Перегляд за Автор "Кім, О."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗРАЗКІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (на прикладі комбінованого уроку в 6-му класі з планової теми «Рондо»)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Кім, О.
    У статті висвітлено сутність інтегративних процесів у сучасній загальноосвітній школі, зокрема через огляд досліджень вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у галузі міжпредметних зв’язків на уроках музичного мистецтва. Значимість статті полягає в узагальненні сутнісних категорій інтегративного та міжпредметного процесів в умовах сучасної загальноосвітньої школи (на прикладі комбінованого уроку у 6 класі за плановою темою «Рондо»). Розкрито перелік основних напрямів реалізації засобів інтеграції в українській загальноосвітній школі та в країнах Сходу. Встановлено, що питання інтеграції із широким залученням матеріалів предметів гуманітарного циклу є об’єктом уваги педагогів-науковців України та світу. Розглянуто різні форми, методи та рівні інтеграції міжпредметних зв’язків на прикладі комбінованого уроку із запланованої теми «Рондо» програми з предмету «Музичне мистецтво» для 6 класу загальноосвітнього навчального закладу (зв’язки між предметами: музика, література, історія, кіно, театр, фізика). Під час уроку у формі презентації було продемонстровано фрагменти фільмів «Амадей», «Моцарт і Сальєрі» (три екранізації різних років), «Одруження Фігаро». Наводяться факти з біографії Моцарта, Сальєрі, Бомарше, Бенджаміна Франкліна; відомості про події війни за незалежність Сполучених Штатів Америки, діяльність Бомарше як винахідника і підприємця, діяльність Франкліна як політика, дипломата, бізнесмена, океанографа і фізика. Репрезентовано урок у формі рольової «суддівської гри», де між учнями були розподілені ролі обвинувача, захисника, свідка. Результат уроку показав, що можна створити цілісну картину явищ. Висвітлено питання формалізації співпраці викладачів різних дисциплін і спеціалістів вищих навчальних закладів для вдосконалення інтеграційних процесів у загальноосвітніх навчальних закладах на рівні творчих груп чи навіть методичних об’єднань. The article highlights the essence of integrative processes in a modern secondary school, examines the research of domestic and foreign specialists in the field of interdisciplinary connections in music art lessons. Methods and methodology. Traditional pedagogical methods were used in the research, including analytical, comparative, retrospective, logical-systemic, chronological-structural and comparative analysis of scientific-pedagogical and art literature, educational materials, works and contributions of outstanding scholars. At the same time, the research is based on a combination of different methodological approaches, including system-activity, phenomenological, terminological and cognitive. The scientific novelty of the article lies in the generalization of essential categories of integrative and interdisciplinary processes in the conditions of a modern comprehensive school (on the example of a combined lesson in the 6th grade on the planned topic «Rondo»). Results. The list of the main directions of implementation of means of integration in the Ukrainian secondary school and in the countries of the East has been revealed. It has been established that the issue of integration with the wide involvement of materials of humanitarian cycle subjects is the object of attention of pedagogues-scientists of Ukraine and the world. Different forms, methods and levels integration of the inter-subject connections are considered on the example of a combined lesson on the planned topic «Rondo» of the program on the subject «Musical Art» for the 6th grade of a comprehensive educational institution (connections between the subjects: music, literature, history, cinematography, theater, physics). During the lesson, fragments of the films «Amadeus», «Mozart and Salieri» (three screen adaptations from different years), «The Marriage of Figaro» were shown in the form of a presentation. Facts from the biography of Mozart, Salieri, Beaumarchais, Benjamin Franklin are given; information about the events of the war for the independence of the United States of America, the activities of Beaumarchais as an inventor and entrepreneur, the activities of Franklin as a politician, diplomat, businessman, oceanographer and physicist. The lesson was conducted in the form of a role-playing «court game», where the roles of the accuser, the defender, and the witness were distributed among the students. The planned result of the lesson, in addition to the coverage of the planned topic, involves the creation of a complete picture of phenomena in the world at the turn of the XVIII-XIX centuries. The issue of formalizing the cooperation of teachers of various disciplines and specialists of higher educational institutions for the improvement of integration processes in general educational institutions at the level of creative groups or even methodical associations is highlighted. Conclusions. The main studies and publications on the problem of interdisciplinary integration in secondary schools are analyzed. The essence of basic categories regarding integrative processes in the conditions of a modern comprehensive school is revealed. The need for cooperation of teachers from various subjects and educational cycles to create a holistic understanding of civilizational values in the modern world in students is substantiated. It has been proven that the reflection of many events and phenomena of nature and society by means of musical art effectively contributes to the achievement of the goals of education and upbringing formulated in the Concept of the New Ukrainian School.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Релігійний дискурс як різновид інституціонального дискурсу
    (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (ПХДПУ), 2018-03-15) Кім, О.; Яценко, М. О.
