Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3751
Title: Автопсихологізм як характерна риса роману Мей Сінклер «Три сестри»
Other Titles: Автопсихологизм как характерная черта романа Мэй Синклер «Три сестры»
Autopsychologism as the characteristic feature of May Sinclair’s The Three Sisters
Authors: Гончарова, О. А.
Goncharova, O.
Honcharova, O.
Keywords: (авто)психологізм
(авто)біографія
роман
модернізм
психоаналіз
психомодель
(авто)психологизм
(авто)биография
модернизм
психоанализ
(auto)psychologism
(auto)biography
novel
modernism
psychoanalysis
psycho-model
Issue Date: 2019
Publisher: Міжнародний гуманітарний університет, Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Гончарова О. А. Автопсихологізм як характерна риса роману Мей Сінклер «Три сестри» / О. А. Гончарова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія / Міжнар. гуманіт. ун-т ; [редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : МГУ ; Гельветика, 2019. – № 42, т. 1. – C. 103–105.
Abstract: У статті розглядається проблема авторської присутності в романі англійської письменниці Мей Сінклер «Три сестри» (1914). Обґрунтовано вживання поняття «автопсихологізм», надано пояснення щодо різниці термінів «автопсихологізм» і «автобіографізм». Висвітлено особливості творчого методу Сінклер, визначено, що йому були притаманні майже усі світоглядні й естетичні принципи модернізму на стадії його становлення і розквіту: захоплення німецькою ідеалістичною філософією, соціальне бунтарство, відданість психоаналітичній теорії Фройда і Юнґа, звернення до табуйованих тем, містицизм, символізм, перехід від реалістичних способів зображення до потоку свідомості. Також встановлено, що серед причин довготривалого недооцінювання її письменницького доробку критикою і літературознавством було знехтування автопсихологізмом як одним з ключових атрибутів її творчості. Під час аналізу роману «Три сестри» показано, що в ньому знайшли відбиток особисті інтереси і захоплення авторки, її прагнення до покращення становища жінок у поствікторіанському суспільстві, жадання творчої і емоційної свободи, роздуми над причинами духовного й фізичного пригнічення жінки. Вона проявила справжнє новаторство в художньому переосмисленні й інтерпретації фройдівського психоаналітичного вчення, вибудувавши образи головних героїнь відповідно до фройдівських психомоделей – еґо, супереґо і Id (воно) – і висвітливши їх крізь призму власної духовної біографії. Характери персонажів розкрито в романі переважно засобами внутрішнього монологу, при цьому позиція оповідача залишається повністю відстороненою від персонажів і подій. Саморозкриття героїв відбувається з перших сторінок роману й продовжується до самого кінця твору під пильним наглядом безпристрасного автора-оповідача, який невпинно підказує читачеві, усвідомленими, неусвідомленим чи підсвідомими є наміри, думки і вчинки персонажів. Важлива заслуга Сінклер полягає в залученні до художніх прийомів і засобів зображення новітніх для початку ХХ століття знань з психології і психоаналітики, що суттєво збагатило літературу тієї епохи. В статье рассматривается проблема авторского присутствия в романе английской писательницы Мэй Синклер «Три сестры» (1914). Обоснованно употребление понятия «автопсихологизм», предоставлено объяснение разницы терминов «автопсихологизм» и «автобиографизм». Освещены особенности творческого метода Синклер, определено, что ему были присущи почти все мировоззренческие и эстетические принципы модернизма на стадии его становления и расцвета: захват немецкой идеалистической философии, социальное бунтарство, преданность психоаналитической теории Фрейда и Юнга, обращение к табуированных тем, мистицизм, символизм, переход от реалистичных способов изображение к потоку сознания. Также установлено, что среди причин длительного недооценка ее писательского наследия критикой и литературоведением было пренебрежение автопсихологизмом как одним из ключевых атрибутов ее творчества. При анализе романа «Три сестры» показано, что в нем нашли отражение личные интересы и увлечения автора, его стремление к улучшению положения женщин в поствикторианском обществе, жажда творческой и эмоциональной свободы, размышления над причинами духовного и физического подавления женщины. Она проявила настоящее новаторство в художественном переосмыслении и интерпретации фрейдовского психоаналитического учения, выстроив образы главных героинь в соответствии с фрейдовского психомоделей - эго, суперэго и Id (оно) - и осветив их через призму собственной духовной биографии. Характеры персонажей раскрыты в романе преимущественно средствами внутреннего монолога, при этом позиция рассказчика остается полностью отстраненной от персонажей и событий. Самораскрытия героев происходит с первых страниц романа и продолжается до самого конца произведения под наблюдением бесстрастного автора-рассказчика, который постоянно подсказывает читателю, осознанными, неосознанным или подсознательными намерения, мысли и поступки персонажей. Важная заслуга Синклер заключается в привлечении к художественным приемам и средств изображения новейших для начала ХХ века знаний по психологии и психоаналитики, что существенно обогатило литературу той эпохи. The article deals with the problem of the author’s presence in the novel by English writer May Sinclair The Three Sisters (1914). The use of the term “autopsychologism” is substantiated, explanations regarding the difference between the terms “autopsychologism” and “autobiography” are provided. The peculiarities of Sinclair’s creative method are revealed; she was found to possess almost all of the worldview and aesthetic principles of modernism at the stage of its formation and prosperity: fascination with German idealistic philosophy, social rebellion, devotion to Freud and Jung’s psychoanalytic theory, introduction of taboo topics, mysticism, symbolism, the transition from realistic modes of depicting to the stream-of-consciousness technique. It was also found out that the neglect of autopsychologism as one of the key attributes of her work was among the reasons for the long-term underestimation of her writings by literary criticism. The analysis of the novel The Three Sisters showed that it reflected author’s personal interests and admirations, her desire to improve the status of women in post-Victorian society, the desire for creative and emotional freedom, and reflections on the causes of spiritual and physical oppression of women. She demonstrated true innovation in the artistic rethinking and interpretation of Freudian psychoanalytic doctrine, having built images of the main characters according to Freudian psychomodels, such as ego, superego and Id, and illuminating them through the lens of her own spiritual biography. The characters of the novel are revealed mainly by means of an internal monologue, while the narrator’s position remains completely remote. The self-revelation of the characters comes from the first pages of the novel and continues until the very end of the work under the close supervision of an impartial storyteller, who constantly tells the reader whether the characters’ intentions, thoughts, and behaviours conscious, unconscious, or subconscious. Sinclair played an important role in the involvement of the innovative early twentieth century psychological and psychoanalytical knowledge to the literary techniques and means of depicting, which greatly enriched the literature of that era.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3751
ISSN: 2409-1154
Appears in Collections:Кафедра теорії і практики англійської мови



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.