Кафедра політології, соціології і культурології

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 200
  • Документ
    ЄВРОСКЕПТИЦИЗМ ЯК ЗАГРОЗА КОНЦЕПТУАЛЬНИМ ЦІННОСТЯМ ЄВРОПИ ТА ІНСТРУМЕНТ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: В КОНТЕКСТІ РИЗИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ
    (Полтавський інститут економіки і права, 2024-05-15) Маршаєв, В.
    У статті досліджено євроскептицизм – це явище, що набуває все більшої актуальності в політичному житті Європи. Концептуальні цінності Європи ґрунтуються на ідеях демократії, прав людини, економічної інтеграції та міждержавної співпраці. ЄС, як міждержавне об’єднання, прагне до збереження миру, забезпечення стабільності та економічного процвітання для своїх членів. Євроскептицизм підриває ці основи, ставлячи під сумнів саму ідею європейської інтеграції. Зауважено, що євроскептицизм становить серйозну загрозу концептуальним цінностям Європи та використовується як інструмент суспільної поляризації й дестабілізації політичного порядку на європейському континенті. Для протидії цим викликам необхідно зміцнювати європейську єдність, підвищувати ефективність спільних політик та посилювати підтримку України на її шляху до інтеграції в європейську спільноту. The article examines Euroscepticism, which is a phenomenon that is becoming more and more relevant in the political life of Europe. The conceptual values ​​of Europe are based on the ideas of democracy, human rights, economic integration and interstate cooperation. The EU, as an intergovernmental association, strives to preserve peace, ensure stability and economic prosperity for its members. Euroscepticism undermines these foundations, calling into question the very idea of ​​European integration. It is noted that Euroscepticism poses a serious threat to the conceptual values ​​of Europe and is used as a tool for social polarization and destabilization of the political order on the European continent. In order to counter these challenges, it is necessary to strengthen European unity, increase the effectiveness of common policies and strengthen support for Ukraine on its path to integration into the European community.
  • Документ
    ТРАЄКТОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ВИМІРІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
    (Полтавський інститут економіки і права, 2024-05-15) Лазченко, О.
    У статті проаналізовано зовнішню політику України. В умовах нової фази російсько-української війни, яка розпочалась 24 лютого 2022 року, Україна приймає низку політико-правових змін, які чітко окреслюють вектори зовнішньої політики та національної безпеки. Нові геополітичні реалії, географічна близькість та непримиренна позиція країни-агресора, щодо визнання суверенітету України та прагнення українців бути у складі ЄС і розраховувати на безпекову підтримку НАТО, сприяють формуванню на європейському континенті нових військово-політичних союзів. Війна підштовхнула Україну до остаточного закріплення на конституційному рівні європейського та північноатлантичного векторів у зовнішній політиці, до того ж змусила країни демократичного світу розпочати роботу над розробкою нових механізмів забезпечення глобальної, регіональної та національної безпеки. The article analyzes the foreign policy of Ukraine. In the conditions of the new phase of the Russian-Ukrainian war, which began on February 24, 2022, Ukraine requires a number of political and legal changes that clearly outline the vectors of foreign policy and national security. The new geopolitical realities, the geographical environment and the uncompromising position of the aggressor country regarding the recognition of Ukraine's sovereignty and the desire of Ukrainians to be part of the EU and count on the security support of NATO contribute to the formation of new military-political alliances on the European continent. The war pushed Ukraine to finally consolidate the European and North Atlantic vectors in foreign policy at the constitutional level, and also forced the country of the democratic world to start work on the development of new mechanisms for ensuring global, regional and national security.
  • Документ
    ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДРИВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ХАОТИЗАЦІЇ ГЕОПОЛІТИКИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГІБРИДНИХ ВІЙН
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-01-31) Шатлигіна, Д. Р.
