Перегляд за Автор "Надточий, А. С."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументБиология размножения черноголовой славки Sylvia atricapilla в долине Северского Донца(Санкт-Петербургский университет, 2015) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.Материалы по биологии гнездования славки-черноголовки Sylvia atricapilla собраны в 1982-1993 годах в Змиевском районе Харьковской области (в среднем течении Северского Донца). Стационарные наблюдения проводились в окрестностях села Гайдары. Успешность размножения черноголовой славки в разные годы составляет 56.0-68.6% и зависит от климатических условий и степени антропогенного воздействия на гнездовые биотопы. В наибольшей степени подвержены разрушению гнёзда, расположенные в крапиве и других травянистых растениях в припойменных участках леса, где выпасается скот. Причиной гибели яиц и птенцов черноголовок может быть хищничество серых ворон Corvus cornix и соек Garrulus glandarius, численность которых в рекреационных зонах долины Северского Донца очень высока. Матеріали по біології гніздування кропив’янки чорноголової Sylvia atricapilla зібрані в 1982-1993 роках в Зміївському районі Харківської області (в середній течії Сіверського Дінця). Стаціонарні спостереження проводилися в околицях села Гайдари. Успішність розмноження кропив’янки чорноголової в різні роки становить 56.0-68.6% і залежить від кліматичних умов і ступеня антропогенного впливу на гніздові біотопи. Найбільшою мірою схильні до руйнування гнізда, розташовані в кропиві та інших трав'янистих рослинах в припойменних ділянках лісу, де випасають худобу. Причиною загибелі яєць і пташенят кропив’янки може бути хижацтво сірих ворон Corvus cornix і сойок Garrulus glandarius, чисельність яких в рекреаційних зонах долини Сіверського Дінця дуже висока. Materials on the nesting biology of the black-headed warbler Sylvia atricapilla were collected in 1982-1993 in the Zmievsky district of the Kharkov region (in the middle reaches of the Seversky Donets). Stationary observations were carried out in the vicinity of the Gaidary village. The breeding success of the black-headed warbler in different years is 56.0-68.6% and depends on climatic conditions and the degree of anthropogenic impact on nesting biotopes. The most susceptible to destruction are nests located in nettles and other herbaceous plants in the floodplain areas of the forest where cattle graze. The reason for the death of the eggs and chicks of blackheads may be the predation of the hooded crows Corvus cornix and jays Garrulus glandarius, the number of which is very high in the recreational zones of the Seversky Donets valley.
- ДокументДолговременное изменение сроков прилета птиц в Харьковскую область(Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський государственнй педагогический университет, 2010) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.Фенологические наблюдения за сроками весеннего прилета птиц в Харьковской области проводились в период с 1982 по 2010 гг. в лесостепной {{1 }} зоне - в Змиевском р-не, возле с. Гайдары, биостанция (с 2004 территория национального природного парка «Гомольшанские леса») и в Харькове и окружающих населенных пунктах ( пгт Песочин, Манченки, Солоницевка, Подворки). Сравнительный анализ сроков прилета птиц в Харьковской области в период 1982-2010 гг. и данных наблюдений Н. Н. Сомова (1897 ) (табл. 1) показал, что в большинстве исследованных видов, как в ближних, так и в дальних мигрантов за последнее столетие произошло существенное смещение времени весенней миграции на более ранние календарные даты. Из 39 видов птиц, рассматриваемых согласно дате первой встречи, ранее стали прилетать 25 видов (от 2-3 суток до двух недель), позже - 10 видов, не изменились сроки прилета - {{ 1}} у 4 видов. На 7-9 суток раньше теперь регистрируются серпокрилец черний (Apus