Перегляд за Автор "Савченко, Г. С."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ВТІЛЕННЯ ПОЕТИЧНОГО СМИСЛУ У «ТРЬОХ ПІСНЯХ З „ВІЛЬГЕЛЬМА ТЕЛЛЯ” Ф. ШИЛЛЕРА» Ф. ЛІСТА: ДОСВІД ПРОНИКНЕННЯ В СПЕЦИФІКУ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ
    (Дніпропетровська академія музики імені М. Глінки, 2023-07-03) Калашник, М. П.; Савченко, Г. С.
    Мета статті полягає у дослідженні композиторських засобів втілення поетичного смислу в двох редакціях першої пісні з «Трьох пісень із “Вільгельма Телля” Ф. Шиллера» (1845 р. та 1859 р.) як репрезентаціях еволюції композиторського мислення Ф. Ліста. У статті використані жанровий, стильовий, функціональний, компаративний методи дослідження. Наукова новизна полягає в компаративному аналізі двох редакцій першої пісні з «Трьох пісень…» Ф. Ліста в двох аспектах: засобів втілення поетичного смислу й еволюції композиторського мислення, вдосконалення техніки письма. У результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки. Між двома редакціями першої пісні циклу багато спільного: збереження жанрової неоднозначності, великого вступу, розбалансованості строфічності вірша і наскрізності музичної композиції, протиставлення двох світів на рівні тональної організації, застосування варіантності і комбінаторності як методів мотивно-тематичної роботи, нарешті, збереження тієї ж самої тональності (Desdur). У той же час між редакціями є величезні відмінності: більш рельєфна вокальна партія, спрощена і дискретна фортепіанна, що у взаємодією із логікою тонального розвитку і мотивною варіантністю і комбінаторністю «грає» на розкриття смислового плану поетичного першоджерела. Редукція зайвого, лаконічність висловлення, позбавлення зовнішньої декоративності – так можна визначити сутність редакційної роботи Ф. Ліста, яка свідчить про еволюційність композиторського мислення, творчу зрілість, мудрість і виваженість; самообмеження як вияв досконалості. Виявлені особливості двох редакцій першої пісні можуть мати не тільки суто теоретичне, але і практичне значення для вибудовування виконавської інтерпретації. The purpose of the article is to study the composer's means of implementing the poetic meaning in two editions of the first song from "Three Songs from F. Schiller's Wilhelm Tell" (1845 and 1859) as representations of the evolution of F. Liszt's way of thinking . The article uses genre, style, functional, and comparative research methods. The scientific novelty lies in the comparative analysis of two editions of the first song from "Three Songs..." by Franz Liszt in two aspects: means of implementing the poetic meaning and evolution of the composer's way of thinking, the improvement of writing technique. As a result of the study, the following conclusions are formulated. The two editions of the first song of the cycle have much in common: preservation of genre ambiguity, large introduction, imbalance of the strophic structure of the poem and the crosscutting of the musical composition, opposition of two worlds at the level of tonal organization, use of variation and combination flexibility as methods of motivic and thematic work, and preservation of the same key (Des-dur). At the same time, there are huge differences between the editions: more prominent vocal part, simplified and discrete piano part, which, in interaction with the logic of tonal development, motivic variation, and combination flexibility, "plays" to reveal the semantic plan of the poetic source. Reduction of superfluous, conciseness of expression, deprivation of external decorativeness – this is how one can define the essence of F. Liszt's editorial work, which testifies to the evolution of the composer's way of thinking, creative maturity, wisdom, and balance, self-restraint as a manifestation of perfection. The identified features of the two editions of the first song can have not only purely theoretical but also practical significance for building a performing interpretation.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Музичний тезаурус як організаційно-координаційна система
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Калашник, М. П.; Савченко, Г. С.
    У статті обґрунтовується значення музичного тезауруса як складної організаційно-координаційної системи обробки інформації, перетворення її на знання та продукування нових художньо-естетичних і наукових цінностей у композиторській, виконавській і науковій діяльності сучасного музиканта. Зазначається, що проблема музичного тезауруса є частиною невичерпної по своїй суті теми музичного мислення. Обраний ракурс дослідження зумовив опору на корпус наукових праць з питань музичного мислення та музичного тезауруса. Методологічною основою статті обрано системно-аналітичний, функціональний, теоретичний методи. Наукова новизна статті полягає: 1) у проблематизації значущості музичного тезауруса як організаційно-координаційної системи в сучасній композиторській і виконавській практиці, у науковій діяльності; 2) у запровадженні до наукового обігу понять «тезаурусне мислення», «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення», що є подальшим розвитком ідей М. Калашник і О. Самойленко. Запропоновано дефініцію понять «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення». У висновках підкреслено, що: 1) тезаурусне мислення та сформований тезаурусний стиль мислення у професійних музикантів є вимогою всіх часів. Однак особливо гостро проблема їх формування постає на сучасному етапі розвитку музичної культури та музичного мистецтва у зв’язку із граничним розширенням інформаційного простору буття людини внаслідок технологічних та інформаційних інновацій, появою нових форм буття музичного мистецтва, зміною парадигми композиторської творчості; 2) системність, обсяг і гнучкість музичного тезауруса є чинниками повноти розшифрування складноорганізованих з погляду закладених у них смислів музичних творів. The article substantiates the significance of the musical thesaurus as a complex organizational and coordination system for processing information, transforming it into knowledge and producing new artistic, aesthetic and scientific values in the compositional, performing and scientific activities of a modern musician. It is noted that the problem of the musical thesaurus is part of the inexhaustible topic of musical thought. The chosen perspective of the research determined the reliance on the list of scientific works on musical thinking and the musical thesaurus. System-analytical, functional, theoretical methods are chosen as the methodological basis of the article. The scientific novelty of the article is: 1) in the problem of the significance of the musical thesaurus as an organizational and coordination system in modern compositional and performance practice, in scientific activity; 2) in the introduction into scientific circulation of the concepts of “thesaurus thinking”, “musical thesaurus thinking” and “thesaurus style of thinking”, which is a further development of the ideas of M. Kalashnyk and O. Samoilenko. A definition of the concepts “musical thesaurus thinking” and “thesaurus thinking style” is proposed. The conclusions emphasize that: 1) thesaurus thinking and the formed thesaurus thinking style of professional musicians is a requirement of all times. However, the problem of their formation is especially acute at the current stage of the development of musical culture and musical art in connection with the rapid expansion of the informational space of human existence as a result of technological and informational innovations, the emergence of new forms of musical art, and a change in the paradigm of composer creativity; 2) the systematicity, scope and flexibility of the musical thesaurus are factors in the completeness of deciphering the complexly organized musical works from the point of view of the meanings embedded in them.