    У статті проаналізовано «інформаційну зброю», яка перетворюється на агресивну агітацію, пропаганду, дезінформацію та психологічний тиск задля створення певних настроїв у суспільстві. Ця «інформаційна зброя» покликана впливати на свідомість громадян та «підривати» з середини державу, яка стала жертвою гібридної війни. Різноманітні та масовані інформаційні атаки спрямовані на зміну світогляду суспільства та його ставлення до державної влади. Відзначено, що у сучасних гібридних війнах тактична та стратегічна перевага сторін конфлікту досягається за рахунок вправного поєднання традиційних збройних методів ведення військових компаній та новітніх інформаційно-технологічних рішень. Агресивні режими використовуючи інструментарій сучасних ЗМІ та ЗМК здатні створювати справжню «інформаційну зброю». Ця «інформаційна зброя» стає базовим компонентом гібридної війни при здійсненні кібератак, маніпулюванні фактами та поширенні дезінформації. The article analyzes the "information weapon", which turns into aggressive campaigning, propaganda, disinformation and psychological pressure to create certain moods in society. This "informational weapon" is designed to influence the consciousness of citizens and "undermine" the state, which has become a victim of a hybrid war, from within. Various and massive information attacks aimed at changing the worldview of society and its attitude to state power. It was noted that in modern hybrid wars, the tactical and strategic advantage of the parties to the conflict is achieved due to the skilful combination of traditional armed methods of conducting military companies and the latest information and technological solutions. Aggressive regimes using the tools of modern mass media and mass media are able to create real "informational weapons". This "information weapon" is becoming a basic component of hybrid warfare when conducting cyber attacks, manipulating facts and spreading disinformation.
  • Документ
    ПОЛІТИЧНА ОСВІТА ТА ДЕМОКРАТІЯ В УКРАЇНІ: ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-01-31) Філіпенко, О. В.
    У статті розглянуто політичну освіту та демократію в Україні. Демократія містить чимало суперечностей і недоліків, проте, як доводить історичний досвід, поки що є єдиною загальновизнаною формою правління, яка ґрунтується на реальному народовладді. Наголошено, що агресивній агітації, ворожій пропаганді, дезінформації, психологічному тиску та іншим видам «інформаційної зброї», яку використовує путінський режим проти українців, щоб підірвати їх довіру до влади та зруйнувати політичний порядок, успішно протидіяти здатна саме – політична освіта. Зауважено, що одним з вдалих проєктів, які попри складні умови воєнного часу, успішно реалізує українська влада є освітній портал Дія, завдяки якому вже робляться перші кроки на шляху до масової політологічної освіченості громадян. The article examines political education and democracy in Ukraine. Democracy contains many contradictions and shortcomings, however, as historical experience proves, it is still the only universally recognized form of government based on real people's power. It was emphasized that aggressive agitation, hostile propaganda, disinformation, psychological pressure and other types of "information weapons" used by the Putin regime against Ukrainians in order to undermine their trust in the authorities and destroy the political order can be successfully counteracted by political education. It was noted that one of the successful projects that, despite the difficult conditions of wartime, is successfully implemented by the Ukrainian government is the Diya educational portal, thanks to which the first steps are already being taken on the way to mass political education of citizens.
  • Документ
    «УГОДА АВРААМА» ЯК НОВА ТОЧКА ВІДЛІКУ МИРНОЇ ГЕОПОЛІТИКИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2024-01-31) Обаїд, К. Р.
    У статті розглянуто «Угоду Авраама», в основу якої було покладено релігійну тезу про загального прабатька Авраама (згідно зі священними текстами і євреїв, і мусульман, в обох народів є спільне коріння, яке походять від загального прабатька арабського і єврейського народів – Авраама або Ібрагіма). Угода між Ізраїлем, Бахрейном і ОАЕ, а також зміцнення неформальних зв’язків з Саудівською Аравією – це угода не тільки урядів і народів. Це інтеграція і взаємодія між потужними економіками, що стрімко розвиваються. Зауважено, що головними політичними противниками «Угоди Авраама» виступають РФ та Іран, адже саме вони є головними бенефіціарами «вічної» арабо-ізраїльської війни, маючи наміри шантажувати цивілізований світ своїми енергоресурсами. Відтак, демократичний світ має докласти максимальних зусиль і сприяти реалізації мирної «Угоди Авраама», задля встановлення геополітичного порядку у близькосхідному регіоні, що значною мірою позначиться й на глобальній безпеці. The article examines the "Abraham Agreement", which was based on a religious thesis about the common ancestor Abraham (according to the sacred texts of both Jews and Muslims, both peoples have common roots that come from the common ancestor of the Arab and Jewish peoples - Abraham or Ibrahim ). The agreement between Israel, Bahrain and the UAE, as well as the strengthening of informal ties with Saudi Arabia, is not only an agreement between governments and peoples. This is the integration and interaction between powerful economies that are rapidly developing. It is noted that the main political opponents of the "Abraham Agreement" are the Russian Federation and Iran, because they are the main beneficiaries of the "eternal" Arab-Israeli war, intending to blackmail the civilized world with their energy resources. Therefore, the democratic world should make maximum efforts and promote the implementation of the peaceful "Abraham Agreement" in order to establish a geopolitical order in the Middle Eastern region, which will have a significant impact on global security.