Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/543
Title: ВПЛИВ ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ НА АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ У ВИЩІЙ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ В УКРАЇНІ
Other Titles: ВЛИЯНИЕ ИСТОРИКО-СОЦИАЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ НА АКСИОЛОГИЧЕСКИЕ ОРИЕНТИРЫ ВЫСШЕГО ХУДОЖЕСТВЕННО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
IMPACT OF THE HISTORICAL AND SOCIAL PROCESSES ON AXIOLOGICAL LANDMARKS IN THE HIGHER ART AND PEDAGOGICAL EDUCATION IN UKRAINE
Authors: Паньок, Т. В.
Панек, Т. В.
Panyok, T. V.
Keywords: аксіологія
мистецтво
вища художньо-педагогічна освіта
історія педагогіки
періодизація
вищий навчальний заклад
аксиология
искусство
высшее художественно-педагогическое образование
история педагогики
периодизация
высшее учебное заведение
axiology
art
higher art and pedagogical education
history of pedagogy
period division
higher education institution
Issue Date: 2016
Citation: Паньок Т. В. Вплив історико-соціальних процесів на аксіологічні орієнтири у вищій художньо-педагогічній освіті в Україні / Т. В. Паньок // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія : наук.-практ. журн. / Харків. держ. політехн. ун-т, Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, Укр. інж.-пед. акад. – Харків : [б. в.], 2016. – № 3. – С. 123–135.
Abstract: В статті досліджуються головні фактори, що впливали на формування аксіологічних орієнтирів на кожному з етапів розвитку вищої художньо-педагогічної освіти ХХ століття. Показано, що зі зміною ідеологічного курсу, мінялися й аксіологічні орієнтири в організаційно-виховній системі вищої освіти, яка, у свою чергу, організовувала соціум із його духовними та моральними запитами. Доведено, що з утворених радянських освітніх інституцій і програм, нові комуністичні орієнтири спрямовували особистість на колективне життя, в якому губилася його індивідуальність і самостійність. Процес виховання майбутніх художників-педагогів мав стати принципово новим соціальним явищем, що був орієнтований на підготовку радянських кадрів, озброєних широкими знаннями і методами розуміння природи та суспільства і підготовлених для творчої діяльності в суспільно-виробничому процесі. В статье исследуются основные факторы, влиявшие на формирование аксиологических ориентиров в каждом из этапов развития высшего художественно-педагогического образования ХХ века. Показано, что с изменением идеологического курса менялись и аксиологические ориентиры в организационно-воспитательной системе высшего образования, которое в свою очередь организовывало социум с его духовными и нравственными запросами. Доказано, что с созданием советских образовательных учреждений и новых программ, коммунистические ориентиры направляли личность на коллективизм, в котором терялась его индивидуальность и самостоятельность. Процесс воспитания будущих художников-педагогов должен был стать принципиально новым социальным явлением, и направленный на подготовку советских педагогов, вооруженных широкими знаниями и методами понимания природы и общества и подготовленных для творческой деятельности в общественно-производственном процессе. The article examines the main factors that influenced the formation of axiological landmarks in each of the defined stages of higher art and pedagogical education of the 20th century. It is shown that changes in the ideological course also caused changes of the axiological landmarks in the organizational and educational system of higher education, which in turn organized the society with its spiritual and moral demands. It is proved that with the formation of the Soviet educational institutions and programs new communist landmarks directed people to collective life, where one would lose their individuality and independence. The process of education of future teachers-artists was to be-come a fundamentally new social phenomenon that was aimed at training Soviet teachers armed with extensive knowledge and methods of understanding nature and society and prepared for creative work in socio-productive process. The study conducted shows that the synthesis of art and production practice was possible due to educating a new generation of teachers who had been specially trained in higher art education institutions and various educational courses there. The paper characterizes the specificity of training the future teachers of fine arts with their key feature being the provision of practical and utilitarian knowledge to the students. Through completing these tasks of the proletarian education, teachers of the fine arts profile in turn shaped and transformed both the art school and art in general according to the new values. A number of issues are defined regarding the development of continuity in teaching, improvement of the selection of students for art and pedagogical institutions, and formation of a network of art and graphic departments at the pedagogical institutes.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/543
Appears in Collections:Кафедра образотворчого мистецтва

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Вплив істор.-соц. процесів.doc186.5 kBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.