Перегляд за Автор "Гулич, Е. А."

Зараз показано 1 - 8 з 8
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Болезнь или реклама? (К вопросу о своеобразии эстетической позиции Л. Я. Гуревич)
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-05) Гулич, Е. А.
    У статті проаналізовано своєрідність естетичних позицій Л.Я. Гуревич, що проявилися в оцінці нових тенденцій в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ ст. Встановлено, що радянське літературознавство залишило поза увагою не тільки роль Л.Я. Гуревич в еволюції напряму «Северного вестника», а й її персональну концепцію сприйняття нових літературних явищ. В результаті дослідження автор приходить до висновку, що відношення Л.Я. Гуревич до всіх нових явищ в сучасному їй літературному процесі було неоднозначним і визначалося її пізньонародницькими позиціями. З одного боку, як редактор «Северного вестника» вона вносила величезний внесок у популяризацію творів молодих символістів, вважала, що література може і повинна шукати нові засоби виразності. Але при аналізі творів молодих авторів мірилом якості для неї залишалася реалістична література, що відображала типові явища дійсності. Інша естетика, незвичні способи художності, виявлені критиком в творах молодих авторів, не знаходили її розуміння і підтримки. Помилковість поглядів Л. Я. Гуревич було підтверджено часом. Однак очевидним є той факт, що вона проявила глибоке розуміння кризових явищ, осмислила суперечливість соціокультурної ситуації, в якій вони з’явилися. В статье проанализировано своеобразие эстетических позиций Л.Я. Гуревич, проявившихся в оценке новых тенденций в литературном процессе конца ХІХ начала ХХ вв. Установлено, что советское литературоведение оставило вне поля зрения не только роль издательницы в эволюции направления «Северного вестника», но и ее персональную концепцию восприятия новых литературных явлений. В результате исследования автор приходит к выводу, что отношение Л. Я. Гуревич ко всем новым явлениям в современном ей литературном процессе было неоднозначным и определялось ее поздненародническими позициями. С одной стороны, как редактор «Северного вестника» она вносила огромный вклад в популяризацию произведений молодых символистов, полагала, что литература может и должна искать новые средства выразительности. Но при анализе произведений молодых авторов мерилом качества для нее оставалась реалистическая литература, отражавшая типические явления действительности. Иная эстетика, непривычные способы художественности, выявленные критиком в произведениях молодых авторов, не находили ее понимания и поддержки. Ошибочность взглядов Л. Я. Гуревич подтвердило время. Однако очевиден тот факт, что она проявила глубокое понимание кризисных явлений, осмыслила противоречивость социокультурной ситуации, в которой они появились. The article analyzes the originality of the aesthetic positions of L. Gurevich, manifested in the evaluation of new trends in the literary process of the late nineteenth and early twentieth centuries. It is established that Soviet literary criticism left out not only the role of the publisher in the evolution of the direction of “Severny Vestnik”, but also her personal concept of the perception of new literary phenomena. As a result of the research, the author comes to the conclusion that the attitude of L. Gurevich to all new phenomena in the contemporary literary process was ambiguous and was determined by her late-ethnic positions. On the one hand, as the editor of “Severny Vestnik”, she made a huge contribution to the popularization of the works of young symbolists, believed that literature could and should seek new means of expressiveness. But when analyzing the works of young authors, realistic literature refl ecting the typical phenomena of reality, remained for her the yardstick of quality. Other aesthetics, unusual ways of artistry, revealed by the critic in the works of young authors, did not fi nd her understanding and support. The fallacy of L. Gurevich’s views was confi rmed by the time. However, it is obvious that she showed a deep understanding of the crisis phenomena, took into account the contradictory nature of the socio-cultural situation in which they had appeared.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Взгляды А. Л. Волынского в литературном контексте эпохи
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-04-09) Гулич, Е. А.
