Евристичний потенціал педагогічних метафор
Завантаження...
Дата
2018-12-10
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація
Стаття присвячена розгляду педагогічних метафор та їх функціонального потенціалу. Освіта виявляє високу ступінь відкритості до інтеграції метафори. Педагогічні метафори діють як фільтри розуміння педагогічних теорій або як приклади критичного оцінювання численних навчальних парадигм та практик. Через них активізується стратегічний набір педагогічних рішень, у конкретному контексті. Педагогічні метафори, прийняті та раціоналізовані педагогами, особливо відображаються в різних аспектах організації дидактичної діяльності. Педагогічні метафори представляють специфічні скорочення, кристалізовані у часі, щодо бажаного типу особистості, змісту та конкретних стратегій підготовки та оцінки, будучи сутністю чи формою ідеологій та конкретних освітніх парадигм. Педагогічні метафори виходять за межі дисциплінарних полів, і у такий спосіб здатні забезпечити творчі способи міжгалузевих та міждисциплінарних досліджень, що є фундаментальним для сучасного наукового розвитку. Питання метафоризації педагогічної науки є багатогранним, і розкривається у таких аспектах як: метафорична концептуалізація освітнього процесу і його учасників у мові різних суб'єктів освітньої діяльності; протиріччя у метафоричній репрезентації відповідної концептосфери у мовній картині світу педагогів та учнів; розробка рекомендації щодо оптимізації застосування метафор в освітньому процесі, аналіз функціонування метафор в різних освітніх галузях (інформатики, філології, природничих науках, філософії та ін.). Можна стверджувати, що педагогічні метафори відіграють смислоутворюючу і моделюючу функції: через створення образу, який декодується когнітивною уявою продукуються смисли, які сприймаються розумом. Тобто пізнавальний і евристичний потенціал метафори робить її засобом мислення і розвитку учня та учителя у процесі освіти. Статья посвящена рассмотрению педагогических метафор и их функционального потенциала. Образование проявляет высокую степень открытости к интеграции метафоры. Педагогические метафоры действуют как фильтры понимания педагогических теорий или в качестве примеров критического оценивания многочисленных учебных парадигм и практик. Через них в конкретном контексте активизируется стратегический набор педагогических решений. Педагогические метафоры, принятые и рационализированные педагогами, отражаются в различных аспектах организации дидактической деятельности. Педагогические метафоры представляют собой специфические сокращения, кристаллизованные во времени, относительно желаемого типа личности, содержания и конкретных стратегий подготовки и оценки, будучи сущностью или формой идеологий и конкретных образовательных парадигм. Педагогические метафоры выходят за пределы дисциплинарных полей, и таким образом способны обеспечить творческие способы межотраслевых и междисциплинарных исследований, является фундаментальным для современного научного развития. Вопрос метафоризации педагогической науки является многогранным, и раскрывается в таких аспектах как: метафорическая концептуализация образовательного процесса и его участников в языке различных субъектов образовательной деятельности; противоречия в метафорической репрезентации соответствующей концептосферы в языковой картине мира педагогов и учащихся; разработка рекомендации по оптимизации применения метафор в образовательном процессе, анализ функционирования метафор в различных образовательных областях (информатики, филологии, естественных науках, философии и др.). The article is devoted to reviewing pedagogical metaphors and their functional potential. Education is open to the integration of the metaphor. Pedagogical metaphors are like filters for understanding pedagogical theories or like examples of critical evaluation of numerous educational paradigms and practices. Through them, a strategic set of pedagogical decisions is activated in a certain context. Pedagogical metaphors, adopted and rationalized by teachers, are especially reflected in various aspects of the didactic activity. Pedagogical metaphors represent specific reductions, crystallized in time, in relation to the desired type of personality, content, and specific strategies for preparation and evaluation, being the essence or form of ideologies and specific educational paradigms. Pedagogical metaphors go beyond disciplinary fields, thus can provide creative methods of interdisciplinary research that is fundamental to modern scientific development. The question of the metaphorization of pedagogical science is versatile and is revealed in such aspects as metaphorical conceptualization of the educational process and its participants in the language of various subjects of educational activity; contradictions in the metaphorical representation of the corresponding conceptual sphere in the language aspect of teachers and students; development of recommendations for optimization of metaphors usage in the educational process, analysis of metaphors functioning in various educational fields (informatics, philology, natural sciences, philosophy, etc.). It can be argued that pedagogical metaphors play a role-forming and modeling function through the image that is decoded by cognitive imagination and senses that are perceived by the human mind. That is, the cognitive
and heuristic potential of metaphor makes it a means of thinking and developing a student and teacher in the process of education.
Опис
Ключові слова
педагогічні метафори, педагогічний дискурс, освіта, функціональний потенціал, педагогические метафоры, педагогический дискурс, образование, функциональный потенциал, pedagogical metaphors, pedagogical discourse, education, functional potential
Цитування
Тищенко Т. І. Евристичний потенціал педагогічних метафор / Т. І. Тищенко // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія : [зб. наук. пр.] / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [редкол.: М. Д. Култаєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків : ХНПУ, 2018. – Вип. 51. – С. 91–99.