Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5504
Title: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Other Titles: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРИМЕНЕНИЯ КОНТЕНТ-АНАЛИЗА В ИСТОРИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ИССЛЕДОВАНИИ
THEORETICAL FOUNDATION OF THE CONTENT ANALYSIS APPLICATION IN THE HISTORICAL PEDAGOGICAL RESEARCH
Authors: Зеленська, Л. Д.
Балацинова, А. Д.
Зеленская, Л. Д.
Балацинова, А. Д.
Zelenska, L.
Balatsinova, А.
Keywords: контент-аналіз
історико-педагогічне дослідження
особливості контент-аналізу
напрями застосування контент-аналізу
контент-анализ
историко-педагогическое исследование
особенности контент-анализа
направления применения контент-анализа
content analysis
historical pedagogical research
features of content analysis
directions of application of content analysis
Issue Date: 2020
Publisher: Бердянський державний педагогічний університет
Citation: Зеленська Л. Д. Теоретичні основи застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях / Л. Д. Зеленська, А. Д. Балацинова // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки / Бердян. держ. пед. ун-т ; [редкол.: І. Т. Богданов (голов. ред.) та ін.]. – Бердянськ, 2020. – Вип. 1. – С. 29–42.
Abstract: У статті акцентовано увагу на важливості проведення історико-педагогічних досліджень для більш глибокого пізнання особливостей і проблем сучасної освіти, прогнозування її подальшого розвитку. Доведено доцільність нового формату розроблення історико-педагогічних проблем, який ґрунтується на засадах герменевтики, використанні різних методів інтерпретації текстів, зокрема методу контент-аналізу. Зважаючи на це, автори ставлять за мету розкрити особливості організації та напрями застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях. Вивчення підходів науковців до тлумачення поняття контент-аналіз дозволив розглядати його як метод якісно-кількісного аналізу змісту документа, за допомогою якого можливе більш глибоке осягнення позатекстової реальності. Контент-аналіз застосовують до різних видів матеріальних носіїв інформації – книг, журналів, газет, фонограм, аудіо- і відеозаписів, фотографій, листів, діловодної документації, відомчих документів, які є продуктом діяльності людини. Він має множинність варіацій (кількісний, якісний, комп’ютерний) залежно від методики його проведення. Типовий (класичний) контент-аналіз передбачає такі етапи застосування: відбір змістових одиниць, класифікація, операціоналізація (пробне кодування), кодування, квантифікація тексту. З’ясовано, що метод контент-аналізу набув поширення в психолого-педагогічних дослідженнях. У статті наведено приклади його застосування за такими напрями: виявлення мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій різних груп населення; обґрунтування актуальності теми й перспективності наукових розвідок у цьому напрямі; з’ясування суті базових понять педагогіки як науки; вивчення особливостей реципієнтів через зміст їхніх повідомлень, продуктів життєдіяльності тощо. Акцентовано увагу на тому, що серед істориків педагогіки він є менш затребуваним. Утім поширення математичних методів в історико-педагогічних дослідженнях, потреба в об’єктивній інтерпретації писемних (текстових) джерел на основі стандартизованих процедур спонукає до більш широкого його впровадження. У статті визначено вимоги до застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях, схарактеризовано етапи його організації й проведення, наведено напрями застосування (отримання відомостей про особливості державної освітньої політики і специфіку її регіонального компонента, про зміст, організаційні форми та методи навчання, про взаємовідносини між педагогами і вихованцями в різні історичні періоди, про біографію педагогічних персоналій, виявлення залежності між різними соціальними й життєвими позиціями авторів наукових праць з окремих педагогічних проблем, специфіки їхніх педагогічних ідей і концепцій тощо), а також приклади апробації дослідниками. В статье акцентировано внимание на важности проведения историко-педагогических исследований для более глубокого познания особенностей и проблем современного образования, прогнозирования дальнейшего развития. Доказана целесообразность нового формата разработки историко-педагогических проблем, основанного на принципах герменевтики, использовании различных методов интерпретации текстов, в частности метода контент-анализа. Авторы ставят целью раскрыть особенности организации и направления применения контент-анализа в историко-педагогических исследованиях. Изучение подходов ученых к толкованию понятия контент-анализа позволило рассматривать его как метод качественно-количественного анализа содержания документа, с помощью которого возможно более глубокое постижение позатекстовои реальности. Контент-анализ применяют к различным видам материальных носителей информации - книг, журналов, газет, фонограмм, аудио- и видеозаписей, фотографий, писем, делопроизводственной