Перегляд за Автор "Воробьева, О. А."
Зараз показано 1 - 5 з 5
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументИНТЕРТЕКСТУАЛЬНЫЕ СВЯЗИ ПАРОДИИ: ПАРАДИГМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЛЕКСИКИ(ХНПУ имени Г. С. Сковороды, 2019) Воробьева, О. А.В статье анализируются интертекстуальные связи претекста и пародии на материале стихотворения Д. Самойлова «Свободный стих» и пародии А. Иванова «Профессор, поэт и Анна». Цель анализа заключается в выявлении механизма трансформации парадигматической структуры лексики текста в пародии путем сопоставления лексических парадигм, функционирующих в каждом тексте, и выявлении различий в их составе и функциях. Анализируются состав парадигм, характер их формирования, конфигурация. Проводится сопоставление парадигматических схем в обоих текстах, на основе которого делаются выводы о различиях состава и функций парадигм в претексте и пародии, а также о характере трансформаций, которые претерпевают парадигмы претекста в пародии. В статье установлен характер интертекстуальной связи между пародией и претекстом, а также выявлены схемы трансформации текста при создании пародии. Анализ связей между прецедентным текстом и пародией позволяет выявить механизмы, посредством которых на парадигматическом уровне происходит трансформация текста. В результате анализа было обнаружено упрощение конфигурации парадигм в пародии, за счет чего уменьшается глубина текста. Были сделаны следующие выводы: в пародии упрощается схема формирования парадигм; уменьшается количество уровней иерархии парадигм; снижается роль интертекстуальных связей в понимании текста; в пародии, помимо внутритекстовых, формируются также межтекстовые парадигмы, связывающие пародию с претекстом и порождающие дополнительные смыслы. Автор выдвигает гипотезу, согласно которой описанная в статье специфика интертекстуальной связи между пародией и претекстом характерна в целом для жанра пародии.У статті аналізуються інтертекстуальні зв'язки претекста і пародії на матеріалі поезії Д. Самойлова «Вільний вірш» і пародії А. Іванова «Професор, поет і Анна». Мета аналізу полягає у виявленні механізму трансформації парадигматичної структури лексики тексту в пародії шляхом зіставлення лексичних парадигм, що функціонують в кожному тексті, і виявленні відмінностей в їх складі і функціях. Аналізується склад парадигм, характер їхнього формування, конфігурація. Проводиться зіставлення парадигматичних схем в обох текстах, на основі якого робляться висновки про відмінності складу і функцій парадигм в претексті і пародії, а також про характер трансформацій, які зазнають парадигми претекста в пародії. У статті встановлено характер інтертекстуального зв'язку між пародією і претекстом, а також виявленні схеми трансформації тексту при створенні пародії. Аналіз зв'язків між прецедентним текстом і пародією дозволяє виявити механізми, за допомогою яких на парадигматичному рівні відбувається трансформація тексту. В результаті аналізу було виявлено спрощення конфігурації парадигм в пародії, за рахунок чого зменшується глибина тексту. Були зроблені наступні висновки: в пародії спрощується схема формування парадигм; зменшується кількість рівнів ієрархії парадигм; знижується роль інтертекстуальних зв'язків в розумінні тексту; в пародії, крім внутритекстових, формуються також міжтекстові парадигми, що зв'язують пародію з претекстом і породжують додаткові смисли. Автор висуває гіпотезу, згідно з якою описана в статті специфіка інтертекстуального зв'язку між пародією і претекстом характерна в цілому для жанру пародії.The article analyzes the intertextual connections of the pretext and parody on the material of D. Samoilov's poem “Free verse” and A. Ivanov’s parody “Professor, poet and Anna”. The purpose of the analysis is to identify the transformation mechanism of the paradigmatic structure of the text vocabulary in parody by comparing the lexical paradigms that function in each text, and identify differences in their composition and functions. The composition of paradigms, the nature of their formation, configuration are analyzed. A comparison is made of paradigmatic schemes in both texts, on the basis of which conclusions are drawn about the differences in the composition and functions of paradigms in the pretext and parody, as well as on the nature of the transformations that undergo parademics in the pretext in parody. The article establishes the nature of the intertextual connection between the parody and the pretext, as well as the identification of the text transformation schemes during the creation of the parody. An analysis of the links between the precedent text and the parody reveals the mechanisms by which the text is transformed at the paradigmatic level. As a result of the analysis, a simplification of the paradigm configuration in the parody was discovered, thereby reducing the text depth. The following conclusions were made: in paradia, the paradigm formation scheme is simplified; decreases the number of levels of paradigm hierarchy; the role of intertextual links in the understanding of the text is reduced; in parodies, in addition to in-text, intertextual paradigms are also formed, linking parody with pretext and generating additional meanings. The author puts forward the hypothesis according to which the specificity of the intertextual connection between parody and pretext described in the article is characteristic in general of the genre of parody.
