Кафедра музичного мистецтва

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 5 з 543
  • Документ
    Ukrainian vocal paradigm of Boleslav Yavorsky
    (Amazonia Investiga, 2023-11) Antonyuk, V.; Kalashnyk, M.; Stakhevych, O.; Rudenko, O.; Lihus, V.
    The paradigmatic approach in the study of vocal phenomena art offers new approaches and produces non-traditional standards of scientific thinking, making significant corrections to the general scientific picture of the world. This is precisely what is connected with the growth of scientific interest in the multidimensional personality phenomenon of music theorist, composer, pianist-concertmaster Boleslav Yavorsky (1877–1942) and his influence on the formation of the vocal paradigm of music education in Ukraine. Historical musicology, exploring different areas of artistic life, has lost track of an important topic such as the concertmaster activity of pianists-composers who traditionally accompanied the performance of not only their but also other’s compositions, resulting in the unique creative act when one author was becoming the interpreter of other master’s compositions – his predecessor or contemporary. In the cognition of music history, such artistic events are of notable significance, as they reflect not just the performing evolution but also the process of creative reframing of the musical material. The main benefits of Yavorsky’s theory consist in analyzing the structure of mode formation and the internal modal organization of musical composition and musical-historical processes as well as drawing analogies in the development of various kinds of arts. Парадигмальний підхід у вивченні вокальних явищ мистецтва пропонує нові підходи та продукує нетрадиційні стандарти наукового мислення, вносячи суттєві корективи в загальнонаукову картину світу. Саме з цим пов'язане зростання наукового інтересу до багатовимірного феномену особистості теоретика музики, композитора, піаніста-концертмейстера Болеслава Яворського (1877-1942) та його впливу на формування вокальної парадигми музичної освіти в Україні. Історичне музикознавство, досліджуючи різні сфери мистецького життя, випустило з поля зору таку важливу тему, як концертмейстерська діяльність піаністів-композиторів, які традиційно супроводжували виконання не лише своїх, а й чужих творів, внаслідок чого відбувався унікальний творчий акт, коли один автор ставав інтерпретатором творів іншого майстра - свого попередника чи сучасника. Для пізнання історії музики такі мистецькі події мають неабияке значення, оскільки відображають не лише виконавську еволюцію, а й процес творчого переосмислення музичного матеріалу. Основні переваги теорії Яворського полягають в аналізі структури ладоутворення і внутрішньої ладової організації музичної композиції та музично-історичних процесів, а також у проведенні аналогій у розвитку різних видів мистецтв.
  • Документ
    Г. Хоткевич про особливості викладацької діяльності Г. Сковороди на Слобожанщині
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2005) Данилюк, М. М.
    У статті досліджено особливості викладацької діяльності Григорія Савича Сковороди, як їх інтерпретує Гнат Хоткевич, з особливим акцентом на його період роботи на Слобожанщині. Проаналізовано історичний контекст, у якому Сковорода реалізував свої інноваційні педагогічні підходи та вплив цих методів на розвиток освітніх практик в регіоні. В статті вивчено філософські та дидактичні принципи Сковороди, які були спрямовані на розвиток самостійності мислення та критичного аналізу у студентів. Значення цих принципів розглянуто у ширшому контексті їх внеску у формування особистості та індивідуального підходу до навчання, який сприяє гармонійному розвитку внутрішнього потенціалу кожного учня. Окреслено резонанс ідей Сковороди у творчості та педагогічній спадщині Хоткевича, підкреслюючи їхню актуальність для сучасної освітньої теорії та практики. The article explores the peculiarities of Hryhorii Savych Skovoroda's teaching activity, as interpreted by Hnat Khotkevych, with a special emphasis on his period of work in Slobozhanshchyna. The historical context in which Skovoroda implemented his innovative pedagogical approaches and the impact of these methods on the development of educational practices in the region are analysed. The article examines Skovoroda's philosophical and didactic principles, which were aimed at developing students' independent thinking and critical analysis. The significance of these principles is considered in the broader context of their contribution to the formation of personality and an individual approach to learning, which contributes to the harmonious development of the inner potential of each student. The author outlines the resonance of Skovoroda's ideas in the work and pedagogical heritage of Khotkevych, emphasising their relevance for contemporary educational theory and practice.
  • Документ
    Викладацька та громадсько-просвітницька діяльність Г. М. Хоткевича на Харківщині
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2004) Данилюк, М. М.
