Перегляд за Автор "Лыкова, И. А."

Зараз показано 1 - 4 з 4
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Изменения жирнокислотного состава липидов в тканях самцов турухтана (Philomachus pugnaх L.) на промежуточных миграционных остановках Азов-Черноморского региона
    (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2012) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    На примере самцов турухтана (Philomachus pugnax L.) показаны изменения жирнокислотного спектра общих липидов в тканях внутренних органов куликов за период промежуточных миграционных остановок. Установлено, что с увеличением степени жирности птиц повышается содержание общих липидов в тканях, а также изменяется их жирнокислотный спектр. За период временных миграционных остановок увеличивается количество полиеновых жирных кислот (ЖК), коэффициент ненасыщенности ЖК в мышечной ткани увеличивается в 3 раза, в печени и абдоминальном жире – в 1,6 -1,7 раза. Установлено, что увеличение содержания ω3 полиеновых ЖК во всех исследуемых тканях происходит в основном за счет увеличения количества докозагексаеновой (22:6ω3) ЖК, а увеличение содержания ω6 полиеновых ЖК во всех исследуемых тканях происходит в основном за счет увеличения количества арахидоновой (20:4ω6) ЖК. На прикладі самців брижача (Philomachus pugnax L.) показані зміни жирнокислотного спектру загальних ліпідів в тканинах внутрішніх органів куликів за період проміжних міграційних зупинок. Установлено, що зі збільшенням ступеня жирності птахів підвищується зміст загальних ліпідів в тканинах, а також змінюється їх жирнокислотний спектр. За період тимчасових міграційних зупинок збільшується кількість полієнових жирних кислот (ЖК), коефіцієнт ненасиченості ЖК в м'язовій тканині збільшується в 3 рази, в печінці і абдомінальному жирі – в 1,6-1,7 рази. Установлено, що збільшення вмісту ω3 полієнових ЖК в усіх досліджених тканинах відбувається здебільшого за рахунок підвищення вмісту докозагексаєнової (22:6ω3) ЖК, а збільшення вмісту ω6 полієнових ЖК в усіх досліджених тканинах відбувається здебільшого за рахунок підвищення вмісту арахідонової (20:4ω6) ЖК. The changes in the fatty acid spectrum of lipids in the tissues of the internal organs of sandpipers were shown on the example of the ruff male (Philomachus pugnax L.) over a period of the transitional migratory stops. It was discovered that the content of lipids in the tissues grows with the increase of the birds fat degree and as their fatty acid spectrum is being changed. During the period of the transitional migratory stops, the number of polyene fatty acids (FA) grows, the ratio of unsaturated FA in the muscle tissue triples, in the liver and in the abdominal fat – by 1.6 -1.7 times. It was found that the increase of content of ω3 PUFA in all tissue is mainly due to the increase of docosahexaenoic acid (22:6 ω3) FA, and the increase of the content of ω6 PUFA in all tissues is mainlydue to the increase of arachidonic (20:4 ω6) FA.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛИТОРАЛЬНЫЕ БЕСПОЗВОНОЧНЫЕ В ПИТАНИИ КУЛИКОВ НА МИГРАЦИОННЫХ ОСТАНОВКАХ В АЗОВО-ЧЕРНОМОРСКОМ РЕГИОНЕ
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Исследован жирнокислотный состав общих липидов 9 видов литоральных беспозвоночных, которые входят в состав основных кормов куликов на миграционных остановках в Азово-Черноморском регионе. Установлено, что в качестве источника незаменимых жирных кислот, наиболее эффективным кормом для куликов являются моллюски, полихеты и Artemia salina, в липидах которых определен высокий уровень содержания незаменимых жирных кислот. В липидах данных групп литоральных беспозвоночных содержатся незаменимые жирные кислоты как линолевого (линолевая, арахидоновая) так и линоленового (линоленовая, эйкозапентаеновая, докозагексаеновая) ряда. Досліджено жирнокислотний склад загальних ліпідів 9 видів літоральних безхребетних, які входять до складу основних кормів куликів під час міграційних зупинок в Азово- Чорноморському регіоні. Встановлено, що в якості джерела незамінних жирних кислот, найбільш ефективним кормом для куликів є молюски, поліхети і Artemia salina, в ліпідах яких міститься значна частка незамінних жирних кислот. До складу ліпідів цих груп літоральних безхребетних входять незамінні жирні кислоти як лінолевого (лінолева, арахідонова) так і ліноленового (ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова) ряду. Seasonal migration for birds – distant migrants are the most energy intensive. Fat reserves accumulated in the bird’s body before migration and during migratory stopovers determine success of the long-distance flight. Lipids play a vital role both as a source of energy and as structural components of cell membranes. For most migrants to the speed and quality processes fat accumulation affects the feed ration in the field of migration stops. Fodder saturation with essential polyunsaturated fatty acids (PUFAs) is of great importance. Being paramount for physiological processes, these acids cannot be synthesized in the bird’s body. The proposed article is dedicated to the study of waders’ trophic relationships with their prey items, and the use of PUFAs as biochemical markers. This approach is based on the specificity of the fatty acids contained in the lipids of invertebrate to be used as food bird species studied. Significant amount NPZHK waders obtained from forage that can be considered PUFAs as biochemical markers to determine the range and diversity of food producing birds PUFAs ways, and also to study the food chain in ecosystems. A fatty acid spectrum (FAS) of the lipids common for nine littoral invertebrate species (Gammarus aequicauda, Idotea balthica, Artemia salina, Nerеis sp., Nerеis zonata, Theodoxces astrachanicus, Hydrobia acuta, Chironomus salinarius, Chironomus plumosus), which constitute the main component of waders’ diet at the migratory