apus), золотистая щурка (Merops apiaster), иволга (Oriolus oriolus), соловьиный сверчок (Locustella luscinioides), камышовка-барсучок (Acrocephalus schoenobaenus), крапивница черноголовая (Sylvia atricapilla) крапивница рябогруда (S. nisoria), мухоловка-белошейка (Ficedula albicollis) зяблик (Fringilla coelebs). На две недели раньше стали прилетать пеночка-кузнечик (Phylloscopus collybita) и певчий дрозд (Turdus philomelos). Согласно сравнительному анализу крайних и средних дат проявляют тенденцию к более раннему прилету в конце ХХ в. – в начале XXI в. 13 видов, среди которых 11 видов – дальние мигранты и 2 вида – ближние мигранты. Анализ сроков весеннего прилета 43 видов птиц в Харьковской области за период с 1982 по 2010 гг. показал, что во всех исследованных видов птиц наблюдаются значительные флуктуации между годами в терминах прилета (табл. 1). Разница между самой ранней и поздней регистрацией птиц (как рано прилетающих мигрантов, так и прилетающих поздно) составляет от недели до месяца и даже больше. Среди 29 видов дальних мигрантов наиболее рано прилетает пеночка-кузнечик (III декада марта - II декада апреля, разница в сроках прилета составляет 25 суток), позже прилетают – чёрный стриж, берестянка обыкновенная (Hippolais icterina) (I-II декады мая, разница в сроках составляет соответственно 14 и 9 суток). Анализ долгосрочных трендов сроков прилета 12 видов птиц (рис. 2). показал, что в 5 видов (трясогузка белая (Motacilla alba), горихвостка черная (Phoenicurus ochruros), пеночка-трещотка (Phylloscopus sibilatrix), крапивница черноголовая, деревенская ласточка (Hirundo rustica) { {1}} наблюдается тенденция к более раннему прилету, в 2 видов (пеночка весенняя (Phylloscopus trochilus), кукушка обыкновенная (Cuculus canorus)) - в более позднего прилета в 5 видов (пеночка -ковалик, синешейка (Luscinia svecica), иволга, вертишейка (Jynx torquilla), чёрный стриж) не выраженной тенденции в изменении сроков прилета. Флуктуации сроков прилета птиц связаны с погодными условиями весны, и прежде всего, с динамикой весенней температуры воздуха. Многолетние тренди среднемесячных весенних температур в Харьковской области (рис. 1) свидетельствуют, что в марте наблюдается тенденция к незначительному повышению температуры, а в апреле и мае – к незначительному снижение температуры. Фенологічні спостереження за термінами весняного прильоту птахів до Харківської області проводилися в період з 1982 до 2010 рр. у лісостеповій зоні - у Зміївському р-ні, поблизу с .Гайдари, біостанція (з 2004 р. територія національного природного парку «Гомільшанські ліси») і у м.Харків та навколишніх населених пунктах (смт Пісочин, Манченки, Солоницівка, Подвірки). Порівняльний аналіз термінів прильоту птахів до Харківської області у період 1982-2010 рр. та даних спостережень Н. Н. Сомова (1897) (табл. 1) показав, що у більшості досліджених видів, як у ближніх, так і у дальніх мігрантів за останнє сторіччя відбулося істотне зміщення часу весняної міграції на більш ранні календарні дати. З 39 видів птахів, аналізованих згідно з датою першої зустрічі, раніше стали прилітати 25 видів (від 2-3 діб до двох тижнів), пізніше - 10 видів, не змінилися терміни прильоту у 4 видів. На 7-9 діб раніше тепер реєструються серпокрилець чорний (Apus apus), бджолоїдка звичайна (Merops apiaster), вивільга (Oriolus oriolus), кобилочка солов'їна (Locustella luscinioides), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кропив'янка чорноголова (Sylvia tricapilla), кропив'янка рябогруда (S. nisoria), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), зяблик (Fringilla coelebs). На два тижні раніше стали прилітати вівчарик- ковалик (Phylloscopus collybita) і дрізд співочій (Turdus philomelos). Згідно з порівняльним аналізом крайніх і середніх дат виявляють тенденцію до більш раннього прильоту в кінці ХХ ст. - на початку XXI ст. 13 