Перегляд за Автор "Подгурська, І."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументМОТИВ АПОКАЛІПСИСУ В АНГЛОМОВНОМУ АНТИУТОПІЧНОМУ ДИСКУРСІ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-20) Подгурська, І.; Сенюк, М.У публікації досліджено мотив апокаліпсису і постапокаліпсису. Цей мотив часто зустрічається в антиутопічному дискурсі та вивчається багатьма науковцями, що свідчить про його актуальність у сучасному літературознавстві. Постійний інтерес до жанру антиутопії, взагалі, й мотиву апокаліпсису, зокрема, постійно підкріплюється ще й реаліями сьогодення, бо постійна загроза існуванню людства, на яку звертають увагу письменники-антиутопісти, не зникає, а лише постійно видозмінюється. Зазначено, що мотив апокаліпсису максимально розкриває свій ідейно-художній потенціал в таких жанрах як антиутопія, постапокаліптична фантастика, література жахів, фентезі, детектив та інші. Його можна імплементувати як безвідмовний інструмент для створення особливої атмосфери загрози або ефекту саспенсу, що викликає у читача гострі, незабутні емоції. The publication explores the motif of the apocalypse and post-apocalypse. This motif is often found in dystopian discourse and is studied by many scientists, which testifies to its relevance in modern literary studies. The constant interest in the genre of dystopia, in general, and the motif of the apocalypse, in particular, is constantly reinforced by the realities of today, because the constant threat to the existence of humanity, which dystopian writers draw attention to, does not disappear, but only constantly changes. It is noted that the motif of the apocalypse maximally reveals its ideological and artistic potential in such genres as dystopia, post-apocalyptic fiction, horror literature, fantasy, detective and others. It can be implemented as a fail-safe tool for creating a special atmosphere of threat or a suspenseful effect that causes sharp, unforgettable emotions in the reader.
- ДокументМотивація пропріальних одиниць на позначення прізвиськ В. Путіна в сучасному англомовному політичному дискурсі(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-05-18) Подгурська, І.В дослідженні розглянуто мотивацію пропріальних одиниць на позначення прізвиськ В. Путіна в сучасному англомовному політичному дискурсі, з урахуванням проаналізованого фактичного матеріалу і виходячи з того, що виокремлюють інтродуктивний, класифікуючий, індивідуалізуючий і характеризуючий компоненти у значенні власного імені, можна зробити висновок, що одиничні власні назви мають нескінченно багатий зміст. При цьому кожна з номінацій денотата (як це можна прослідкувати на прикладі персоналії В. Путіна) додає певні відтінки до офіційного варіанту. Іншими словами весь перелік прізвиськ політичного діяча стає додатковою, майже енциклопедичною, інформацією про його біографічні дані й оцінне ставлення народу до рішень окремого політичного діяча, виконуючи номінативну, ідентифікуючу, соціальну й емоційно-експресивну функції. I studien undersöks motiveringen av proprietära enheter för denotationen av V. Putins smeknamn i modern engelskspråkig politisk diskurs, med hänsyn till det analyserade faktamaterialet och utifrån det faktum att särskiljande introducerande, klassificerande, individualiserande och karaktäriserande komponenter i namnets betydelse har ett oändligt rikt innehåll. Samtidigt ger var och en av nomineringarna av denotationen (vilket kan ses i exemplet med V. Putins persona) den officiella versionen vissa konnotationer. Med andra ord blir hela listan med smeknamn för en politisk person ytterligare, nästan encyklopedisk, information om hans biografiska uppgifter och folkets värderande inställning till en viss politisk persons beslut, vilket fyller nominativa, identifierande, sociala och känslomässigt uttrycksfulla funktioner.
