Перегляд за Автор "Лошков, Ю. І."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Мистецько-інформаційні виміри музичного тезаурусу
    (Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2019) Лошков, Ю. І.; Калашник, М. П.
    Мета дослідження полягає у розгляді поняття «музичний тезаурус» як певного сховища музичних знань та засобу осмислення музичної культури в сучасних умовах інформаційного збагачення гуманітарного дискурсу. Методологія дослідження побудована з опорою на концепції і теоретичні висновки у сфері гуманітарних наук. Методи дослідження: аналітичний використовується в дослідженні структури музичного тезауруса, а також принципів побудови музичного тезаурус-словника; історичний — у розгляді музичного тезауруса як сховища музичних знань, що є продуктом відповідних історичних періодів; культурологічний, порівняльний — в осмисленні співвідношення музичного тезауруса й інших способів збереження знань, а також процесу перетворення характерних ознак конкретно-історичної культури в індивідуальному тезаурусі творчості; семантичний — у виявленні специфіки переломлення тезауруса культури в персональному тезаурусі композитора, котрий, в свою чергу, відбивається в музичному творі. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано структуру, форми, властивості музичного тезауруса та виявлено особливості збереження музичних знань у тезаурусі цього виду мистецтва. Висновки. Музичний тезаурус є сховищем музичних знань, своєрідним інформаційним простором, що містить у матеріальній та ідеальній формах потенційні й актуальні культурні змісти, що втілені через системи інтонацій та певний контекст. Слід зазначити, що навіть настільки загальний погляд на музичний тезаурус не позбавляє необхідності уточнення його приналежності. Оскільки це поняття містить дві складові, виникає потреба в класифікації тезаурусів за двома параметрами: особливо музичному та загальнородовому. Перший параметр, у свою чергу, вказує на дві різні ознаки, одна з яких поділяє тезауруси на аматорський і професійний, а другий, — на їх різні типи. В аматорському виділяються тезауруси рядового та музично освіченого слухача, неофіта та поінформованого, високо- та малоосвіченого, зі сторони загальних знань, а також тезауруси, що представляють різні соціокультурні, вікові, національні та інші групи. У професійних тезаурусах диференціюються композиторський, виконавський (також багатоскладовий), музикознавчий (що включає всі напрями музичної науки). Доцільно визначити супутні професії, що пов‘язані з музикою та формують свої музичні (професійні) тезауруси. До них належить сфера нотних видавництв, фонотек, бібліотек, музичних музеїв, де найчастіше суміщають власне музейну справу з науковою практикою, музикознавством тощо. Загально-родовий параметр класифікації музичних тезаурусів передбачає їх поділ на колективні й індивідуальні, соціокультурні й особистісні. Тут діє та сама механіка взаємовпливів, що й у будь-якому іншому тезаурусі в модусі ідеальної форми. The purpose of the article is to consider the concept of "musical thesaurus" as a specific repository of musical knowledge and a means of understanding musical culture in modern conditions of information enrichment of humanitarian discourse. The methodology is based on concepts and theoretical conclusions in the field of the humanities. Research methods: analytical are used to study the structure of a musical thesaurus, as well as the principles of a musical thesaurus-dictionary building; historical - considering the musical thesaurus as a repository of musical knowledge, which is a product of the corresponding historical periods; cultural, comparative - in understanding the relationship between the musical thesaurus and other ways of preserving knowledge, as well as in the process of converting the attributes of a particular historical culture into an individual thesaurus of creativity; semantic - in revealing the specifics of the refraction of the cultural thesaurus in the composer's personal thesaurus, which, in turn, is reflected in the musical work. The scientific novelty of the study lies in the fact that the structure, forms, and properties of the musical thesaurus are analyzed, and the features of the preservation of musical knowledge in the thesaurus of this art form are revealed for the first time. Conclusions. The musical thesaurus is a repository of musical knowledge, a kind of information space that includes potential and relevant cultural meanings embodied through intonation systems, and a specific context in material and ideal forms. It should be noted that even such a general view of the musical thesaurus does not exclude the need to clarify its affiliation. Since this concept includes two components, it is necessary to classify the thesaurus according to two parameters: the musical proper and the generic one. The first parameter, in turn, points to two different signs, one of which divides the thesaurus into amateur and professional, and the second into their different types. An amateur thesaurus is divided into an ordinary and educated listener, a neophyte and an informed, highly and poorly educated, from the point of view of general knowledge, as well as thesauri representing various sociocultural, age, national and other groups. Among the professional thesauruses, there are composer, performing (also polysyllabic), musicology (which includes all areas of musical science). It is advisable to identify related professions that are associated with music and form their musical (professional) thesauruses. These include the field of music publishing, music libraries, libraries, music museums, where most often they combine museum work with scientific practice, musicology, and the like. The generic parameter for the classification of musical thesauruses provides for their division into collective and individual, sociocultural, and personal. The same mechanics of mutual influence operates here as in any other thesaurus in a modus of ideal form.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021) Лошков, Ю. І.
