Vol. 1 No. 1 (2020)

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12512

Перегляд

Перегляд Vol. 1 No. 1 (2020) за Автор "Фомін, В. В."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Формування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі педагогічної практики
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Беземчук, Л. В.; Фомін, В. В.
    Метою статті є висвітлення питань формування методичної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва в практичній роботі та визначення ефективних форм та методів професійної підготовки студентів бакалаврів під час педагогічної практики в загальноосвітніх закладах. В контексті нашого дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи моделювання та спостереження. У ході дослідження було теоретично обгрунтовано сутність методичної компетентності в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Визначено, що проектування освітніх програм орієнтує здобувача першого бакалаврського рівня на формування «поліфонічного» методико-педагогічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для опанування методичних конструкцій оновлених предметів «музичне мистецтво» та «мистецтво». Розкрито концептуальне ядро для структурування основних навчальних дисциплін професійно орієнтованого спрямування: «Методика музичного виховання» та «Педагогічна практика», основою якого є дидактична матриця уроків мистецтва поліхудожнього спрямування. Запропановано використовувати принцип міждісціплінарної інтеграції для розвитку методичних якостей студентів у трьох вимірах опанування музичного мистецтва: удосконалення-перетворення-моделювання. Здійснено моделювання професійних ситуації в процесі педагогічної практики за допомогою створення індивідуальних методичних карт студентів. Окреме місце в методико-практичній роботі студентів зайняли варіативні форми індивідуально-творчих завдань з музичної педагогіки. Серед методів, що викликали найбільший інтерес в процесі педагогічної практики студенти визначили: проведення майстер-класів, музично-педагогічних тренінгів, дискусійних обговорень питань навчання школярів засобами мистецтва. Широке коло практичних питань було вирішено завдяки впровадженню інтерактивних форм: «музичний акваріум», «мистецьке кафе»; дискусій на кшталт «мозкового штурму»; методу «фасилітової дискусії» та імітаційних музично-ігрових технологій. В результаті дослідження виявлено, що практичну підготовку сучасного вчителя музичного мистецтва слід здійснювати в площині інтеграційних процесів, які торкнулися оновлення уроку музичного мистецтва як уроку поліхудожнього змісту. Запропоновано формування методичної компетентності розглядати з позиції системного підходу в навчанні та моделювання професійних ситуаціїї на принципах міждісциплінарної інтеграції. Виявлено, що найбільш ефективною формою для роботи студентів під час практики в школі є створення індивідуальних методичних карт. Целью статьи является освещение вопросов формирования методической компетентности будущего учителя музыкального искусства в практической работе и определения эффективных форм и методов профессиональной подготовки студентов бакалавров во время педагогической практики в общеобразовательных учреждениях. В контексте нашего исследования использовались методы теоретического анализа научной и педагогической литературы, эмпирические, методы моделирования и наблюдения. В ходе исследования было теоретически обосновано сущность методической компетентности в контексте решения вопросов профессиональной подготовки будущего учителя музыкального искусства. Определено, что проектирование образовательных программ ориентирует соискателя первого бакалаврской уровня на формирование «полифонического» методико-педагогического мышления. Доказано, что такой тип мышления является приоритетным для освоения методических конструкций обновленных предметов «музыкальное искусство» и «искусство». Раскрыто концептуальное ядро ​​для структурирования основных учебных дисциплин профессионально ориентированного направления: «Методика музыкального воспитания» и «Педагогическая практика», основой которого является дидактическая матрица уроков искусства полихудожественного направления. Предложено использовать принцип миждисциплинарнои интеграции для развития методических качеств студентов в трех измерениях освоения музыкального искусства: совершенствование-преобразование-моделирование. Осуществлено моделирование профессиональных ситуации в процессе педагогической практики посредством создания индивидуальных методических карт студентов. Отдельное место в методико-практической работе студентов заняли вариативные формы индивидуально-творческих заданий по музыкальной педагогике. Среди методов, вызвавших наибольший интерес в процессе педагогической практики студенты определили: проведение мастер-классов, музыкально-педагогических тренингов, дискуссионных обсуждений вопросов обучения школьников средствами искусства. Широкий круг практических вопросов было решено благодаря внедрению интерактивных форм «музыкальный аквариум», «художественное кафе»; дискуссий вроде «мозгового штурма»; метода «фасилитовои дискуссии» и имитационных музыкально-игровых технологий. В результате исследования выявлено, что практическую подготовку современного учителя музыкального искусства следует осуществлять в плоскости интеграционных процессов, которые коснулись обновления урока музыкального искусства как урока полихудожественного содержания. Предложено формирование методической компетентности рассматривать с позиции системного подхода в обучении и моделирования профессиональных ситуации и на принципах миждисциплинарнои интеграции. Выявлено, что наиболее эффективной формой для работы студентов во время практики в школе является создание индивидуальных методических карт. The article`s aim is to study formation of the methodological competence of a music teacher`s potential in practical work as well as to determine the effective forms and methods of professional training of the bachelor students during their pedagogical practice at schools. Methods. Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientific and pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. Results. In the course of the research, the essence of methodological competence in the context of solving the issues of a potential music teacher’s professional training was theoretically substantiated. It is determined that the content of the curriculum for higher education 014 Secondary Education (Music) focuses the applicant of the first bachelor’s degree on the formation of «polyphonic» methodological and pedagogical thinking. It is proved that this type of thinking is a priority one for mastering the methodological constructions of the updated subjects «musical art» and «art». It is covered the conceptual core for structuring of the main professionally oriented academic disciplines: «Methods of music education» and «Pedagogical practice». The basis of such a structuring is a didactic matrix of art lessons of poly-artistic direction. It is proposed to use the principle of interdisciplinary integration for the development of students’ methodological skills in three dimensions of musical art mastering: improvement-transformation-modeling. Modeling of professional situations in the process of pedagogical practice by means of creation of individual methodological maps of students is carried out. A special place in the methodological and practical work of students was taken by various forms of individual creative tasks on music pedagogy. This significantly affected the level of professional training, and separately – the practical and creative component of the formation of the students’ methodological base. Among the methods that aroused the greatest interest of students during pedagogical practice it should be point out the holding of master classes, music-pedagogical trainings, discussions the issues of pupils’ teaching by art means. A wide range of practical issues was solved due to introduction of interactive teaching forms, like «music aquarium», «art cafe», «brainstorming», «facilitation discussion» as well as imitating music and game technologies. Conclusions. Summarizing the results of the study, it can be pointed out that the practical training of a modern music teacher should be carried out in the plane of integration processes affected the renewal of a music lesson as a lesson of poly-artistic content. It is proposed to consider the formation of methodological competence from the standpoint of the systematic approach to teaching. It is carried out modeling of professional situations based on the principles of interdisciplinary integration. It was found that the most effective form of students’ work during school practice is the creation of individual methodological maps.