- ДокументПроблема автора та авторської модальності в романі Маргарет Етвуд «Оповідь служниці»(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020) Подгурська, І.Статтю присвячено аналізу основних методологічних засобів реалізації авторської позиції й образу автора в антитоталітарному романі відомої канадської письменниці Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Особлива увага звертається на специфічні прояви функціонування образу автора в антитоталітарному творі. Аналізуються загальні для жанру антиутопії та властиві саме перу письменниці авторські засоби реалізації авторської позиції. Виявлено, що авторська суб’єктивність у романі проявляється майже на всіх рівнях тексту. Найбільшою мірою вона представлена в образній системі твору, що тісно пов’язана із семантикою кольору. Встановлено, що експліцитні та опосередковані прояви авторської модальності можна знайти і в образній системі твору: у кольорових характеристиках, звуках, запахах і на дотик. Простежено вплив авторського вибору форми нарації в літературному тексті як одного з найкращих інструментів для встановлення контакту з читачем і репрезентації авторської позиції. Роман написано у формі щоденника, і оповідання від першої особи дає змогу відчути емоційну глибину художнього твору та зазирнути у внутрішній світ головної героїні, подивитися на події, що відбуваються, її очима. А враховуючи, що автор та герой завжди синкретичні і знаходяться в суб’єктних відносинах, що підкреслює їхню внутрішню єдність, така форма оповідання дає змогу побачити події з точки зору самої авторки. Зроблено висновок, що Маргарет Етвуд слідує літературній традиції і використовує загальні для жанру антиутопії засоби реалізації авторської позиції, такі як портрет, пейзаж, кольорова і звукова семантика. При цьому наголошується, що вдалим новаторством письменниці є домінування біблійних мотивів у романі-антиутопії, що підкреслює теократичну природу будь-якого тоталітарного режиму. The article deals with the study of the main methodological means of the author's position and image of the author implementation in the anti-totalitarian novel “The Handmaid’s Tale” by the well-known Canadian writer Margaret Atwood. Emphasis is given to the specific manifestations of the author’s image functioning in an anti-totalitarian literary work. Both common for the dystopian genre and author's own peculiar means of realizing the author's position are analyzed. It has been revealed that author's modality in the novel is manifested at nearly all the levels of the text. It is mainly represented in the imagery of the work closely related to the semantics of color. It is proved that explicit and indirect expressions of the author's modality can be found in different imagery systems of the work: in color, visual, sound and touch characteristics. The influence of the author's choice of the narrative form in the literary text as one of the best ways of establishing a good contact with the reader and presentation of the author's position is traced. The novel is written in the form of a diary, and the first-person narrative enables the reader to feel the emotional depth of the literary work and look into the inner world of the protagonist, looking at the events that take place through her eyes. Considering the fact that an author and a character are always syncretic and have subjective interrelation, which emphasizes their inner unity, this form of storytelling provides an opportunity to see events from the author’s perspective. The outcome of the research is that Margaret Atwood follows the artistic traditions and uses common dystopian means of author's modality implementation, such as: a portrait, a landscape, color and sound semantics. It is pointed out that the successful and innovative approach of the writer is in the predominance of biblical motives in the anti-utopian novel, which emphasizes the theocratic nature of any totalitarian regime.
- ДокументСУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ РОБОТИ З ЛЕКСИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ У ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-04-24) Подгурська, І.У публікації досліджено опанування лексики у вивченні й навчанні англійської мови. Наведено основні умови й стратегії успішного запам’ятовування й подальшого використання слів в усному і писемному мовленні. Зазначено, що для ефективної роботи з лексичним матеріалом рекомендується дотримання основних закономірностей функціонування пам’яті й урахування притаманного певному індивіду типу засвоєння інформації. Окрім традиційних засобів вдосконалення лексичної грамотності, таких як систематичне повторення лексичних одиниць, розвиток звички читання художньої літератури, укладання асоціативних карт та мозкового штурму, підвищенню рівня варіативності та виразності у виборі лексичних одиниць сприяє застосування сучасних мультимедійних ресурсів і цифрових інструментів, що дозволяють розширити навчальний контекст і в рази збільшити потенційний словниковий запас. The publication examines the acquisition of vocabulary in the study and teaching of the English language. The main conditions and strategies for successful memorization and further use of words in oral and written speech are given. It is noted that for effective work with lexical material, it is recommended to observe the basic laws of memory functioning and take into account the type of information acquisition inherent to a certain individual. In addition to traditional means of improving lexical literacy, such as systematic repetition of lexical items, developing the habit of reading fiction, making associative maps and brainstorming, increasing the level of variability and expressiveness in the selection of lexical items is facilitated by the use of modern multimedia resources and digital tools that allow expanding the educational context and multiply the potential vocabulary.
