Перегляд за Автор "Бугар, В."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    «Карантинна гавань» поезії як відповідь на пандемічний виклик
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2021-06-25) Бугар, В.
    У статті автором розглянуто тему поезії під час карантину. Поети закликають кожного вийти з оманливого захисту байдужості, непевності, очікування, інфантильності, адже ми, як метафорично зауважує Сергій Жадан, потрапили в надзвичайну «карантинну гавань». Гавань, як відомо, – це природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. Мабуть, поет не дарма використовує саме це слово для назви, адже можна зрозуміти, що «гавань» символізує місце, де кожен може знайти притулок. Але ж це гавань «карантинна», тож перебування в ній спонукає до одужання, звільнення від усього, що заважає повноцінно жити, передовсім до прийняття змін у собі та в світі і налаштуванні на ці зміни. В статье автором рассмотрена тема поэзии во время карантина. Поэты призывают каждого выйти из обманчивой защиты безразличия, неуверенности, ожидания, инфантильности, ведь мы, как метафорически замечает Сергей Жадан, попали в чрезвычайную «карантинную гавань». Гавань, как понятно, – это естественно защищенная от ветра, волн, течений и ледохода часть океана, моря, реки, комфортная для стоянки судов. Пожалуй, поэт не зря использует именно это слово для названия, ведь можно понять, что гавань символизирует место, где каждый может найти убежище. Но ведь это гавань «карантинная», так что пребывание в ней побуждает к выздоровлению, освобождению от всего, что мешает полноценно жить, прежде всего, к принятию изменений в себе и в мире и настроении на эти изменения. The author explores the theme of poetry during quarantine. The poets urge everyone to step out of the the deceptive protection of indifference, uncertainty, waiting, infantilism, because we are, as Sergei Zhadan metaphorically notes, caught in an extraordinary "quarantine harbour". A harbor, as it is clear, is a naturally protected part of the ocean, sea or river from wind, waves, currents and ice drifts, which is comfortable for ships to anchor. Perhaps it is not for nothing that the poet uses the word for the name, because one can understand that a harbour symbolises a place where one can find refuge. But it is a 'quarantine harbour', so being in it encourages recovery, a release from everything that prevents one from living fully, above all accepting changes in oneself and the world and attitudes to those changes.