Перегляд за Автор "Меняйло, Н. В."

Зараз показано 1 - 3 з 3
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Признаки авторского присутствия в персональном повествовании (на материале романа Александра Солженицына "В круге первом")
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Меняйло, Н. В.
    В статье проанализирована роль автора как субъекта всеведения в персональном повествовании романа А. Солженицына «В круге первом». Показано, что эта роль вербализируется в форме авторских вставок и афористичных формул, которыми автор вторгается в повествование персонажей. Отмечено, что авторский субъективный взгляд, оценочный мотив присутствуют не только в пределах повествования персонажа, но и в обособленных авторских монологах-вставках, отличающихся другим темпом в рамках общего повествования, а также в описаниях окружающей обстановки, интерьера и психологических черт действующих персонажей.Констатировано, что в диалогах и полилогах авторское присутствие определяется в ремарках, которые могут быть расширены до объема смыслового фрагмента, и в афористичных формулах. И персональное повествование, и внутренний монолог персонажей находятся под общим контролем автора – основного повествователя, а внешний диалог представляет собственно речь персонажей с возможными авторскими ремарками или репликами-вставками. Отмечено, что в тексте романа общий полемический контекст (преимущественно в диалогической форме) дополняется и конкретизируется авторскими публицистическими вставками в форме коротких монологов или афористичных формул, часто иронически окрашенных. В качестве выводаотмечено, что диалоги и монологи персонажей (формально расширенные диалогические реплики), а также авторские вставки (реплики, комментарии, ремарки) в романе направлены непосредственно на читателя, что не только помогает полнее понять авторские интенции, но и мотивирует развитие собственного познания. У статті проаналізовано роль автора як суб’єкта всевідання в персональній оповіді роману О. Солженіцина «У колі першому». Показано, що ця роль вербалізується у формі авторських вставок і афористичних формул, якими автор втручається в оповідь персонажів. Відзначено, що авторський суб’єктивний погляд, оцінний мотив присутні не лише в межах оповіді від персонажаоповідача, але й у відокремлених авторських монологах-вставках, що відрізняються іншим темпом у межах загальної оповіді, а також в описах довколишньої обстановки, інтер’єру та психологічних рис дійових персонажів. Констатовано, що в діалогах і полілогах авторська присутність визначається в ремарках, які можуть бути розширені до обсягу смислового фрагменту, та в афористичних формулах. І персональна оповідь, і внутрішній монолог персонажів перебувають під загальним контролем автора – основного оповідача, а зовнішній діалог репрезентує власне мовлення персонажів із можливими авторськими ремарками чи репліками-вставками. Відзначено, що в тексті роману загальний полемічний контекст (переважно в діалогічній формі) доповнюється й конкретизується авторськими публіцистичними вставками у формі коротких монологів або афористичних формул, часто іронічно забарвлених. Як висновок зазначено, що діалоги й монологи персонажів (формально розширені діалогічні репліки), а також авторські вставки (репліки, коментарі, ремарки) у романі спрямовані безпосередньо до читача, що не лише допомагає повніше зрозуміти авторські інтенції, але й мотивує на розвиток власного пізнання. The article deals with the role of the author as a subject of omniscience in the personal narration of Solzhenitsyn's novel "In the First Circle". It is shown that this role is verbalized in the form of the author's inserts and aphoristic formulas, by which the author intervenes in the narrative of the characters. It is noted that the author's subjective view and the evaluative motive are present not only within the narrative of the narrator, but also in separate author's monologues-inserts, which differ at a different pace within the general narrative, as well as in descriptions of the surrounding environment and psychological traits of the protagonists. It was determined that the author's presence in dialogues and polylogs is determined in remarks, which can be expanded to the extent of a message fragment, that in aphoristic formulas. Both the personal narrative and the internal monologue of the characters are under the general control of the author - the main narrator, and the external dialogue represents the actual speech of the characters with possible author's remarks or inserts. It is noted that the general polemical context (mostly in dialogical form) is supplemented and concretized by the author's journalistic inserts in the form of short monologues or aphoristic formulas, often ironically colored in the text of the novel. In conclusion, it is noted that the dialogues and monologues of the characters (formally expanded dialogic cues), as well as the author's inserts (cues, comments, remarks) in the novel are aimed directly at the reader, which not only helps to better understand the author's intentions, but also motivates.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СВОБОДНЫЙ КОСВЕННЫЙ ДИСКУРС КАК СПОСОБ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В РОМАНЕ А.И. СОЛЖЕНИЦЫНА «В КРУГЕ ПЕРВОМ»
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020) Меняйло, Н. В.