- ДокументХРИСТИЯНСЬКІ МОТИВИ В РОМАНІ МАРГАРЕТ ЕТВУД «ОПОВІДЬ СЛУЖНИЦІ»(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Видавничий дім «Гельветика», 2022-12-22) Подгурська, І.; Сенюк, М.Статтю присвячено аналізу основних християнських мотивів в антитоталітарному романі відомої канадської письменниці Маргарет Етвуд «Оповідь служниці» з точки зору їхньої семантики, поетики і функціонування в художньому тексті. Особлива увага звертається на специфіку імплементації певних лейтмотивів, які в свою чергу сприяють формуванню жанрової своєрідності і пізнаванності антиутопії. Основними християнськими мотивами в творі є мотив сурогатного материнства, мотив червоного і блакитного кольорів, мотив землі обітованої та мотив насильницької мученицької смерті. У ході дослідження було виявлено, що мотив сурогатного материнства є наскрізним і сюжетоутворюючим у романі. Саме християнські мотиви допомагають авторці продемонструвати умовність межі між "гріховним" і "праведним", що зумовлює той факт, що релігія нерідко ставала інструментом жахливих діянь у руках влади. Виявлено, що, використовуючи, християнські мотиви, авторка апелює до ерудованості читача, а також показує теократичну природу будь-якого тоталітарного режиму. Зроблено висновок, що аналіз текстів антиутопічного дискурсу (на матеріалі романів М. Етвуд) вказує на те, що конвенційність мотивів жанру антиутопії і їх функціональна дифузність з біблійними мотивами базується на соціокультурному підґрунті уявлення про повний складних правил і канонів, відірваний від реальних людських потреб, мученицький і постапокаліптичний характер як тоталітарного, так і теократичного світоустрою. Маргарет Етвуд слідує цій літературній традиції і використовує загальні для жанру антиутопії лейтмотиви, що знаходять оригінальне авторське переосмислення крізь призму феміністичних поглядів письменниці. Особливої уваги заслуговує здатність Маргарет Етвуд поєднувати традиційні мотиви і образи з актуальною проблематикою, що відкриває широкі можливості для створення футурологічних сюжетів. The article is devoted to the analysis of the main Christian motifs in the anti-totalitarian novel of the famous Canadian writer Margaret Atwood "The Handmaid's Tale" from the point of view of their semantics, poetics and functioning in the literary text. Special attention is paid to the specifics of implementation of certain key motifs, which in turn contribute to the formation of authentic features of the genre of dystopia that make it unique and recognizable. The main Christian motifs in the work are the motif of surrogate motherhood, the motif of red and blue colours, the motif of the Promised Land, and the motif of violent martyrdom. In the course of the research, it was found that the motif of surrogate motherhood is pervasive and plot-forming in the novel. Christian motives help the author to demonstrate the conventionality of the boundary between "sinful" and "righteous", which predetermines the fact that religion often became a terrible weapon in the hands of authorities. It was revealed that, using Christian motifs, the author appeals to the expertise of a reader, and also shows the theocratic nature of any totalitarian regime. The outcome of the research shows that the analysis of dystopian discourse texts (based on M. Atwood's novels) indicates that the conventionality of the motifs of the dystopia genre and their functional interpenetration with Biblical motifs is based on the socio-cultural background of the idea of a world, full of complex rules and religious canons, detached from real human needs, the martyric and post-apocalyptic character of both the totalitarian and theocratic structure of the world. Margaret Atwood follows this literary tradition and uses key motifs common to the dystopia genre, which get an original author's interpretation through the prism of the writer's feministic views. Margaret Atwood's ability to combine traditional motifs and images with current issues deserves special attention, which opens up wide opportunities for creating plots of futuristic nature.