Антропоніми турецької мови: лінгвокультурологічний та прагматичний аспекти

Завантаження...
Зображення мініатюри
Дата
2021
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотація
Дисертаційна робота присвячена дослідженню сучасних турецьких антропонімів з позицій актуальних напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурології та лінгвопрагматики. Об’єктом дослідження є турецькі особові імена та варіанти їхніх парадигм (демінутивні та гіпокористичні форми), також порушуються питання особливостей функціонування антропонімічних моделей турецької мови та прізвиськ. Предметом вивчення виступають лінгвокультурні та прагматичні компоненти лексичного значення турецьких антропонімів. Автор розглядає антропонімічну лексику турецької мови як цілісну систему й описує її в синхронічному та діахронічному розрізі. У роботі узагальнено та удосконалено методики лінгвокультурологічного й лінгвопрагматичного аналізу антропонімів. Розроблено класифікацію турецьких імен за їхньою семантикою, що послугувало виявленню значущих для турецької культури понять і концептів та реконструюванню фрагментів турецької національно-мовної картини світу. У заключному розділі дисертації розкрито прагматичний потенціал турецьких особових імен та прізвиськ, описано особливості номінативних та комунікативних стратегій їх використання з двох взаємопов’язаних позицій – особи, яка іменує/називає, і особи, яку іменують/називають, – досліджено специфіку дериваційних процесів в антропонімічній системі. Використання в процесі дослідження різножанрових емпіричних матеріалів – словників імен, телевізійних серіалів, художніх та публіцистичних текстів – дозволило розглянути особливості функціонування турецьких антропонімів у різних комунікативних контекстах і забезпечило високий ступінь достовірності отриманих результатів. Диссертационная работа посвящена исследованию современных турецких антропонимов с позиций актуальных направлений современной лингвистики – лингвокультурологии и лингвопрагматики. Объектом исследования являются турецкие личные имена и варианты их парадигм (деминутивные и гипокористические формы), также затрагиваются вопросы особенностей функционирования антропонимических моделей турецкого языка и прозвищ. Предметом изучения выступают лингвокультурные и прагматические компоненты лексического значения турецких антропонимов. Автор рассматривает антропонимическую лексику турецкого языка как целостную систему и описывает ее в синхроническом и диахроническом разрезе. В работе обобщены и усовершенствованы методики лингвокультурологического и лингвопрагматического анализа антропонимов. Разработана классификация турецких имен на базе их семантики, что послужило выявлению значимых для турецкой культуры понятий и концептов и реконструкции фрагментов турецкой национально-языковой картины мира. В заключительном разделе диссертации раскрыт прагматический потенциал турецких личных имен и прозвищ, описаны особенности номинативных и коммуникативных стратегий их использования с двух взаимосвязанных позиций – именующего/называющего лица и именуемого/ называемого лица, – исследована специфика деривационных процессов в антропонимической системе. Использование в процессе исследования разножанровых эмпирических материалов – словарей имен, телевизионных сериалов, художественных и публицистических текстов – позволило рассмотреть особенности функционирования турецких антропонимов в различных коммуникативных контекстах и обеспечило высокую степень достоверности полученных результатов. The thesis focuses on the research of the modern Turkish personal names from the standpoint of the current trends of modern linguistics – linguocultural and linguopragmatic studies. The object of the study is Turkish personal names and variants of their paradigms (diminutive and hypocoristic forms), as well as the peculiarities of the functioning of the Turkish anthroponymic models and nicknames. The subject of the study is linguocultural and pragmatic components of the lexical meaning of the Turkish anthroponyms. The author considers the anthroponymic vocabulary of the Turkish language as a holistic system and describes it in terms of diachrony and synchrony. The methods of linguocultural and linguopragmatic analysis of anthroponyms are generalized and refined in the paper. The use of empirical materials of various genres, such as dictionaries of names, TV series, art and journalistic texts, allowed to consider the peculiarities of the functioning of Turkish anthroponyms in different communicative contexts and provided a high degree of reliability.
Опис
Ключові слова
турецькі антропоніми, особові імена, антропонімічна система, антропоніміка, лінгвокультурологія, лінгвопрагматика, парадигма форм особового імені, прізвиська, антропонімічні моделі, картина світу, прагматичний потенціал, турецкие антропонимы, личные имена, антропонимическая система, антропонимика, лингвокультурология, лингвопрагматика, парадигма вариантов личного имени, прозвища, антропонимические модели, языкова картина мира, прагматический потенциал, Turkish anthroponyms, personal names, anthroponymic system, anthroponymy, linguoculturology, linguopragmatics, paradigm of personal name forms, nicknames, anthroponymic models, linguistic picture of the world, pragmatic potential
Цитування
Скразловська І. А. Антропоніми турецької мови: лінгвокультурологічний та прагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії / І. А. Скразорвська ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : [б. в.], 2021. – 22 с