    В статье проанализированы примеры свободного косвенного дискурса (СКД) в романе А. Солженицына «В круге первом», характеризующие образы персонажей. Рассмотрено определение этого типа повествования и его речевого реализатора – несобственно-прямой речи (НПР). Отмечена монологическая природа такого дискурса в пределах диалогического микротекста, его полифония, состоящая из отдельных голосов персонажей-повествователей под контролем автора, вмешивающегося в чужое повествование посредством философских вставок, афористических реплик, предметных ремарок, которые часто маркированы ироничными элементами. Также делается акцент на концептуальном компоненте СКД, репрезентанты которого в соответствии с авторскими интенциями и стратегией повествования оказываются в НПР героев романа. Наряду с этим выясняется, что в пределах лингвостилистического анализа романа «В круге первом» фигурируют такие составляющие, как автобиографическая, тематическая, персонажная, концептуальная, текстологическая (речевая). Они исследуются с целью не только раскрытия специфики словесно-эстетической и структурно-стилистической организации произведения, но и более полного и точного понимания его идейно-художественного содержания. Это связано и с авторской ориентацией на понимание читателя и его ассоциативного восприятия, что ставит роман этого автора в число самых известных в русской литературе. Сделан вывод, что форма НПР характеризует не только внутренний мир персонажа-рассказчика, но и авторскую стратегию повествования и идиостиль писателя в целом. У статті проаналізовано приклади вільного непрямого дискурсу (ВНД) в романі О. Солженіцина «У колі першому», що характеризують образи персонажів. Розглянуто визначення цього типу оповіді та його мовленнєвого реалізатора – невласне прямого мовлення (НПМ). Відзначено монологічну природу такого дискурсу в межах діалогічного мікротексту, його поліфонію, що складається з окремих голосів персонажів-оповідачів під контролем автора, який втручається в чужу оповідь через філософські вставки, афористичні репліки, предметні ремарки, часто марковані іронічними елементами. Акцентується також на концептуальному компоненті ВНД, репрезентанти якого відповідно до авторських інтенцій та стратегії оповіді виявляються в НПМ героїв роману. Поряд із цим з’ясовується, що в межах лінгвостилістичного аналізу роману «У колі першому» відзначаються такі складники, як автобіографічний, тематичний, персонажний, концептуальний, текстологічний (мовленнєвий). Вони досліджуються з метою не лише розкриття специфіки словесно-естетичної та структурностилістичної організації твору, але й більш повного й точного розуміння його ідейно-художнього змісту. Це пов’язано й з авторською орієнтацією на розуміння читача та його асоціативне сприйняття, що ставить роман цього автора в коло найвидатніших у російській літературі. Зроблено висновок, що форма НПМ характеризує не лише внутрішній світ персонажа-оповідача, але й авторську стратегію оповіді та загалом ідіостиль письменника. In the article examples of free indirect discourse (FID) in the novel «In the First Circle» by O. Solzhenitsyn, which characterize the heroes, are analyzed. The definition of this type of narrative and its free indirect speech (FIS) implementer is considered. The monologic nature of such discourse within the framework of dialogical microtext is noted, its polyphony consisting of individual voices of the narrator's characters under the the author’s control, who intervenes in another's narrative through philosophical insertions, aphoristic cues, subject lines, often labeled with ironic elements. Emphasis is also placed on the conceptual component of the FID, which, according to the author's intentions and storytelling strategy, is represented in the IDS of the novel characters. In addition, it turns out that within the linguistic stylistic analysis of the novel «In the First Circle» are noted such components as autobiographical, thematic, personal, conceptual, textual (speech). They are investigated not only to reveal the specifics of the word-aesthetic and structural-stylistic organization of the work, but also to provide a fuller and more accurate understanding of its ideological and artistic content. This is due to the author's orientation to the reader's understanding and his associative perception, which places his novel among the most outstanding in the Russian literature. It is concluded that the form of the IDS characterizes not only the inner world of the narrator-character, but also the author's narrative strategy and, in general, the writer's idiocy.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СТИЛИСТИКО-РЕЧЕВОЕ ПОСТРОЕНИЕ ОБРАЗА СПИРИДОНА ЕГОРОВА В РОМАНЕ А. И. СОЛЖЕНИЦЫНА "В КРУГЕ ПЕРВОМ"
    (ХНПУ імені Г. С. Cковороди, 2019) Меняйло, Н. В.