документации, ведомственных документов, которые являются продуктом деятельности человека. Он имеет множественность вариаций (количественный, качественный, компьютерный) в зависимости от методики его проведения. Типичный (классический) контент-анализ предусматривает следующие этапы применения: отбор содержательных единиц, классификация, операционализация (пробное кодирование), кодирование, квантификация текста. Установлено, что метод контент-анализа получил распространение в психолого-педагогических исследованиях. В статье приведены примеры его применения по следующим направлениям: выявление мотивов, интересов, ценностных ориентаций различных групп населения; обоснование актуальности темы и перспективности научных исследований в этом направлении; выяснение сути базовых понятий педагогики как науки; изучение особенностей реципиентов через содержание их сообщений, продуктов жизнедеятельности и тому подобное. Акцентировано внимание на том, что среди историков педагогики он менее востребованный. Впрочем распространение математических методов в историко-педагогических исследованиях, потребность в объективной интерпретации письменных (текстовых) источников на основе стандартизированных процедур побуждает к более широкому его внедрению. В статье определены требования к применению контент-анализа в историко-педагогических исследованиях, охарактеризованы этапы его организации и проведения, приведены направления применения (получение сведений об особенностях государственной образовательной политики и специфику ее регионального компонента, о содержании, организационных форах и методах обучения, о взаимоотношениях между педагогами и воспитанниками в разные исторические периоды, о биографии педагогических персоналий, выявление зависимости между различными социальными и жизненными позициями авторов научных трудов по отдельным педагогических проблем, специфики их педагогических идей и концепций т. д.), а также примеры апробации исследователями. The article highlights importance of the historical pedagogical research for the deeper understanding of features and problems of the contemporary education and prediction of its subsequent development. It substantiates feasibility of a new format for the development of historical pedagogical problems based on the foundations of hermeneutics, application of different methods of textual interpretation, including content analysis. Considering this, the authors aim to cover specifics of the content analysis organizations and its uses in the historical pedagogical studies. Research of the scientists’ approaches to the definition of content analysis allowed them to treat I as a method of qualitative and quantitative analysis of the document’s contents, allowing for the deeper understanding of its extra-textual reality. Content analysis is applied to different physical data storages produced by people – books, magazines, newspapers, phonograms, audio and video recordings, photos, letters, records, journals of meetings, official documents. It varies depending on methods employed (quantitative, qualitative, computer analysis). Typical (classic) content analysis includes following stages: identification of the coding units, classification, operationalization (sample coding), coding, and quantification of the text. It was established, that content analysis method is widely applied in the psychological pedagogical research. The article provides examples of its application in the following spheres: study of motives, interests, core values of different population groups; support for rationale of the topic and prospects of the studies in this direction; establishment of the nature of basic concepts of pedagogy as science; study of the features of recipients through their messages, products etc. The article highlights that the historians of pedagogics use this method less frequently. However, spread of the mathematical methods in the historical pedagogical studies, need for objective interpretation of the written (textual) sources based on the standardized procedures calls for its wider implementation. The article defines requirements to the application of content analysis in the historical pedagogical research, defines stages of its setup and conduct, its uses (study of features of the national educational policies and their regional specifics; organizational forms and methods of teaching; relations between pedagogues and students on different historical stages; biographies of pedagogical persons; relations between social status and attitudes of the authors writing on particular pedagogical problems, specifics of their pedagogical ideas and conceptions etc.) together with the examples of this method’s appraisal by the researches.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5504
ISSN: 2412-9208
Appears in Collections:Кафедра освітології та інноваційної педагогіки



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.