видів, серед яких 11 видів - дальні мігранти і 2 види - ближні мігранти. Аналіз термінів весняного прильоту 43 видів птахів до Харківської області за період з 1982 по 2010 рр. показав, що у всіх досліджених видів птахів спостерігаються значні флуктуації між роками в термінах прильоту (табл. 1). Різниця між найбільш ранньою і найпізнішою реєстрацією птахів (як тих мігрантів, що рано прилітають, так і тих, що прилітають пізно) становить від тижня до місяця й навіть більше. Серед 29 видів дальніх мігрантів найбільш рано прилітає вівчарик-ковалик (III декада березня - II декада квітня, різниця в термінах прильоту становить 25 діб), найпізніше прилітають - серпокрилець чорний, берестянка звичайна (Hippolais icterina) (I-II декади травня, різниця в термінах становить відповідно 14 і 9 діб). Аналіз довгострокових трендів термінів прильоту 12 видів птахів (рис. 2). показав, що у 5 видів (плиска біла (Motacilla alba), горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros), вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix), кропив'янка чорноголова, ластівка сільська (Hirundo rustica) спостерігається тенденція до більш раннього прильоту, у 2 видів (вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus), зозуля звичайна (Cuculus canorus)) - до більш пізнього прильоту, у 5 видів (вівчарик-ковалик, синьошийка (Luscinia svecica), вивільга, крутиголовка (Jynx torquilla), серпокрилець чорний) немає вираженої тенденції у зміні термінів прильоту. Флуктуації термінів прильоту птахів пов'язані з погодними умовами весни, і перш за все, з динамікою весняної температури повітря. Багаторічні тренди середньомісячних весняних температур в Харківській області (рис. 1) свідчать, що в березні спостерігається тенденція до незначного підвищення температури, а в квітні і травні – до незначного зниження температури. Phenological observations of timing of spring arrival of birds in Kharkov region were taken over the period 1982-2010 in the forest-steppe zone, namely in Zmiev district, the vicinity of the village Gaydary, the biostation (since 2004 the territory of the National Natural Park ‘Gomolshansky Forests’), and in Kharkov City and neighbouring settlements (villages Pesochin, Manchenki, Solonitsevka, Podvorki). Comparative analysis of timing of bird arrival in Kharkov region over the period 1982-2010 and observation data by N.N.Somov (1897) (Table 1) have shown that for the majority of studied species (both short- and long-distance migrants) the last century was characterized by a noticeable shift of timing of spring migration to earlier calendar dates. Of 39 analyzed bird species according to the date of their first registration, 25 species began arriving earlier (from 2-3 days to 2 weeks), 10 species – later, and 4 species did not change the time of their arrival. The following species are now registered 7-9 days earlier: the Swift (Apus apus), Bee-eater (Merops apiaster), Golden Oriole (Oriolus oriolus), Savi’s Warbler (Locustella luscinioides), Sedge Warbler (Acrocephalus schoenobaenus), Blackcap (Sylvia atricapilla), Barred Warbler (S. nisoria), White Collared Flycatcher (Ficedula albicollis), Chaffinch (Fringilla coelebs). Two weeks earlier became the arrival of the Chiffchaff (Phylloscopus collybita) and Song Thrush (Turdus philomelos). According to comparative analysis and extreme and mean dates of arrival 13 species show the trend of earlier arrival in the late 20th –early 21st centuries, of them 11 species are long-distance migrants and 2 species are short-distance migrants. Analysis of timing of spring arrival of 43 bird species in Kharkov region over the period from 1982 to 2010 has shown that all studied bird species have considerable fluctuations in arrival dates between years (Table 1). Difference between the earliest and the latest bird registration is one week to one month both for