Перегляд за Автор "Татієвська, М."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Екзистенційні чинники цінності власного життя у студентів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Кузнецов, М.; Діаб, Н.; Татієвська, М.
    Актуальність дослідження. Психологічним базисом цінності власного життя є досвід виживання, який людина набуває, відгукуючись на життєві виклики. Актуальною для наукових пошуків є проблема джерел почуття цінності власного життя. Необхідно сфокусуватися на тому, які з цих джерел доступні та активно використовуються у юнацькому (зокрема студентському) віці. Вимагає прояснення проблема взаємозв'язку екзистенційних переживань особистості та доступності для неї тих чи інших джерел цінності власного життя. Метою дослідження є теоретичний та емпіричний аналіз чинників переживання почуття цінності власного життя у юнацькому віці. Метод и вибірка дослідження. Для дослідження джерел цінності власного життя був використаний авторський опитувальник. Екзистенційні чинники переживання цінності власного життя студентів фіксувалися за допомогою Шкали екзистенції А. Ленглє і К. Орглер, Шкали почуття зв'язності А. Антоновського та опитувальника диспозиційної надії С. Снайдера. В дослідженні брало участь 286 студентів декількох харківських ЗВО у віці від 17 до 46 років (у середньому – 23,66 ± 7,36), 247 жінок і 39 чоловіків. Кореляційний аналіз (обчислення коефіцієнтів лінійної кореляції rxy Пірсона) був виконаний у всієї вибірці досліджуваних, а також окремо в молодшій (n = 177; вік – від 17 до 20 років; m = 19,06 ± 1,02 р.) і в старшій (n = 109; вік – від 21 до 46 років; m = 26,76 ± 6,40 р.) групах студентів. Перевірялося припущення про те, що показники різних джерел почуття цінності власного життя у студентів взаємопов'язані з їх салютогенною орієнтацією, надією та показниками екзистенційної наповненості життя. За допомогою логістичної регресії побудовані регресійні моделі системі екзистенійних предикторів прояву двох типів переживання почуття цінності власного життя у студентів – «такого, що зближує з іншими людьми» и «такого, що дистанціює від них». Результати. Когерентність свідомості посилює такі джерела переживання почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Оптимізм», «Здоров'я» і в дещо меншому ступені – «Близькі стосунки, родина, затребуваність» і «Влада, статус, багатство». Сила волі і здатність знаходити шляхи як аспекти надії, важливі для прояву таких джерел почуття цінності власного життя, як «Самоконтроль, інформація, саморозвиток», «Влада, статус, багатство» і «Оптимізм». Показник екзистенційної свободи виявився найбільш високим у студентів, які переживають почуття цінності власного життя в модусах влади, статусу, багатства, здоров'я і особливо – оптимізму. Висновки. Екзистенційні чинники (когерентність свідомості, диспозиційна надія та екзистенційна сповненість життя) визначають доступ до важливіших джерел переживання почуття цінності власного життя у студенів. Вони грають значно більшу роль у студентів молодшої вікової групи в порівнянні зі старшою. Відповідно до регресійної моделі з усіх екзистенцій них предмкторів переживання почуття цінності власного життя у студентів найбільш впливовими виявилися два – сила волі (як компонент надії) і самодистанціювання (як компонент екзистенційної наповненості життя). Relevance of research. The psychological basis of the value of one's own life is the experience of survival that a person acquires in response to life's challenges. The problem of sources of feeling the value of one's own life is relevant for scientific research. It is necessary to focus on which of these sources are available and actively used in adolescence (including students). The problem of interrelation of existential experiences of the person and availability for it of these or those sources of value of own life demands clarification. The aim of the study is a theoretical and empirical analysis of the factors of experiencing a sense of value of one's own life in adolescence. Method and sample of the study. An author's questionnaire was used to study the sources of the value of one's own life. Existential factors in experiencing the value of students' own lives were recorded using the A. Langley and K. Orgler Scale of Existence, A. Antonovsky's Scale of Sense of Connectivity, and S. Snyder's Dispositional Hope Questionnaire. The study involved 286 students of several Kharkiv free educational institutions aged 17 to 46 years (average - 23.66 ± 7.36), 247 women and 39 men. Correlation analysis (calculation of Pearson's rxy linear correlation coefficients) was performed in the entire sample, as well as separately in the younger (n = 177; age - from 17 to 20 years; m = 19.06 ± 1.02 years) and in the older (n = 109; age - from 21 to 46 years; m = 26.76 ± 6.40 years) groups of students. The assumption that the indicators of different sources of students' sense of the value of their own lives were interrelated with their salutogenic orientation, hope and indicators of existential fullness of life was tested. With the help of logistic regression, regression models of the system of existential predictors of manifestation of two types of experience of students' sense of value of their own life - "one that brings them closer to other people" and "one that distances them from them". Results. Coherence of consciousness enhances such sources of experiencing a sense of value of one's own life as "Self-control, information, self-development", "Optimism", "Health" and to a lesser extent - "Close relationships, family, demand" and "Power, status, wealth"». Willpower and the ability to find ways as aspects of hope, important for the manifestation of such sources of self-esteem as "Self-control, information, self-development", "Power, status, wealth" and "Optimism". The rate of existential freedom was the highest among students who experience a sense of the value of their own lives in terms of power, status, wealth, health and especially - optimism. Conclusions. Existential factors (coherence of consciousness, dispositional hope and existential fullness of life) determine students' access to the most important sources of experiencing a sense of the value of their own lives. They play a much larger role in younger students than in older ones. According to the regression model, of all the existential predictors of experiencing students' sense of the value of their own lives, the most influential were two - strength of will (as a component of hope) and self-distancing (as a component of existential fullness of life).