Vol. 1 No. 1 (2020)

Постійний URI для цієї колекції

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/12512

Перегляд

Перегляд Vol. 1 No. 1 (2020) за Автор "Тушева, В. В."

Зараз показано 1 - 1 з 1
  • Зображення мініатюри
    Документ
    Формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів музичного мистецтва в європейських країнах
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020-09-23) Тушева, В. В.
    У статті з огляду на формування загальноєвропейського освітнього простору, зорієнтованого на зближення систем підготовки педагогічних кадрів у країнах Європейського Союзу, обґрунтовується актуальність дослідницько-орієнтованого навчання як інноваційного. На основі компаративістського аналізу розглянуто різні вектори заломлювання теоретичного і практичного досвіду щодо формування науково-дослідницької культури освітян, майбутніх вчителів музичного мистецтва, в європейських країнах (Німеччині, Польщі, Великобританії). Виявлено, що у загальноєвропейському педагогічному просторі відома значна кількість програм учительської підготовки «вчителя-вченого», «вчителя-дослідника», «вчителя, який рефлексивно самоуправляється», «вчителя – рефлексивного практика», в яких умови організації професійної підготовки майбутніх учителів, характер навчальної взаємодії трансформуються, підпорядковуючись вимогам дослідницького пошуку. В контексті педагогічної системи Німеччини, яка базується на концепції вищої освіти В. Гумбольдта, визначено особливості освіти по спеціальності «вчитель музики», яка базується на таких трьох «китах» – творчості, науці і педагогіці. Встановлено, що у Польщі магістерське дослідження розглядається як дидактична категорія у мистецькій освіті і потребує різних способів організації науково-педагогічного керівництва; у Великобританії виховання і становлення педагога-дослідника, мислячого практика, є особистісним маркером його компетентності і професіоналізму. Зроблено висновок, що підвищення рівня науково-методологічної освіти, фундаменталізація освітнього простору, його «онаучнення», активізація дослідницьких, рефлексійних, інноваційних форм навчання – це ті чинники, які впливають на розвиток критичного, міждисциплінарного, аналітичного, методологічного мислення майбутнього фахівця і створюють необхідний фундамент для формування його науково-дослідницької культури. В статье с учетом формирования общеевропейского образовательного пространства, ориентированного на сближение систем подготовки педагогических кадров в странах Европейского Союза, обосновывается актуальность опытно-ориентированного обучения как инновационного. На основе компаративистского анализа рассмотрены различные векторы преломления теоретического и практического опыта по формированию научно-исследовательской культуры педагогов, будущих учителей музыкального искусства, в европейских странах (Германии, Польши, Великобритании). Выявлено, что в общеевропейском педагогическом пространстве известно значительное количество программ учительской подготовки «учителя-ученого», «учителя-исследователя», «учителя, который рефлексивно самоуправляется», «учителя - рефлексивного практика», в которых условия организации профессиональной подготовки будущих учителей, характер учебного взаимодействия трансформируются, подчиняясь требованиям исследовательского поиска. В контексте педагогической системы Германии, базирующейся на концепции высшего образования В. Гумбольдта, определены особенности образования по специальности «учитель музыки», которая базируется на следующих трех «китах» - творчества, науке и педагогике. Установлено, что в Польше магистерское исследование рассматривается как дидактическая категория в художественном образовании и требует различных способов организации научно-педагогического руководства; в Великобритании – воспитания и становления педагога-исследователя, мыслящего практика, личностным маркером его компетентности и профессионализма. Сделан вывод, что повышение уровня научно-методологического образования, фундаментализация образовательного пространства, его «онаучивание», активизация исследовательских, рефлексивных, инновационных форм обучения – это те факторы, которые влияют на развитие критического, междисциплинарного, аналитического, методологического мышления будущего специалиста и создают необходимый фундамент для формирования его научно-исследовательской культуры. European educational space; research culture of a music teacher; research-oriented learning; interdisciplinary thinking; music-pedagogical education; continuing education.In the article taking into account forming of European educational space orientated on rapprochement of the systems of training of pedagogical personnels in the countries of european union, actuality of th e research-oriented studies as innovative is grounded. Methods. On the basis of comparativist analysis the different vectors of refraction of theoretical and practical experience are considered in relation to forming of scientifically-research culture of teachers, future teachers of musical art, in European countries (To Germany, Poland, Great Britain). It was found that in the European pedagogical space there is a significant number of teacher training programs «teacher-scientist», «teacher-researcher», «teacher who reflexively self-governs», «teacher - reflexive practice». In these programs, the conditions for organizing the training of future teachers, the nature of educational interaction are transformed and subject to the requirements of research. The German pedagogical system is based on W. Humboldt’s concept of higher education and determines that the specialty «music teacher» is based on three «whales» - creativity, science and pedagogy. It is established that in Poland the master’s research is considered as a didactic category in art education and requires different ways of organizing scientific and pedagogical guidance; in the Great Britain, the education and development of a teacher-researcher, a thinking practitioner, is a personal marker of his competence and professionalism. Factors influencing the development of critical, interdisciplinary, analytical, methodological thinking of the future specialist and creating the necessary foundation for the formation of his research culture are identified. This is raising the level of scientific and methodological education, the fundamentalization of the educational space, its «learning», the intensification of research, reflection, innovative forms of learning.