Перегляд за Автор "Скрипнік, Н. Г."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості естетичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Найчук, В. В.; Скрипнік, Н. Г.
    Актуальність дослідження: Кожного дня суспільство зазнає впливу великої кількості різноманітних негативних факторів, що мають деструктивний вплив на особистість. В цих умовах розвиток естетичного та духовного потенціалу зазнає особливою актуальності як фундаменту розвитку гармонійного внутрішнього потенціалу особистості, здатного адаптуватись та боротись з негативними впливами. Особливу увагу науковці звертають на дошкільний вік як сензитивний період активного формування естетичних здібностей особистості. Проте, незважаючи на беззаперечну актуальність, сучасна наука не має достатньої кількості психологічних досліджень особливостей діагностики естетичних здібностей в цей віковий період. Мета дослідження: на основі теоретико-методологічного аналізу сформувати батарею діагностичних методик та здійснити емпіричне дослідження естетичних здібностей старших дошкільників Методи і вибірка: Вибірку досліджуваних склали 46 дошкільників віком 5-6 років, 25 хлопчиків та 21 дівчинка. В дослідженні було використано наступні проективні методики: батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О. Торшилова і Т. Морозова), методику діагностики універсальних творчих здібностей для дітей 4–5 років (В. Синельников, В. Кудрявцев); субтест «Незавершені фігури» (методика «Діагностики креативності Торренса»). Результати: Для дітей дошкільного віку на низькому та середньому рівні характерний прояв всіх показників естетичних здібностей, а також показників здатності до чуття форми, синестезії, емоційно-естетичних вподобань. Дослідження рівня образної креативності показало, що для переважної більшості досліджених нами дітей дошкільного віку характерний низький та середній рівень образної креативності. В результаті кореляційного аналізу виявлено наявність зв’язків між показниками здатності до синестезії та чуття форми з показниками емоційної оцінки різних видів естетичної діяльності (особливо, художньо-творчої, художньо-технічної та художньо-рецептивними видами естетичної діяльності); між показниками образної креативності та синестезії, показниками емоційної оцінки естетичної діяльності, а також показником загальних творчих здібностей Висновки: В дошкільному віці відбувається важливий процесі розвитку усвідомленого ставлення старших дошкільників до світу, який формує у них потребу реалізуватись в ньому. Тому розвиток естетичних здібностей саме на цьому віковому етапі є особливо актуальним і доцільним для розвитку гармонійної особистості. Теоретичний аналіз проблеми розвитку естетичних здібностей у дошкільників дозволив реалізувати експериментальне дослідження, в результаті якого було визначено, що для дітей дошкільного віку на низькому та середньому рівні характерний прояв всіх показників естетичних здібностей: здатності до чуття форми, синестезії, емоційно-естетичних вподобань, показників загальної творчості, а також образної креативності. Relevance of the research. Every day, society is influenced by a large number of different negative factors that have a destructive impact on personality. In these conditions, the development of aesthetic and spiritual potential undergoes a special relevance as the foundation for the development of the harmonious internal potential of the person capable of adapting and fighting negative influences. Particular attention is paid to preschool age as a sensitive period of active formation of aesthetic abilities of personality. However, in spite of indisputable relevance, modern science does not have a sufficient number of psychological studies of peculiarities of diagnosis of aesthetic abilities in this age period. The Aim of the study: on the basis of theoretical and methodological analysis to form a battery of diagnostic techniques and implement an empirical study of aesthetic abilities of senior preschoolers Methods and sample: The sample of the studied 46 preschoolers aged 5-6 years, 25 boys and 21 girls. The following projective techniques were used: the battery of adapted tests to study the level of development of aesthetic perception (O. Torshilova and T. Morozov), the methodology of diagnostics of universal creative abilities for children 4-5 years (V. Sinelnikov, V. Kudryavtsev); subtest “Unfinished figures"(Diagnostics of Creativity be Torrent’s test). Results: for preschool children at a low and middle level characterized by a manifestation of all indicators of aesthetic abilities, as well as indicators of the ability to sense form, synesthesia, emotional and aesthetic preferences. The study of the level of figurative creativity has shown that for the predominant majority of preschool children, the low and average level of figurative creativity is characteristic. As a result of the correlation analysis, the presence of links between the characteristics of the ability to synesthesia and the senses with indicators of emotional assessment of various types of aesthetic activity (especially artistic and creative, artistic and technical and artistic and receptive species of aesthetic activity); between indicators of figurative creativity and synesthesia, indicators of emotional evaluation of aesthetic activity, as well as an indicator of general creative abilities. Conclusions: In preschool age there is an important process for developing a conscious attitude of older preschoolers to the world, which forms in them to realize it. Therefore, the development of aesthetic abilities precisely at this age is particularly relevant and appropriate for the development of a harmonious personality. The theoretical analysis of the development of aesthetic abilities in preschoolers allowed to implement an experimental study, which resulted in determined that for preschool children at a low and average level characterized by the manifestation of all indicators of aesthetic abilities: the ability to mold form, sinesthesia, emotional-aesthetic preferences, indicators of general creativity as well as figurative creativity.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Стратегії конкуренції та саморегуляції молодших школярів
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022) Надьон, В. П.; Скрипнік, Н. Г.
