iron Curtain requires reference to the works of V. Andrushchenko, E. Bystritsky, M. Boychenko, M. Holko, R. Zymovets, P. Nora, N. Maslovska, A. Sheptytsky, as well as H. Korzh, S. Korniyenko, N. Radionova, among others. The research objective. The goal is to philosophically and anthropologically conceptualize the consequences of being behind the Iron Curtain, considering Ukraine’s experience of political, social, and cultural isolation and assimilation. The statement of basic materials. The formation of a modern democratic nation in Ukraine is taking place within the context of historical memory, which is deeply permeated by negative recollections of the totalitarian past. The tragic anthropological experience accumulated throughout history both slows down and accelerates the country's return to the universal human civilization. The policy of isolation significantly limited human freedom and the right to self-affirmation. Ukraine, which was under the colonial regime of the Soviet Union for an extended period, has a tragic experience of isolation. This led to the suspension of its own ethnonational and cultural development. Ideological assimilation was systematically and consistently carried out through the educational process and propaganda, imposing Marxism-Leninism, which created a uniformity of thought and public opinion in line with the regime’s requirements. This restricted critical thinking and the diversity of ideas, negatively impacting the cultural and intellectual development of society. Freedom of thought and creativity faced significant limitations, complicating cultural progress and social change. Conclusions. The policy of isolation, systematically implemented at all levels of social life, has severe cultural, social, and anthropological consequences for societies that have long been behind the Iron Curtain. These consequences are felt not only by the generation that experienced the isolation, but they also hinder the country's development by excluding it from global information and communication flows, isolating it from global economic, political, and sociocultural life. Furthermore, these effects resurface in the collective memory of future generations.
- ДокументДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ М’ЯКИХ І ЖОРСТКИХ ПОЛІТИЧНИХ КОРДОНІВ В ІСТОРИЧНОМУ ТА ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТАХ(Український державний університет імені Михайла Драгоманова; Видавничий дім «Гельветика», 2023) Чепєгін, І. В.Статтю присвячено філософському осмисленню еволюції політичних державних систем та принципів організації політичних кордонів протягом історичного розвитку, зосереджуючись на їхньому розрізненні за м’якістю та жорсткістю. Сутність м’яких та жорстких політичних кордонів полягає в їхній здатності адаптуватися до змін у політичному, економічному та соціокультурному контексті сучасного глобального світу. Дослідження розкриває особливості обох типів кордонів, висвітлюючи гнучкість та компромісність м’яких кордонів та централізацію та контроль, що характерні для жорстких кордонів. В історичному контексті аналізуються приклади важливості м’яких та жорстких політичних кордонів, де м’які кордони сприяють торгівлі, культурній взаємодії та інтеграції, а жорсткі можуть призводити до конфліктів та розбратів. Висновок стверджує, що досягнення правильного балансу між жорсткими та м’якими політичними кордонами може сприяти співпраці, різноманітності та стабільності, тоді як неналежний підхід може викликати конфлікти та дестабілізацію. Внесок дослідження полягає в розкритті динаміки між різними типами кордонів у контексті змінюючихся державних систем. Ця стаття має теоретичний характер. The article investigates the evolution of political state systems and the organization of political borders throughout historical development, focusing on their distinction by softness and rigidity. The essence of soft and hard political borders lies in their ability to adapt to changes in the political, economic, and socio-cultural context of the modern global world. The study reveals the characteristics of both types of borders, highlighting the flexibility and compromise of soft borders and the centralization and control characteristic of hard borders. In the historical context, examples of the importance of soft and hard political borders are analyzed, where soft borders contribute to trade, cultural interaction, and integration, while hard borders can lead to conflicts and disagreements. The conclusion asserts that achieving the right balance between hard and soft political borders can promote cooperation, diversity, and stability, while an inappropriate approach can lead to conflicts and destabilization. The contribution of the research lies in revealing the dynamics between different types of borders in the context of changing state systems. This article is theoretical in nature.
- ДокументЗМІНИ НАПРЯМКІВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ: ПРИЧИНИ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-02-26) Чепєгін, І. В.В статті досліджено трудову міграцію населення України. Трудова міграція тісно пов’язана з рівнем соціально-економічного розвитку, а також внутрішньою та зовнішньою політикою держави. Криза у відносинах з Російською Федерацією суттєво вплинула на розподіл потоків трудових мігрантів, що у свою чергу змінила показники трудових потоків в інші країни. Збільшення та певний перерозподіл напрямків зовнішньої трудової міграції частково вирішує проблему з безробіттям та дозволяє матеріально забезпечити деяких громадян, але створює проблеми соціального характеру та не сприяє економічному зростанню держави в цілому. В статье исследована трудовая миграция населения Украины. Трудовая миграция тесно связана с уровнем социально-экономического развития, а также внутренней и внешней политикой государства. Кризис в отношениях с Российской Федерацией существенно повлиял на распределение потоков трудовых мигрантов, в свою очередь изменил показатели трудовых потоков в другие страны. Увеличение и некоторое перераспределение направлений внешней трудовой миграции частично решает проблему с безработицей и позволяет материально обеспечить некоторых граждан, но создает проблемы социального характера и не способствует экономическому росту государства в целом. The article investigates labour migration in Ukraine. Labour migration is closely linked to the level of socio-economic development, as well as the internal and external policies of the state. The crisis in relations with the Russian Federation has significantly affected the distribution of labour migrant flows, which in turn has changed the figures for labour flows to other countries. An increase and some redistribution of directions of external labour migration partly solves the problem of unemployment and allows material provision of some citizens, but creates social problems and does not contribute to the economic growth of the state as a whole.
- ДокументСУЧАСНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ КОРДОНІВ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-09-30) Чепєгін, І. В.У публікації досліджено встановлення взаємозв’язків та значень кордонів в політичному та ментальному аспекті між Україною та її сусідами. Географічні межі дослідження окреслені державними кордонами України та Росії, країни Європейського Союзу. Значення терміну кордон в сучасному світі мають не лише пряме тлумачення, але і багато інших. Особливо на тлі глобалізаційних процесів відбувається деяке знецінення кордонів як і державних так і будь-яких інших. Зазначено, що існує закономірний зв’язок між причинами, що спонукали спочатку українців змінити напрями, географічні межі трудової міграції закордон та сьогоденними міграційними потоками вимушених переселенців, які покинули свої міста через агресивний наступ армії РФ, що призвело до катастрофічних наслідків вже зараз. The publication explores the establishment of relationships and the meanings of borders in the political and mental aspect between Ukraine and its neighbors. The geographical boundaries of the study are defined by the state borders of Ukraine and Russia, countries of the European Union. The meaning of the term border in the modern world has not only a direct interpretation, but also many others. Especially against the background of globalization processes, there is some devaluation of borders, both state and any other. It is noted that there is a natural connection between the reasons that initially prompted Ukrainians to change the directions, geographical limits of labor migration abroad and the current migration flows of forced migrants who left their cities due to the aggressive offensive of the Russian army, which has already led to catastrophic consequences.
- ДокументФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2023) Чепєгін, І. В.Актуальність теми дослідження. Філософсько-антропологічна концептуалізація політичної географії є вельми актуальною і важливою темою у сучасному світі. Зростаючі зміни у геополітичних, культурних та соціальних аспектах вимагають глибокого розуміння взаємодії між географією та антропологією у політичному контексті. Постановка проблеми. У цьому дослідженні ми спробуємо розглянути основні концепції філософсько-антропологічної політичної географії, включаючи географічну детермінацію, антропологічний підхід, вплив глобалізації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософські виміри простору, суспільства та спільнот нині мають велике значення і досліджуються вітчизняними та західними вченими. Ця тема має коріння у філософії та географії. Початкові підходи були закладені в думках, які пов'язували розвиток націй і народів з їх територією. Ці погляди виявилися в географічному детермінізмі Ш. Монтеск'є та ідеях “геософії” Дж. К. Райта. Постановка завдання. Головною метою цього дослідження є філософське бачення складної природи політики у контексті її взаємодії з різними аспектами географічного та культурного середовища. Виклад основного матеріалу. Філософсько-антропологічна концептуалізація політичної географії важлива для розуміння взаємозв'язку політики та простору, виходячи за межі традиційного підходу, який обмежується вивченням розташування політичних об'єктів і кордонів. Антропологічний підхід в політичній географії розкриває роль соціокультурних факторів у політичних процесах, зокрема: вплив культурних цінностей, релігійних переконань, традицій та мовної політики на політичну діяльність. Взаємозв'язок між культурою та політикою, зокрема в сприйнятті політичних кандидатів та формуванні політичної ідентичності. Вплив глобалізації на політичну географію, а також виклики, що вона ставить перед політикою та геополітикою. Глобалізація впливає на політику і суспільство через: зростання взаємозалежності між країнами та регіонами. Адаптацію до змін у світовій системі та розробку ефективних політичних стратегій. Вплив світової економіки, міжнародної торгівлі та організацій на національні політичні системи. Сучасні виклики і можливості включають: спільні міжнародні рішення та співпрацю у вирішенні глобальних проблем, таких як зміна клімату та масова міграція. Роль Інтернету та соціальних мереж у політичній комунікації, мобілізації громадськості та поширенні політичної інформації. Висновки. Узагальнюючи слід підкреслити, що філософсько-антропологічна концептуалізація політичної географії є вкрай актуальною і важливою темою у сучасному світі. Світ зазнає значущих змін у геополітичних, культурних та соціальних аспектах, що вимагає глибокого розуміння взаємодії між географією та антропологією в політичному контексті. Urgency of the research. The philosophical-anthropological conceptualization of political geography is highly relevant and important in the modern world. Growing changes in geopolitical, cultural, and social aspects demand a deep understanding of the interaction between geography and anthropology in a political context. Target setting. In this research, we aim to explore the main concepts of philosophical-anthropological political geography, including geographic determinism, anthropological approaches, and the influence of globalization. Actual scientific researches and issues analysis. Philosophical dimensions of space, society, and communities hold great significance today and have been the subject of study by both domestic and Western scholars. This theme has deep roots in philosophy and geography, with initial approaches linking the development of nations and peoples to their territories. These views found expression in geographic determinism, as seen in the works of Montesquieu, and the ideas of “geosophy” by J. K. Wright. The research objective. The primary goal of this study is to provide a philosophical perspective on the complex nature of politics in the context of its interaction with various aspects of the geographical and cultural environment. The statement of basic materials. The anthropological approach to political geography sheds light on the role of sociocultural factors in political processes, including: the influence of cultural values, religious beliefs, traditions, and language policies on political activities. The interplay between culture and politics, particularly in the perception of political candidates and the formation of political identities. The impact of globalization on political geography and the challenges it poses to politics and geopolitics. Globalization affects politics and society by: increasing interdependence among countries and regions. Necessitating adaptation to changes in the global system and the development of effective political strategies. Influencing national political systems through global economics, international trade, and organizations. Contemporary challenges and opportunities include: collaborative international decision-making and addressing global issues, such as climate change and mass migration. The role of the internet and social media in political communication, mobilization of civil society, and the dissemination of political information. Conclusions: In summary, it is important to underscore that the philosophical-anthropological conceptualization of political geography is highly relevant in the modern world. The world is undergoing significant changes in geopolitical, cultural, and social dimensions, demanding a profound understanding of the interconnectedness between politics, culture, and space.