Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3929
Title: Філософія фемінізму в романі Сильвії Плат «Під скляним ковпаком»
Other Titles: Философия феминизма в романе Сильвии Плат «Под стеклянным колпаком»
Feminism philosophy in Sylvia Plath’s novel "The Bell Jar"
Authors: Веретюк, Т. В.
Veretiuk, T.
Keywords: фемінізм
феміністичний рух
феміністичні течії
жіноча література
патріархальний світ
жіноче пригнічення
жіночий супротив
феминизм
феминистическое движение
феминистские течения
женская литература
патриархальный мир
женское угнетение
женское сопротивление
feminism
the feminist movement
feminist currents
women’s literature
patriarchal world
women’s oppression
women’s resistance
Issue Date: 2020
Publisher: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Видавничий дім «Гельветика»
Citation: Веретюк Т. В. Філософія фемінізму в романі Сильвії Плат «Під скляним ковпаком» / Т. В. Веретюк // Актуальні питання гуманітарних наук : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / [редкол.: М. П. Пантюк (голов. ред) та ін.] . – Дрогобич : Гельветика, 2020. – Вип. 22, т. 1. – C. 48–54.
Abstract: У пропонованій статті подаєтся спроба аналізу роману маловідомої американської письменниці Сильвії Плат «Під скляним ковпаком» («The Bell Jar», 1963) крізь призму феміністичних ідей. Поетичний доробок мисткині неодноразово ставав об’єктом досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних літературознавців, серед яких варто відзначити таких, як С. Аксельрод, С. Басснет, Г. Глазова, О. Звєрєв, Г. Злобін, Т. Касіна, Т. Ретивова, Д. Розенблат, Ж. Роуз, Е. Стівенсон, Д. Холбрук та інші. Проте роман письменниці на сьогодні залишається не поцінованим належним чином через фрагментарність досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних науковців (прикладом чого можуть слугувати розвідки Е. Батсчера, П. Беннетт, Р. Хеймана, М. Шимчишин та ін.), що й зумовлює новизну нашої роботи. Теоретико-методологічною основою розвідки стали праці таких дослідників-літераторів, як Е. Батсчер, П. Беннетт, Г. Брандт, Е. Герасимова, Дж. Грір, С. де Бовуар, О. Задорожна, Н. Зборовська, М. Ільницька, К. Мілет, С. Павличко, А. Романюк, Ф. Тебо, С. Файерстоун, Б. Фрідан, К. Хайдер, Р. Хейман, Е. Шоре, М. Шимчишин, Е. Шовалтер. У статті подається короткий аналіз критичних праць, присвячених дослідженню як поняття «фемінізм», «феміністичний рух», «феміністичні течії», «жіноча література», так і тексту роману «Під скляним ковпаком». Особливу увагу зосереджено на роботі Б. Фрідан («Таємниця жіночності», 1963 р.), що вважається одним із маніфестів феміністичного руху того часу, основні ідеї якої були яскраво проілюстровані прикладами з тексту. Також у розвідці подається короткий опис п’ятдесятих років, того часу, у якому жила і працювала сама письменниця; розглянуто образ головної героїні Естер Грінвуд як репрезентанта жіночої ідентичності, чия поведінка із самого початку не відповідала нормам жіночої моралі, нав’язаним партіархальним світом. Аналізуючи основні події роману (стажування в популярному журналі, спілкування з редакторкою Джей Сі, прагнення стати відомою письменницею / незалежною / незаміжньою жінкою, перші розчарування, нервовий зрив, лікування у психіатричній лікарні та виписка з неї), наголошується, що основою оповіді у творі виступає внутрішнє сприйняття дійсності Естер Грінвуд, що яскраво ілюструє мотивацію поведінки головної героїні за тих чи інших обставин. Робиться висновок, що письменниці вдалося вийти за рамки патріархального світогляду та утвердити ідею жіночої самобутності. В предлагаемой статье дается попытка анализа романа малоизвестной американской писательницы Сильвии Плат «Под стеклянным колпаком» ( «The Bell Jar», 1963) сквозь призму феминистских идей. Поэтическое наследие художницы неоднократно становился объектом исследований как зарубежных, так и отечественных литературоведов, среди которых стоит отметить таких, как С. Аксельрод, С. Басснет, Г. Глазова, А. Зверев, Г. Злобин, Т. Кассини, Т. Ретивова, Д. Розенблат, Ж. Роуз, Э. Стивенсон, Д. Холбрук и другие. Однако роман писательницы сегодня остается оцененным надлежащим образом фрагментарность исследований как зарубежных, так и отечественных ученых (Примером чего могут служить разведки Е. Батсчера, П. Беннетт, Р. Хеймана, М. Шимчишин и др.), Что и обусловливает новизну нашей работы. Теоретико-методологической основой разведки стали труды таких