early and late arriving migrants. Among 29 species of long-distance migrants the earliest arriving species is the Chiffchaff (3d decade of March – 2nd decade of April, difference in timing of arrival is 25 days), the latest arriving birds are the Swift and Icterine Warbler (Hippolais icterina) (1st-2nd decades of May, difference in timing of arrival is 14 and 9 days correspondingly). Analysis of long-term trends in timing of arrival of 12 species of birds (fig.2) have shown that 5 species such as the White Wagtail (Motacilla alba), Black Redstart (Phoenicurus ochruros), Wood Warbler (Phylloscopus sibilatrix), Blackcap and Swallow (Hirundo rustica) has an earlier arrival trend, 2 species - the Willow Warbler (Phylloscopus trochilus) and Coockoo (Cuculus canorus) - are characterized by a later arrival trend, other 5 species (the Chiffchaff, Bluethroat (Luscinia svecica), Golden Oriole, Wryneck (Jynx torquilla), Swift) have no noticeable trend of changes in dates of their arrival. Fluctuations of timing of bird arrival are related with spring weather conditions, moreover with dynamics of spring air temperatures. Long-term trends of average monthly spring temperatures in Kharkov region (fig. 1) show that for March it is observed a trend of slight temperature increase while for April and May temperatures the trend is slightly decreasing.
- ДокументМатериалы к зимовке и весенней миграции птиц в зоне Печенежского водохранилища в 2002 году(Санкт-Петербургский университет, 2015) Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.Наблюдения проводились в селе Мартовое (Печенежский район, север Харьковской области) и на левобережье Печенежского водохра-нилища в окрестностях села на постоянном маршруте длиной около 3 км. В селе Мартовое во многих местах пели коноплянки. На дамбе Печенежского водохранилища наблюдались пролетающие стай-ки обыкновенных овсянок, щеглов. 30 марта 2002 (температура возду-ха +12°C; солнечно, сильный ветер). В селе Мартовое появились гори-хвостки-чернушки Phoenicurus ochruros. Много поющих коноплянок. На водохранилище много лысух Fulica atra, несколько десятков озёрных чаек Larus ridibundus. Уже присутствует выпь Botaurus stellaris. Пролетела стая чибисов Vanellus vanellus (17 птиц). Идёт миграция белых трясогузок Motacilla alba (стайки по 5-8 птиц). Продолжается пролёт гусей (стаи по 30-50 птиц). В лесополосе много зеленушек, ещё есть юрки и снегири, отмечен крапивник Troglodytes troglodytes. По-явились теньковки Phylloscopus collybita (пение). Спостереження проводилися в селі Мартове (Печенізький район, північ Харківської області) і на лівобережжі Печенізького водосховища в околицях села на постійному маршруті довжиною близько 3 км. У селі Мартове в багатьох місцях співали коноплянки. На дамбі Печенізького водосховища спостерігалися пролітаючі зграйки звичайних вівсянок, щигликів. 30 березня 2002 (температура повітря + 12 ° C; сонячно, сильний вітер). У селі Мартове з'явилися горихвістки-чорнушки Phoenicurus ochruros. Багато співаючих коноплянок. На водосховищі багато лисок Fulica atra, кілька десятків звичайного мартина Larus ridibundus. Уже присутній бугай Botaurus stellaris. Пролетіла зграя чайок Vanellus vanellus (17 птахів). Йде міграція білих трясогузок Motacilla alba (зграйки по 5-8 птахів). Триває проліт гусей (зграї по 30-50 птахів). У лісосмузі багато зеленяків, ще є Юрки і снігурі, відзначений волове очко Troglodytes troglodytes. Як і з'явилися Теньківка Phylloscopus collybita (спів). Observations were carried out in the village of Martovoe (Pechenezhsky district, north of the Kharkov region) and on the left bank of the Pechenezhsky reservoir in the vicinity of the village on a permanent route about 3 km long. Linnet sang in many places in the village of Martovoe. On the dam of the Pechenezhsky reservoir, flying flocks of common buntings and goldfinches