- ДокументКЛАССИФИКАЦИЯ ПАРОДИЙНЫХ ТЕКСТОВ ПО ТИПУ ОЦЕНОЧНОЙ ПАРАДИГМЫ(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Воробьева, О. А.Большинство исследователей в своих определениях пародии среди основных признаков выделяют наличие элемента оценки. На парадигматическом уровне оценка может выражаться как эксплицитно, так и имплицитно. Характер выражения оценочной парадигмы обусловливает состав парадигмы, ее важность для общего понимания текста, а также связи с другими парадигмами. Анализ пародийных текстов позволяет выделить как минимум две их разновидности, различающиеся характером выражения оценочной парадигмы. Для первого типа характерно эксплицитное выражение оценочной парадигмы. В таких текстах функционирует отдельная парадигма оценки, играющая ведущую роль в восприятии текста в целом и являющаяся его смысловым стержнем. Для текстов с отдельной оценочной парадигмой характерно также противопоставление ее какой-либо иной парадигме пародийного текста. Это противопоставление делает текст более сложным для восприятия читателем. Для пародийных текстов второго типа характерно имплицитное выражение оценки. Так же неявно присутствует в этих текстах элемент комического снижения. Оба этих элемента выражаются в тексте при помощи гиперболизации какой-либо парадигмы первичного текста, ее огрубления и доведения до абсурда. Комический эффект формируется за счет несовпадения парадигмы первичного текста с ее гиперболизированным вариантом в пародийном тексте. Анализ показал, что для пародийных текстов второго типа характерно наличие нескольких парадигм, в равной степени важных для понимания текста. Противопоставление парадигм в пародиях такого типа отсутствует. Это делает текст в целом более простым с точки зрения его восприятия читателями, но одновременно более сложным с точки зрения восприятия имплицитно выраженной парадигмы. Таким образом, анализ показывает, что могут быть выделены, по меньшей мере, два типа пародий, различающихся характером оценочной парадигмы. Більшість дослідників в своїх визначеннях пародії серед основних ознак виділяють наявність елемента оцінки. На парадигматичному рівні оцінка може виражатися як експліцитно, так і імпліцитно. Характер вираження оцінної парадигми обумовлює склад парадигми, її важливість для загального розуміння тексту, а також зв'язки з іншими парадигмами. Аналіз пародійних текстів дозволяє виділити як мінімум дві їх різновиди, що розрізняються характером вираження оцінної парадигми. Для першого типу характерний експліцитний вираз оцінної парадигми. У таких текстах функціонує окрема парадигма оцінки, яка відіграє провідну роль в сприйнятті тексту в цілому та є його смисловим стрижнем. Для текстів з окремою оцінної парадигмою характерно також протиставлення її будь-якiй іншiй парадигмi пародійного тексту. Це протиставлення робить текст більш складним для сприйняття читачем. Для пародійних текстів другого типу характерне імпліцитне вираження оцінки. Так само неявно присутнiй в цих текстах елемент комічного зниження. Обидва ці елементи виражаються в тексті за допомогою гіперболізації будь-якої парадигми первинного тексту та доведення ії до абсурду. Комічний ефект формується завдяки розбіжності парадигми первинного тексту з її перебільшеним варіантом в пародійному тексті. Аналіз показав, що для пародійних текстів другого типу характерна наявність декількох парадигм, в рівній мірі важливих для розуміння тексту. Протиставлення парадигм в пародіях такого типу відсутнє. Це робить текст в цілому більш простим з точки зору його сприйняття читачами, але одночасно більш складним з точки зору сприйняття імпліцитно вираженої парадигми. Таким чином, аналіз показує, що можуть бути виділені, щонайменше, два типи пародій, які розрізняються характером оціночної парадигми. Most researchers in their definitions of parody among the main features distinguish the presence of an element of evaluation. At a paradigmatic level, assessment can be expressed both explicitly and implicitly. The nature of the expression of the evaluation paradigm determines the composition of the paradigm, its importance for the general understanding of the text, as well as its relationship with other paradigms. Analysis of parody texts