ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСЕЛЕННЯ ШТУЧНИХ ГНІЗДІВЕЛЬ МИШОПОДІБНИМИ ГРИЗУНАМИ В УРОЧИЩІ “ВАКАЛІВЩИНА” (СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)
Завантаження...
Дата
2019
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Інститут екології Карпат НАН України, Українське ботанічне товариство (Львівське відділення), Ліга діячів заповідної справи України (Львівське відділення)
Анотація
Протягом майже 60 років в урочищі “Вакалівщина” проводяться дослідження дуплогнізних птахів у штучних гніздівлях (далі ШГ). У 2015-2019 рр. шляхом перевірки останніх з ІІІ декади березня по ІІ декаду липня виявлено заселеність ШГ мишоподібними гризунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 та Microtus arvalis Pallas, 1778), що становить у середньому – 4, 2%. Описано 3 модельні трансекти: “Екскурсійні стежки біостаціонару” (кленово-липова діброва, яка межує із садом); трансекта
"Таврія” (кленово-липова діброва межує з луками); “Сад біостаціонару” (яблуневий сад, що межує
з узліссям кленово-липової діброви). Більшість мишоподібних гризунів зареєстровані Протягом майже 60 років в урочищі “Вакалівщина” проводяться дослідження дуплогнізних птахів у штучних гніздівлях (далі ШГ). У 2015-2019 рр. шляхом перевірки останніх з ІІІ декади березня по ІІ декаду липня виявлено заселеність ШГ мишоподібними гризунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 та Microtus arvalis Pallas, 1778), що становить у середньому – 4, 2%. Описано 3 модельні трансекти: “Екскурсійні стежки біостаціонару” (кленово-липова діброва, яка межує із садом); трансекта “Таврія” (кленово-липова діброва межує з луками); “Сад біостаціонару” (яблуневий сад, що межує
з узліссям кленово-липової діброви). Більшість мишоподібних гризунів зареєстровані
протягом травня-червня. Мишоподібні гризуни траплялись як у пустих ШГ, так й у побудованих раніше гніздах дуплогнізних птахів. У мишоподібних гризунів у ШГ виявлені гнізда двох типів: тимчасові та постійні. Найбільша чисельність мишоподібних гризунів – Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis спостерігається на модельній трансекті “Екскурсійні стежки біостаціонару”у кленово-липовій діброві, яка межує із садом. Кількість трапляння мишоподібних гризунів становить 11 на 160 ШГ. Трансекта поблизу лучних степів – стара трансекта “Таврія” – 2,6 мишоподібних гризунів, а на трансекті “Сад біостаціонару” – 1 мишоподібний гризун. Максимум чисельності популяцій збігається з літнім періодом року, коли захисні і кормові властивості біотопів сприятливі для поширення мишоподібних гризунів. Мінімальна чисельність популяцій зареєстрована у кінці травня місяця. Зазвичай, Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis активні вночі, що підтверджувало, їх шурхотіння поміж листями, окрім ШГ, мишоподібні гризуни знайдені під каменями, купиною, в повалених стовбурах, в хмизі. Серед купи решток кормового ресурсу, досліджено, що у раціоні обох представників Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis, переважають насіння різних трав і дерев.
Заселяючи ШГ шкодять дуплогнізним птахам (можуть живитися вмістом яєць). Після
живлення пташиними кладками, у гніздах залишаться майже непошкоджені яйця з прогризеним боком. За методикою Жигальського, розраховано чисельність і просторовий
розподіл мишоподібних гризунів Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis у діброві урочища “Вакалівщина”. Перевірено гіпотезу про вплив популяцій Sylvaemus tauricus та
Microtus arvalis на процес відновлення рослин на трансектах дослідження.