were observed. March 30, 2002 (air temperature + 12 ° C; sunny, strong wind). Black redstarts Phoenicurus ochruros appeared in the village of Martovoe. There are many Linnet singing. The reservoir is full of coots Fulica atra, several dozen black-headed gulls Larus ridibundus. The bitterness Botaurus stellaris is already present. A flock of lapwings Vanellus vanellus (17 birds) flew by. White wagtails Motacilla alba are migrating (flocks of 5-8 birds). The flight of geese continues (flocks of 30-50 birds). In the forest belt, there are many greenfinches, there are also briskets and bullfinches, and the wren Troglodytes troglodytes is noted. Chiffchaffs Phylloscopus collybita (singing) appeared.
- ДокументО необычных поселениях деревенской Hirundo rustica и городской Delichon urbica ласточек(Русский орнитологический журнал, 2015) Кривицкий, И. А.; Надточий, А. С.; Чаплыгина, А. Б.Современные изменения городской среды формируют новое отношение птиц к окружающей обстановке, вынуждая их утрачивать характерные черты биологии, изменять распространение и размещение в пределах ареала. Современный город не может служить оптимальной средой для урбанизированной орнитофауны, о чём красноречиво свидетельствует ощутимая в последние десятилетия иммиграция воронка, домового воробья Passer domesticus, грача Corvus frugilegus, а в более ранние годы – деревенской ласточки, хохлатого жаворонка Galerida cristata, галки Corvus monedula, ворона Corvus corax. Сучасні зміни міського середовища формують нове відношення птахів до навколишнього оточення, змушуючи їх втрачати характерні риси біології, змінювати поширення і розміщення в межах ареалу. Сучасне місто не може служити оптимальним середовищем для урбанізованої орнітофауни, про що красномовно свідчить відчутна в останні десятиліття імміграція воронка, будинкового горобця Passer domesticus, гайвороння Corvus frugilegus, а в більш ранні роки - сільської ластівки, чубатого жайворонка Galerida cristata, галки Corvus monedula , ворона Corvus corax. Modern changes in the urban environment form a new attitude of birds to the environment, forcing them to lose their characteristic features of biology, change their distribution and distribution within the range. A modern city cannot serve as an optimal environment for an urbanized avifauna, as is eloquently evidenced by the immigration of the funnel, the house sparrow Passer domesticus, the rook Corvus frugilegus, and in earlier years - the barn swallow, crested lark Galerida cristata, Corvus corax.
- ДокументОрнитофауна национального природного парка «Гомольшанские леса»(Вісник Дніпропетровського університету, 2016) Чаплыгина, А. Б.; Шупова, Т. В.; Надточий, А. С.В рекреационной зоне национального природного парка «Гомольшанские леса» выявлено 137 видов птиц, из которых 127 гне здится, 8 прилетают зимовать, а 2 вида встречены в период весенних миграций. Гнездящиеся виды распределены по четырем эко логическим группам (дендрофилы (67), лимнофилы (29), кампофилы (16), склерофилы (11 видов)) и 11 ландшафтно-генетическим фаунистическим комплексам (преобладают типичные неморальные (19%), тропические (14%) и лесостепные (13%) виды). Сред няя плотность гнездования птиц в парке составляет 1,2 ± 0,2, общая – 148,3 пар/км маршрутной линии. По биотопам население птиц распределено относительно равномерно. Наиболее заселена нагорная дубрава, наименее – бор и суборь. Изменения сооб ществ гнездящихся птиц древесных насаждений связано с процессом старения лесов, которое привело к увеличению числа соко лообразных (Falconiiformes), дятлообразных (Piciformes), вторичных дуплогнездников. Сообщества птиц пойменных и степных лугов и селитебных биотопов зоны постоянной рекреации преобразовывались под давлением антропогенной нагрузки. Природно географическое расположение парка и разнообразие его биотопов способствовало появлению в списке