Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5021
Title: Феномен третього віку : термінологічні аспекти
Other Titles: Феномен третьего возраста : терминологические аспекты
The phenomenon of the third age : terminological aspects
Authors: Дороніна, О. В.
Доронина, О. В.
Doroninа, O. V.
Keywords: третій вік
люди третього віку
вікова періодизація
активне старіння
аспірантські роботи
третий век
третий возраст
люди третьего возраста
возрастная периодизация
активное старение
аспирантские работы
third age
people of the third age
age periodization
active aging
postgraduate work
Issue Date: 2020
Publisher: Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Citation: Дороніна О. В. Феномен третього віку : термінологічні аспекти / О. В. Дороніна // Вісник національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. Сер. : Педагогічні науки. / Нац. ун-т «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка ; [голов. ред. М. О. Носко]. – Чернігів : ЧНПУ, 2020. – Вип. 7. (163) – С. 3–7.
Abstract: Стаття має на меті дослідити ґенезу поняття третього віку як феномену ХХ сторіччя та визначити важливість активного способу життя людей третього віку та його форми. У процесі написання статті використано такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз, узагальнення та ілюстративний метод. Наукова новизна роботи полягає у встановленні передумов до появи концепції третього віку та складанні портрету людини третього віку. У сучасному світі питання, пов’язані з демографічними процесами, є глобальними та не втрачають своєї актуальності. Люди похилого, або третього, віку є зростаючою демографічною групою. В умовах сьогодення, з’являється потреба в їхній адаптації до швидкоплинних потреб суспільства для того, щоб вони залишалися його активними учасниками. Визначається, що старіння є не тільки біологічним, а й соціальним процесом. Поява такої категорії як третій вік та була зумовлена критичним підходом до поділу віку за хронологічним критерієм та існуючих теорій відчуження людей похилого віку від суспільного життя. Автор вікової періодизації наголошує, що суб’єктивна оцінка свого віку є вирішальним чинником у активному старінні та зберіганні громадянської активності. Він вважає третій вік найважливішим періодом суб’єктивного віку.Визначаються існуючі проблеми, з якими можуть зіштовхнутися люди перед та після виходу на пенсію. На прикладі австралійської організації COTA, виділяються ключові моменти у всебічній підтримці людей похилого віку. Основоположні програми ООН та її спеціалізованих установ по відношенню до людей похилого віку наголошують на важливості включення питань старіння до національних програм розвитку країн. Акцентовано увагу на те, що університети третього віку є основною формою освіти людей третього віку та сприяють стимулюванню їх активності, суспільній інтеграції та поліпшенню якості життя. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що люди третього віку можуть сприяти покращенню стандартів життя в країні, принести користь державі на багатьох рівнях у подальшій перспективі, та приймати безпосередню участь у боротьбі з дискримінацією за віковою ознакою в усіх її формах. Статья имеет целью исследовать генезис понятия третьего возраста как феномена ХХ века и определить важность активного образа жизни людей третьего возраста и его формы. В процессе написания статьи использованы следующие общенаучные методы исследования, как анализ, обобщение и иллюстративный метод. Научная новизна работы заключается в установлении предпосылок к появлению концепции третьего возраста и составлении портрета человека третьего возраста. В современном мире вопросы, связанные с демографическими процессами, являются глобальными и не теряют своей актуальности. Пожилые, или третьего, возраста является растущей демографической группой. В условиях, появляется потребность в их адаптации к мимолетных потребностей общества для того, чтобы они оставались его активными участниками. Определяется, что старение является не только биологическим, но и социальным процессом. Появление такой категории как третий возраст и была обусловлена ​​критическим подходом к разделению людей по хронологическому критерию и существующих теорий отчуждения пожилых людей от общественной жизни. Автор возрастной периодизации отмечает, что субъективная оценка своего возраста является решающим фактором в активном старении и хранении гражданской активности. Он считает третий возраст важнейшим периодом субъективного возраста. Определяются существующие проблемы, с которыми могут столкнуться люди до и после выхода на пенсию. На примере австралийской организации COTA, выделяются ключевые моменты во всесторонней поддержке пожилых людей. Основополагающие программы ООН и ее специализированных учреждений по отношению к старикам отмечают важность включения вопросов старения в национальные программы развития стран. Акцентировано внимание на то, что университеты третьего возраста является основной формой образования людей третьего возраста и способствуют стимулированию их активности, общественной интеграции и улучшению качества жизни. В результате проведенного исследования сделан вывод, что люди третьего возраста могут способствовать улучшению стандартов жизни в стране, принести пользу государству на многих уровнях в дальнейшей перспективе, и принимать непосредственное участие в борьбе с дискриминацией по возрастному признаку во всех ее формах. The article aims to explore the genesis of the concept of the third age as a phenomenon of the twentieth century and to determine the importance of an active lifestyle of the elderly and its form. In the process of writing the article, such general scientific research methods as analysis, generalization and illustrative method were used. The scientific novelty of the work lies in establishing the preconditions for the emergence of the concept of the third age and compiling a portrait of a third age person. In today's world, issues related to demographic processes are global and do not lose their relevance. Older people, or the elderly, are a growing demographic. In today's world, there is a need to adapt them to the fleeting needs of society in order for them to remain active participants. It is determined that aging is not only a biological but also a social process. The emergence of such a category as the third age and was due to a critical approach to the division of age by chronological criteria and existing theories of alienation of the elderly from public life. The author of age periodization emphasizes that the subjective assessment of one's age is a decisive factor in active aging and maintaining civic activity. He considers the third age to be the most important period of subjective age. Existing problems that people may face before and after retirement are identified. The example of the Australian organization COTA highlights key points in the comprehensive support of the elderly. The founding programs of the United Nations and its specialized agencies in relation to the elderly emphasize the importance of including aging in national development programs. Emphasis is placed on the fact that the universities of the third age are the main form of education for the elderly and promote their activity, social integration and improve the quality of life. The study concluded that the elderly can help improve living standards in the country, benefit the state at many levels in the future, and be directly involved in combating age discrimination in all its forms.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5021
ISSN: 2663-9114
Appears in Collections:Кафедра англійської мови

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дороніна О. В. .pdf642.12 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.