    У статті проаналізовано викладацьку та громадсько-просвітницьку діяльність Гната Мартиновича Хоткевича на Харківщині у 20-30-х роках XX століття. Розглядається його значний внесок у розвиток музичної освіти та культури, зокрема через навчання грі на бандурі та впровадження інноваційних освітніх програм. Досліджено його методи викладання, вплив на формування музичного середовища в регіоні, а також активну участь у культурному житті Харківщини. Визначено головні етапи становлення та розвитку викладацької та громадської діяльності педагога. Використовуючи архівні матеріали, листування та спогади, висвітлено його педагогічні, етнографічні, театральні та громадські ініціативи, які сприяли розквіту української культури та освіти. Результати дослідження демонструють, що діяльність Хоткевича на Харківщині сприяла консолідації музичної освіти та відродженню громадсько-культурного життя, що є важливим для розуміння розвитку української культурної ідентичності. The article analyses the teaching and public education activities of Hnat Martynovych Khotkevych in the Kharkiv region in the 20-30s of the XX century. His significant contribution to the development of music education and culture, in particular through teaching bandura playing and the introduction of innovative educational programmes, is considered. His teaching methods, influence on the formation of the musical environment in the region, as well as active participation in the cultural life of Kharkiv region are investigated. The main stages of the formation and development of the teacher's teaching and public activities are identified. Using archival materials, correspondence, and memoirs, his pedagogical, ethnographic, theatrical, and social initiatives that contributed to the flourishing of Ukrainian culture and education are highlighted. The results of the study demonstrate that Khotkevych's activities in the Kharkiv region contributed to the consolidation of music education and the revival of social and cultural life, which is important for understanding the development of Ukrainian cultural identity.
  • Документ
    Деякі аспекти педагогічної та творчої спадщини Г. М. Хоткевича на Слобожанщині
    (Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003) Данилюк, М. М.
    Стаття присвячена аналізу педагогічної та творчої діяльності відомого українського композитора, драматурга, педагога, етнографа та громадського діяча Гната Хоткевича. Основна увага зосереджена на його внеску у розвиток української музичної культури та освіти на Слобожанщині у період 1920-1930-х років. Проаналізовано педагогічні праці митця, зокрема, створення навчальних програм та посібників, які мали значний вплив на розвиток української музики та національної ідентичності. Окрему увагу приділено аналізу впливу Хоткевича на музичне освітнє середовище Харкова, його співпрацю з музичними закладами, а також його ролі у створенні та популяризації українських музичних колективів. Стаття містить біографічні дані про Хоткевича, опис його методологічних підходів та творчих праць, які відіграли важливу роль у формуванні музичної освіти регіону. The article is devoted to the analysis of pedagogical and creative activity of the famous Ukrainian composer, playwright, teacher, ethnographer and public figure Hnat Khotkevych. The main focus is on his contribution to the development of Ukrainian musical culture and education in Slobozhanshchyna in the 1920s and 1930s. The author analyses the artist's pedagogical works, in particular, the creation of curricula and textbooks that had a significant impact on the development of Ukrainian music and national identity. Particular attention is paid to the analysis of Khotkevych's influence on the musical educational environment of Kharkiv, his cooperation with musical institutions, and his role in the creation and popularisation of Ukrainian musical groups. The article contains biographical data about Khotkevych, a description of his methodological approaches and creative works that played an important role in shaping the music education of the region.
  • Документ
    ДОСВІД ПРОНИКНЕННЯ У СПЕЦИФІКУ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ У «ТРЬОХ ПІСНЯХ З “ВІЛЬГЕЛЬМА ТЕЛЛЯ” Ф. ШИЛЛЕРА» Ф. ЛІСТА
    (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023-06-14) Калашник, М. П.
    У публікації проаналізовано дві редакції першої пісні з «Трьох піснях з “Вільгельма Телля” Ф. Шиллера» Ф. Ліста. У результаті проведеного дослідження сформульовано висновки. Між двома редакціями першої пісні циклу багато спільного: збереження жанрової неоднозначності, великого вступу, розбалансованості строфічності вірша і наскрізності музичної композиції, протиставлення двох світів на рівні тональної організації, застосування варіантності і комбінаторності як методів мотивно-тематичної роботи, нарешті, збереження тієї ж самої тональності. Водночас між редакціями є величезні відмінності: у другій версії більш рельєфна вокальна партія, спрощена і дискретна фортепіанна, що у взаємодії із логікою тонального розвитку і мотивною варіантністю і комбінаторністю «грає» на розкриття смислового плану поетичного першоджерела. The publication analyzes two editions of the first song from "Three Songs from F. Schiller's Wilhelm Tell" by F. Liszt. Conclusions were formulated as a result of the conducted research. The two editions of the first song of the cycle have a lot in common: preservation genre ambiguity, a long introduction, the imbalance of the strophic nature of the poem and the thoroughness of the musical composition, the opposition of two worlds at the level of tonal organization, the use of variability and combinatorics as methods motive-thematic work, finally, preservation of the same tonality. At the same time, there are huge differences between the editions: in the second version, the vocal part is more in relief, and the piano is simplified and discrete, which, in interaction with the logic of tonal development and motivic variability and combinatoriality, "plays" to reveal the semantic plan of the poetic original source.