«Приключения Эме Лебёфа» Михаила Кузмина как la novela picaresca и «галантный» роман
Завантаження...
Дата
2019
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди; Видавничий дім Дмитра Бураго
Анотація
В статье рассматривается образ героя-авантюриста в ранней прозе Михаила Кузмина. Анализируется генезис и специфические черты, присущие героям повести «Приключения Эме Лебефа». Установлено, что появление такого героя было продиктовано одной из ведущих тенденций литературы Серебряного века – стилизаторством, которой были проникнуты все виды искусств. Особым вниманием у представителей русской культуры начала XX века пользовался «галантный век» во Франции, прежде всего, доминировавший в это время стиль рококо, отличавшимся особым изяществом формы, пристальным вниманием к деталям и чувственной стороне человеческой жизни. Доказано, что Кузмин использует практически все привычные сюжетные схемы плутовского романа, но сохраняет чаще всего только их каркас, при этом опуская все подробности. Обратившись к форме плутовского романа, писатель довольно серьезно трансформирует ее содержание, в чем и состоит, по мнению авторов статьи, сама суть стилизации. Большинство традиционных мотивов выполняет в «Приключениях Эме Лебефа» вспомогательную функцию. Главное для автора – создать динамично развивающийся увлекательный сюжет, наполненный множеством перипетий, с одной стороны, и поместить в тексте намеки на современную автору повести реальность – с другой. Повесть Кузмина становится в определенном смысле его поэтическим манифестом и обозначает позицию писателя в обширной дискуссии, развернувшейся в начале XX века (например, хрестоматийно известное стихотворение А. Кручёных «Дыр, бул, щыл» или работы В. Хлебникова) по поводу ближайших перспектив русского языка. Вступив в литературу как стилизатор-иностранец, Кузмин возродил старый спор между последователями адмирала Шишкова и писателя Н .М. Карамзина, явно разделяя убеждения последних.
Авторы статьи пришли к заключению, что создавая «Приключения Эме Лебёфа», М. Кузмин преследовал цель не только развлечь публику или продемонстрировать виртуозное владение техникой стилизации. Он ставил более серьезные задачи, проводя параллель между Западной Европой XVIII века накануне Великой французской революции и Россией начала XX века, только что вышедшей из купели первой революции и стоявшей на пороге Февральской и Октябрьской революций 1917 года. У статті розглядається образ героя-авантюриста в ранній прозі Михайла
Кузміна. Аналізується генезис і специфічні риси, властиві героям повісті
«Пригоди Еме Лебеф». Встановлено, що поява такого героя була
продиктована однією з провідних тенденцій літератури Срібного століття -
стилізаторством, яке було властиве усім видам мистецтв. Особливою увагою у представників російської культури початку XX століття
користувався «галантний вік» у Франції, перш за все, що домінував в цей
час стиль рококо, що вирізнялося особливою витонченістю форми, пильною
увагою до деталей і чуттєвої стороні людського життя. Доведено, що Кузмін
використовує практично всі звичні сюжетні схеми шахрайського роману,
але зберігає найчастіше тільки їх каркас, при цьому опускаючи всі
подробиці. Звернувшись до форми шахрайського роману, письменник
досить серйозно трансформує її зміст, в чому і полягає, на думку авторів
статті, сама суть стилізації. Більшість традиційних мотивів виконує в
«Пригодах Еме Лебеф» допоміжну функцію. Головним для автора є
створення динамічного захоплюючого сюжету, наповненого безліччю
перипетій, з одного боку, і помістити в тексті натяки на сучасну автору
повісті реальність – з іншого. Повість Кузміна стає в певному сенсі його
поетичним маніфестом і позначає позицію письменника в загальній
дискусії, яка розгорнулася на початку XX століття (наприклад, хрестоматійно
відомий вірш А. Кручених «Дір, бул, щил» або роботи В. Хлєбнікова) з
приводу найближчих перспектив розвитку російської мови. Вступивши в
літературу як стилізатор-іноземець, Кузмін відродив стару суперечку між
послідовниками адмірала Шишкова і письменника Н.М. Карамзіна,
безумовно, розділяючи переконання останніх.
Автори статті дійшли висновку, що створюючи «Пригоди Еме Лебефа»,
М. Кузмін мав на меті не тільки розважити публіку або продемонструвати
віртуозне володіння технікою стилізації. Він ставив більш серйозні
завдання, проводячи паралель між Західною Європою XVIII століття
напередодні Великої французької революції і Росією початку XX століття,
яка щойно вийшла з купелі першої революції 1905 року і стояла на порозі
Лютневої і Жовтневої революцій 1917 року. The article considers the image of the hero-adventurer in the early prose of Mikhail Kuzmin. The genesis and specific traits inherent in the heroes of the novel The Adventures of Emé Leboeuf are analyzed. It was established that the appearance of such a hero was dictated by one of the leading trends in the literature of the Silver Age – stylization, which was characteristic of all all kinds of arts. Representatives of Russian culture at the beginning of the 20th century received special attention in the “gallant age” in France, first of all, the Rococo style that dominated at that time, which was distinguished by its special grace of form, close attention to details and the sensual side of human life. The article is proved that Kuzmin uses almost all the usual plot schemes of a Novela Picaresca, but most often only their frame is retained, while omitting all the details. Turning to the form of a Novela Picaresca, the writer quite seriously transforms its content, which, in the opinion of the authors of the article, consists in the very essence of stylization. Most of the traditional motifs perform an auxiliary function in The Adventures of Emé Leboeuf. The main thing for the author is to create a dynamically developing fascinating plot, filled with many ups and downs, on the one hand, and place in the text hints on the contemporary history, on the other. Kuzmin’s novel becomes in a certain sense his poetic manifesto and denotes the writer’s position in the extensive discussion that unfolded at the beginning of the 20th century (for example, the textbook poem A. Kruchenykh Dyr, Bul, Shchyl or the work of V. Khlebnikov) regarding the immediate prospects of the Russian language. Having entered the literature as a foreign stylist, Kuzmin revived the old dispute between the followers of admiral Shishkov and the writer N. M. Karamzin, clearly sharing the convictions of the latter.
The authors of the article came to the conclusion that creating The Adventures of Emé Leboeuf, M. Kuzmin was aimed not only at entertaining the public or demonstrating masterly mastery of the stylization technique. He posed more serious tasks, drawing a parallel between Western Europe of the 18th century on the eve of the French Revolution and Russia of the beginning of the 20th century, which had just emerged from the font of the first revolution of 1905 and stood on the threshold of the February and October revolutions of 1917.
Опис
Ключові слова
стилизация, Серебряний век, "галатный" роман, плутовской роман, Кузмин М. А., стилізація, Срібний вік, "галантний" роман, плутовський роман, Кузмін М. О., stylization, Silver Age, “gallant” novel, rogue novel, Kuzmin M.
Цитування
Гармаш Л. В. «Приключения Эме Лебёфа» Михаила Кузмина как la novela picaresca и «галантный» роман / Л. В. Гармаш, И. В. Разуменко, О. С. Силаєв // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Літературознавство / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди; [редкол.: Л.В. Гармаш та ін.]. – Київ : Вид. дім Д. Бураго, 2019. – Вип. 4(94). – С. 33–48.