фауны видов, расширяю щих ареал. Разнообразие и сбалансированность сообществ гнездящихся птиц в большинстве биотопов благополучно, но в сооб ществах луговых экосистем существенно нарушена равномерность распределения видов по численности. Наилучшими показате лями видового богатства характеризуется орнитофауна лесных биотопов (дубравы, бора): показатели индексов Жаккара и Серенсена для пойменного и степного лугов составляют 0,4 и 0,5, а для дубравы и бора, соответственно, 0,7 и 0,8. У рекреаційній зоні національного природного парку «Гомільшанські ліси» виявлено 137 видів птахів, з яких 127 гніздяться, 8 прилітають зимувати, а 2 види зустрінуті в період весняних міграцій. Гніздяться види розподілені по чотирьох еко логічним групам (дендрофілів (67), лімнофіли (29), кампофіли (16), склерофіли (11 видів)) і 11 ландшафтно-генетичних фауністичних комплексів (переважають типові неморальні (19% ), тропічні (14%) і лісостепові (13%) види). Середовищня щільність гніздування птахів в парку становить 1,2 ± 0,2, загальна - 148,3 пар / км маршрутної лінії. За біотопів населення птахів розподілені рівномірно. Найбільш заселена нагірна діброва, найменш - бір і суббір Зміни речовин птахів, що гніздяться деревних насаджень пов'язано з процесом старіння лісів, яке призвело до збільшення числа сокоподібних (Falconiiformes), дятлоподібних (Piciformes), вторинних дуплогніздників. Спільноти птахів заплавних і степових лугів і сельбищних біотопів зони постійної рекреації перетворювалися під тиском антропогенного навантаження. Природно географічне розташування парку та різноманітність його біотопів спричинило появу в списку фауни видів, розширюючий ареал. Різноманітність і збалансованість спільнот птахів, що гніздяться в більшості біотопів благополучно, але в суспільствах лугових екосистем істотно порушена рівномірність розподілу видів за чисельністю. Найкращими показниками видового багатства характеризується орнітофауна лісових біотопів (діброви, бору): показники індексів Жаккар і Серенсена для заплавного і степового лугів складають 0,4 і 0,5, а для діброви і бору, відповідно, 0, 7 і 0,8. In the recreational zone of "Homilshanski Lisy" National Park 137 species of birds were identified during the period 1980–2015, of which 127 species nest, 8 winter, and 2 observed during the spring migration. The nesting species are distributed in 4 ecological groups dominated by dendrophylls (67 species), with fewer limnophylls-fresh water species (29), campophylls-open country species (16) and scle rophylls (11). Among the nesting birds 11 landscape-genetic faunal assemblages were distinguished, dominated by typical nemoral woodland (19%), tropical (14%) and forest-steppe (13%) species. The average density of the birds nesting in the park amounts to 1.2 ± 0.2 with n overall density of 148.3 pairs/km route line. The habitat distribution of the bird population was relatively even. The most intensively populated habitat was upland oak forest, the least were pine and mixed forests. It was found that the communities of breeding birds in tree plantations changed due to the natural aging process of forests, which has led to an increase in the number of birds of prey (Falconiiformes), woodpeckers (Piciformes), secondary hollow-nesting birds. The bird communities of floodplain and steppe meadows, as well as habitats in residential areas subject to constant recreational pressure, changed under the pressure of anthropogenic loading. The favorable natural and geographical location of the park and the diversity of its habitats contributed to the emergence in the list of fauna of which are expanding their range. Analysis of the dominant species in the community points to a significant negative impact of recreational pressure on all habitats of the park. The dominant birds in the pinewood community list included only one campophyll, tree