    В статье проанализированы стилистические приемы, применяемые для построения образа персонажа, которые позволили сделать этот образ ярким и убедительным. Актуальность данной статьи обусловлена необходимостью изучения выразительных средств языка и применения их для построения художественных образов. Цель статьи – изучить стилистические приемы изображения и выражения воспроизведения образа Спиридона Егорова в романе А. Солженицына «В круге первом». В работе рассматривается использование автором непосредственного и опосредованного способов построения образа литературного героя. Определена «мозаичная» структура образа. Отмечается объективность повествователя в воспроизведении реплик Спиридона, в которых сохраняются все индивидуальные экспрессивно-речевые особенности героя. Устанавливается, что с наибольшей яркостью и силой Спиридон Егоров изображается в субъектном восприятии и понимании Глеба Нержина, одного из главных героев романа, чрезвычайно близкого, почти идентичного самому автору по своим интеллектуальным, нравственным, мировоззренческим качествам. Эта особенность обусловливает построение всей композиции образа на чередовании, взаимодействии и взаимопроникновении двух речевых стихий: повествования, идущего от Нержина, и экспрессивно-смысловых форм речи и сознания Спиридона. У статті проаналізовано стилістичні прийоми, застосовані для побудови образу персонажа, які дозволили зробити цей образ яскравим і переконливим. Актуальність цієї статті обумовлена необхідністю вивчання виражальних засобів мови та застосовування їх для побудови художніх образів. Мета статті – дослідити стилістичні прийоми зображення і вираження побудови образу Спиридона Єгорова в романі О. Солженіцина «У колі першому». У праці розглянуто використання автором безпосереднього й опосередкованого способів побудови образу літературного героя. Визначено «мозаїчну» структуру образу. Відзначено обʼєктивність оповідача у відтворенні реплік Спиридона, у яких зберігаються всі індивідуальні експресивно-мовленнєві особливості героя. Установлено, що найбільш яскраво й потужно Спиридона Єгорова зображено в субʼєктному сприйманні та розумінні Гліба Нержина, одного з головних героїв роману, надзвичайно близького, майже ідентичного самому авторові своїми інтелектуальними, моральними, світоглядними якостями. Ця особливість обумовлює побудову всієї композиції образу на чергуванні, взаємодії і взаємопроникненні двох мовленнєвих стихій: оповіді, що йде від Нержина, та експресивно-смислових форм мовлення й свідомості Спиридона. The stylistic techniques used to build the image of the character, which allowed to make this image bright and convincing, are analyzed in the article. The relevance of this article is predetermined by the need to study the expressive means of language and use them to build artistic images. The purpose of the article is to study the stylistic techniques of the image and the expression of the reproduction image of Spiridon Egorov in the novel by A .I. Solzhenitsyn “In the First Circle”. Direct and indirect methods of building the image of a literary hero used by the author are discussed in the paper. "Mosaic" structure of the image is defined. The objectivity of the narrator in the reproduction of Spiridon’s remarks is noted, in which all the individual expressive-speech features of the hero are preserved. It is established that Spiridon Egorov is portrayed with the most brightness and power in the subject perception and understanding of Gleb Nerzhin, one of the main characters of the novel, extremely close, almost identical to the author himself in his intellectual, moral, worldview qualities. This feature determines the construction of the entire composition of the image based on the alteration, interaction and interpenetration of two speech elements: the narration coming from Nerzhin, and the expressive-semantic forms of speech and consciousness of Spiridon.