    В статье проанализированы взгляды А. Л. Волынского в литературном контексте эпохи. А. Л. Волынский оказывал интеллектуальное, моральное, эстетическое и эмоциональное влияние на пласты общественности конца ХIХ века. Свою задачу реформатор видел в обосновании новых принципов не только в литературной, но и в эстетической критике. У статті проаналізовано погляди А. Л. Волинського в літературному контексті епохи. А. Л. Волинський надавав інтелектуальний, моральний, естетичний і емоційний вплив на пласти громадськості кінця ХIХ століття. Своє завдання реформатор бачив в обґрунтуванні нових принципів не тільки в літературній, але і в естетичній критиці. The article analyzes the views of A. L. Volynsky in the literary context of the era. A. L. Volynsky had an intellectual, moral, aesthetic and emotional influence on strata of the public at the end of the nineteenth century. The reformer saw his task reformer saw his task as justifying new principles not only in literary, but but also in aesthetic criticism.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Женские образы Л. Я. Гуревич в контексте женской литературы конца XIX – начала XX века
    (Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, 2019-04) Гулич, Е. А.
    Современное прочтение и определение тенденций развития женской литературы рубежа ХІХ–ХХ вв. продолжает быть актуальной задачей истории литературы. Без изучения своеобразия художественных достижений беллетристок этого периода общая картина литературного процесса остается неполной. В статье предпринята попытка рассмотреть природу и выделить отличительные особенности женских образов Л.Я. Гуревич в контексте женской несимволистской беллетристики этого периода, которая по сей день остается на периферии исследовательского внимания, сосредоточенного на истории символизма. Автор пришел к выводу, что созданные Л.Я. Гуревич женские образы являются рефлексией тех социально-исторических и психологических проблем, которые определяли развитие женской беллетристической литературы в России рубежа XIX–XX вв. В них нашли отражение важные вопросы самоопределения женщины в обществе. В произведениях четко определяется авторская позиция, что позволяет не только проследить эволюцию взглядов писательницы, но и дополнить существующие представления о тенденциях развития русской женской литературы этого периода. Результаты исследования могут быть использованы при изучении истории русской литературы конца XIX – начала ХХ вв. в высшей школе, в спецкурсах и спецсеминарах, при подготовке магистерских работ. Сучасне прочитання і визначення тенденцій розвитку жіночої літератури рубежу ХІХ–ХХ ст. продовжує бути актуальним завданням історії літератури. Без вивчення своєрідності художніх досягнень письменниць цього періоду загальна картина літературного процесу залишається неповною. У статті зроблена спроба розглянути природу і виділити особливості жіночих образів Л.Я. Гуревич в контексті жіночої несимволістської белетристики цього періоду, яка до сьогодні залишається на периферії дослідницької уваги, зосередженої на історії символізму. Автор дійшов висновку, що створені Л.Я. Гуревич жіночі образи є рефлексією тих соціально-історичних і психологічних проблем, які визначали розвиток жіночої белетристичної літератури в Росії на зламі XIX–XX ст. У них знайшли відбиття важливі питання самовизначення жінки в суспільстві. В творах чітко визначається авторська позиція, що дозволяє не тільки простежити еволюцію поглядів письменниці, а й доповнити існуючі уявлення про тенденції розвитку російської жіночої літератури цього періоду. Результати дослідження можуть бути використані при вивченні історії російської літератури кінця XIX – початку ХХ ст. у вищій школі, в спецкурсах і спецсемінарах, при підготовці магістерських робіт. Modern reading and identification of trends in the development of women's literature of the turn of the XIX–XX centuries continues to be an urgent task of the history of literature. Without studying the originality of the artistic achievements of authoresses of this period, the picture of the literary process remains incomplete. It was made the attempt to examine the nature and highlight the distinctive features of female images created by L. Gurevich in the context of female non-symbolistic fiction of this period, which up to this day remains on the periphery of research attention, but is focused on the history of symbolism. The author concluded that female images created by L. Gurevich are the reflection of the socio-historical and psychological problems that determined the development of female fiction literature in Russia at the turn of the XIX–XX centuries. They reflect the important issues of self-determination of women in society. Her works clearly define the author’s position, which allows not only to trace the evolution of the writer’s views, but also to complement the existing ideas about the development trends of Russian women’s literature of this period. The results of the study can be used to study the history of Russian literature of the late XIX – early XX centuries at the University, at special courses and special seminars, while preparing the master’s works.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Использование невербальных средств коммуникации в реализации конфликта (на материале произведения Л. Я. Гуревич «Скандал»)
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-03) Гулич, Е. А.
