Перегляд за Автор "Козлов, Є. Д."

Зараз показано 1 - 2 з 2
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Особливості функціонування морфологічних рядів у поетичних текстах Белли Ахмадуліної і Ліни Костенко
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Козлов, Є. Д.; Козлова, А. Г.
    У статті схарактеризовано особливості функціонування морфолого-синтаксичних рядів у російськомовних і україномовних віршах на прикладі творчості Б. Ахмадуліної й Л. Костенко. Аналіз поетичного матеріалу дає підстави стверджувати, що Б. Ахмадуліна використовує гармонійні ряди нормативної довжини (три-чотирикомпонентні), що зближує її художню систему із системами класичного типу. Л. Костенко регулярно використовує як ряди нормативної, так і ряди ненормативної і навіть надмаксимальної довжини, а також ланцюжки рядів, які взаємодіють, що дозволяє розглядати її поетичний ідіостиль як художню систему вибіркового типу. В статье охарактеризованы особенности функционирования морфолого-синтаксических рядов в русскоязычных и украиноязычных стихах на примере творчества Б. Ахмадулиной и Л. Костенко. Анализ поэтического материала дает основания утверждать, что Б. Ахмадулина использует гармонические ряды нормативной длины (три-четырекомпонентные), что сближает ее художественную систему с системами классического типа. Л. Костенко регулярно использует как ряды нормативной, так и ряды ненормативной а также надмаксимальной длины, а также цепочки рядов, которые взаимодействуют, что позволяет рассматривать ее поэтический идиостиль как художественную систему выборочного типа. The article describes some peculiarities of the functioning of morphological and syntactic rows in Rus-sian and Ukrainian poems of B. Akhmadulina and L. Kostenko, the poets belonging to one generation. The object of the study was the corpus of poetic texts by the au-thors, the subject of research is the peculiarities of creation and functioning of gram-matical rows in their poetry. The authors proceeded from the fact that the creation of rows of homogeneous grammemes is one of the most frequent results of morpho-logical selection and that the formation of rows is one of poetic universals. Following O.O Skorobohatova and O.M. Holikova the authors understand a row in a broad sense (as a series of homogeneous members of sentences, appeals, nominative and in-finitive sentences, and vertical rows, the formation of which is due to the poetic struc-ture). On the basis of this approach, the works of B. Akhmadulina and L. Kostenko were analysed in order to study the rows of nouns, adjectives, adverbs, verb forms and other parts of the language and the use of homogeneous categorical rows. The analysis of peculiarities of formation of morphological rows on the basis of categorical selection and their functioning in the poetic texts of B. Akhmadulina and L. Kostenko allows to claim that B. Akhmadulina uses harmonious three-four-component rows (rows of standart length), remaining within the boundaries of the traditional poet-ic language. This brings her artistic system closer to classic type systems. L. Kosten-ko’s work is characterized by the regular use of both standart and non-standart rows and even rows of super-maximal length (more than 7 components), as well as series of interacting rows. This allows to consider her poetic individual style as an artistic system of a selective type.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    СВОБОДА ЯК ОДИН З ПРОВІДНИХ МОТИВІВ «ПІВНІЧНИХ ОПОВІДАНЬ» ДЖЕКА ЛОНДОНА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-04-06) Козлова, А. Г.; Козлов, Є. Д.
    Мета нашої розвідки - охарактеризувати особливості репрезентації мотиву свободи в "Північних оповіданнях" Джека Лондона. Ми виходили з гіпотези, що в цьому циклі присутній мотив свободи. Він втілений, насамперед, в образі вільної, нескореної північної природи. Дослідники неодноразово звертали увагу на характерне для письменника романтичне протиставлення природи і цивілізації, що наслідує зображення природи представниками просвітницького реалізму 18 століття і романтиками 19 століття. Природа зцілює людину, виправляє її духовно, робить досконалою, тоді як цивілізація спотворює людську сутність, робить людину фізично слабкою або морально скаліченою. Природа півночі, вільна і нескорена, пробуджує в людині прагнення до свободи, але й випробовує її, розкриває її глибинну сутність, спонукає до пізнання себе, до гармонізації і вдосконалення. Звичайно, мотив свободи реалізується і через образи людей, героїв північних оповідань, доля яких часто залежить від здатності людини звільнитися від жаги до золота і відчути жагу до життя, зрозуміти і реалізувати справжні цінності буття. Огляд оповідань північного циклу, представлений у дослідженні, підтверджує нашу гіпотезу про те, що мотив свободи є одним із найпоширеніших і найважливіших мотивів цього тематичного циклу. The purpose of our investigation is to characterize the peculiarities of the representation of the motif of freedom in “Northern Tales” by Jack London. We proceeded from the hypothesis that there is a motif of freedom in this cycle. It is embodied, first of all, in the image of free, unconquered northern nature. Researchers have repeatedly drawn attention to the writer's characteristic romantic contrast between nature and civilization, which imitates the depiction of nature by representatives of Enlightenment realism of the 18th century and Romantics of the 19th century. Nature heals humanity, corrects it spiritually, makes it perfect, while civilization distorts the human essence, makes a person physically weak or morally crippled. The nature of the North, free and unconquered, awakens the desire for freedom in a person, but also tests it, reveals its deep essence, encourages to know oneself and to harmonize and improve. Of course, the motif of freedom is also realized through the images of people. The heroes of northern tales, whose fate often depends on the ability of a person to free himself from the thirst for gold and feel the thirst for life, to understand and realize the true values of life. The overview of the stories of the northern cycle presented in the study confirms our hypothesis that the motif of freedom is one of the most pervasive and important motifs of this thematic cycle.