Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5928
Title: Специфіка фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі в корпусі сучасної фразеології
Other Titles: Специфика фразеологизмов предложно-падежной модели в корпусе современной фразеологии
Peculiarities of prepositional-case model phraseological units in the corpus of modern phraseology
Authors: Божко, Ю. О.
Божко, Ю. А.
Bozhko, Yu.
Keywords: фразеологічна одиниця
прийменниково-відмінкова модель
граматична будова
самостійне слово
відмінкова форма
цілісне значення
прийменник
фразеологическая единица
предложно-падежная модель
грамматический строй
самостоятельное слово
падежная форма
целостное значение
предлог
phraseological unit
prepositional-case model
grammatical structure
notional word
case form
integral meaning of preposition
Issue Date: 17-Mar-2021
Publisher: Міжнародний гуманітарний університет; Видавничий дім «Гельветика»
Citation: Божко Ю. О. Специфіка фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі в корпусі сучасної фразеології / Ю. О. Божко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія / Міжнар. гуманіт. ун-т ; [редкол.: М. В. Мамич (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Гельветика, 2021. – № 47, т. 1. – C. 32–24. – URL: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.47-1.8
Abstract: У статті проаналізовано місце фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі в корпусі сучасної фразеології. Зазначено, що модель фразеологізмів, граматичною будовою яких є прийменниково-відмінкова форма, визначається як прийменниково-відмінкова модель українських фразеологізмів, має свої структурні особливості. Формула моделі – «прийменник + відмінкова форма самостійного слова»: без промаху, до душі, на мазі тощо. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю більш детального вивчення фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі. Мета роботи полягає у з’ясуванні специфічних характеристик фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі в корпусі сучасної фразеології. Зазначено, що термін «фразеологія» залежно від того, що вважати об’єктом розгляду, має широке і вузьке значення. Подаються різні погляди дослідників на розуміння об’єкта фразеології, механізму формування фразеологічних одиниць. Акцентується на тому, що фразеологізми вивчаються в різних аспектах, але визначальними є ті, які сприяють розкриттю основних ознак фразеологізму, які виділяють його в окрему одиницю мови. Зауважено, що вивчати фразеологічні одиниці прийменниково-відмінкової форми вчені почали понад сто років тому. Вперше на них звернув увагу І.І. Срезневський, зазначивши, що кожен іменник можна вживати з кількома прийменниками, щоб виразити певну думку. Дослідник виділяє групу прийменникових висловів (без ума, без сомнения, в упор, при случае, про себя, про запас, без бога, без души, без конца, до полудня, до потопа, по любви, по пути та ін.), які зараховує до фразеологічного корпусу мови. Наголошено, що мовознавці по-різному називають аналізовані фразеологічні одиниці, визначають їхні семантико-граматичні особливості у фразеологічному корпусі мови. Перспективи роботи пов’язані з необхідністю подальшого дослідження лексико-граматичних особливостей фразеологізмів прийменниково-відмінкової моделі. В статье проанализировано место фразеологизмов предложно-падежной модели в корпусе современной фразеологии. Указано, что модель фразеологизмов, грамматическим строем которых является предложно-падежная форма, определяется как предложно-падежная модель украинских фразеологизмов, имеет свои структурные особенности. Формула модели - «предлог + падежная форма самостоятельного слова»: без промаху, до душі, на мазі тощо и тому подобное. Актуальность исследования обусловлена необходимостью более детального изучения фразеологизмов предложно-падежной модели. Цель работы заключается в выяснении специфических характеристик фразеологизмов предложно-падежной модели в корпусе современной фразеологии. Указано, что термин «фразеология» в зависимости от того, что считать объектом рассмотрения, имеет широкое и узкое значение. Подаются различные взгляды исследователей на понимание объекта фразеологии, механизма формирования фразеологических единиц. Акцентируется на том, что фразеологизмы изучаются в разных аспектах, но определяющими являются те, которые способствуют раскрытию основных признаков фразеологизма, которые выделяют его в отдельную единицу языка. Отмечено, что изучать фразеологические единицы предложно-падежной формы ученые начали более ста лет назад. Впервые на них обратил внимание И.И. Срезневский, отметив, что каждый существительное можно употреблять с несколькими предлогами, чтобы выразить определенное мнение. Исследователь выделяет группу предложных высказываний (без ума, без сомнения, в упор, при случае, про себя, про запас, без бога, без души, без конца, до полудня, до потопа, по любви, по пути и др.), которые причисляет к фразеологическому корпусу языка. Отмечено, что языковеды по-разному называют рассматриваемые фразеологические единицы, определяют их семантико-грамматические особенности в фразеологическом корпусе языка. Перспективы работы связаны с необходимостью дальнейшего исследования лексико-грамматических особенностей фразеологизмов предложно-падежной модели. The article analyzes the place of prepositionalcase model phraseological units in the corpus of modern phraseology. It is noted that the model of phraseological units, the grammatical structure of which is a prepositional- case form, is defined as a prepositional-case model of Ukrainian phraseological units, has its own structural features. The formula of the model is «preposition + singular form of an notional word»: без промаху, до душі, на мазі, etc. The relevance of the research is due to the need for a more detailed study of prepositional-case model phraseological units. The aim of the work is to clarify the specific characteristics of prepositional-сase model phraseological units in the corpus of modern phraseology. It is noted that the term “phraseology”, depending on what is considered the object of consideration, has a broad and narrow meaning. Different views of researchers on the understanding of phraseology object, the mechanism of formation of phraseological units. Emphasis is placed on the fact that phraseology is studied in different aspects, but the determinants are those that contribute to the disclosure of the main features of phraseology, which distinguish it into a separate unit of the language. It is stated that scientists began to study the phraseological units of the prepositional-case form more than a hundred years ago. I.I. Sreznevskyi was the first to draw attention to them, noting that each noun can be used with several prepositions to express a certain idea. The researcher identifies a group of prepositional expressions (без ума, без сомнения, в упор, при случае, про себя, про запас, без бога, без души, без конца, до полудня, до потопа, по любви, по пути, etc.), which he refers to the phraseological corpus of language. It is emphasized that linguists call the analyzed phraseological units differently, determine their semantic and grammatical features in the phraseological corpus of the language. Prospects of the paper are connected with necessity for the further research of lexical and grammatical peculiarities of prepositional-case model phraseological units.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5928
ISSN: 2409-1154
Appears in Collections:Кафедра теорії і практики англійської мови



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.