    Проблема невербального общения находится на пересечении коммуникативной лингвистики, философии языка и психологии. Невербальные средства, их природа и роль - сфера интересов многих известных ученых. Многие из них касались аспекта невербального общения на основе художественных текстов. Проанализировав разные работы на эту тему, мы убедились, что полноценная интерпретация любого художественного текста возможна только в сочетании с анализом неречевых знаковых систем, сопровождающих речевой процесс. В работе сделана попытка проанализировать роль и функции некоторых компонентов невербальной коммуникации в художественном тексте (по произведению Л.Я. Гуревича «Скандал»). Питання невербального спілкування знаходиться на стику вивчення комунікативної лінгвістики, філософії мови та психології. Невербальні засоби, їх природа і роль є сферою інтересів багатьох відомих учених. Багато з них стосувалися аспекту невербальної комунікації на основі художніх текстів. Проаналізувавши різні роботи на цю тему, ми переконалися, що повна інтерпретація будь-якого художнього тексту можлива лише в поєднанні з аналізом немовленнєвих знакових систем, які супроводжують мовленнєвий процес. У роботі зроблено спробу проаналізувати роль і функції окремих компонентів невербальної комунікації в художньому тексті (за матеріалами праці Л.Я. Гуревича «Скандал»). The issue of non-verbal communication is at the intersection of the study of communicative linguistics, philosophy of language and psychology. Non-verbal means, their nature and role are the sphere of interests of many famous scientists. Many of them dealt with the aspect of non-verbal communication based on literary texts. Having analyzed different works on this topic, we were convinced that a full interpretation of any literary text is possible only in conjunction with the analysis of non-speech sign systems that accompany the speech process. The work makes an attempt to analyze the role and functions of some components of non-verbal communication in a literary text (based on the work of L.Ya. Gurevich “Scandal”).
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Проза Л. Я. Гуревич в контексте беллетристики конца ХІХ – начала ХХ вв.
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015) Гулич, Е. А.
    Целью представленной статьи было выделить «сквозные черты» развития беллетристики порубежного периода в произведениях Л. Я. Гуревич. Анализ прозы писательницы в литературном контексте эпохи подтвердил наличие общих закономерностей развития русской беллетристики, а именно : стереотипность, схематичность основных сюжетных ходов, излишняя детализация, описательная характеристика героев, их шаблонность, тиражируемость приемов, поверхностная авторская оценка, примитивизм экспрессивной поэтической техники, ориентированность на удовлетворение вкуса определенной категории читателей. Основная тематика русской беллетристики последней четверти XIX в. – «маленький» человек, но, в отличие от классиков, беллетристы, в том числе и Л. Я. Гуревич, не притязали на крупные обобщения, а обращались к духовным поискам своих героев. Беллетристика этого периода выбрала своим героем «не героя», что отразилось на семантике заглавий произведений. На наш взгляд, сама постановка проблемы духовного поиска героя в эпоху «безвременья» составила сильную сторону творчества Л.