    Актуальність дослідження: Проблема вивчення сенситивного періоду для розвитку конкурентності особистості є відкритою у сучасній психології, хоча деякі дослідження свідчать про те, що вже у старшому дошкільному віці у дітей формуються стратегії конкуренції. Вивчення ролі домінуючих стратегій конкуренції у становленні довільності поведінки, зокрема у саморегуляції, молодших школярів є нагальною потребою сучасної психології. Мета дослідження: визначити зв'язок між факторами конкурентності та губристичної мотивації із саморегуляцією поведінки у молодшому шкільному віці. Методи і вибірка: У дослідницьку вибірку увійшло 204 досліджуваних, рівномірно представлених за статтю – учнів 3-4 класів. Крім того, до емпіричного дослідження були залучені 7 класних керівників. У дослідженні було використано опитувальник «Стратегії конкуренції», проєктивну методику «Казкове царство», методику «Стиль саморегуляції поведінки дітей – ССПД М2» В.І. Моросанової, методику діагностики планомірності діяльності К. Фоменко. Результати: Визначено типологічній особливості конкурентності молодших школярів. Показано плив стратегій конкуренції та губристичної мотивації на саморегуляцію поведінки молодших школярів. Висновки: У результаті кластерного аналізу стратегій конкуренції молодших школярів було виявлено п’ять типів конкурентності – низьку, з однокласниками, внутрішню, помірну та помірну з однокласниками. Показано, що внутрішня конкурентність прередбачає вищі показники здатності до моделювання та гнучкості у саморегуляції поведінки. Співвідношення типу губристичної мотивації та типів конкурентності позначаються на показниках планомірності поведінки, оцінки її результатів та відповідальності молодших школярів. The relevance of the study: the problem of studying the sensitive period for the development of competitiveness of personality is open in modern psychology, although some studies indicate that competitiveness is forming in older preschool age. Studying the role of dominant competition strategies in arbitrary behavior, in particular in self -regulation, younger schoolchildren are an urgent need for modern psychology. Aim of the study: to determine the relationship between the factors of competitiveness and the hubristic motivation with self-regulation of behavior in younger school age. Methods and research sample: 204 of the subjects, evenly presented by article-students of 3-4 grades, were included in the research sample. In addition, 7 class tutors were involved in the empirical study. The study used a questionnaire "Strategies of Competition", a projective technique "Fairytale Kingdom", the method "The style of self -regulation of the behavior of children - SSPD M2" V, Morosanova, the method of research of the planning of K. Fomenko. Results: The typological feature of the competitiveness of younger students is determined. The strategies of competition and hubristic motivation for self-regulation of the behavior of younger students are shown. Conclusions: As a result of cluster analysis of strategies for the competition of younger students, five types of competitiveness were revealed - low, with classmates, internal, moderate and moderate with classmates. It is shown that the internal competitiveness of the higher performance of modeling and flexibility in self -regulation of behavior. The ratio of the type of hubristic motivation and types of competitiveness influences on the indicators of the systematic behavior, assessment of its results and responsibility of younger students.