Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/4387
Title: Реформування університетів Німеччини шляхом упровадження амеріканської моделі університетської освіти
Other Titles: Реформирование университетов Германии путем внедрения американские модели университетского образования
Reforming German universities by introducing the American model of university education
Authors: Черкашин, С. В.;
Tcherkashyn, S.
Keywords: університетська освіта
Німеччина
США
науково-дослідний університет
стратифікація університетської освіти
диверсифікація університетської освіти
университетское образование
Германия
США
научно-исследовательский университет
стратификация университетского образования
диверсификация университетского образования
University education.
Germany
USA
research university
stratification of university education
diversification of university edсcation
Issue Date: 11-Mar-2019
Publisher: Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень
Citation: Черкашин С. В. Реформування університетів Німеччини шляхом упровадження американської моделі університетської освіти / С. В. Черкашин // Вплив досягнень психологічних і педагогічних наук на розвиток сучасного суспільства : зб. тез міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 8-9 берез. 2019 p. – Харків : Центр пед. дослідж., 20І9. – С. 75–79.
Abstract: Автор статті вказує на декілька важливих питань, які постають сьогодні перед німецькими університетами: пошук нових додаткових джерел фінансування; вертикальна стратифікація і диверсифікація університетської освіти; створення декількох «досконалих» університетів, котрі здатні об'єднати у своїй діяльності результативне виконання як викладацької, так і дослідницької діяльності. Досліджено шляхи реформування університетів Німеччини шляхом упровадження американської моделі університетської освіти. Автором здійснено зіставлення німецької та американської моделі університетської освіти. Показано, що зміст поняття науковий або науково-дослідний університет у німецькій і американській теорії освіти досить суттєво розрізняється. Внутрішня (національна) престижність американських «топових» університетів визначається ґрунтовною фаховою підготовкою студентів у бакалавріаті (тобто у коледжах та професійних школах), проте у Німеччині бакалавріат сприймається як попередній етап набуття вищої освіти і не користується популярністю серед студентів. Міжнародна престижність американських університетів визначається високим рівнем фахової підготовки студентів, а також високим рівнем фундаментальних і прикладних досліджень, котрі є результатом гнучкості, динамізму і креативності університетів та їх підрозділів. Американська система вищої освіти через запобігання втручання в діяльність університетів з боку держави, через надання їм гарантованої широкої інституційної автономії, через використання конкуренції між вишами сформувалась дуже ефективна галузь. Саме цього не вистачає німецькій університетській освіті, котра знаходиться у вузьких рамках державного регулювання і страждає від хронічного недофінансування з боку держави і переповненості вишів студентами. На думку автора, переваги американської університетської освіти майже цілком збігаються з недоліками німецької і, навпаки, що уможливлює конвергенцію цих моделей університетської освіти. Автор статьи указывает на несколько важных вопросов, стоящих сегодня перед немецкими университетами: поиск новых дополнительных источников финансирования; вертикальная стратификация и диверсификация университетского образования; создание нескольких «совершенных» университетов, которые способны объединить в своей деятельности результативное выполнение как преподавательской, так и исследовательской деятельности. Исследованы пути реформирования университетов Германии путем внедрения американской модели университетского образования. Автором осуществлено сопоставление немецкой и американской модели университетского образования. Показано, что содержание понятия научный или научно-исследовательский университет в немецкой и американской теории образования существенно различается. Внутренняя (национальная) престижность американских «топовых» университетов определяется основательной профессиональной подготовкой студентов в бакалавриате (то есть в колледжах и профессиональных школах), однако в Германии бакалавриат воспринимается как предварительный этап получения высшего образования и не пользуется популярностью среди студентов. Международная престижность американских университетов определяется высоким уровнем профессиональной подготовки студентов, а также высоким уровнем фундаментальных и прикладных исследований, которые являются результатом гибкости, динамизма и креативности университетов и их подразделений. Американская системе высшего образования через предотвращение вмешательства в деятельность университетов со стороны государства, путем предоставления им гарантированной широкой институциональной автономии, через использование конкуренции между вузами сформировалась как очень эффективная отрасль. Именно этого не хватает немецкому университетскому образованию, которое находится в узких рамках государственного регулирования и страдает от хронического недофинансирования со стороны государства и переполненности вузов студентами. По мнению автора, преимущества американской университетского образования почти полностью совпадают с недостатками немецкого и, наоборот. недостатки американской совпадают с недостатками немецкой, что делает возмржным конвергенцию этих моделей университетского образования. The author of the article points out several important issues facing German universities today: the search for new additional sources of funding; vertical stratification and diversification of university education; creation of several "perfect" universities, which are able to combine in their activities the effective implementation of both teaching and research activities. The ways of reforming German universities by introducing the American model of university education are studied. The author compares the German and American models of university education. It is shown that the meaning of the concept of scientific or research university in the German and American theory of education is quite different. The internal (national) prestige of American "top" universities is determined by the thorough professional training of students in the bachelor's degree (ie in colleges and vocational schools), but in Germany the bachelor's degree is perceived as a preliminary stage of higher education and is not popular among students. The international prestige of American universities is determined by the high level of professional training of students, as well as the high level of basic and applied research, which is the result of flexibility, dynamism and creativity of universities and their departments. The American system of higher education has formed a very effective industry through the prevention of interference in the activities of universities by the state, through the provision of guaranteed broad institutional autonomy, through the use of competition between universities. This is exactly what German university education lacks, which is within the narrow framework of state regulation and suffers from chronic underfunding by the state and overcrowding of universities. According to the author, the advantages of American university education almost completely coincide with the disadvantages of German and vice versa. This enables the convergence of these models of university education.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/4387
Appears in Collections:Кафедра німецької філології



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.