Vol. 1 No. 1 (2020)
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд Vol. 1 No. 1 (2020) за Автор "Васильєва, О. В."
Зараз показано 1 - 1 з 1
Результатів на сторінку
Параметри сортування
- ДокументВплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди , 2020-09-23) Васильєва, О. В.У статті висвітлено національні ідеї Т. Шевченка щодо патріотизму, повстання проти національного рабства і політичного тиску, національної гідності та боротьби за національну незалежність, захисту національних інтересів, національної мови і культури, які знайшли висвітлення в хоровій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття в Україні. У дослідженні охарактеризовано розвиток національних ідей Кобзаря в університетах Києва, Харкова, Одеси, просвітницьких та музичних товариствах «Просвіта», «Боян», «Торбан», «Український клуб». Автором оцінено вплив національних ідей Т. Шевченка на розвиток вітчизняної хорової культури в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; визначено великий виховний потенціал хорової музики, створеної на основі поезії Кобзаря; розглянуто проблему національного виховання студентської молоді засобами хорової музики на вірші Т. Шевченка в означений історичний період. У статті проаналізовано діяльність провідних українських композиторів та музикантів: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича, Я. Степового, Л. Ревуцького щодо активізації та розширення національного хорового руху, організації різноманітних хорових колективів у закладах освіти та музично-просвітницьких товариствах, створення яскравих хорових композицій, натхнених національно-патріотичними творами великого поета. В статье освещены национальные идеи Т. Шевченко, касающиеся патриотизма, восстания против национального рабства и политического давления, национального достоинства и борьбы за национальную независимость, защиты национальных интересов, национального языка и культуры, которые нашли отражение в хоровой культуре конца XIX - начала ХХ века в Украине. Прослежено развитие национальных идей Кобзаря в университетах Киева, Харькова, Одессы, просветительских и музыкальных обществах «Просвита», «Боян», «Торбан», «Украинский клуб». Дана оценка влияния национальных идей Т. Шевченко на развитие отечественной хоровой культуры в конце XIX - начале ХХ в. Раскрыт большой воспитательный потенциал хоровой музыки, созданной на основе поэзии Кобзаря. Рассмотрена проблема национального воспитания студенческой молодежи средствами хоровой музыки на стихи Т. Шевченко в указанный исторический период. В статье проанализирована деятельность ведущих украинских композиторов и музыкантов: Н. Лысенко, Н. Леонтовича, К. Стеценко, С. Людкевича, Я. Степного, Л. Ревуцкого по активизации и расширению национального хорового движения, организации различных хоровых коллективов в учреждениях образования и музыкально- просветительских обществах, создание ярких хоровых композиций, вдохновленных национально-патриотическими произведениями великого поэта. The objective of this article is studying the influence of T. Shevchenko’s national ideas on the development of student choir movement in Ukraine during the period of the late ХІХ and early XX centuries. The traditional historical and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical and comparative, retrospective, comparative analysis of scientific and pedagogical literature, archival documents, educational materials. Results of the scientific research show that the problem of youth national education has attracted many people of arts and culture such as F. Prokopovych, O. Duhnovych, M. Dragamanov, M. Grushevsky. It is still in the center of attention of contemporary scientists in the field of theory and practice of higher school pedagogic – O. Vyshnevsky, O. Lubar, O. Morozov, Y. Rudenko, M. Stelmahovych, M. Shkil. Nevertheless, the ideas of student youth national education by means of choir music on Shevchenko’s lyrics have not been the subject of consolidated historical and pedagogical research. Summarizing theoretical studies in literature, the author highlighted the main postulates of Shevchenko`s national creed – this are patriotism, revolt against national slavery and political pressure, struggle for national independence, extermination of the national inferiority psychology, defense of national interests, national language, and culture. According to the historical and pedagogical analysis of the chosen period choral groups/ choirs have proved to be the centers of youth national education. They were created at universities (Kyiv, Kharkov, Odessa), gymnasiums, educational and musical societies («Prosvita», «Boyan», «Torban», «Ukrainsky club»). Leading Ukrainian composers and musicians O. Koshyts, M. Leontovych, M. Lysenko, S. Luydkevych, K. Stetsenko, L. Revutsky, Y. Stepovy, Y. Yatsynevych headed the national choir movement and as a rule organized and conducted a great number of choirs at educational institutions. Inspired by T. Shevchenko’s national ideas they made such distinguished choral compositions as musical cycle «Music for Kobzar by T. Shevchenko» by M. Lysenko (more than 80 diversepieces of vocal and choral genre), cantata-symphony «Caucuses» by S. Lyunkevych, cantata «Kerchief», «Why are you blackened» by L. Revutsky, «Tara’s night» by Y. Kyshakevych, «Blaze of Lights», «Thickets ways thorns ...» by S. Vorobkevych. Being a part of student’s choir repertoire musical compositions based on Shevchenko’s works raised and promoted the national awareness, patriotism, social ideology, interests to national history. At the end of the 19th and beginning of the 20th centuries, a choral movement was actively developing on Ukrainian lands, led by leading Ukrainian composers and musicians. Inspired by the national-patriotic work of the great Kobzar, they created vivid choral compositions filled with civilian sound. Amateur and student choirs actively promoted Ukrainian choral art, among which works on the words of T. Shevchenko occupied an honorable place, which preserved the national face of the people and filled spiritual voids in the cultural space of the then society.