    Предмет даного дослідження – релігійний дискурс. Мета – розглянути поняття релігійного дискурсу та його особливості. Актуальність дослідження полягає в тому, що мова й релігія тісно пов’язані між собою. Релігія є одним з доменів спілкування, соціальним інститутом, в межах якого існують певні тексти. Вивчення релігійного дискурсу важливе, адже це допомагає читати й розуміти релігійні тексти, спілкуватись з людьми, які вірять в Бога, дізнаватись і порівнювати різні погляди та бути толерантними. Релігійний дискурс визначено як вид інституціонального дискурсу, який складається з сукупності усних і писемних текстів, мовних актів, що використовуються в релігійній сфері; набору певних дій, спрямованих на заклик до віри та утвердження в вірі, а також набір мовних комплексів, що супроводжують процес взаємодії комунікантів. Метою релігійного дискурсу є заклик до віри та покаяння, повчання та ствердження в вірі та чесноті, роз’яснення віровчення. Учасники релігійного дискурсу поділяються на агентів, клієнтів та суперагента. Хронотоп релігійного дискурсу залежить від типу спілкування, його часто не можна чітко визначити, оскільки кордони релігійного дискурсу виходять далеко за межі церкви. Тексти святого писання мають виключну роль в релігійному дискурсі, оскільки вони є прецедентними текстами. Ключові концепти релігійного дискурсу – «Бог» і «віра». Релігійний дискурс є ритуалізованим. Цінності релігійного дискурсу – цінності віри, які стверджуються відверто. Релігійний дискурс характеризується незвичним використанням особистих займенників, великою кількістю спонукальних речень, особливими кліше і зворотами. Предмет данного исследования - религиозный дискурс. Цель - рассмотреть понятие религиозного дискурса и его особенности. Актуальность исследования заключается в том, что язык и религия тесно связаны между собой. Религия является одним из доменов общения, социальным институтом, в рамках которого существуют определенные тексты. Изучение религиозного дискурса важно, ведь это помогает читать и понимать религиозные тексты, общаться с людьми, которые верят в Бога, узнавать и сравнивать разные точки зрения и быть толерантными. Религиозный дискурс определен как вид институционального дискурса, который состоит из совокупности устных и письменных текстов, речевых актов, используемых в религиозной сфере; набора определенных действий, направленных на призыв к вере и утверждения в вере, а также набор языковых комплексов, сопровождающих процесс взаимодействия коммуникантов. Целью религиозного дискурса является призыв к вере и покаянию, поучения и утверждение в вере и добродетели, разъяснения вероучения. Участники религиозного дискурса делятся на агентов, клиентов и суперагента. Хронотоп религиозного дискурса зависит от типа общения, его часто нельзя четко определить, поскольку границы религиозного дискурса выходят за рамки церкви. Тексты святого писания имеют исключительную роль в религиозном дискурсе, поскольку они являются прецедентными текстами. Ключевые концепты религиозного дискурса - «Бог» и «вера». Религиозный дискурс является ритуализированным. Ценности религиозного дискурса - ценности веры, которые утверждаются откровенно. Религиозный дискурс характеризуется необычным использованием личных местоимений, большим количеством побудительных предложений, особыми клише и оборотами. The subject of this study is religious discourse. The goal is to consider the concept of religious discourse and its features. The relevance of the study lies in the fact that language and religion are closely linked. Religion is one of the communication domains, a social institution within which certain texts exist. The study of religious discourse is important because it helps to read and understand religious texts, to communicate with people who believe in God, to learn and compare different points of view and to be tolerant. Religious discourse is defined as a type of institutional discourse, which consists of a set of oral and written texts, speech acts used in the religious sphere; a set of specific actions aimed at calling for faith and affirmation in the faith, as well as a set of language complexes accompanying the process of interaction between communicants. The purpose of religious discourse is to appeal to faith and repentance, teachings and affirmation in faith and virtue, clarification of dogma. Participants in religious discourse are divided into agents, clients, and the super agent. The chronotope of religious discourse depends on the type of communication, it is often not clearly defined, since the boundaries of religious discourse are beyond the scope of the church. The texts of the Holy Scripture have an exceptional role in religious discourse, since they are precedent texts. The key concepts of religious discourse are “God” and “faith.” Religious discourse is ritualized. Values ​​of religious discourse are values ​​of faith that are established frankly. Religious discourse is characterized by the unusual use of personal pronouns, a large number of motivating sentences, special cliches and turns.