stopover sites in the Azov and Black Sea region, has been studied. Found that the largest amount of total lipids contained in Nereis zonata (4,6 %) and Artemia salina (4,4 %), the lowest amount of total lipids was observed in Chironomus (1,5–1,8 %), which implies that polychaete worms and Artemia salina, as a source of fat, are the most productive for waders. Our research has found that mollusks, polychaete worms, and Artemia salina are the most effective waders’ fodder in the PUFAs content. Mollusks contain the largest amount of PUFAs, their spectrum is ω3 and ω6 PUFAs, especially arаchidonic acid C20:4. Polychate worms are also characterized by a high PUFAs level; they serve for birds as a source of linolenic and linoleic acid groups. Artemia salina contains a large amount of eicosapentaenoic С20:5ω3 and docosahexaenoic С22:6ω3 acids, which getting to an organism of birds, participating in the formation of cell membranes, act as thermal stabilizer lipid bilayers, enhance stamina during long-distance flight. A high abundance of Artemia salina in the feeding areas permit tundra waders to use them as a prey item, which can fulfill the bird’s body with a required amount of fatty acids in a short time. We have established an influence of some environmental factors, as water temperature and salinity, on the lipids FAS of littoral invertebrates. Spectrum analysis of polyene fatty acids in the lipids closely related species of invertebrates living in different salinity water showed that the content of PUFAs in the lipid depend on their food spectrum, and the environmental conditions. Therefore, anthropogenic pressure and changes of water hydrological regime may affect PUFAs content in the lipids of littoral invertebrates. In its turn, this factor may change alimentary behavior and migratory strategy of the birds, which use migratory stopover sites in the region in question. Shallow waters of the Azov-Black Sea region are characterized by different climatic characteristics and a large reserve of phytoplankton. This explains the mass character species studied of invertebrates to feeding areas and their use as basic prey items, many species of waders.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ЛИТОРАЛЬНЫЕ БЕСПОЗВОНОЧНЫЕ В ПИТАНИИ КУЛИКОВ НА МИГРАЦИОННЫХ ОСТАНОВКАХ В АЗОВО-ЧЕРНОМОРСКОМ РЕГИОНЕ
    (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, ТОВ «Агентство «Телепресінформ», 2014-11-04) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Исследован жирнокислотный состав общих липидов 9 видов литоральных беспозвоночных, которые входят в состав основных кормов куликов на миграционных остановках в Азово-Черноморском регионе. Установлено, что в качестве источника незаменимых жирных кислот, наиболее эффективным кормом для куликов являются моллюски, полихеты и Artemia salina, в липидах которых определен высокий уровень содержания незаменимых жирных кислот. В липидах данных групп литоральных беспозвоночных содержатся незаменимые жирные кислоты как линолевого (линолевая, арахидоновая) так и линоленового (линоленовая, эйкозапентаеновая, докозагексаеновая) ряда. Досліджено жирнокислотний склад загальних ліпідів 9 видів літоральних безхребетних, які входять до складу основних кормів куликів під час міграційних зупинок в Азово-Чорноморському регіоні. Встановлено, що в якості джерела незамінних жирних кислот, найбільш ефективним кормом для куликів є молюски, поліхети і Artemia salina, в ліпідах яких міститься значна частка незамінних жирних кислот. До складу ліпідів цих груп літоральних безхребетних входять незамінні жирні кислоти як лінолевого (лінолева, арахідонова) так і ліноленового (ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова) ряду. Seasonal migration for birds – distant migrants are the most energy intensive. Fat reserves accumulated in the bird’s body before migration and during migratory stopovers determine success of the long-distance flight. Lipids play a vital role both as a source of energy and as structural components of cell membranes. For most migrants to the speed and quality processes fat accumulation affects the feed ration in the field of migration stops. Fodder saturation with essential polyunsaturated fatty acids (PUFAs) is of great importance. Being paramount for physiological processes, these acids cannot be synthesized in the bird’s body. The proposed article is dedicated to the study of waders’ trophic relationships with their prey items, and the use of PUFAs as biochemical markers. This approach is based on the specificity of the fatty acids contained in the lipids of invertebrate to be used as food bird species studied. Significant amount NPZHK waders obtained from forage that can be considered PUFAs as biochemical markers to determine the range and diversity of food producing birds PUFAs ways, and also to study the food chain in ecosystems.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Морфология пищеварительного тракта турухтана
    (Тезаурус, 2014) Харченко, Л. П.; Лыкова, И. А.
    Пищеварительная система куликов до настоящего времени остается все еще мало изученной. Имеются лишь фрагментарные сведения описательного характера о строении пищеварительного тракта куликов. В предлагаемой статье представлены результаты изучения строения пищеварительной системы турухтана (Philomachus pugnax). авна система куликів до теперішнього часу залишається все ще мало вивченою. Є лише фрагментарні відомості описового характеру про будову травного тракту куликів. У пропонованій статті представлені результати вивчення будови травної системи турухтана (Philomachus pugnax). The waders' digestive system is still poorly understood. There is only fragmentary descriptive information about the structure of the waders' digestive tract. This article presents the results of a study of the structure of the digestive system of turukhtan (Philomachus pugnax).