протягом травня-червня. Мишоподібні гризуни траплялись як у пустих ШГ, так й у
побудованих раніше гніздах дуплогнізних птахів. У мишоподібних гризунів у ШГ виявлені гнізда двох типів: тимчасові та постійні. Найбільша чисельність мишоподібних
гризунів – Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis спостерігається на модельній трансекті “Екскурсійні стежки біостаціонару”у кленово-липовій діброві, яка межує із садом. Кількість трапляння мишоподібних гризунів становить 11 на 160 ШГ. Трансекта поблизу лучних степів – стара трансекта “Таврія” – 2,6 мишоподібних гризунів, а на трансекті “Сад біостаціонару” – 1 мишоподібний гризун. Максимум чисельності популяцій збігається з літнім періодом року, коли захисні і кормові властивості біотопів сприятливі для поширення мишоподібних гризунів. Мінімальна чисельність популяцій зареєстрована у кінці травня місяця. Зазвичай, Sylvaemus tauricus та Microtus
arvalis активні вночі, що підтверджувало, їх шурхотіння поміж листями, окрім ШГ, мишоподібні гризуни знайдені під каменями, купиною, в повалених стовбурах, в хмизі. Серед купи решток кормового ресурсу, досліджено, що у раціоні обох представників Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis, переважають насіння різних трав і дерев. Заселяючи ШГ шкодять дуплогнізним птахам (можуть живитися вмістом яєць). Після живлення пташиними кладками, у гніздах залишаться майже непошкоджені яйця з прогризеним боком. За методикою Жигальського, розраховано чисельність і просторовий розподіл мишоподібних гризунів Sylvaemus tauricus та Microtus arvalis у діброві урочища “Вакалівщина”. Перевірено гіпотезу про вплив популяцій Sylvaemus tauricus та
Microtus arvalis на процес відновлення рослин на трансектах дослідження. В 2015-2019 гг. путём проверки последних с III декады марта по II декаду июля обнаружено заселенность искусственных гнездовий мышевидными грызунами (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 и Microtus arvalis Pallas, 1778), что составляет в среднем – 4,2%. Описаны 3 модельные трансекты: “Экскурсионные тропы биостационара” (кленово-липовая дубрава, которая граничит с садом), “Таврия” (кленово-липовая дубрава граничит с лугами), “Сад биостационара” (яблоневый сад, граничит с опушкой кленово-липовой дубравы). For almost 60 years in the tract “Vakalovshchina” studies of hollow nesting birds in artificial nests have been carried out. In 2015-2019 By checking the latter from the III decade of March to the II decade of July, in artificial nests populations were detected of Glires (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 and Microtus arvalis Pallas, 1778), which averages 4.2%. Three model transects are described: “Excursion paths to the biostationary” (maple-linden oak tree, which borders the garden), “Tavria” (maple-linden oak tree borders on meadows), “Biostationary garden” (apple orchard, bordered by the edge of a maplelime oak). Most of Glires are recorded during May-June. Glires were found both in empty artificial
nests and in previously constructed nests of hollow nesting birds. Two types of nests were found in
Glires in artificial nests: temporary and permanent. The largest number of Glires that is Sylvaemus
tauricus and Microtus arvalis is observed on the model transect “Excursion paths to the biostationary”
in a maple-lime grove, which borders the garden. The number of hits of Glires is 11 per 160 in artificial nests. Transects near meadow steppes – the old section of “Tavria” – 2.6 of Glires, and transects
“Garden biostationary” – 1 of Glires. The maximum number of populations coincides with the summer
season, when the protective and foraging properties of biotopes are favorable for the spread of murine
rodents. The minimum population was registered at the end of May. Usually, of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis are active at night, which confirms that their murmurings between leaves, except in artificial nests, are of Glires found under stones, blackberries, fallen trunks, and shrubs. Among the pile of residues of the forage resource, it was investigated that in the diet of both representatives of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis, the seeds of different grasses and trees prevail. When inhabiting in artificial nests, they harm the birds of prey (they can feed on eggs). After feeding with bird laying, the nests will leave nearly intact eggs with a gnawed side. According to Zhigalsky’s method, the number and spatial distribution of Glires – Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis in the oak tract of Vakalivshchyna were calculated. The hypothesis of the effect of populations of Sylvaemus tauricus and Microtus arvalis on the process of plant restoration in the study sites was tested.
Опис
Ключові слова
штучні гніздівлі, дуплогнізні птахи, мишоподібні гризуни, просторова структура популяції, искусственные гнездовья, птицы-дуплогнездники, мышевидные грызуны, пространственная структура популяции, artificial nests, of hollow nesting birds, Glires, Sylvaemus tauricus, Microtus arvalis, spatial population structure
Цитування
Ярис О. О. Екологічні особливості заселення штучних гніздівель мишоподібними гризунами в урочищі "Вакалівщина" (Сумська область) / О. О. Ярис, А. Б. Чаплигіна // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. – 2019. – Т. 10 (17), № 1. – С. 121–133.