pipit (Anthus trivialis L.). For the steppe meadows, in addition to the dominant colonial birds that nest in holes , the yellow wagtail (Motacilla flava L.) was marked as subdominant. In general, in the recreational area of NPP "Homilshanski Lisy" 30 common species (24.2%, total abundance 0.198) nest on the ground. The variety and balance of breeding bird communities in most habitats is stable, but in the meadow ecosystem communities the uniformity of the distribution of species abundance is being significantly disrupted. The Jacquard and Sorenson performance indices for floodplain and steppe meadows are 0.4 and 0.5, and for grove and pine woods, respectively, 0.7 and 0.8. Taking into account the data of the cluster analysis, the distribution curves of shared abundance and participation indicatee sinanthropic breeding bird communities. It follows that anthropogenic pressure exerts the most significant effect on the birds’ occupation of breeding habitats in the recreational zone NPP "Homilshanski Lisy". The highest performance is characterized by the condition of the avifauna of forest habitats, such as oak forest and pine woods, the most threatened breeding bird communities being those of floodplain meadows.
- ДокументРезультаты инвентаризации мигрирующих птиц на острове Джарылгач в августе 2015 года(Ин-т зоологии им. И. И. Шмальгаузена; Мелитопольський гос. пед. ун-т; РИСО «Бранта», Мелитополь, 2016) Руденко, А. Г.; Чаплыгина, А. Б.; Надточий, А. С.; Руденко, В. П.; Литвиненко, С. П.; Евтушенко, Г. А.В результате орнитологических исследований, проведенных на о.Джарылгач (территория Национального природного парка “Джарылгачский”) с 12 по 21 августа 2015 г. зарегистрировано 57 видов мигрирующих птиц. Группа неворобьиных (Non-Passeriformes) птиц была представлена 35 видами (1506 особей), 9 отрядами и 15 семействами. Среди них 16 видов – типичные мигранты, 17 – гнездятся на острове или в регионе, еще 2 – негнездящиеся, летующие виды. Из отряда Воробьинообразные (Passeriformes) отмечено 22 вида (5 семейств), 17 видов (68 особей) из них отловлено паутинными сетями и окольцовано. Среди мигрантов отмечено 7 редких видов птиц (полевой лунь, луговой лунь, авдотка, кулик-сорока, галстучник, морской зуек), занесенных в Красную книгу Украины (2009) и более 50 – с другим природоохранным статусом.У результаті орнітологічних досліджень, проведених на о. Джарилгач (територія Національного природного парку “Джарилгацький”) з 12 до 21 серпня 2015 р. зареєстровано 57 видів мігруючих птахів. Група Негоробцеподібних (Non-Passeriformes) птахів була представлена 35 ви- дами (1506 особин), 9 рядами і 15 родинами. Серед них 16 видів – типові мігранти, 17 видів гніздяться на острові або в регіоні, ще 2 – негніздові, летуючі види. З ряду Горобцеподібні (Passeriformes) відмічено 22 види (5 родин), 17 видів (68 особин) з них відловлено павутинними сітками і помічено кільцями. Серед мігрантів відмічено 7 рідкісних видів птахів (лунь польовий, лунь лучний, лежень, кулик-сорока, пісочник великий, пісочник морський, сиворакша), занесених до Червоної книги України (2009) та понад 50 – з іншим природоохоронним статутом. Non-passerines were represented by 35 species (1506 ind.), 9 orders and 15 families. Among them, 16 species were typical migrants, 17 – breeding on the island or in the region, other 2 were non-breeding, summering species. Passerines included 22 species (5 families); of them 17 species (68 ind.) were captured by mistnets and ringed. Among migrants, 7 rare bird species (Hen Harrier, Montagu’s Harrier, Stone Curlew, Oystercatcher, Ringed Plover, Kentish Plover and Roller), entered in the Red Data Book of Ukraine (2009) were recorded, and over 50 species had other conservation status. The initial stage of the current inventory confirms a status of Dzharylhach Island as a key area for migratory birds.