Concept “humour” in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2020
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Cracow Tertium Society for the Promotion of Language Studies
Анотація
The purpose of this study was to define and to describe the semantic components of the stimulus word humour in the linguistic consciousness of young Russian-speaking people from Eastern Ukraine. The main method of the research was a рsycholinguistic experiment. The sample comprised 400 young people (aged 20-31), males and females being equally represented. The experiment proved that the concept humour in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine is represented by four core semantic clusters: “laughter,” “joke,” “merry-making/joy” and “show.” Analysis of female and male associative fields shows that the semantic core of the word humour does not depend on the respondents’ gender identification. The results of frequency and cluster analysis have implied a number of the following conclusions. Firstly, humour and laughter form an inseparable unity of stimulus and reaction in the linguistic consciousness of respondents, although the psychological paradigm considers humour and laughter as two independent phenomena. Secondly, the cognitive component of humour was only reflected in the peripheral cluster “mind” of respondents’ associations. Thirdly, young Russian-speaking people from Ukraine do not have an ideal image of humour represented by a certain comedy show or relevant to any specific comedians. The generalised visualisation of humour is represented by reactions of the extreme periphery. Finally, comparative analysis of the verbalised concept humour in the linguistic consciousness of Russian-speaking population of Ukraine and people who live in Russia did not reveal any national-specific features in the perception of stimulus humour. Метою даного дослідження було визначити та описати семантичні компоненти слов-стимулів гумору у мовній свідомості молодих російськомовних жителів Східної України. Основним методом дослідження був психолінгвістичний експеримент. Вибірка становила 400 молодих людей (віком 20-31 рік), причому чоловіки та жінки були представлені порівну. Експеримент довів, що поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України представлено чотирма основними семантичними кластерами: «сміх», «жарт», «весело/радість» та «шоу». Аналіз жіночого та чоловічого асоціативних полів показує, що семантичне ядро ​​слова гумор не залежить від гендерної ідентифікації респондентів. Результати частотного та кластерного аналізу дозволили зробити ряд наступних висновків. По-перше, гумор і сміх утворюють нерозривну єдність стимулу і реакції в мовній свідомості респондентів, хоча психологічна парадигма розглядає гумор і сміх як два самостійних явища. По-друге, когнітивний компонент гумору відображався лише в периферійному кластері «розум» асоціацій респондентів. По-третє, молоді російськомовні люди з України не мають ідеального образу гумору, представленого певним комедійним шоу чи конкретним гумористом. Узагальнена візуалізація гумору представлена ​​реакціями крайньої периферії. Нарешті, порівняльний аналіз вербалізованого поняття гумор у мовній свідомості російськомовного населення України та людей, які проживають в Росії, не виявив жодних національно-специфічних особливостей у сприйнятті гумору. Целью данного исследования было определить и описать семантические компоненты словесных стимулов юмора в языковом сознании молодых русскоязычных жителей Восточной Украины. Основным методом исследования был психолингвистический эксперимент. Выборку составили 400 молодых людей (20-31 год), мужчины и женщины представлены в равной степени. Эксперимент показал, что концепт юмор в языковом сознании русскоязычного населения Украины представлен четырьмя ядерными семантическими кластерами: «смех», «шутка», «веселье/радость» и «шоу». Анализ женских и мужских ассоциативных полей показывает, что семантическое ядро ​​слова юмор не зависит от гендерной идентификации респондентов. Результаты частотного и кластерного анализа позволили сделать ряд следующих выводов. Во-первых, юмор и смех образуют неразрывное единство стимула и реакции в языковом сознании респондентов, хотя психологическая парадигма рассматривает юмор и смех как два самостоятельных явления. Во-вторых, когнитивный компонент юмора отражался только в периферическом кластере «разум» ассоциаций респондентов. В-третьих, у молодых русскоязычных жителей Украины нет идеального образа юмора, представленного определенным комедийным шоу или относящегося к каким-то конкретным юмористам. Обобщенная визуализация юмора представлена ​​реакциями крайней периферии. Наконец, сравнительный анализ вербализованного концепта юмора в языковом сознании русскоязычного населения Украины и жителей России не выявил каких-либо национально-специфических особенностей в восприятии юмора.
Опис
Ключові слова
ludic competence, playfulness, ludic position, humour, psycholinguistic experiment, free association test, linguistic consciousness, ігрова компетентність, грайливість, ігрова позиція,, гумор, психолінгвістичний експеримент, тест на вільні асоціації, мовна свідомість, игровая компетентность, игривость, игровая позиция, юмор, психолингвистический эксперимент, тест на свободные ассоциации, языковое сознание
Цитування
Concept “humour” in the linguistic consciousness of the Russian-speaking population of Ukraine / Yu. Kobzieva, І. Gordiienko-Mytrofanova, М. Udovenko, S. Sauta // The European Journal of Humour Research – Kraków, Poland. – 2020. – Vol. 8 (1). – Р. 29–44.