    У статті висвітлено соціокультурні трансформаційні процеси, які впливають на розвиток сучасної музичної освіти в Україні. Визначено, що ідейною основою професійного музичного мистецтва європейського типу є розуміння музики як засобу морального виховання, на підставі осмислення формування музичної освіти в Україні. Доведено, що система навчальних та соціокультурних закладів, призваних забезпечувати функціонування музичної культури в сучасній Україні, склалася на основі естетики академічного музичного мистецтва. Виявлені трансформаційні процеси в галузі музичної освіти України, зумовлені соціокультурними зрушеннями. Отже, трансформації в галузі музичної освіти України зумовлені соціокультурними процесами як викликами ідейному фундаменту академічного музичного мистецтва. Соціальні зрушення спричиняють різнорівневі трансформації, які сучасниками неможливо оцінити адекватно. Так, культивування нових музичних спеціалізацій можна розглядати, з одного боку, як шлях академізації певних неакадемічних напрямів; з іншого, як початок деакадемізації музичної освіти. Питання, поставлені щодо невідповідності змісту академічної музичної освіти реаліям сучасної репрезентативної практики, свідчать про необхідність модернізації змістовних складових з метою підвищення конкурентоздатності випускника - професійного музиканта освітньої системи. Трансформації системного рівня також не можна сприймати днозначно. В цьому контексті вбачається можливим свідомо впливати та регулювати трансформаційні процеси за умови формулювання владою виваженої довгострокової культурної політики, а отже й розуміння місця та ролі музичного мистецтва в українському суспільстві. The purpose of the article is to transformational processes in modern music education in Ukraine. Author certain that ideological basis of professional musical art of European type is understanding of music as facilities of moral education, on the basis of comprehension what musical education was formed. Methods & methodology. The article has a set of methods typical for historical and pedagogical studies: historical, semiotic, contextual, typological. Results. It is well-proven that the system of the educational and sociocultural establishments called to provide functioning of musical culture in modern Ukraine was folded on the basis of aesthetics of academic musical art. Transformation processes are educed in the areas of musical formation of Ukraine, conditioned by social and cultural changes. Consequently, transformations in musical formation industry of Ukraine are predefined by social and cultural processes as calls to ideological foundation of academic musical art. Social changes cause transformations of different levels, which cannot be clearly estimated by contemporaries. Thus, cultivation of new musical specializations can be examined, from the one side, as a way of academic of certain unacademic directions; and from the other side, as deacademic beginning of musical education. The questions raise about the discrepancy between the content of academic music education and the realities of modern representative practice, point about the need to modernize the content components in order to increase the competitiveness of the graduate - a professional musician of the educational system. Conclusions. The system level transformations cannot be perceived simply. In this context consciously influence and regulate transformation processes are possible in condition of formulation the weighted long-term cultural politics by government, and consequently understanding of place and role of musical art in Ukrainian society.