Перегляд за Автор "Кузнецов, А. И."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Психолингвистическое значение концепта "мораль"
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Хомуленко, Т. Б.; Кузнецов, А. И.
    В статье представлены результаты свободного ассоциативного эксперимента, направленного на изучение вербализированного концепта «мораль» в обыденном языковом сознании. Выборку составили 524 человека, носителей русского и украинского языка (15-67 лет) в равном соотношении мужского и женского пола. В статье приводится анализ частот первой реакции на слово-стимул вера и пяти реакций вместе, приведены результаты кластеризации высокочастотных ассоциаций Психолингвистическое значение концепта морали рассматривалось нами как упорядоченное единство всех семантических компонентов лексемы «мораль», реально связанных с данной звуковой оболочкой в ​​сознании носителей русского и украинского языка. В исследовании показано, что концепт "вера" выражается в ассоциациях "правила", "совесть", "честность", "принципы", "закон", "правда", "справедливость". Результаты эксперимента позволяют утверждать, что ассоциативное поле концепта «мораль» представлен морально-этическими семами, отраженными в периферийных психолингвистических значениях. В целом полученные нами результаты находят свое подтверждение в работах как зарубежных, так и отечественных ученых, посвященных анализу и описанию концепта «мораль», который характеризуется несколькими семантическими уровнями, амбивалентностью, высокочастотными ассоциатами теологической и нравственно-нравственной семантики, наличием метафорических и эмотивных значений. У статті представлені результати вільного асоціативного експерименту, спрямованого на вивчення вербалізуваного концепту «мораль» в повсякденній мовній свідомості. Вибірку склали 524 осіб, носіїв російської та української мов (15-67 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. У статті наводиться аналіз частот першої реакції на слово-стимул віра і п'яти реакцій разом, наведені результати кластеризації високочастотних асоціацій. Психолінгвістичне значення концепту моралі розглядалося нами як впорядкована єдність всіх семантичних компонентів лексеми «мораль», реально пов'язаних з даною звуковою оболонкою в свідомості носіїв російської та української мови. У дослідженні показано, що концепт «віра» виражається в асоціаціях «правила», «совість», «чесність», «принципи», «закон», «правда», «справедливість». Результати експерименту дозволяють стверджувати, що асоціативне поле концепту «мораль» представлено морально-етичними семами, відбитими в периферійних психолінгвистичних значеннях. В цілому отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу та опису концепту «мораль», який характеризується кількома семантичними рівнями, амбівалентністю, високочастотними асоціатами теологічної і морально-етичної семантики, наявністю метафоричних і емотивних значень. The article presents the results of a free associative experiment aimed at studying the verbalized concept of «morality» in the ordinary linguistic consciousness. The sample consisted of 524 people, speakers both of Russian and Ukrainian languages (15-67 years old) in an equal ratio of male and female. The article provides an analysis of the frequencies of the first reaction to the word-stimulus «morality» and the five reactions together, and the results of the clustering of high-frequency associations. The psycholinguistic meaning of the concept of faith was considered by us as an ordered unity of all the semantic components of the lexeme “morality”, which are really connected with this sound form in the consciousness of the speakers of the Russian and Ukrainian languages. The study shows that the concept of "faith" is expressed in the associations of "rules", "conscience", "honesty", "principles", "law", "truth", "justice". The verbalized concept of "morality" in the ordinary language consciousness is expressed in connection with the associates of the near (the "rule") and the distant periphery ("conscience", "honesty", "principle", "behavior", "fable", "Truth", "conclusion", "man", "value"). The results of the experiment allow us to assert that the associative field of the concept "morality" is represented by moral and ethical semes reflected in peripheral psycholinguistic meanings. In general, our results are confirmed in the works of both foreign and domestic scientists devoted to the analysis and description of the concept of «morality», which is characterized by several semantic levels, ambivalence, high-frequency associates of theological and moral semantics, the presence of metaphorical and emotive values.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Религия в семантическом простанстве личности
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2017-03-10) Кузнецов, А. И.
    В статье проанализировано место категорий религии в семантическом пространстве исследуемых с разным уровнем индивидуальной религиозности. Рассмотрены роль религиозности в формировании представлений личности о категории духовной, религиозной и нравственной сфер бытия. Определено, что личность с высоким уровнем религиозности в целом более позитивно относится к категориям «душа», «вера», «религия». Личность с низким уровнем религиозности характеризуется разобщенностью этих понятий в структуре семантического пространства. У статті проаналізовано місце категорій релігії у семантичному просторі досліджуваних з різним рівнем індивідуальної релігійності. Розглянуто роль релігійності у формуванні уявлень особистості про категорії духовної, релігійної та моральної сфер буття. Визначено, що особистість з високим рівнем релігійності загалом більш позитивно ставиться до категорій «душа», «віра», «релігія». Особистість з низьким рівнем релігійності характеризується роз’єднаністю цих понять у структурі семантичного простору. The article analyzes the place of religion in the categories studied in the semantic space with different levels of individual religiosity. We consider the role of religion in the formation of the individual perceptions of the category of spiritual, religious and moral spheres of life. It was determined that a person with a high level of religiosity in general has more positive attitudes towards the categories of "soul", "faith", "religion". A person with a low level of religiosity is characterized by fragmentation of these concepts in the structure of semantic space.