исследователей литераторов, как Э. Батсчер, П. Беннетт, Г. Брандт, Е. Герасимова, Дж. Грир, С. де Бовуар, А. Задорожная, Н. Зборовская, М. Ильницкая, К. Милет, С. Павлычко, А. Романюк, Ф. Тебоу, С. Файерстоун, Б. Фридан, К. Хайдер, Р. Хейман, Э. Шоре, М. Шимчишин, Е. Шовалтер. В статье дается краткий анализ критических работ, посвященных исследованию как понятие «феминизм», «феминистическое движение», «феминистские течения», «женская литература», так и текста романа «Под стеклянным колпаком». Особое внимание сосредоточено на работе Б. Фридан ( «Тайна женственности», 1963 г.), Который считается одним из манифестов женского движения того времени, основные идеи которой были ярко проиллюстрированы примерами из текста. Также в разведке подается краткое описание пятидесятых годов, того времени, в котором жила и работала сама писательница; рассмотрено образ главной героини Эстер Гринвуд как репрезентанта женской идентичности, чье поведение с самого начала не соответствовала нормам женской морали, навязанным партиархальним миром. Анализируя основные события романа (стажировка в популярном журнале, общение с редактором Джей Си, стремление стать известной писательницей / независимой / незамужней женщиной, первые разочарования, нервный срыв, лечение в психиатрической больнице и выписка из нее), отмечается, что основой повествования в произведении выступает внутреннее восприятие действительности Эстер Гринвуд, ярко иллюстрирует мотивацию поведения главной героини тех или иных обстоятельств. Делается вывод, что писательнице удалось выйти за рамки патриархального мировоззрения и утвердить идею женской самобытности. The proposed article attempted to analyze the novel of the little-known American writer Sylvia Plath “The Bell Jar” (1963) through the prism of feminist ideas. The poetic work of the writers has repeatedly become the object of research by both foreign and Ukrainian literary critics, among it should be mentioned such researchers as S. Axelrod, S. Bassnett, H. Hlazova, O. Zvieriev, H. Zlobin, T. Kasina, T. Retyvova, J. Rosenblatt, J. Rose, A. Stevenson, D. Holbrook etc. However, the novel is currently not properly appreciated due to the fragmentary researches of both foreign and Ukrainian researchers (for example, the studies by E. Butscher, P. Bennett, R. Hayman, M. Shymchyshyn, etc.), that determines the novelty of presented work. The theoretical and methodological basis of the research was the works of such researchers as E. Butscher, P. Bennett, G. Brandt, E. Herasymova, G. Greer, S. de Beauvoir, O. Zadorozhna, N. Zborovska, M. Ilnytska, K. Millet, S. Pavlychko, A. Romaniuk, F. Thébaud, S. Firestone, B. Friedan, K. Haider, R. Hayman, E. Shore, M. Shymchyshyn, E. Showalter. The article presents a brief analysis of critical works devoted to the study of the concepts of “feminism”, “feminist movement”, “feminist currents”, “women's literature”, and also the text of the novel “The Bell Jar”. Particular attention has been focused on the work of B. Friedan (“The Feminine Mystique”, 1963), which is considered one of the manifests of the feminist movement of the second part of the XX century, the main ideas of which were vividly illustrated by examples from the novel. The presented paper also provides a brief description of the fifties, the time in which the writer lived and worked; the image of the main character Esther Greenwood as a representative of female identity was considered, and it was concluded that main character’s behavior did not meet the norms of female morality imposed by the patriarchal world. Analyzing the main events of the novel (internship in a popular magazine, communication with the editor Jay Cee, the desire to become a famous writer and independent/unmarried woman, the first disappointments, nervous breakdown, treatment in a psychiatric hospital and discharge from it), it is emphasized that the story is based on Esther Greenwood’s inner perception of reality, which vividly illustrates the motivation of the main character’s behavior under different circumstances. It is concluded that the writer managed to go beyond the patriarchal worldview and establish the idea of female identity.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3929
ISSN: 2308-4855 (Print)
2308-4863 (Online)
Appears in Collections:Кафедра української і зарубіжної літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.