Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3755
Title: Психологічний аналіз: традиції і новаторство в романі М. Сінклер «Три сестри»
Other Titles: Психологический анализ: традиции и новаторство в романе М. Синклер «Три сестры»
Psychological Analysis: Traditions and Innovations in May Sinclair’s Novel “The Three Sisters”
Authors: Гончарова, О. А.
Honcharova, O.
Goncharova, O.
Keywords: психологічний аналіз
модернізм
психологізм
психоаналіз
потік свідомості
внутрішній монолог
архетипи
психологический анализ
модернизм
психологизм
психоанализ
поток сознания
внутренний монолог
архетипы
psychological analysis
modernism
psychologism
psychoanalysis
stream of consciousness
internal monologue
archetypes
Issue Date: 2019
Publisher: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, видавничий дім «Гельветика»
Citation: Гончарова О. А. Психологічний аналіз: традиції і новаторство в романі М. Сінклер «Три сестри» / О. А. Гончарова // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер. : Філологія. Соціальні комунікації / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ : Гельветика, 2019. – Т. 30 (69), № 4(1). – С. 174–178.
Abstract: У статті розглядаються традиційні і новаторські особливості психологічного аналізу в романі М. Сінклер «Три сестри». Досліджено роль, яку відігравало фройдівське психоаналітичне вчення, а також психологічні розвідки Юнґа, Жане, Берґсона, на трансформацію творчого методу письменниці. Простежено чітке виділення в романі трьох літературних, соціальних і психологічних жіночих архетипів. Спираючись на теорію психоаналізу першої декади ХХ століття, письменниця художньо переосмислює прояви свідомого і підсвідомого у психіці жінок і чоловіків, показує, що насильницьке пригнічення почуттів і тілесних потягів здатне не тільки духовно зламати особистість, але іноді позбавити і життя. І навпаки, вірність собі, своїм глибинним відчуттям може наповнити людину творчою енергією і піднести на якісно новий рівень буття. Незвичайний для вікторіанського / едвардіанського роману задум твору вступає в конфлікт з традиційними формами і прийомами, звідси певні труднощі, з якими стикається авторка при передачі свідомого, неусвідомлюваного і підсвідомого. Показано, що на відміну від Річардсон, Вульф і Джойса, які виявили неабияку майстерність у застосуванні прийому потоку свідомості, Сінклер вдається до об’єктивних пояснень всюдисущого та всевідаючого наратора, який коментує думки і дії героїв як такі, що усвідомлюються ними (Еґо), або не усвідомлюються, але існують в їх пам’яті і сумлінні (Супереґо), або є підсвідомими тілесними потягами (Id). Внутрішній монолог Сінклер ще позбавлений тих рис, які з’являться у творах модерністів кілька років потому – її наративна техніка є послідовною і граматично оформленою, а внутрішньопсихічне життя героїв передається через пряму і непряму мову, іноді безпосередніми авторськими втручаннями. Роман «Три сестри», зокрема його внутрішній монолог, можна розглядати як приклад перехідного етапу від психологізму критичного реалізму до потоку свідомості зрілого модернізму. В статье рассматриваются традиционные и новаторские особенности психологического анализа в романе М. Синклер «Три сестры». Исследована роль, которую играло фрейдовском психоаналитическое учение, а также психологические разведки Юнга, Жане, Бергсона, на трансформацию творческого метода писателя. Прослежено четкое выделение в романе трех литературных, социальных и психологических женских архетипов. Опираясь на теорию психоанализа первой декады ХХ века, писательница художественно переосмысливает проявления сознательного и подсознательного в психике женщин и мужчин, показывает, что насильственное подавление чувств и телесных поездов способно не только духовно сломать личность, но иногда лишить и жизни. И наоборот, верность себе, своим глубинным чувством может наполнить человека творческой энергией и поднять на качественно новый уровень бытия. Необычный для викторианского / эдвардианской романа замысел произведения вступает в конфликт с традиционными формами и приемами, отсюда определенные трудности, с которыми сталкивается автор при передаче сознательного, неосознаваемого и подсознательного. Показано, что в отличие от Ричардсон, Вульф и Джойса, которые обнаружили незаурядное мастерство в применении приема потока сознания, Синклер прибегает к объективных объяснений вездесущего и всеведущего рассказчика, который комментирует мысли и действия героев как такие, которые осознаются ими (Эго), либо не осознаются, но существуют в их памяти и совести (Супереґо), или подсознательными телесными влечениями (Id). Внутренний монолог Синклер еще лишен тех качеств, которые появятся в произведениях модернистов несколько лет спустя - ее нарративная техника является последовательной и грамматически оформленной, а внутрипсихических жизни героев передается через прямую и косвенную речь, иногда непосредственными авторскими вмешательствами. Роман «Три сестры», в частности его внутренний монолог, можно рассматривать как пример переходного этапа от психологизма критического реализма к потоку сознания зрелого модернизма. The article reveals the traditional and innovative features of psychological analysis in the novel by M. Sinclair The Three Sisters. The role played by Freudian psychoanalytic theory, as well as Jung’s, Janet’s and Bergson’s studies, on the transformation of the creative method of the writer is traced. It is shown that there is a clear selection of three literary, social and psychological female archetypes in the novel. Based on the theory of psychoanalysis of the first decade of the twentieth century, the writer artistically rethinks the manifestations of the conscious and subconscious in the psyche of women and men, shows that violent suppression of feelings and bodily cravings can not only spiritually break the personality, but sometimes life. Conversely, loyalty to oneself and to the person’s deepest feelings can fill him/ her with creative energy and elevate to a qualitatively new level of existence. Unusual for the Victorian / Edwardian novel, the idea of the work conflicts with traditional forms and techniques, hence the difficulties faced by the author in communicating the conscious, the unconscious and the subconscious. Unlike Richardson, Woolf, and Joyce, who have shown a remarkable skill in applying the stream-of-consciousness technique, Sinclair resorts to objective explanations of the ubiquitous and all-knowing narrator who comments on the thoughts and actions of the characters as perceived by them (Ego), or as they are not conscious, but they exist in their memory and conscience (Superego), or they are subconscious bodily drives (Id). Sinclair's inner monologue is still devoid of features that will emerge in the works of modernists several years later - her narrative technique is consistent and grammatically framed, and the psychic life of the characters is transmitted through direct and indirect speech, sometimes through direct authorial interventions. It is concluded that the internal monologue of The Three Sisters and the novel as a whole can be considered as an example of a transitional stage from the psychologism of critical realism to the stream of consciousness of mature modernism.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3755
ISSN: 2663-6069
2663-6077
Appears in Collections:Кафедра теорії і практики англійської мови



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.