Я. Гуревич и сделала ее социально и исторически значимой. Метою представленої статті було виділити «наскрізні риси» розвитку белетристики порубіжного періоду у творах Л. Я. Гуревич. Аналіз прози письменниці у літературному контексті доби підтвердив наявність загальних закономірностей розвитку російської белетристики, а саме: стереотипність, схематичність основних сюжетних ходів, зайва деталізація, описова характеристика героїв, їх шаблонність, тиражованість прийомів, поверхнева авторська оцінка, примітивізм експресивної поетичної техніки, орієнто- ваність на задоволення смаку певної категорії читачів. Основна тематика російської белетристики останньої чверті XIX ст. – «маленька» людина, але, на відміну від класиків, белетристи, в тому числі і Л. Я. Гуревич, не претендували на великі узагальнення, а зверталися до духовних пошуків своїх героїв. Белетристика цього періоду вибрала своїм героєм «не героя», що відбилося на семантиці назв творів. На наш погляд, сама постановка проблеми духовного пошуку героя в епоху «позачасся» склала сильну сторону творчості Л. Я. Гуревич і зробила її соціально та історично значимою. The purpose of the present article was to highlight the «through features” of the fi ction’s progress in the period of “timelessness” in the works of L.Y. Gurevich. The analysis of the writer’s prose in the literary context of the era has confi rmed the presence of the general laws of the development of Russian fi ction, namely: the stereotype nature, schematic basic plot turns, excessive detailed elaboration, descriptive characteristics of the characters, open author’s evaluation, primitivism of expressive poetic technique, focus on satisfaction the taste of a certain category of readers. The main theme of Russian fi ction of the last quarter of the XIX century was «a small man», but, unlike the classics, the fi ction writers, including L.Y. Gurevich, didn’t claim to large generalizations, but they addressed to spiritual quest of their characters. Fiction of that period chose its hero «not the hero», which was refl ected in the semantics of the titles of the fi ction works. In our view, the very formulation of the problem of the spiritual quest of the hero in the era of «timelessness» was a strong creative side of L.Y. Gurevich and made her creative heritage socially and historically significant.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Статьи Л. Я. Гуревич о Н. В. Гоголе в контексте эпохи
    (ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2013) Гулич, Е. А.
    Статьи Л. Я. Гуревич о Н. В. Гоголе рассмотрены в контексте празднования 100-летнего юбилея писателя. Все три статьи были написаны в ключе канонизации образа классика. Настаивая на приоритетной воспитательной функции искусства, полностью отвергая театральные эксперименты современных драматургов, Л.Я. Гуревич использовала свое понимание наследия писателя-классика в борьбе с современной литературой и театром. Статті Л. Я. Гуревич про Н. В. Гоголя розглянуті у контексті святкування 100-річного ювілею письменника. Всі три статті були написані у ключі канонізації образу класика. Наполягаючи на пріоритетній виховній функції мистецтва, повністю відкидаючи театральні експерименти сучасних драматургів, Л. Я. Гуревич використовувала своє розуміння спадщини письменника-класика у боротьбі із сучасною літературою та театром. The articles of L. Y. Gurevich about N. V. Gogol were examined in the context of the celebration of the 100-th anniversary of the writer. All these articles were written in the key of the canonization of the classic’s image. Insisting on the priority of the educational function of art, completely rejecting the theatrical experiments of modern playwrights, L. Y. Gurevich used her own understanding of the classic writer’s heritage in the fight against modern literature and theater.
  • Зображення мініатюри
    Документ
    ТВОРЧЕСТВО Л. Я. ГУРЕВИЧ В КОНТЕКСТЕ ФЕМИНИСТСКОГО ДВИЖЕНИЯ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022-04-07) Гулич, Е. А.
