Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3612
Title: Гувернери у дворянських родинах м. Харкова наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.
Other Titles: Гувернеры в дворянских семьях г. Харькова в конце XVIII – начале XIX в.
Tutors in the noble families of Kharkov in the late XVIII - early XIX century
Authors: Яковенко, Г. Г.
Yakovenko, G.
Keywords: соціальне становище
домашні учителі
гувернери
дворянство
социальное положение
домашние учителя
гувернеры
дворянство
social and economic status
family tutor
governesses
nobility
Issue Date: 2018
Publisher: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Citation: Яковенко Г. Г. Гувернери у дворянських родинах м. Харкова наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. / Г. Г. Яковенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. : Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна ; [редкол.: Д. М. Чорний (відп. ред.) та ін.]. – Харків : ХНУ, 2018. – Вип. 26. – С. 93–97.
Abstract: У статті висвітлено становище гувернерів у дворянських сім’ях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Харківські дворяни залучали до виховання своїх дітей педагогів-іноземців. Цю освітню практику мотивували потребою здобути дальшу освіту, підтримати становий статус. Освічені іноземці поширювали європейську культуру на побутовому рівні серед дворянства. Знання іноземних мов – німецької та французької – стало обов’язковою комунікаційною характеристикою цього стану. Для мандрівок за кордон також потрібно було знати іноземні мови. Домашня освіта з перспективою її постійного вдосконалення – навчання в університеті, гімназії, інституті шляхетних дівчат – наповнювали дворянський побут новим змістом. В статье освещается положение гувернеров в дворянских семьях в конце XVIII – в начале XIX в. Харьковские дворяне привлекали к воспитанию своих детей педагогов иностранного происхождения. Мотивация этой образовательной практики объяснялась необходимостью получения дальнейшего образования, поддержки статуса своего состояния. Образованные иностранцы распространяли европейскую культуру на бытовом уровне среди дворянства. Знание иностранных языков – немецкого и французского – стало обязательной коммуникационной характеристикой дворянства. Путешествия за границу также требовали знания иностранных языков. Домашнее образование с перспективой его постоянного совершенствования – учебы в университете, гимназии, институте благородных девиц – наполняли дворянский быт новым содержанием. The article headlines the social status of tutors amongst noble families at the end of 18th and beginning of the 19th centuries. Kharkiv nobles engaged teachers with foreign backgrounds to educate their children. The motivation of this educational practice was related to the need for further education, and was aimed at maintaining status and social position. Highly educated foreigners spear headed European culture with these fair nobles at a household level. Knowledge of foreign languages – German and French, became compulsory communicative characteristics of their social status. Travel abroad was also required to gain knowledge of foreign languages. Home education with the prospect of on going development and university and grammar school, institute of noble women, gave contentment to nobles and was accepted as a fulfillment of status.
URI: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/3612
ISSN: 2227-6505 (Print)
2524-2288 (Online)
Appears in Collections:Кафедра всесвітньої історії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Яковенко Г. Г .pdf1.15 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.