allows us to identify at least two of their varieties, differing in the nature of the expression of the evaluative paradigm. The first type is characterized by an explicit expression of the evaluation paradigm. In such texts, a separate evaluation paradigm functions, which plays a leading role in the perception of the text as a whole and is its semantic core. For texts with a separate evaluative paradigm, it is also characteristic to contrast it with any other paradigm of a parody text. This contrast makes the text more difficult for the reader to perceive. Parody texts of the second type are characterized by an implicit expression of evaluation. An element of comic decline is also implicitly present in these texts. Both of these elements are expressed in the text by means of hyperbolization of any paradigm of the primary text, its coarsening and bringing to the point of absurdity. The comic effect is formed due to the mismatch of the primary text paradigm with its hyperbolic version in the parody text. In addition, the analysis showed that for the parody texts of the second type there are several paradigms that are equally important for understanding the text. There is no juxtaposition of paradigms in parodies of this type. This makes the text as a whole simpler from the point of view of its perception by readers, but at the same time more complex from the point of view of perception of an implicitly expressed paradigm. Thus, the analysis shows that at least two types of skits that differ in the nature of the evaluation paradigm can be distinguished.
- ДокументРЕМИНИСЦЕНЦИИ В ЛЕКСИЧЕСКИХ ПАРАДИГМАХ РЕМЕЙКА НА МАТЕРИАЛЕ ПОВЕСТИ В. ПЬЕЦУХА «НАШ ЧЕЛОВЕК В ФУТЛЯРЕ»(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-04-02) Воробьева, О. А.В статье проанализированы лексические парадигмы рассказа А. Чехова "Человек в футляре" и ремейка В. Пьецуха "Наш человек в футляре". Основным инструментом является парадигматический анализ, направленный на выделение в тексте вербальных средств, призванных создать у читателя определенную систему образов и понятий. Парадигматический анализ ремейка имеет целью выделить в тексте ремейка элементы, связывающие его с текстом оригинала, а также исследовать их роль и функции. В тексте произведения В. Пьецуха выделены реминисценции, связанные с рассказом А. Чехова, исследованы их характер и роль в тексте ремейка. В заключении делается вывод о том, что реминисценции в ремейке служат не только для установления связи между ремейком и оригинальным текстом, но и для подчеркивания оппозиционности двух текстов. У статті проаналізовано лексичні парадигми оповідання А. Чехова "Людина у футлярі" та ремійку В. П'єцуха "Наша людина у футлярі". Основним інструментом є парадигматичний аналіз, спрямований на виокремлення в тексті вербальних засобів, покликаних створити у читача певну систему образів і понять. Парадигматичний аналіз ремійку має на меті виокремити в тексті ремійку елементи, які пов'язують його з текстом оригіналу, а також дослідити їхню роль і функції. У тексті твору В. П'єцуха виокремлено ремінісценції, пов'язані з оповіданням А. Чехова, досліджено їхній характер і роль у тексті ремійку. У висновку робиться висновок про те, що ремінісценції в ремійку слугують не лише для встановлення зв'язку між ремійком та оригінальним текстом, але й для підкреслення опозиційності двох текстів. The article analyzes the lexical paradigms of A. Chekhov's story "The Man in a Case" and V. Petsukh's remake "Our Man in a Case". The main tool is paradigmatic analysis aimed at highlighting verbal means in the text aimed at creating a certain system of images and concepts in the reader. Paradigmatic analysis of a remake aims to highlight in the text of the remake the elements that link it to the original text, as well as to investigate their role and functions. In the text of the work of V. P'etsukh, reminiscences related to the story of A. Chekhov are highlighted, their character and role in the text of the remake are investigated. In conclusion, it is concluded that the remakes in the remake serve not only to establish a connection between the remake and the original text, but also to emphasize the opposition of the two texts.