    Творческая деятельность Л. Я. Гуревич была заметным и важным явлением литературы рубежа эпох. В справочной литературе о ней говорят как об энтузиасте-редакторе одного из самых популярных журналов конца XIX в. «Северный вестник» и отчаянном публикаторе наиболее сенсационных произведений русского символизма. Она была автором ярких историко-литературных, литературно-критических статей, беллетристики. Отойдя от литературной деятельности, Л. Я. Гуревич стала одним из известнейших театральных критиков. Однако в ее творчестве был определенный период, который был тесно связан с феминистическим движением. Роль женщины в обществе волновала Л. Я. Гуревич с ранней юности. Позиция самой писательницы определяется сквозь призму созданных ею женских образов, многие из которых являются автобиографичными. Сама Л. Я. Гуревич была свидетелем общественных перемен конца XIX в., которые привели к эмансипации женщин, радикально изменили не только их мировоззрение, но и образ жизни. Поэтому вполне естественно, что во всех литературных произведениях Л. Я. Гуревич красной нитью проходит тема самоопределения женщины. Творча діяльність Л. Я. Гуревич була помітною та важливою явищем літератури рубежу епох. У довідковій літературі про неї говорять як про ентузіаста-редактора одного з найпопулярніших журналів кінця XIX ст. «Північний вісник» та відчайдушному публікаторі найбільш сенсаційних творів російського символізму. Вона була автором яскравих історіко-літературних, літературно-критичних статей, белетристики. Відійшовши від літературної діяльності, Л. Я. Гуревич стала одним із найвідоміших театральних критиків. Однак у її творчості був певний період, який був тісно пов'язаний із феміністичним рухом. Роль жінки у суспільстві хвилювала Л. Я. Гуревич із ранньої юності. Позиція самої письменниці визначається крізь призму створених нею жіночих образів, багато з яких автобіографічні. Сама Л. Я. Гуревич була свідком суспільних змін кінця ХІХ ст., які привели до емансипації жінок, які радикально змінили не тільки їх світогляд, а й спосіб життя. Тому цілком природно, що у всіх літературних творах Л. Я. Гуревич червоною ниткою проходить тема самовизначення жінки. Creative activity of L. Ya. Gurevich was a prominent and important phenomenon in the literature of the turn of the era. Reference literature speaks of her as an enthusiastic editor of one of the most popular magazines of the late 19th century. “Severnyj Vestnik” and a desperate publisher of the most sensational works of Russian symbolism. She was the author of bright historical-literary, literary-critical articles, and fiction. Moving away from her literary activity, L. Ya. Gurevich became one of the most famous theater critics. However, there was a certain period in her work that was closely associated with the feminist movement. The role of women in society worried L. Ya. Gurevich from early youth. The position of the writer is determined through the prism of the female images she created, many of which are autobiographical. After publishing several political broshures, L. Ya. Gurevich gained great fame among public and political figures. Fighting for the equality of women, L. Ya. Gurevich wrote about the high intellectual level of the representatives of the feminist movement and did not allow "to reduce it to outrageous tricks like smoking short-haired women in public".
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Цветовая символика в романе Л. Я. Гуревич «Плоскогорье»
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017-12) Гулич, Е. А.
    В статье сопоставляются и анализируются примеры употребления символики цвета в романах Л. Я. Гуревич «Плоскогорье», Ф. К. Сологуба «Тяжелые сны» и Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание». Автор отмечает, что Л. Я. Гуревич использовала апробированную Ф. М. Достоевским и Ф. К. Сологубом цветопись. В целом, цветовые определения в романе Л. Я. Гуревич «Плоскогорье» наполнены символическим смыслом и помогают автору раскрыть душевное состояние героев. У статті зіставляються і аналізуються приклади вживання символіки кольору в романах Л. Я. Гуревич «Плоскогорье», Ф. К. Сологуба «Тяжелые сны» і Ф. М. Достоєвського «Преступление и наказание». Автор зазначає, що Л. Я. Гуревич використовувала апробований Ф. М. Достоєвським і Ф. К. Сологубом кольоропис. В цілому, колірні визначення в романі Л.Я. Гуревич «Плоскогорье» наповнені символічним змістом і допомагають автору розкрити душевний стан героїв. The examples of the use of colour symbolism in the novels of L. Gurevich “Ploskogore”, F. Sologub “Heavy Dreams” and F. Dostoevsky “Сrime and Punishment”are compared and analyzed in this article. The author notes that L. Gurevich used colours, which had been earlier approved by F. Dostoevsky and F. Solohub. In general, the colour defi nitions of Gurevich’s novel “Ploskogore” are fi lled with symbolic meaning and help the author to reveal the internal state of the characters.