Перегляд за Автор "Триняк, М."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ДО ПИТАННЯ ПРО ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНСТРУКТ ГЛОБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
    (Харківський торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету, 2020-05-27) Триняк, М. В.; Триняк, М.
    Автором було проаналізовано питання теоретичного конструкту глобального навчання. Глобальне навчання є продуктом глобалізаційних процесів, які бурхливо розвиваються, не зважаючи на те, що реалії сьогодення (світова пандемія на коронавірус, зокрема) вносять свої корективи у традиційне розуміння цього феномену. Сьогодні певним чином активізуються антиглобалізаційні настрої, але інтеграційний курс є визначеним і остаточним. The author analyzed the issues of the theoretical construct of global learning. Global learning is a product of globalisation processes that are developing rapidly are developing rapidly, despite the fact that the realities of today (the global coronavirus pandemic, in particular) are making adjustments to the traditional understanding of this phenomenon. Today, anti-globalisation sentiments are somewhat intensified, but the integration course is definite and final.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ПРЕЦЕДЕНТНІСТЬ У НЕВЕРБАЛЬНИХ ПРАКТИКАХ СУЧАСНОГО МЕДІАПРОСТОРУ: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
    (Запорізький національний університет; Видавничий дім «Гельветика», 2024) Триняк, М.
    У сучасних умовах одним із ключових понять комунікативного простору стає медійність, що актуалізує залежність семіотичної організації тексту від форматних властивостей каналу комунікації. Відповідно зазнає трансформації інструментарій для створення медіатексту, спосіб і середовище його поширення у комунікативному просторі. «Мозаїчність» медіасередовища проявляється у зміні основоположних світоглядних орієнтирів і принципів створення сучасного медіаповідомлення: фокус зміщується із слова на візуалізацію, знак, символ, які поєднуються у кліповій, фрагментованій презентації інформації. Стрімкий розвиток інтерактивних медіа, креолізація дискурсу масмедіа не лише сприяють створенню нових культурних артефактів, а нових форм прецедентності, які потребують наукового осмислення. Мета дослідження – здійснити філософсько-культурологічний аналіз феномену прецедентності у невербальних практиках сучасного медіапростору. Методологія дослідження: метод теоретичного аналізу, що дозволив репрезентувати наукову інтерпретацію прецедентності у контексті невербальних практик сучасності; описовий метод, за допомогою якого було описано структурно-семантичні та функціональні особливості уживання невербальних прецедентних феноменів у сучасному комунікативному просторі; метод онтологічного аналізу, з метою дослідження сутності та природи прецедентності у невербальному вимірі медіапростору; герменевтичний метод, завдяки якому було здійснено інтерпретацію та розуміння феномену прецедентності у медіадискурсі. Представленні у статті узагальнення дозволили дійти висновку: кліповість і «мозаїчність» медіасередовища актуалізує такі невербальні засоби комунікації, як візуалізація, знак, символ, які володіють еталонністю, імперативністю, задають модель для комунікативного акту. Доведено, що прецедентний феномен такого порядку відрізняє від цих явищ особлива емоційна і пізнавальна значущість. Інакше кажучи, спроби диференціації цього поняття ґрунтуються на розумінні й визнанні різного ступеня «вкоріненості» прецедентного тексту у свідомості, а отже, і різного ступеня його культуротворчого потенціалу. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні зв’язку феномену прецедентності у невербальних практиках сучасних масмедіа із когнітивним досвідом суспільної свідомості. In modern conditions, one of the key concepts of the communication space is media, which actualises the dependence of the semiotic organisation of the text on the format properties of the communication channel. Accordingly, the tools for creating a media text, the method and medium of its dissemination in the communication space are undergoing transformation. The ‘mosaicism’ of the media environment is manifested in the change of the fundamental ideological guidelines and principles of creating a modern media message: the focus is shifting from the word to visualisation, sign, symbol, which are combined in a clip, fragmented presentation of information. The rapid development of interactive media and the creolisation of mass media discourse not only contribute to the creation of new cultural artefacts, but also new forms of precedent that require scientific understanding. The purpose of the study is to carry out a philosophical and cultural analysis of the phenomenon of precedent in the non-verbal practices of the contemporary media space. Research methodology: method of theoretical analysis, which allowed to present a scientific interpretation of precedent in the context of non-verbal practices of our time; descriptive method, which was used to describe the structural, semantic and functional features of the use of non-verbal precedent phenomena in the modern communication space; method of ontological analysis, which was used to study the essence and nature of precedent in the non-verbal dimension of the media space; hermeneutic method, which allowed to interpret and understand the. The generalisations presented in the article have led to the conclusion that the clip and ‘mosaic’ nature of the media environment actualises such non-verbal means of communication as visualisation, sign, symbol, which have reference, imperative, and set a model for the communicative act. It is proved that a precedent phenomenon of this order is distinguished from these phenomena by its special emotional and cognitive significance. In other words, attempts to differentiate this concept are based on the understanding and recognition of different degrees of ‘rootedness’ of a precedent text in the mind, and, consequently, different degrees of its culture-creating potential. The practical significance of the study is to substantiate the connection between the phenomenon of precedent in the non-verbal practices of modern mass media and the cognitive experience of the public consciousness.