- ДокументСравнительный анализ механизмов создания пародии (на материале произведений Козьмы Пруткова и А. Иванова)(ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2018-10-25) Воробьева, О. А.В статье проведен сравнительный анализ двух пародий – Козьмы Пруткова (коллективный псевдоним братьев Жемчужниковых) и А. Иванова – с опорой на теорию пародической формы и пародийной функции Ю.Н. Тынянова. Для первой пародии менее характерно использование элементов, создающих комический эффект; пародия основана на несовпадении текста с контекстом, в котором он должен был бы функционировать, отдельный прецедентный текст отсутствует. Вторая пародия обнаруживает более тесную связь с прецедентным текстом и построена на большем количестве пародических приемов, делающих ее более однозначной и легко воспринимаемой. Здесь используются более очевидные приемы создания комического эффект при менее тесной ее связи с контекстом. У статті проведено порівняльний аналіз двох пародій – Козьми Пруткова (колективний псевдонім братів Жемчужникових) і О. Іванова – з опорою на теорію пародічної форми і пародійної функції Ю.Н. Тинянова. Для першої пародії окремий прецедентний текст відсутній. Другий текст виявив тісний зв'язок з прецедентним текстом і більш очевидне використання пародічних прийомів, що робить пародію більш однозначною і легкою для сприймання. Для першої пародії менш характерно використання елементів, що створюють комічний ефект; пародія заснована на розбіжності тексту з контекстом, в якому він повинен був би функціонувати. У другій пародії використовуються більш очевидні прийоми створення комічного ефекту при не таким тісним її зв'язком з контекстом. The article presents a comparative analysis of two parodies of Kozma Prutkov (collective pseudonym of the Zhemchuzhnikov brothers) and A. Ivanov based on the theory of the parodic form and the parodic function of Y.N. Tynyanov. For the first parody, there is no separate case text. The second text found a closer connection with the precedent text and a more obvious use of parodic tech-niques, making the parody character of the text more unambiguous and easily perceived. For the first parody, the use of elements that create a comic effect is less characteristic; parody is based on a dis-crepancy between the text and the context in which it should function. In the second parody, more ob-vious tricks are used to create a comic effect with its less intimate connection with the context.
- ДокументТрансформация парадигматических структур оригинала во вторичных текстах пародийного типа (на материале стихотворений Е. А. Евтушенко и пародий на них А. А. Иванова)(ХНПУ имени Г. С. Сковороды, 2018-04-24) Воробьева, О. А.Анализ механизма трансформации парадигматических структур лексики произведений Е. А. Евтушенко в пародиях на них А. А. Иванова позволил сделать общий вывод об уменьшении количества парадигм в пародиях и о введении особых парадигм ОЦЕНКИ и СНИЖЕНИЯ. Исследование разных видов трансформаций парадигматических структур позволит разработать на основании этого признака типологию вторичных текстов как производных от оригинальных. Аналіз механізму трансформації парадигматичних структур лексики творів Є. О. Євтушенка в пародіях на них О. Іванова дозволив зробити загальний висновок про зменшення кількості парадигм в пародіях і про введення особливих парадигм ОЦІНКИ і ЗНИЖЕННЯ. Дослідження різних видів трансформацій парадигматичних структур дозволить розробити на підставі цієї ознаки типологію вторинних текстів як похідних від оригінальних. The article analyzes the mechanism of textual transformation during the parody. The purpose of the analysis is to identify ways of changing the original text and creating on its basis comic writings (parodies). It was suggested that the study of different types of transformations of paradigmatic structures will make it possible, based on this features, to develop a typology of secondary texts as derived from the original ones. At the moment, there is no single typology of this kind, which is the actuality of the article. The main task of that article was to carry out a paradigmatic analysis of text pairs (the original verse texts of E. A. Evtushenko and the parodies of A. A. Ivanov); the selection and comparison paradigms that function in each of the texts of the pair. As a result, the comparison showed different types of transformation of the paradigmatic structures of the original in secondary texts of a parody type. The conclusion was made: the paradigm of decline appears in the parody and the number of paradigms, in general, is reduced.